Тм=ЖП/ВП=1/ПП
Назва
Визначення
Формула
Фондоозброєнiсть
Відношення середньої вартості основ-них фондів за певний період (ОВФ) до середньооблікової чисельності працiв-никiв (СОЧ) за той самий перiод
Фо=ОВФ/СОЧ
Зарплатомiсткiсть продукцii
Відношення фонду плати працi (Фоп) до вартостi виготовленоi продукцii (у гуртових цiнах) за пппевний перiод (ВП)
Зм=Фоп/ВП
Таблиця 10.4. Показники ефективності використання капітальних вкладень
Назва
Визначення
Формула
Коефіцієнт ефективності капітальних вкладень
Відношення щорічного приросту прибутку від здійснення капітальних вкладень (?П) до суми капітальних вкладень (КВ)
Ер=?П/КВ
Термін окупності капітальних вкладень
Обернений до коефіцієнта ефектив-ності капітальних вкладень. Відо-бражає кількість років, за яку сума прибутку перекриє суму капітальних вкладень
Ток=КВ/?П=1/Ер
Зведені витрати
Дорівнює сумі поточних витрат на одиницю продукції за i-м варіантом (Сi) та добутку нормативного коефіцієнта ефективності (Ен) та питомих (на одиницю продукції) капітальних вкладень за i-м варіантом.
Zi=Ci+ Ен*KBi> >min
Таблиця 10.5. Узагальнюючі показники ефективності діяльності підприємства
Назва
Визначення
Формула
Норма прибутко-вості
Відношення прибутку (П), одержаного за певний період, до суми середньої вартості основних фондів за той самий період (ОВФ) та середніх залишків оборотних засобів (ОЗ)
Нпр=П/(OВФ+ОЗ)
Рентабельність продукції
Відношення прибутку (П), одержаного за певний період від реалізації продукції, до собівартості цієї продукції (С)
Рпрод=П/С
Коефіцієнт ефективнос-ті застосову-ваних ресурсів
Відношення чистої продукції в порівнянних цінах за рік (ЧП) до витрат ресурсів, що відображені чисельністю працівників (Чпр) середньою вартістю
основних фондів (ОВФ) та середніми залишками оборотних засобів ( ОЗ ) за рік, скоригованими на коефіцієнт повних витрат праці (Кпвп)
kер=ЧП/[Чпр+(ОВФ+ОЗ)*Кпвп]
Коефіцієнт економічної ефективності розраховується за формулою
Ер=?П/КВ або Ерн=П/КВ
де Ер - коефіцієнт ефективності лля окремих проектів;
Ерн - коефіцієнт ефективності для нових підприємств;
?П - приріст прибутку (зниження собівартості);
П - прибуток;
КВ - капітальні витрати.
Розрахований коефіцієнт Ер порівнюють з нормативним коефіцієнтом Ен. Якщо Ер більше за Ен, то проект капітальних вкладень, що розглядається, ефективний (доцільний).
Приклад. Оцінити доцільність інвестування 1 мли. грн. у будівництво на базі існуючого підприємства цеху, який дасть змогу збільшити обсяги виробництва продукції на 1000 шт. за рік. Ціна одиниці продукції - 200 грн., а собівартість - 180 гри. Нормативний коефіцієнт ефективності для даної галузі становить 0,2.
Застосуємо формулу Ер=?П/КВ для визначення розрахункового коефіцієнта ефективності. Приріст прибутку (?П) визначається як добуток прибутку від виготовлення одиниці продукції (ціна мінус собівартість) на річний обсяг їх виробництва:
?П = (200 грн. - 175 грн.) • 1000 шт. = 25 000 грн.
Отже, Ер = 25 000 грн. : 1 000 000 грн. = 0,25.
Порівнюємо Ер з Ен й отримуємо, що Ер > Ен (0,25 > 0,20), тобто можна зробити висновок, що здійснення вказаних капітальних вкладень є доцільним.
Додатково можна визначити термін окупності даної інвестиційної операції: Тр = 1/Ер = 1/0,25 = 4 роки.
Зверніть увагу: термін окупності в даному випадку визначається в роках, оскільки, розділивши суму капітальних вкладень на річну суму приросту прибутку, одержаного завдяки цим капітальним вкладенням, ми отримали число, що показує кількість років, за яку акумульована величина річного прибутку перекриє абсолютну величину суми капітальних вкладень.
