– раціональність інформації: інформація повинна бути корисна і різнобічна, з мінімальними витратами на її збір, збереження, пошук, використання та прийняття рішень;
– єдність інформації: усунення відокремленості та дублювання різних джерел інформації. Кожна господарська операція повинна реєструватись тільки один раз;
– об'єктивність інформації: інформація повинна відповідати реальній дійсності, об'єктивно відображати господарські операції і процеси, що досліджуються;
– аналітичність інформації: система економічної інформації, яка надходить з різних джерел, повинна відповідати потребам аналізу господарської діяльності для всебічного вивчення господарських операцій і процесів, виявлення впливу чинників на фінансово-господарську діяльність підприємства, визначення внутрішніх резервів покращення господарювання.
3. Характеристика основних етапів економічного аналізу
Проведення аналітичної роботи залежить від її організації. Для проведення цієї роботи передбачені наступні етапи.
– організаційно-підготовчий: визначення організаційних форм дослідження практики роботи підприємства, об'єктів, суб'єктів розподілення функціональних обов'язків за аналізом між виконавцями та вибір напрямів використання результатів аналізу;
– планування аналітичної роботи: розробка програми, календарного плану аналізу, макетів аналітичних таблиць, визначення способів поновлення необхідної інформації;
– інформаційне та методичне забезпечення аналізу господарської діяльності: збір, накопичення, зберігання, передача, обробка інформації, реалізація способів поповнення недостатньої інформації, формальний і логічний контроль інформації, оцінка достовірності інформації, вибір методики і програмних продуктів обробки інформації;
– аналітична обробка інформації: формування форм вихідної інформації загального і чинникового аналізу;
– попередня оцінка результатів аналізу: характеристика виконання та динаміки базових показників, характеристика ступеня досягнення результатів фінансово-господарської діяльності;
– аналіз динамічних змін і відхилень від базових показників: визначення і групування взаємодіючих чинників, вивчення зв'язків і взаємозалежності між ними; усунення впливу ' чинників на результативний показник; оцінка збитку, виявлення невикористаних можливостей;
– оформлення результатів аналізу: підрахунок резервів, прогноз показників, контроль за реалізацією виявлених резервів; висновок за результатами аналізу; прогноз подальшого розвитку показників, оформлення результатів аналізу, обґрунтування управлінських рішень, інформування посадових осіб про результати аналізу і контроль за їх виконанням.
Основи організації комп'ютерної обробки економічної інформації
Ефективність аналітичної роботи підвищується за допомогою економіко-математичних методів та використання ЕОМ. Методи економічного аналізу повинні відповідати системності, комплексності, оперативності, точності та динамічності.
Ці вимоги можуть бути дотримані при автоматизації робочих місць фахівців. При цьому необхідно:
– своєчасно надавати інформацію та обчислювальні потреби;
– задовольняти мінімальний час на аналітичний попит;
– дати можливості представлення інформації в табличній і графічній формах;
– дати можливість внесення корегувань в методику аналітичних розрахунків та в форми відображення кінцевого результату;
– дати можливість повтору процесу рішення задач з будь-якою заданою точністю.
В організаційну основу комп'ютерної обробки включаються дві стадії процесу:
1. Постановка задачі, що полягає в визначені її економічної сутності, вхідної та вихідної інформації. Від якості постановки аналітичних задач залежать і результати аналізу, так як на її основі проводиться програмування.
2. Розробка програмного забезпечення їх машинного вирішення. Програмне забезпечення складається із загального і функціонального. Базовими програмними засобами (при створенні функціональної програми являються програмні засоби для підготовки текстів, таблиць, документів для автоматизації робіт по створенню базових даних).
Важливе місце займають інтегровані пакети програмного забезпечення, які включають текстовий процесор, конкретні командні файли програмного забезпечення по конкретному виду задачі. Рішення аналітичних локальних задач забезпечується локальним розподілом обробки даних, а також розподілом базових даних.
За функціональними даними файли діляться на динамічні .та статистичні. Динамічні відображають господарські засоби та їх джерела в режимі реального часу. І статистичні - довідкову, нормативну та планову інформацію. В рамках автоматизованого робочого місця створюються такі базові дані:
– фактографічні дані про господарську діяльність;
– бази знань (методи та методика проведення економічного аналізу);
– бази програмних засобів;
Характерною особливістю економічного аналізу при автоматизації робочих місць є дотримання цілісності за умови децентралізованої обробки даних.
