Ринок його характерні ознаки та види (стр. 9 из 15)
Ціна – це грошовий вираз вартості. На ринку, як правило, розрізняють три види цін: ціну попиту, ціну пропозиції і ціну рівноваги.
Ціна попиту – це гранично максимальна ціна, яку покупці ще згідні платити за товар.
Ціна пропозиції – це гранично мінімальна ціна, яку продавці ще згідні взяти за свій товар.
Ціна рівноваги – це ціна, яка встановлюється при врівноваженості попиту і пропозиції.
Конкуренція – це процес суперництва між суб`єктами ринкових відносин за найвигідніші умови виробництва, реалізації й купівлі товарів та послуг.
Взаємодія названих елементів і являє собою ринковий мехаізм. Процес його функціонування визначає ступінь ефективності ринкової економіки. Ринковий механізм сам забезпечує свою стабільність. Він має власний внутрішній порядок, і взаємодія його елементів підпорядкована вимогам певних законів: законам грошового обігу, вартості, попиту і пропозиції [2, с.180].
Попит.
Попит недоречно ототожнювати з величиною попиту, оскільки на нього впливають не лише цінові (внутрішні), а й нецінові (зовнішні) фактори (всі, крім ціни).
Величина (обсяг) попиту – кількість конкретного товару, яку прагне купити конкретний споживач або їх група протягом певного часу за певних умов. Якщо змінюється ціна на товар (внутрішній фактор), то відповідно змінюється величина попиту на нього. Якщо діють нецінові (зовнішні) фактори, то змінюється попит як такий, навіть якщо ціна залишається сталою.
Фактори, що визначають обсяг попиту, називають детермінантами попиту.
Закон попиту – внутрішній (суттєвий), сталий, обернено пропорційний зв`язок між ціною і величиною попиту, згідно з яким за незмінності всіх інших факторів (доходи споживачів тощо) зниження ціни зумовлює відповідне зростання попиту, і навпаки.
Графічним зображенням закону попиту є так звана крива попиту, яка відображає залежність між двома змінними: ціною і кількістю блага. При цьому попит є не просто кількістю благ, а певною сукупністю (набором) цін і кількостей (величин) блага, яке люди прагнуть купити за кожною із пропонованих цін. У цьому сенсі він постає як перелік відповідних кількостей товарів. Тому рух від одного рядка переліку до іншого називається зміною величини попиту, а не попиту як такого. Графічне зображення кривої попиту представлене на рис. 3.1, де D – попит; Р – ціна товару; Q – кількість товару.
Позначивши величину попиту Qd і взявши до уваги, що всі його детермінанти крам товару, є незмінними, можна отримати функцію залежності попиту від ціни: Qd =f(Р). Наприклад, величина Q2 порівняно з Q1 зросла внаслідок падіння ціни з P1 до P2 (рух від точки 1 до точки 2 на рис.3.2), а попит залишався незмінним, оскільки попит – це вся крива D (або перелік), а вона нікуди на графіку не зміщувалася.
Для зростання попиту (крива D1 на рис.3.3 має зміщуватися в положення D2) повинні відбуватися події, внаслідок яких покупці хотіли б придбати більше товару, ніж раніше, за кожною з існуючих цін. Ідеться про зовнішні фактори попиту, якими є загальне зростання доходів, поява альтернативних товарів або демонстративна відмова від товару внаслідок об'єднаного руху споживачів тощо. Збільшення попиту може статися і внаслідок зростання кількості населення в конкретній місцевості.
Загальне зменшення попиту внаслідок дії таких зовнішніх факторів (детермінант попиту), як зміна цін інших товарів, зменшення грошових доходів, скорочення загальної кількості споживачів на ринку, несприятливі їх очікування та настрої, на графіку зображене як зсув кривої попиту вліво – вниз із положення D1 у положення D2 (рис.3.4.).
Підвищення попиту внаслідок зовнішніх факторів може спричинити зростання ціни і величини попиту. Але за високого чи низького загального попиту його величина буде меншою за високих цін, ніж за низьких, тобто існуватиме внутрішня обернено пропорційна залежність між ціною товару і величиною попиту (кількість товару). Цю закономірність обґрунтовує закон попиту, згідно з яким за незмінності всіх інших детермінант зниження ціни на товар зумовлює збільшення обсягу попиту, а зростання ціни – його зменшення. Цей зв'язок є обернено пропорційним. На графіку (див.рис.3.1.) він зображений негативним нахилом кривої попиту.
