Смекни!
smekni.com

Роль мiжнародної комерцйної реклами у формуваннi корпоративних брендiв (стр. 6 из 16)

Яким же чином можна сформувати корпоративну репутацію, яка була би позитивною для різних цільових аудиторій? Для цього компанії передусім необхідно усвідомити власну роль у суспільстві і стати соціально відповідальною компанією. Іншими словами, компанія має прийняти на себе права та обов’язки громадянина суспільства, що в першу чергу передбачає надання посильної допомоги у вирішенні нагальних проблем суспільства та конкретної громади. Соціальна відповідальність виявляється з одного боку, у дотриманні морально-етичних норм при веденні бізнесу (відносини з працівниками, споживачами, партнерами по бізнесу тощо), а з іншого – у підтримці різноманітних соціальних проектів, які спрямовані на групи громадськості, що напряму не впливають на розвиток бізнесу конкретної компанії.

1.2 Організація маркетингової діяльності та класифікація споживачів ринку як два із найважливіших факторів при формуванні репутації корпоративних брендів на міжнародних ринках.

Маркетингова діяльність з кожним роком стає дедалі більшою необхідністю орієнтації науково-технічної, виробничої і збутової діяльності підприємства на врахування ринкового попиту, потреб і вимог споживачів. Дана діяльність спрямована на визначення конкретних цілей і шляхів їх досягнення. У сучасному світі виробник повинен випускати продукцію, що знайде попит і принесе прибуток. Для цього необхідно вивчати суспільні та індивідуальні потреби, запити ринку як умову і передумову виробництва. Маркетинг як теорія, спосіб мислення, філософія підприємницької діяльності потребує уважного наукового вивчення і реалістичного підходу в практиці управління.

Сучасна система управління виробництвом грунтується на ринковій концепції. Це, насамперед, врахування ринкового попиту, вимог споживача до кількісних і якісних характеристик продукції. Маркетинг можна розглядати як інструмент регулювання виробництва і попиту, а отже, і ринкових відносин. При цьому споживач диктує свої умови на ринку, вимоги до властивостей продукції, а виробник до них активно пристосовується. Створюється замкнутий і постійно діючий процес безперервного впливу споживача на виробництво. Суть маркетингової діяльності відображає об'єктивні умови розвитку ринку.

Отже, основнимі принципи маркетингу як системи управління можна виділити у наступному:

· обґрунтований вибір стратегічних цілей діяльності й розвитку підприємств; ефективне поєднання виробництва новітньої продукції, продукції, що випускається, та призначеної до зняття з виробництва;

· комплексний підхід до узгодження цілей із ресурсами і можливостями підприємства, визначення шляхів для досягнення цілей (розробка програм маркетингу з продукції і у виробничому відділі);

· досягнення оптимального сполучення в управлінні підприємством елементів централізації й децентралізації;

Основними функціями маркетингу як елементу системи управління є:

· урахування вимог ринкового попиту і запитів споживачів на основі комплексного дослідження ринків;

· розробка технічної політики і проведення науково-дослідних і дослідно-конструкторських розробок;

· визначення оптимальної номенклатури виробів, що випускаються, і структури виробництва на основі економічного розрахунку;

· прийняття власних ефективних рішень;

· розробка збутової політики, визначення вигідних каналів збуту, системи товароруху і стимулювання збуту;

Реалізація виробів передбачає зворотний зв'язок із ринком для коригування розрахунків у маркетингових програмах. Маркетингова програма є основою планування виробництва виробів. В умовах науково-технічного прогресу (що створив науково-технічну базу, математичний апарат аналізу і прогнозу для розрахунків і вибору оптимального варіанта) маркетинг став не тільки можливим, але й необхідним, об'єктивно закономірним явищем.

Організація маркетингу — це структура управління маркетинговими функціями, яка встановлює підпорядкованість і відповідальність за реалізацію поставлених цілей і виконання завдань.

