Смекни!
smekni.com

Курс лекций по Экономическому анализу (стр. 7 из 11)

Витрати на науково-дослідні роботи в розрахунку на 1 грн. реалізованої продукції.

Частка прибутку на 1 грн. витрат на науково-дослідні роботи.

2. Показники прогресивності і якості продукції:

– частка продукції, що відповідає світовим стандартом;

– частка продукції підвищеної продукції;

– коефіцієнт сортності продукції.

3. Показники прогресивності застосованої технології:

рівень прогресивної технології == випуск продукції за прогресивною технологією / нормативна потреба з урахуван­ням застосованої техніки * 100.

4. Показники забезпеченості технікою:

рівень забезпеченості технікою = фактична наявність устаткування / нормативна потреба з урахуванням застосова­ної техніки * 100.

5. Показники прогресивності техніки:

рівень прогресивності техніки = кількість прогресивного устаткування/ загальну кількість устаткування * 100.

6. Показники впровадження нової техніки:

рівень впровадження нової техніки = кількість впровадже­ного устаткування / загальна кількість устаткування * 100.

7. Показники ступеня механізації, автоматизації і роботи­зації виробництва:

рівень механізації праці = чисельність працівників меха­нізованої праці / середньоспискова чисельність * 100;

рівень механізації праці = тривалість механізованих про­цесів, годин (тривалість всіх операцій, годин * 100.

Аналогічно визначається рівень автоматизації та роботизації.

8. Показники технічної і енергетичної озброєності праці:

фондоозброєність = середня вартість активної частини основних засобів / чисельність працівників виробництва (у найбільшу зміну);

енергоозброєність == вартість спожитої електричної (теп­лової) енергії для виробничих цілей / середньоспискова чи­сельність працівників виробництва.

9. Показники економічної ефективності заходів, спрямо­ваних на підвищення техніко-організаційного рівня:

– приріст чистого прибутку;

– приріст обсягу виробництва;

– приріст рентабельності;

– приріст фондовіддачі;

– підвищення продуктивності праці.

Показники рівня організації виробництва і праці:

1. Показники рівня концентрації, спеціалізації, кооперу­вання і розміщення виробництва:

питома вага профілюючої продукції в загальному обсязі виробництва = випуск профілюючої продукції, грн. / загаль­на вартість продукції, грн. * 100;

коефіцієнт серійності = обсяг виробництва, грн. / кіль­кість назв виробів;

коефіцієнт спеціалізації цехів, дільниць = трудоємкість обробки деталей, які мають найбільшу питому вагу в за­гальному випуску продукції, люд./год. / загальна трудоєм­кість обробки всіх деталей, люд./год. * 100;

коефіцієнт кооперування = собівартість комплектуючих і покупних виробів, напівфабрикатів, що надходять від поста­чальників / собівартість випущеної продукції * 100.

2. Показники ритмічності, пропорційності, безперервнос­ті, послідовності виробництва.

Коефіцієнт ритмічності = Фп / П.

3. Показники організації праці:

– структура чисельності працівників;

– питома вага працівників основного виробництва;

– рівень кваліфікації робітників;

– плинність кадрів;

– коефіцієнт обороту робочої сили з приймання і вибуття.

Показник рівня управління.

1. Показники виробничої структури:

– питома вага працівників, зайнятих в основному і до­поміжному виробництвах;

– в обслуговуючих підрозділах, в адміністративно-управ­лінських відділах.

2. Показники структури органів управління:

– питома вага працівників управління в загальній чисель­ності працівників;

– середня чисельність працівників управління в цехах і дільницях;

– ступінь централізації управлінських функцій.

3. Показники технічного забезпечення автоматичних систем управління (АСУ).

4. Показники постановки нормування, планування, обліку і контролю на підприємстві (експертна оцінка).

5. Показники, що характеризують зовнішньоекономічні умови діяльності і зв'язки підприємства:

– питома вага імпорту сировини, устаткування, матеріалів.

6. Показники, що характеризують соціальні умови трудового колективу:

– питома вага і структура невиробничих основних засобів;

– забезпеченість працівників дитячими садками, місцями в будинках відпочинку і санаторіях, ліжками в лікарнях.