Дія закону попиту розкривається через індивідуальний попит і загальний (сумарний) ринковий попит. Індивідуальний попит є залежністю величини попиту від ціни товару стосовно одного покупця. Загальний (сумарний) ринковий попит. Його величина на певний товар за кожного значення ціни дорівнює сумі обсягів попиту окремих споживачів за її конкретного значення.
Закон попиту узгоджується з принципом спадної граничної корисності, згідно з яким кожна наступна одиниця продукту приносить усе менше задоволення, тому споживачі купують її лише за умови зниження ціни.
Закон попиту можна пояснити і на основі ефекту заміщення і ефекту доходу.
Ефект заміщення. Виявляється в тому, що за зниження ціни на один із товарів споживач намагається купити його якомога більше замість інших товарів, які стали відносно дорожчими. Тобто споживачі мають мотивацію заміщувати дорогі товари дешевими.
Ефект доходу пов'язаний зі зміною ціни на один із товарів: за нижчої ціни споживач може купувати більшу його кількість, не зменшуючи споживання інших товарів. Це стає можливим завдяки зростання купівельної спроможності грошового доходу споживача внаслідок зниження ціни на один із потрібних йому товарів: зі зростанням реального доходу він може купити більше товарів.
Цінова еластичність попиту.
За різкого зростання цін на певний товар покупця потрібен час на пошук його замінників. Ідеться про швидкість пристосувальної реакції на різку зміну ціни. Це означає, що ціна впливає на споживання через певний час. Така пристосувальна реакція називається ціновою еластичністю попиту.
Цінова еластичність попиту – кількість товарів, на яку люди збільшать або зменшать свої придбання внаслідок зміни ціни.
Визначають цінову еластичність попиту (ер) як частку від ділення відсоткової зміни величини попиту на відсоткову зміну ціни на конкретний товар А за формулою:
Де %ΔQДА – зміна попиту у відсотках; %ΔРА – зміна ціни у відсотках.
Якщо ер<1, то такий попит називається нееластичним. Коли ер>1, тобто коли відсоткова зміна кількості купівель перевищує відсоткову зміну ціни – попит еластичний. Одинична еластичність попиту можлива за умови, коли ер=1. Вона засвідчує рівнозначну реакцію покупців на зміну ціни.
Еластичний та нееластичний попити ілюструє рис.3.5.
На графіку зображена крива D1 з ер=
, тобто крива абсолютно еластичного попиту, тоді крива D2 має ер=0, тобто є кривою абсолютно нееластичного попиту залежно від ціни. На графіку відповідні криві перетворюються на прямі, спрямовані паралельно координат.Величина цінової еластичності попиту залежить від таких факторів (детермінант):
- кількість й наближеності за споживчими властивостями товарів – замінників;
- частки доходу, який використовується на придбання товару;
- можливості різноманітного використання товару;
- часового періоду.
Еластичність попиту на товар відповідно до доходів споживачів (Е1) засвідчує залежність між відсотковою зміною кількості товару, що купується, і відсотковою зміною доходу як фактора, що зумовлює відповідну реакцію. Її визначають за формулою:
Де %ΔІ – зміна доходу у відсотках.
Коефіцієнт цінової еластичності попиту обчислюють, використовуючи кілька математичних способів. Одним із них є визначення дугової еластичності, під час якого використовують середні значення зміни фактора і результату:
За потребу проаналізувати зміну попиту на товар А внаслідок зміни ціни на пов'язаний з ним товар В використовують перехресну еластичність попиту на товар А за ціною товару В ( 
): 
Перехресна еластичність є критерієм класифікації товарів на взаємозамінні та взаємодоповнюючі. Здійснюють її, зважаючи на такі процеси:
- якщо за збільшення ціни товару В відбувається збільшення кількісного попиту на товар А, причому
>0, то ці товари є взаємозамінними;- якщо перехресна еластичність
<0, то ці товари є взаємодоповнюючими, тому зростання попиту на один товар зумовлює зменшення попиту на інший;- якщо перехресна еластичність
=0, то ці товари ніяк між собою не пов'язані.Попит перебуває у єдності з пропозицією, оскільки вона формує попит через асортимент вироблених товарів і пропонованих послуг на ринку. Їх рівновага є свідченням збалансованості суспільного виробництва, обміну і споживання.
Взаємодія попиту і пропозиції.
Пропозиція – це сукупність товарів і послуг, які є або в кожний даний момент можуть бути доставлені на ринок.