4. Машини та обладнання
5. Транспортні засоби
6. Інструменти, прилади, інвентар
7. Робоча і продуктивна худоба
8. Багаторічні насадження
Для дослідження наявності, динаміки і структури основних виробничих засобів використовують їх групи:
1. Будівлі
2. Споруди
3. Передавальні пристрої
4. Силові машини і обладнання
5. Робочі машини і обладнання
6. Вимірювальні прилади
7. Обчислювальна техніка
Групи 3-7 разом складають машини і обладнання.
8. Транспортні засоби
9. Інші промислово-виробничі засоби
Аналіз наявності і структури основних виробничих фондів
| Види основних виробничих фондів | Наявність на 1.01. | Наявність на 31.12. | Відхилення | |||
| Тис. грн. | % до підсумку | Тис. грн. | % до підсумку | Тис. грн. | Структури | |
| 1. .............. | ||||||
| 2. .............. | ||||||
| Разом | 100 | 100 | ||||
4. Аналіз показників руху та технічного стану основних фондів. Оцінка методу нарахування амортизації.
Для визначення відносних змін вартості основних засобів на підприємстві існують коефіцієнти руху основних засобів:
1. Коефіцієнт оновлення
Конов =
2. Коефіцієнт вибуття
Квиб =
Для розрахунку коефіцієнтів руху використовується первісна вартість основних засобів.
Частковими коефіцієнтами вибуття є коефіцієнт реалізації
Креал-ції =
Коефіцієнт списання (ліквідації)
Кспис =
Загальний коефіцієнт обороту основних засобів складає суму коефіцієнта оновлення і коефіцієнта вибуття
Кзаг обороту = Конов + Квиб
Показники руху основних фондів порівнюють із запланованими (розрахунковими) показниками та значеннями минулих періодів, показниками по галузі та конкурентів.
Закон України “Про оподаткування прибутку підприємств” зі змінами, внесеними від 24.12.2002 року №349-ІV поділяє основні фонди за такими групами:
І група – будівлі, споруди, їх структурні компоненти та передавальні пристрої.
ІІ група – автомобільний транспорт та вузли до нього, меблі, побутові електронні, оптичні та електромеханічні прилади, інше конторське (офісне) обладнання.
ІІІ група – будь-які інші основні фонди, які не включені в групу 1, 2 і 4.
ІV група – електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматизованого оброблення інформації, їх програмне забезпечення, інформаційні системи, телефони, в тому числі стільникові, мікрофони і рації, вартість яких перевищує вартість малоцінних швидкозношуваних предметів.
Норми амортизації встановлюються до балансової вартості кожної групи в розрахунку на квартал:
І група – 2% (8% річних)
ІІ група – 10% (40% річних)
ІІІ група – 6% (24% річних)
ІV група – 15% (60% річних)
На валові витрати можна відносити затрати на поліпшення основних фондів
- які не підлягають амортизації;
- у сумі, що не перевищує 10% сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів станом на початок звітного періоду.
Показниками, що характеризують технічний стан основних фондів є коефіцієнти зносу і придатності
Кзносу =
Досліджують ступінь зносу в динаміці за ряд років (періодів) на дату балансу.
Кприд = 1 - Кзносу
Для визначення тенденції зміни технічного стану основних фондів доцільно проаналізувати за декілька років і визначити позитивну чи негативну динаміку, що пояснюється технічною та інвестиційною політикою і стратегією розвитку підприємства.
Доцільно визначити динаміку коефіцієнту зносу по групам основних засобів, особливо по активній частині основних фондів.
На стан і величину коефіцієнтів зносу впливає обраний метод нарахування амортизації:
- прямолінійний;
- зменшення залишкової вартості;
- прискореного зменшення залишкової вартості;
- кумулятивний;
- виробничий;
- податковий.
Аналітик повинен проаналізувати чи доцільне використання обраного методу і дати свої рекомендації.
5. Аналіз ефективності використання основних фондів.
Під показниками ефективності використання основних фондів підприємства розуміють відносні коефіцієнти, що характеризують відношення результату діяльності до обсягу використаних за звітний період засобів праці:
1. Фондовіддача основних засобів
ФВ = (грн./грн.)
Для підвищення фондовіддачі необхідно виявити резерви збільшення випуску продукції з діючих основних фондів, оптимізувати структуру, віковий склад основних фондів та вилучити невикористовувані у виробництві основні фонди.
2. Фондовіддача активної частини основних фондів
ФВАЧ = (грн./грн.)