Мета аналізу ефективності впровадження науково-технічних засобів - виявлення можливості ефективного ви­користання трудових, матеріальних і фінансових ресурсів, а також визначення впливу заходів по технічному і ор­ганізаційному розвитку на кінцеві результати виробництва:

– обсяг і якість продукції;

– собівартість;

– прибутковість продукції;

– рентабельність господарської діяльності. Економічну ефективність заходів по технічному і ор­ганізаційному розвитку пропонується відображати по таких показниках:

– приріст продуктивності праці, відносне відхилення чи­сельності працюючих та фонду оплати праці;

– приріст матеріаловіддачі, відносне відхилення у витратах матеріальних ресурсів;

– приріст фондовіддачі основних виробничих засобів, відносне відхилення основних виробничих засобів;

– приріст обсягу реалізації за рахунок інтенсифікації ви­робництва;

– приріст прибутку та скорочення собівартості продукції;

– підвищення фінансового стану підприємства тощо.

4. Аналіз рівня організації виробництва і праці

Група Вид

Показники рівня

концентрації, спеціалізації, кооперування і розміщення виробництва

Питома вага профілюючоїпродукції в загальному =
обсязі виробництва Коефіцієнт серійності =

Коефіцієнт

спеціалізації =

цехів, дільниць


Коефіцієнт

кооперування =

Показники ритмічності,

пропорційності, безперервності, послідовності виробництва

Коефіцієнт ритмічності =

q – обсяг випущеної продукції;

і – порядковий номер періоду

Показники організації праці

структура чисельності працівників; питома вага працівників основного виробництва; рівень класифікації робітників; плинність кадрів; коефіцієнти обороту робочої сили з приймання і вибуття

5. Аналіз рівня керування

Показники рівня керування.

1. Показники виробничої структури: питома вага праців­ників, зайнятих в основному і допоміжному виробництвах, в обслуговуючих підрозділах, в адміністративно-управлінських відділах.

2. Показники структури органів управління: питома вага працівників управління в загальній чисельності працівників; середня чисельність в цехах і дільницях; ступінь централізації управлінських функцій.

3. Показники технічного забезпечення систем управління.

4. Показники використання економічних, організаційно-адміністративних, соціально-психологічних методів керуван­ня (експертна оцінка).

5. Показники постановки нормування, планування, обліку і контролю на підприємстві (експертна оцінка.)

6. Показники, що характеризують зовнішньоекономічні умови діяльності і зв'язки підприємства: питома вага імпорту сировини, устаткування, матеріалів.

7. Показники, що характеризують соціальні умови трудово­го колективу: питома вага і структура невиробничих основних засобів; забезпеченість працівників дитячими садками, місця­ми в будинках відпочинку і санаторіях, ліжками в лікарнях.


ТЕМА 5. АНАЛІЗ ВИТРАТ НА ВИРОБНИЦТВО ПРОДУКЦІЇ

1. Значення, завдання та джерела інформації собівартості продукції.

2. Оцінка виконання плану із собівартості продукції.

3. Аналіз витрат за елементами і статтями витрат.

4. Аналіз матеріальних витрат.

5. Аналіз витрат на оплату праці.

6. Аналіз загальновиробничих витрат.

7. Аналіз собівартості окремих видів продукції.

1. Значення, завдання та джерела інформації собівартості продукції

Собівартість продукції - це якісний показник роботи підприємства, ефективність роботи підприємств оцінюється за прибутком. Зниження собівартості впливає на конкуренто­спроможність продукції, фінансовий стан підприємства, а та­кож надходжень до бюджету країни.

Розрізняють виробничу собівартість продукції та собівар­тість усього товарного випуску та окремих видів продукції.

За впливом на собівартість обсягу виробництва розрізня­ють змінну та фіксовану частини собівартості продукції.

Під час аналізу використовують такі показники:

– валові витрати;

– виробнича собівартість товарної продукції;

– витрати на І грн. товарної продукції;

– собівартість окремих видів продукції;

Завдання аналізу собівартості продукції:

1. Оцінювання виконання плану за собівартістю в цілому по підприємству, а також за окремими видами продукції.

2. Вивчення причин відхилення фактичних витрат від планових за статтями, а також за окремими видами і групами продукції.

3. Виявлення резервів зниження собівартості продукції та розробка відповідних заходів щодо їх використання.

Для аналізу використовують дані звіту по собівартості продукції, звіту про фінансові результати і звіту підприємства з праці. Залучають також планові та звітні калькуляції з окремих видів продукції та відповідні дані бухгалтерського обліку.

2. Оцінка виконання плану із собівартості продукції

Собівартість розрізняють за ознакою: план із собівартості продукції вважається виконаним, якщо фактичний показник дорівнює плановому або нижчий від нього.