Зміст
Тема 1: Предмет і види економічного аналізу (ЕА)
Тема 2: Метод і методичні прийоми економічного аналізу
Тема 3: Інформаційна база та організація економічного аналізу
Тема 4: Аналіз попиту, стану ринку та обсягу реалізації продукції
Тема 5: Аналіз виробництва продукції, робіт і послуг
Тема 6: Аналіз виробничих ресурсів і організаційно-технічного рівня підприємства
Тема 7: аналіз витрат на виробництво продукції
Тема 8: Аналіз фінансових результатів і рентабельності
Тема 9: Аналіз фінансового стану підприємства
1. Поняття аналізу взагалі та економічного аналізу, його значення в умовах ринкової економіки.
2. Предмет, зміст і задачі ЕА. Характеристика вимог до ЕА.
3. Види ЕА, їх коротка характеристика.
4. Основні категорії ЕА: ресурси, фактори, резерви.
5. Основні функції економіко-аналітичної групи.
1. Вивчення явищ природи, суспільного та, навіть, особистого життя людини неможливе без аналізу. Аналітичні здібності людини виникли та удосконалюються у зв’язку з необхідністю постійної оцінки своїх дій в умовах навколишнього середовища. Це завжди спонукало до пошуку найбільш ефективних методів праці, використання ресурсів.
Сам термін “ аналіз “ походить від грецького слова “ analysis “ - “ розділяю, розчленовую “ тощо. Отже, практично, аналіз - розділення вивчаємого явища або предмету на його складові частини, елементи (уявні та реальні) для вивчення їх як взаємопов’язаних частин цілого.
Ф. Енгельс писав: “ Уже разбивание ореха есть начало анализа". З розвитком суспільства зростає кількість розбиваємих горіхів та вдосконалюються методи їх розбиття. Тобто, поширюється коло об’єктів аналізу і удосконалюється він сам.
Існують різні види аналізу: фізичний, хімічний, математичний, статистичний, економічний тощо. Вони відрізняються об’єктами, цілями і методикою дослідження. Економічний аналіз на відміну від фізичного, хімічного та інш. Є абстрактно-логічним дослідженням, де неможливо використати мікроскопи, хімічні реактиви, терези тощо. Все це замінює сила абстракції.
Ще О. С.Пушкін дає таку характеристику одному з своїх героїв, Євгену Онєгіну:
Бранил Гомера, Феокрита; зато читал Адама Смита
И был глубокий эконом, то есть умел судить о том,
Как государство богатеет, и чем живет и почему
Не нужно золота ему, когда простой продукт имеет.
Отец понять его не мог и земли отдавал в залог.
Можна ризикнути уявити собі, що коли б Євген Онєгін знав основи ЕА для сільського господарства,
Тогда б отцу помочь он смог, и земли не пошли б в залог…
Це, звичайно, лірика, але відомо ж, що поезія Пушкіна життєздатна своєю правдою і сьогодні…
З переходом до ринкових відносин у народному господарстві України виникло безліч проблем і невирішених питань. ЕА надає наукові методи їх розв’язання.
Отже, економічний аналіз як наука - це система спеціальних знань, яка пов’язана з дослідженням економічних процесів, тенденцій їх розвитку, з виявленням причин, які сприяють відхиленням від запланованих показників і об’єктивною оцінкою виконання планів. Треба відрізняти загальнотеоретичний економічний аналіз, який вивчає економічні явища і процеси на макрорівні (державна економіка, її окремі галузі тощо) і конкретно-економічний аналіз на мікрорівні (економіка окремих підприємств). Надалі ми будемо займатися мікроаналізом.
2. Предметом ЕА є фінансово-господарська діяльність підприємств. На відміну від предмету об’єкти аналізу - це насамперед окремі економічні явища, процеси, проблеми, питання, які знаходять відображення у системі взаємопов’язаних економічних показників. Наприклад, об’єктом може бути виробнича та комерційна діяльність, якість продукції, прибуток тощо.
Мета ЕА: розкрити основні причини відхилень від плану, правильно оцінити дії трудового колективу та адміністрації.
Зміст та задачі економічного аналізу:
наукове обгрунтування складання реальних планів:
контроль за ходом виконання планів;
з’ясування внутрішніх резервів;
розроблення заходів по ліквідації та запобіганню втрат та зміцнення режиму економії;
поширення передового досвіду.
оцінка платоспроможності та ліквідності підприємства.
Для того, щоб виконати ці задачі аналіз повинен відповідати наступним вимогам до ЕА:
реальність і точність результатів аналізу означає отримання з його допомогою правильної характеристики вивчаємого об’єкту /показника/. Аналітичні висновки повинні бути незалежними від суб’єктивних вражень або бажань осіб, які здійснюють аналіз;
системність проведення аналізу є його найважливішою вимогою і означає всебічне комплексне вивчення системи взаємозв’язаних показників;
своєчасність означає виявлення в короткі строки причин відхилення від планових завдань;
дієвість полягає у використанні результатів аналізу для розробки шляхів підвищення ефективності виробництва.