Визначення порівняльної ефективності реальних інвестицій здійснюється шляхом розрахунку зведених витрат Z за формулою
Zj=Cj+Ен*КВj > min,
або, що те ж саме:
Zj=Cj+КВj/Тн > min,
де Сj - поточні витрати j-го варіанта (проекту) на одиницю продукції (за вирахуванням амортизації основних фондів, на створення яких спрямовуються капітальні вкладення, що оцінюються);
КВj - питомі (на одиницю продукції) капітальні вкладення/-го варіанта (проекту). Визначаються як відношення загальної величини капітальних вкладень до річного обсягу виробництва продукції (у натуральних показниках);
j - індекс варіанта проекту, j = 1, n;
n - кількість варіантів проекту, що порівнюються.
Проект з найменшим значенням Z вважається найкращим (більш доцільним).
Приклад. Проектні варіанти будівництва нового підприємства передбачають такі показники обсягів капітальних вкладень і собівартості продукції:
Показник
Варіанти
І
П
III
Кошторисна вартість будівництва, тис. грн.
1280
1260
1400
Собівартість одиниці продукції, грн.
116
112
110
Обсяг річного випуску продукції, шт.
4200
4100
3900
Визначити найвигідніший варіант будівництва нового підприємства при нормативному коефіцієнті ефективності капітальних вкладень 0,2. Яким має бути нормативний термін окупності капітальних вкладень, щоб варіанти 1 і 2 були еквівалентними?
Для визначення найкращого варіанта слід розрахувати зведені витрати за кожним із варіантів, скориставшись будь-яким варіантом формули зведених витрат, наприклад:
Zj=Cj+Ен*КВj > min.
Отже, за першим варіантом :
Z1=C1+Ен*КВ1 = 116 + 0,2 (1 280 000 : 4200) = 116 + 60,9 = 176,9 гри.
Зверніть увагу, що сума капітальних вкладень ділиться на річний обсяг виробництва продукції у натуральному виразі для забезпечення порівняння з поточними витратами.
Є й інший спосіб - можна помножити суму поточних витрат на річний обсяг виробництва і додати до неї добуток суми капітальних вкладень на нормативний коефіцієнт їх ефективності. Але цей спосіб гірший, оскільки в кінцевому підсумку нас цікавлять зведені витрати саме на одиницю продукції, тому отриману в межах другого підходу величину треба було б ще розділити знову-таки на величину річного обсягу виробництва.
Аналогічно розраховуються зведені витрати за рештою варіантів:
Z2=C2+Ен*КВ2 = 112 + 0,2 (1 260 000 : 4100) = 112 + 61,5 = 173,5 грн.
Z3=C3+Ен*КВ3 = 110 + 0,2 (1 400 000 : 3900) = 110 + 71,8 = 181,8 грн.
Порівнюючи значення зведених витрат за кожним із варіантів, знаходимо, що їх найменша величина досягається за умови застосування другого методу інвестування і становить 173,5 грн. Отже, саме другий метод є найефективнішим із трьох запропонованих до розгляду.
Для відповіді на друге запитання задачі слід зауважити, що певною мірою величина нормативного коефіцієнта ефективності капітальних вкладень є умовною (з урахуванням припущень, що наведені нижче). Математична її інтерпретація дана відразу після цього прикладу, а економічний сенс цього показника краще проілюструвати з погляду його зв'язку з терміном окупності.
Як уже зазначалося, коефіцієнт ефективності є оберненим до терміну окупності, отже, множення суми капітальних вкладень на нормативний коефіцієнт ефективності еквівалентне діленню на нормативний термін окупності. Нормативному коефіцієнту ефективності 0,2 відповідає термін окупності 1 : 0,2 = 5 років. Тоді зміст цієї операції стає зро-зумілішим: у сумі зведених витрат ми враховуємо не всю величину капітальних вкладень, а лише ту її частину, яка припадає на один рік, за умови, що ці інвестиції амортизуються протягом п'яти років. Але ж це припущення дещо штучне, і вибір тривалішого або коротшого терміну амортизації визначатимуть переваги на користь більш капіталомісткого варіанта, але з меншими поточними витратами, або навпаки. Тобто поставлене запитання еквівалентне такому: "наскільки стійкі переваги кращого варіанта порівняно з найближчим до нього з огляду на зміни нормативного терміну окупності?" Відповідь на нього дістати просто - слід прирівняти зведені витрати за першим та другим варіантами, вважаючи невідомим термін окупності.
