програми при базисній продуктивності праці, чол.
Розраховуючи економію чисельності працюючих, слід по кожному заходу оргтехплану врахувати коефіцієнт його дії у розглядаємому періоді (Кд).
Цей коефіцієнт розраховується по формулі:
Кд = Мд/Мк,
де Мд – число місяців на протязі яких діє той чи інший фактор,
Мк – календарне число місяців у розглядаємому періоді.
Приклад: З 1 червня поточного року у штампувальному цеху механічний прес буде замінено пресом-автоматом. По розрахунках на протязі року це дозволить вивільнити 6 робітників, а з врахуванням терміну впровадження – трьох.
Кд = 6 міс./12 міс. = 0,5; 0,5 х 6 = 3 чол.
2. Резерви покращення використання робочого часу.
Резерви покращення використання робочого часу визначаються, виходячи із можливого скорочення його втрат.
В ході виявлення резервів покращення використання робочого часу порівнюють динаміку годинної, денної і річної виробітки робітників і отримують відносні оцінки степені використання робочого часу.
Далі за допомогою фотографій і самофотографій використання робочого часу:
1) кількісно визначають втрати часу;
2) встановлюють їх причини;
3) розробляють заходи по їх зменшенню або повній ліквідвції.
На підставі аналізу може бути розрахований можливий ріст продуктивності праці за рахунок скорочення втрат робочого часу (DППч) по формулі:
Показники | Попер. рік, факт. | Звітний рік | ||||
План | Факт | План в % до попер. року | Факт в % до попер. року | % ви-кон. плану | ||
1. Обсяг товарної продук., млн. крб. | 8400 | 8800 | 9260,6 | 104,8 | 110,5 | 105,2 |
2. Середньоспискова чисельність працюючих чол. | 2100 | 2140 | 2180 | 101,9 | 103,8 | 101,9 |
3. Чисельність основних робітників, чол. | 1028 | 1053 | 1069 | 102,4 | 104,0 | 102,8 |
4. Питма вага числа осн. робітн. в заг. числі працюючих, % | 48,9 | 49,2 | 49,0 | 100,6 | 100,2 | 99,6 |
5. Середньорічна вир-ка в розрах. на 1 осн. робітника, тис. крб. | 8171 | 8357 | 8665 | 102,8 | 106,2 | 102,3 |
6. Сер. річна вир-ка в розрахунку на 1 працюючого, тис. крб. | 4000 | 4112 | 4248 | 102,24 | 106,05 | 103,3 |
Дані таблиці показують, що планом у звітному році передбачалось збільшення чисельності основних робітників на 25 чол. (1053 – 1028), тобто на 2,4% при одночасному збільшенні чисельності персоналу на 15 чол. (2140 – 2110 – 25). Це повинно було підвищити питому вагу числа основних робітників в загальній чисельності працюючих з 48,9% до 49,2% (тобто на 0,6 пункта) і тим самим покращити структуру кадрів на підприємстві.
В результаті при рості продуктивності праці основних робітників на 2,24% планувалось підвищення продуктивності праці всіх працюючих на 2,8% =
= (102,24 х 1,006 х 100) – 100.
Звідси плановий приріст продуктивності праці за рахунок удосконалення структури кадрів складає 0,56% = 2,8 – 2,24.
Фактично у звітному році чисельність основних робітників збільшилась порівняно з базисним роком на 41 чол. = 1069 – 1028, тобто на 4,0% при одночасному збільшенні чисельності іншого персоналу на 39 чоловік = 2180 – 2100 – 41.
Значить, фактичне співвідношення чисельності основних робітників і іншого персоналу в загальному прирості чисельності працюючих видалось менш сприятливим, ніж це передбачалось планом.
Питома вага числа основних робітників загальної чисельності ПВП збільшилось з 48,9% до 49,0% у звітному році, але менше ніж по плану (49,2%).
При фактичному рості продуктивності праці основних робітників на 6,05%, середньорічна вирібка на 1 працюючого підвищилась на 6,2%.
Таким чином, фактичний ріст продуктивності праці за звітний рік порівняно із попереднім роком в результаті удосконалення структури кадрів склав 15% (6,2 – 6,05) або 2,4% загального його приросту (0,15 : 6,2) х 100).
Невиконання плану підвищить продуктивність праці за рахунок удосконалення структури кадрів слід було б оцінити від’ємно.
Однак для того, щоб обгрунтувати таку оцінку, необхідно здійснити детальний аналіз і виявити причини більш значимого, проти плану, збільшення чисельності працюючих (крім основних робітників).
Наприклад, це може бути, що у зв’язку з реконструкцією підприємства була залучена додаткова чисельність ІТР.