10.3. Методики визначення ефективності
У визначенні показників ефективності науковці пішли різними шляхами. Представники одного з них вважають за доцільне нехтувати необхідністю отримання єдиної оцінки і будувати систему показників ефективності. А остаточний висновок, на їхню думку, має зробити експерт, який аналізує цю систему показників, ураховує певні неформальні обставини, власний досвід, можливо, інтуїтивні міркування, прогнози і на базі всього цього зробить висновок. Інші вчені пропонують відразу обмежити множину факторів впливу і визначати комплексний показник ефективності. Є, звичайно, і певні компромісні підходи. Так, наприклад, відомі методики, в яких спочатку визначається система показників, а потім до неї застосовуються певні правила згортання для отримання інтегральної оцінки. Серед прибічників єдиного показника є такі, котрі будують настільки складний комплексний показник, що він за широтою охоплення вхідних параметрів фактично не поступається системам показників. Крім того, розроблені й ситуаційні алгоритми, які дають змогу обирати той чи інший комплексний показник на базі попереднього аналізу певних характеристик підприємства.
Особливо жвавими дискусії з цього приводу були саме серед економістів радянської школи, і це не випадково. Адже досить стабільна економічна система СРСР створювала ілюзію можливості "легкого" (тобто з урахуванням дуже обмеженого набору факторів) отримання адекватних оцінок ефективності. Але практика переконує в протилежному - справді точна оцінка ефективності може бути отримана лише на основі поглибленого аналізу ситуації і врахування великої кількості обставин. Проте в будь-якому випадку, щоб здійснювати такий аналіз, необхідно опанувати базовий інструментарій, тобто ознайомитися з конструкцією основних показників ефективності і зрозуміти їх економічний зміст.
Отже, розглянемо систему показників ефективності. Вона пропонується в розгорнутому вигляді, тобто завдання обгрунтування оптимального набору показників у даному випадку ігнорується, оскільки є необхідність ознайомитися з тим, якими вони бувають у принципі. Але все ж попередньо сформулюємо загальні принципи раціонального вибору системи показників.
Отже, система показників ефективності має:
• відображати витрати всіх видів ресурсів, що споживаються напідприємстві;
• створювати передумови для виявлення резервів підвищення ефективності виробництва;
• стимулювати використання всіх резервів, наявних на підприємстві;
• забезпечувати інформацією стосовно ефективності виробництва всі ланки управлінської ієрархії;
• виконувати критеріальну функцію. Тобто для кожного з показників мають бути визначені правила інтерпретації їх значень.
У системі показників ефективності виробництва можна виділити такі групи показників:
• ефективності використання основних фондів (табл. 10.1);
• ефективності використання оборотних фондів (табл. 10.2);
• ефективності використання праці (трудових ресурсів) (табл. 10.3);
• ефективності окремих видів діяльності (табл. 10.4);
• узагальнюючі показники ефективності діяльності підприємства
(табл. 10.5).
Що стосується перших трьох груп показників, то їх зміст детально розкривається у розділах, присвячених вивченню відповідних видів ресурсів. Тому наведемо лише їх узагальнення у вигляді таблиць.
Для решти показників, крім узагальненого подання їх у таблицях, наводяться також більш детальні коментарі стосовно їх змісту та методології визначення.
Оцінювання ефективності капітальних вкладень. Певні особливості має визначення ефективності капітальних вкладень. Розрізняють абсолютну та порівняльну ефективність капітальних вкладень. Абсолютна ефективність капітальних вкладень показує загальну величину їх віддачі; порівняльна ефективність розраховується з метою визначення кращого з можливих варіантів (проектів) інвестування виробництва. Абсолютну ефективність визначають за допомогою двох взаємозв'язаних показників: коефіцієнта економічної ефективності капітальних витрат Ер та іншого (оберненого йому) терміну окупності капітальних вкладень:
Тр=1/Ер
Таблиця 10.1. Показники ефективності використання основних фондів.
Назва
Визначення
Формула
Фондовіддача
Відношення вартості виготовленої продукції (за гуртовими цінами) за рік (ВП) до середньорічної вартості основних фондів (ОВФ)
ФВ=ВП/ОВФ
Фондомісткість
Обернений до фондовіддачі
Фм=ОВФ/ВП=1/ФВ
Рентабельність основних фондів
Відношення прибутку (П), одержаного за певний період, до середньої вартості основних фондів за той самий період (ОВФ)
Рф=П/ОВФ
Коефіцієнт інтенсивного використання обладнання
Відношення обсягу виготовленої продукції за певний період у натуральних або вартісних показниках (ВП) до виробничої потужності обладнання у відповідних показниках (Побл)
Кiнт=ВП/Побл
Коефіцієнт змінності обладнання
Відношення кількості відпрацьованих верстато-змін (Кст зм) до кількості одиниці обладнання (n)
Кзм=Кст зм/n
Таблиця 10.2. Показники ефективності використання оборотних фондів
Назва
Визначення
Формула
Коефіцієнт оборотності
Відношення вартості виготовле-ної продукції (за гуртовими ціна-ми) за певний період (ВП) до середніх залишків оборотних фондів ( ОЗ )
Коб=ВП/ОЗ
Коефіцієнт завантаження
Обернений до коефіцієнта оборотності
Кзав=ОЗ/ВП=1/Коб
Тривалість обороту
Відношення кількості днів у періоді (Д) до коефіцієнта оборотності за цей період (Коб)
Тоб=Д/Коб
Рентабельність оборот них фондів
Відношення прибутку (П), одержаного за певний період, до середніх залишків оборотних фондів за той самий період (03)
Рф=П/ОЗ
Таблиця 10.3. Показники ефективності використання праці (трудових ресурсів).
Назва
Визначення
Формула
Продуктивнiсть працi
Вiдношення вартостi або кiлькостi виготовленноi продукцii (ВП) до витрат живоi працi, що вiдображаєть-ся кiлькiстю вiдпрацьованих Людино-годин (ЖП). Вiдображає кiлькiсть продукцii, що виготовляється за оди-ницю рабочого часу
ПП=ВП/ЖП
Трудомiсткiсть продукцii
Обернений до продуктивності праці. Відображає витрати праці на виготовлення одиниці продукції