На цей показник впливає ступінь освоєння нового введеного устаткування і обладнання, коефіцієнт використання потужності та термін освоєння виробничої потужності.
3. Фондорентабельність – показує суму прибутку за звітний період на 1 грн. використаних основних засобів
Фre = (грн./грн., %)
З метою оцінки ефективності капітальних інвестицій у виробництво використовують сучасні методики, які засновані на дисконтуванні майбутніх грошових надходжень. Основним критерієм доцільності вкладення коштів є чиста теперішня вартість (NPV)
NPV = PV – I0
PV – теперішня вартість майбутніх грошових надходжень, визначається на основі дисконтування грошових потоків
PV =
CFt – грошовий потік за період t
n – кількість періодів
r – ставка дисконту
Якщо NPV>0, то проект прибутковий і доцільний до впровадження.
Якщо NPV≤0, то проект відхиляється.
На зміну ефективності використання основних засобів впливають чинники:
1. Екстенсивний – зміна кількості одиниць працюючого технологічного обладнання, зміна величини робочого періоду обладнання, ліквідація простоїв з різних причин.
2. Інтенсивний – підвищення продуктивності обладнання, впровадження нової більш продуктивної техніки, прогресивної технології, модернізація і реконструкція, поліпшення організації і управління виробництвом.
3. Структурні – зміна структури випуску продукції, зміна структури основних фондів, зміна питомої ваги активної частини.
4. Соціальні – підвищення кваліфікації робітників, поліпшення охорони праці та ін.
5. Інші – зміна вартості фондів в залежності від технічного прогресу, досягнень науково-технічного рівня та ін.
Особливістю харчових підприємств щодо підвищення фондовіддачі є забезпечення і раціональне використання матеріальних ресурсів (цукрова, спиртова, борошномельна, комбікормова галузь).
Основи аналізу ефективності використання сировини і матеріальних ресурсів на підприємстві
1. Основні напрямки і джерела аналізу.
Матеріальні ресурси – це різноманітні речові елементи виробництва, які використовуються переважно як предмети праці: сировина, основні і допоміжні матеріали, паливо, енергія, холод, стиснене повітря та інші енергоресурси.
Враховуючи те, що харчова промисловість є матеріаломісткою галуззю (відсоток матеріальних витрат в собівартості сягає 80%), збільшення випуску продукції з одиниці сировини – важливий резерв підвищення обсягів виробництва та показників його ефективності. Суттєвим елементом інтенсифікації промислового виробництва, а також одним із напрямків зростання національного багатства України є раціональне використання усіх видів матеріальних ресурсів.
Основними завданнями аналізу ефективності використання сировини і інших матеріальних ресурсів є:
1. Оцінка забезпеченості підприємства матеріальними ресурсами в належній кількості і якості.
2. Визначення рівня ефективності використання матеріальних ресурсів.
3. Вияв і обчислення впливу різних факторів на ступінь використання матеріальних ресурсів.
Основні джерела інформації:
1. Розрахунки планової потреби сировини на основі бізнес-плану, договору з постачальниками, стандарти якості сировини.
2. Статистична та фінансова звітність (форма №2 ІІ розділ), дані бухгалтерського та оперативно-технічного обліку, статистична звітність з матеріально-технічного постачання.
2. Аналіз рівня сировинного забезпечення на підприємстві.
За характером та особливостями переробки сировини, що використовується у виробництві, підприємства харчової промисловості умовно можна поділити на 4 групи:
I. Підприємства, що займаються переробкою сировини тваринного походження.
II. Підприємства, що займаються первинною переробкою сировини рослинного походження (цукрові, олійні, спиртові та інші).
III. Підприємства, що займаються вторинною переробкою рослинної сировини (хлібопекарська, кондитерська, безалкогольна, лікеро-горілчана та інше).
IV. Підприємства, що переробляють мінеральну сировину (розлив мінеральної води, соляна промисловість).
Якщо для І і ІІ груп необхідний аналіз стану та перспектив розвитку сировинної бази, то для підприємств ІІІ групи більш актуальним є аналіз кон’юнктури ринку сировини та організації матеріально-технічного постачання.
Для аналізу забезпечення сировиною та окремим видом матеріального ресурсу використовується узагальнюючий показник рівня (коефіцієнта) забезпечення:
Кзабезпеч МР =
П – обсяг поставки (закупки) сировини за звітний період
Зп, Зк – залишки сировини відповідно на початок і кінець періоду