Курс лекций по Экономическому анализу (стр. 9 из 11)
ТЕМА . АНАЛІЗ ТРУДОВИХ РЕСУРСАМИ
1. Аналіз забезпечення підприємства трудовими ресурсами.
2. Аналіз використання фонду робочого часу.
3. Аналіз продуктивності праці.
4. Аналіз трудомісткості продукції.
5. Аналіз фонду заробітної плати.
1. Аналіз забезпечення підприємства трудовими ресурсами
Аналіз забезпеченості робочою силою та її використання проводиться способом порівняння фактичної чисельності Працівників за категоріями із плановими показниками та минулим періодом, а також у зв'язку з обсягом виробництва продукції, продуктивності праці та використання робочого часу.
Показниками трудових ресурсів є чисельність персоналу різних категорій і професій, кваліфікація та освітній рівень, витрати робочого часу в людино-днях та людино-годинах, кількість виробленої продукції або виконаних робіт, а також відомості про рух особового складу підприємства.
Зміни особового складу працівників підприємства відображаються в первинних документах, наказах та розпорядженнях про приймання, проведення, звільнення, надання відпусток.
Особовий склад визначають за планово-нормативними розрахунками самого підприємства, фактичну чисельність беруть за даними облікового складу, які наявні в службі (відділі) кадрів.
Працівники за характером участі у виробничому процесі розподіляється на працівників основної діяльності, які зайняті виготовленням продукції і невиробничий персонал, що зайнятий в обслуговуючих та інших господарствах. Працівники основної діяльності - це робітники, учні, інженерно-технічний персонал, службовці, молодший обслуговуючий персонал та персонал охорони.
Аналіз чисельності, складу і кваліфікації працівників проводять в такій послідовності
1. Перевірка забезпеченості підприємства кадрами за кількістю, складом, структурою працівників.
2. Аналіз динаміки чисельності працівників за кількістю, складом і структурою.
3. Аналіз кваліфікаційного складу працівників за показниками освіти, стажу роботи, тарифних розрядів. На цьому етапі розраховується середній тарифний розряд:
де
- середній тариф;Ті - і-й тарифний розряд;
чі - чисельність працівників, що мають і-й розряд;
п - кількість розрядів.
Для працівників керівного складу персоналу і спеціалістів перевіряють, встановлюють відповідність фактичного рівня і освіти і ділових якостей кожного працівника його посаді.
Кваліфікаційний рівень працівників залежить від їхнього віку, стажу роботи і освіти, тому вивчають зміни цих показників.
Для вивчення руху робочої сили розраховуються показники
1. Коефіцієнт обороту робочої сили за наймом, К1:
К1 = кількість прийнятих за період / середньоспискова чисельність.
2. Коефіцієнт обороту робочої сили за вибуттям, К2:
К2 = кількість, що вибула за період / середньоспискова чисельність.
3. Коефіцієнт загального обороту робочої сили, КЗ:
КЗ = кількість прийнятих + кількість вибувших / середньоспискова чисельність.
4. Коефіцієнт плинності кадрів, К4:
К4 = кількість звільнених за власним бажанням і за порушення дисципліни / середньоспискова чисельність.
5. Коефіцієнт стабільності персоналу, К5:
К5 = кількість робітників, які працюють на підприємстві більше одного року / середньоспискова чисельність.
Вивчають причини звільнення працівників, вплив трудових ресурсів на обсяг випуску продукції.
2. Аналіз використання фонду робочого часу
Для аналізу використання фонду робочого часу є статистична форма ЗПВ «Звіт про використання робочого часу» (за квартал, півріччя, 9 місяців, рік), дані табельного обліку, плановий баланс робочого часу, дані оперативного та вибіркового обліку (фотографії, хронометраж, моментні спостереження в цехах і на дільницях, тощо).
Аналіз використання робочого часу проводять у двох напрямах:
– виявлення втрат робочого часу;
– виявлення непродуктивного використання робочого часу.
Використання робочого часу для всіх категорій робітників характеризується двома показниками.
Повноту використання трудових ресурсів оцінюють за показниками:
– кількість відпрацьованих днів у звітному періоді;
– кількість годин відпрацьованих одним працівником за звітний період;
– ступінь використання фонду робочого часу: по кожному підрозділу; в цілому по підприємству; по кожній категорії працівників.
Фонд робочого часу дорівнює чисельності працівників
– на дні відпрацьовані одним працівником
– на кількість часу відпрацьованого в день.