ЕА як наука пов’язаний з такими науками як:
· економіка
· економічна теорія
· бухгалтерський облік
· статистика
· аудит
· ревізія та контроль
· фінансування та кредитування тощо.
3. Основні види економічного аналізу:
1. Оперативний (або поточний) аналіз. Він пов’язаний з функцією оперативного керівництва виробництвом, з безперервним контролем за виконанням плану. Оперативний аналіз здійснюється на всіх рівнях керівництва - за зміну, день, декаду, місяць. Мета оперативного аналізу - виявлення причин відхилень від планових завдань та розроблення заходів по ліквідації можливостей зривів, порушень у виконанні плану. Оперативно аналізується використання обладнання, виконання норми виробітку, випуск продукції за кaтeгopіями якocті. Пpoвoдять оперативний аналіз самі робочі, майстри, начальники цехів, робітники відділу постачання та збуту, бухгалтерії, планового та фінансового відділу.
2. Наступний аналіз. Він пов’язаний з функцією короткострокового планування та здійснюєтьcя з метою отримання об’єктивної оцінки досягнених результатів діяльнocті підприємства за минулий квартал, рік. При цьому аналізується вся система показників, факторів та причин їх зміни. Джерело інформації - звітність підприємства. Результати аналізу оформляються у вигляді пояснювальних записок до бух.звітів.3дійснюється наступний аналіз переважно робітниками бухгалтерії, планового та фінансового відділу.
3. Перспективний аналіз. Він пов’язаний з функцією довгострокового планування. Його задача - виявлення тенденцій в діяльності підприємства та визначення довгочасно діючих факторів на перспективу. Цей аналіз здійснюється робітниками планово-економічних служб на рівні підприємства та галузі.
Серед зазначених видів аналізу найбільш розвинутим i важливим є наступний. До нього можна включити ще 6 видів аналізу.
· Фінансово-економічний аналіз здійснюється після завершення кварталу, або року. Головне - оцінка фінансових результатів роботи підприємства: прибутку, рентабельності, продажу продукції. Його звичайно проводять сторонні установи: банки, адміністративні, наукові та посередницькі організації.
· Техніко-економічний аналіз є більш змістовним i різнобічним. Має галузеву специфіку, а ФЕА - однаковий для вcix підприємств. TEA кpiм економічних показників вивчає використання техніки, технології, інших матеріальних pecypciв підприємства.
· Статистико-економічний аналіз за допомогою статистичних методів дослідження та обробки інформації вивчає діяльність не підприємств, а великих господарських комплексів.
· Порівняльний (міжгосподарський) аналіз так, як i статистичний, використовує більший обсяг інформації, ніж перші два. Проте він обмежується даними кількох споріднених підприємств, що дає змогу одержати більш зважену оцінку роботи конкретного підприємства.
· Функціонально-вapmicнuй аналіз - порівняно новий вид аналізу. Тому його методика недосконала. Він пов'язаний з випуском та експлуатацією певних видів продукції, наприклад, вивчення ефективності роботи відносно дорогої побутової техніки у користувачів. Труднощі цього виду аналізу - нема налагодженої системи збору інформації про експлуатаційні характеристики продукції від споживачів.
· Системний аналіз застосовують для досліджень важливих народногосподарських проектів, складних економічних проблем. Його здійснює бригада фахівців з різних галузей знань: економічних, технічних, соціальних, демографічних, екологічних тощо. Прикладом системного аналізу в Україні є проект побудови нафтового терміналу в Одесі: транспортування каспійської нафти через Україну в Західну Європу. Цей вид аналізу має широкі перспективи свого подальшого розвитку.
4. Обов'язковою умовою будь-якого матеріального виробництва є забезпеченість відповідними ресурсами. Ощадливе їх використання - повсякденна турбота i обов’язок кожного підприємства. Зменшення питомого витрачання pecypciв на одиницю продукції приводить до зростання ефективності суспільного виробництва, поліпшує всі показники самого виробника товарів.
Існує чимало видів pecypciв. Серед них - природні, виробничі, інтелектуальні, фінансові, валютні тощо. Для виробництва придатна така класифікація pecypciв: трудові ресурси, основні засоби i предмети праці. Також важливими виробничими ресурсами є простір (земельна площа) i час. Ресурси можуть бути вихідні (природні) i похідні (штучні). До похідних належать товарні, інформаційні, фінансові, наукові тощо.
У процесі виробництва ресурси починають взаємодіяти один з одним. Такі взаємодії мають форму факторів (чинників).