Використання комп'ютерної техніки при здійсненні економічного аналізу спрямоване на мінімізацію трудомісткості аналітичного процесу; скорочення термінів обробки економічної інформації; підвищення достовірності й якості інформації; підвищення гнучкості та еластичності процесу керування; підвищення ролі аналізу в обґрунтуванні ефективних управлінських рішень.
ТЕМА 4. АНАЛІЗ ОРГАНІЗАЦІЙНО-ТЕХНІЧНОГО РІВНЯ ВИРОБНИЦТВА
1. Мета та завдання аналізу організаційно-технічного рівня виробництва.
2. Організаційно-інформаційна модель аналізу організаційно-технічного рівня виробництва та якості продукції.
3. Аналіз науково-технічного рівня виробництва.
4. Аналіз рівня організації виробництва і праці.
5. Аналіз рівня керування.
1. Мета та завдання аналізу організаційно-технічного рівня виробництва
Економічний аналіз є необхідною умовою керування технічним розвитком підприємства та удосконалення структури і якості продукції, що випускається.
Завдання аналізу організаційно-технічного рівня виробництва.
1. Аналіз науково-технічного рівня виробництва.
2. Аналіз рівня організації виробництва і прані.
3. Аналіз рівня управління господарською діяльністю.
4. Аналіз обсягу, якості і структури продукції.
5. Оцінка впливу на обсяг, якість і структуру продукції параметрів, що характеризують зміну техніко-організаційного рівня виробництва.
6. Якісне обчислення резервів збільшення обсягу покращення якості і удосконалення структури продукції в результаті підвищення організаційно-технологічного рівня виробництва.
7. Кількісне обчислення впливу матеріальних, трудових і фінансових ресурсів на обсяг, якість і структуру випущеної продукції.
2. Організаційно-інформаційна модель аналізу організаційно-технічного рівня виробництва та якості продукції
Дана модель складається з п'яти взаємопов'язаних блоків.
І блок. Об'єкти і суб'єкти аналізу.
Об'єкти аналізу:
1. Організаційно-технічний рівень виробництва:
– рівень організації виробництва і праці;
– рівень керування;
– науково-технічний рівень виробництва.
2. Обсяг і структура випущеної продукції.
3. Якість випущеної продукції.
4. Обсяг і структура реалізованої продукції.
5. Фактори, що визначають організаційно-технічний рівень виробництва.
6. Фактори, що визначають обсяг, структуру та якість продукції.
7. Функції керування.
Суб'єкти аналізу:
1. Бухгалтерська, економічна, фінансова служби підприємства.
2. Технічна служба,
3. Керівництво підприємства.
II блок. Система показників аналізу організаційно-технологічного рівня виробництва, обсягу, структури та якості продукції.
Абсолютні натуральні показники; випуск окремих видів продукції; кількість устаткування.
Умовно-натуральні показники і туби, умовні котушки.
Абсолютні показники: обсяг виробництва продукції; обсяг реалізації продукції; вартість основних засобів у т. ч. устаткування.
Відносні показники: коефіцієнти, що характеризують організаційно-технологічний рівень виробництва; темпи росту, приросту, індекси.
Питомі показники: фондовіддача; продуктивність праці; фондоозброєність.
Якісні показники: прогресивність устаткування; прогресивність технології; рівень організації праці; рівень організації виробництва.
III блок. Джерела інформації та інформаційне забезпечення.
Джерела інформації: правове (фінансове і господарське) законодавство; нормативно-довідкова (норми технічного оснащення, нормативи технічних умов). Планові (бізнес-план) інвестиційні проекти.
Інформаційне забезпечення: облікова інформація (бухгалтерська, оперативна, статистична, позаоблікова інформація).
IV блок. Методи обробки економічної інформації
– економіко-логічні;
– економіко-математичні.
V блок. Методичні способи узагальнення і реалізації результатів аналізу:
– Систематизація даних.
– Групування даних.
– Визначення невикористаних можливостей і резервів.
– Вибір оптимального управлінського рішення.
– Контроль за виконанням прийнятого управлінського рішення.
3. Аналіз науково-технічного рівня виробництва
Організаційно-технічний рівень виробництва оцінюється на основі показників:
1. Науково-технічного рівня виробництва.
2. Рівня організації виробництва і праці.
3. Рівня управління.
Показники науково-технічного рівня виробництва:
1. Рівень науково-дослідних робіт:
Частка витрат на науково-дослідну роботу в загальному обсязі витрат.