116 + (1 : x) (1 280 000 : 4200) = 112 + (1 : x) (1 260 000 : 4100).
Звідси дістанемо:
4 + 304,76(1 : x) = 307,32(1 : x).
2,56(1 :x) = 4.
Звідси х = 2,56 : 4 = 0,64 роки.
Це означає, що перший варіант міг би бути кращим, ніж другий, за умови, якби термін окупності становив менше 0,64 року, що, звичайно, неможливо (принаймні, якщо мова йде справді про капітальні вкладення, а не про інші інвестиційні операції). Тобто обраний варіант значно переважає аналоги за ефективністю.
Якщо проаналізувати формулу зведених витрат з погляду методології її виведення, то фактично вона утворюється як ліміт суми такої нескінченно спадної геометричної прогресії:
При t > ? отримуємо
Тобто формула виводиться з припущення, що об'єкт капітальних вкладень функціонуватиме нескінченний час з однаковими щорічними витратами. Приклад такого об'єкта серед основних фондів, а особливо серед їх активної частки, уявити важко. Це розуміли, звичайно, й автори даної методики, проте необхідність забезпечити її простоту й зрозумілість змусила їх піти на компроміс. Але не всі погоджувались з таким компромісом і тому пропонували альтернативні варіанти. Так, наприклад, як показник порівняльної ефективності капітальних вкладень, зокрема нової техніки, можна використовувати коефіцієнт окупності додаткових капітальних вкладень, що розраховується у такий спосіб:
де ? - термін служби нової техніки;
tс - найбільший для проектів, що порівнюються, період часу від початку будівництва до початку експлуатації;
- капітальні вкладення за варіантами, що порівнюються;
- поточні витрати виробництва за варіантами, що порівнюються, без урахування амортизаційних відрахувань.
Для того щоб визначити відносну ефективність варіантів капітальних вкладень, необхідно порівняти розрахункове значення критерію (F) з нормативним (Fн). Величину нормативного коефіцієнта окупності з урахуванням часу визначають так:
У разi, якщо F>Fн, кращим є бiльш капiталомiський варiант.
У табл. 10.5 наведені найбільш поширені узагальнюючі показники ефективності діяльності підприємства. Як правило, їх пропонують використовувати в системі разом з іншими, частковими, показниками ефективності, оскільки вони самі спираються на досить обмежений набір факторів, отже повної картини стану справ на підприємстві дати не можуть.
Крім наведених у таблиці, в економічній літературі пропонується розрахунок комплексного показника ефективності. Він може бути ілюстрацією твердження, що намагання побудувати адекватний єдиний показник ефективності зрештою призводить до появи досить громіздких формул. Розраховується цей показник за такою формулою:
де А - проміжний показник комплексної оцінки діяльності підприємства, що розраховується за однією номенклатурно-асортиментною позицією продукції, яка випускається;
N - обсяг виробництва продукції в натуральному виразі за однією номенклатурно-асортиментною позицією продукції, що випускається;
р - коефіцієнт, що характеризує ступінь доведення до споживачів придатної продукції із загального обсягу її виробництва і враховує втрати на виробництві та остаточне псування у сфері обігу;
V - нормативно-постійний (стандартизований) коефіцієнт, що враховує організаційно-технічний рівень виробництва з огляду на прогресивність продукції та рівень її якості і що дає змогу натурально-вартісну характеристику продукції перевести в безрозмірну величину;
U - ступінь якості одиниці потреби, що задовольняється, яка враховує характер, перелік, кількість, відносну цінність задоволених даним виробом потреб;
П - річна фактична продуктивність одиниці продукції або еквівалентний їй показник корисного ефекту;
Т - термін придатності одиниці продукції;
К - витрати на виробництво одиниці продукції;
Р - середньорічні витрати на всі види ремонтних робіт та технічне обслуговування одиниці продукції;
З - середньорічні витрати на експлуатацію одиниці продукції.
За всієї своєї складності цей показник дає оцінку ефективності в натуральній формі, тобто його можна застосовувати для вузьконо-менклатурних виробництв.