На основі балансу робочого часу обчислюються
– максимально можливий фонд робочого часу;
– реальний фонд робочого часу;
– плановий фонд робочого часу;
– ступінь використання робочого часу.
Максимально можливий фонд робочого часу - це найбільша кількість робочого часу в людино-днях (або людино-годинах), яку мали працівники в аналітичному періоді відповідно до трудового законодавства.
Максимально можливий фонд робочого часу = календарний фонд робочого часу (людино-годин) - кількість чергових відпусток (людино-годин) - кількість святкових і вихідних (людино - годин).
Плановий фонд робочого часу (людино-днів) - це найбільший фонд робочого часу, який може і повинен бути використаний:
ПФРЧ=ММФ - Дн *
оде ПФРЧ – плановий фонд робочого часу;
ММФ – максимально можливий фонд робочого часу;
Дн – очікувана кількість днів невиходу одного працівника з поважних причин у плановому періоді;
о – планова середньоспискова чисельність працівників. Реальний фонд робочого часу (людино-днів) — це найбільша кількість робочого часу, яку має явочна чисельність працівників у даному періоді відповідно до трудового законодавства.Реальний фонд робочого часу (людино-днів) = явочна чисельність • максимально можливий фонд робочого часу.
Ступінь використання робочого часу = фактичний фонд робочого часу (людино-годин) / максимально можливий фонд робочого часу.
2. Аналіз продуктивності праці
Для аналізу рівня продуктивності праці використовують такі показники
– узагальнюючі показники (середньорічна, середньоденна, середньогодина виробка на одного працівника);
– часткові показники (витрати часу на виробництво одиниці продукції певного виду; випуск продукції в натуральному виразі за одиницю часу на одну людину);
– допоміжні показники (витрати часу на виконання одиниці конкретного виду робіт і обсяг виконаних робіт за одиницю часу).
При аналізі зіставляють фактичні показники з плановими і минулим періодом. Визначають вплив факторів на продуктивність праці (частку робочих в загальній чисельності працівників; кількість відпрацьованих днів одним працівником за рік, квартал і так далі; технічний рівень виробництва; непродуктивні витрати робочого часу; організація виробництва; зміни структури виробництва; зміни рівня кооперації та спеціалізації виробництва; режим роботи підприємства).
3. Аналіз трудомісткості продукції
Трудомісткість - це витрати часу на виготовлення одиниці продукції або всього обсягу виробництва.
Трудомісткість одиниці продукції = фонд робочого часу на виготовлення конкретного виду продукції / на кількість виробів цього виду в натуральному виразі
При аналізі трудомісткості визначають динаміку, процент виконання плану; причини зміни трудомісткості і вплив трудомісткості на рівень продуктивності праці. Вплив на трудомісткість факторів.
4. Аналіз фонду заробітної плати
Загальний аналіз фонду заробітної плати - це оцінка виконання плану, динаміки, розрахунок економії або перевитрат основного і додаткового фонду заробітної плати в цілому по підприємству і за категоріями працюючих.
Загальний заробіток
– основна заробітна плата;
– додаткова заробітна плата: премії; винагороди; заохочувальні та компенсаційні виплати.
Фактори, що впливають на зміну фонду заробітної платні
1 група - відхилення фонду заробітної плати, що не залежать від обсягів реалізації і форм оплати праці. Відхилення в оплаті по тарифних ставках, доплати за понадурочні, оплата цілоденних і внутрішньозмінних простоїв, відхилення в оплаті відпускних.
2 група - відхилення, що залежать від обсягів реалізації і форм оплати праці працівників. Відхилення від прогнозованих сум премій, зміни середньогодинної заробітної плати працюючих.
3 група - відхилення по фонду зарплати решти категорій працівників. Відхилення вкладів чи ставок, відхилення у відпрацьованому часі.
4 група - невідповідність установленого нормативу плановому фонду і питомій вазі залежних від обсягу реалізації форм оплати праці. Зміна темпів зростання продуктивності праці, зміна суми додатково виділеного фонду заробітної плати.
При проведенні аналізу фонду заробітної плати вивчають закономірності зміни обсягу товарообороту і витрачених коштів на оплату праці, а також порівнюють і оцінюють темпи росту (зниження) продуктивності праці і середньої продуктивності праці, середньої заробітної плати одного працівника.
Показники, що характеризують ефективність використання коштів на оплату праці
– темпи зростання продуктивності праці на кожний процент зміни середньої заробітної плати;