Організація маркетингу включає:

· побудову та вдосконалення структури управління маркетингом;

· добір фахівців з маркетингу належної кваліфікації;

· розподіл завдань, прав і відповідальності серед працівників маркетингових служб;

· створення належних умов для ефективної роботи маркетингового персоналу;

· забезпечення ефективної взаємодії маркетингової служби з іншими службами фірми;

Функції маркетингу виконує служба маркетингу, яка за організаційною структурою може бути функціональною, регіональною, товарною, сегментною, збутовою, товарно-ринковою.

Організаційна структура служби маркетингу функціональної орієнтації:


Застосовується переважно тоді, коли асортимент товарів, які продає фірма, обмежений, а ринків небагато. У цьому разі функції та відповідальність працівників, які підпорядковуються маркетинг-директору (віце-президенту з маркетингу), чітко розмежовані. Якщо розмістити ці посади за схемою ухвалення рішення (збирання інформації, постановка цілей, планування тактики, оперативна діяльність), функції працівників розподіляються за такими напрямами:

· дослідження ринку;

· планування маркетингу для кожного виду товару;

· реклама й стимулювання збуту;

· рух і продаж товарів;

· сервісне забезпечення;

Потоки вихідної та управлінської інформації чітко визначені, взаємовідносини зрозумілі, а тому немає підстав для конкуренції між менеджерами.

Проте в разі розширення номенклатури товарів і ускладнення географії ринків важко визначити, який з маркетингових підрозділів максимально відповідальний за успішну діяльність і недоліки в комерційній роботі. Важко оцінити також ефективність рекламних заходів щодо кожного товару; постають проблеми з прийняттям рішення щодо виходу на ринок з новими товарами. Коли кількість товарів і ринків стає надмірною (понад дев'ять на одного працівника), виникає реальна небезпека, що окремим товарам і ринкам не буде приділено достатньої уваги. Тому функціональну структуру перетворюють на товарну. Організаційна структура маркетингової служби товарної орієнтації полягає в тому, що для кожного товару або групи схожих товарів призначається спеціальний маркетинг-менеджер, якому підпорядковуються менеджери з реклами і стимулювання збуту, з руху товарів і продажу, із сервісного забезпечення. Крім того, менеджер з реклами та стимулювання збуту підпорядковується (у межах загальної політики фірми) головному менеджеру з реклами і стимулювання збуту. Відповідно для кожного товару (групи товарів) призначається менеджер з дослідження ринку, який надає інформацію головному менеджеру з дослідження ринку. Останній підпорядкований маркетинг-директору. Через головного менеджера з дослідження ринку вихідна інформація надходить до маркетинг-менеджерів

з окремих товарів (груп товарів).

У разі такої організації маркетингу працівники спеціалізуються і мають змогу координувати свої зусилля на реалізацію загальних цілей і виконання завдань фірми. Товарну орієнтацію доцільно застосовувати тоді, коли вимоги до реклами, організації збуту й обслуговування, пакування та ін. для кожного товару різні.

Товарно-ринкова організація служби маркетингу реалізується переважно у матричній формі. На підприємстві є менеджери з окремих товарів та ринків. Менеджери з товарів планують обсяги продажу та прибутки, визначають методи просування товарів на ринок. При цьому вони контактують із менеджерами з ринків для визначення можливих обсягів продажу і врахування специфіки конкретних ринків. Менеджери з ринків відповідають за розвиток прибуткових ринків для існуючих і потенційних товарів. Така організаційна структура маркетингу застосовується на підприємствах, що випускають різноманітну продукцію та реалізують її на багатьох ринках, які суттєво різняться. Перевагою такої організації є можливість приділити увагу кожному товару та кожному ринку

Проте кожна маркетингова організація має свої переваги та недоліки:


переваги недоліки
можливість функціональної спеціалізації, що підвищує рівень кваліфікації конкуренція між функціональними підрозділами, боротьба за приватний інтерес
розмежовані функції кожного спеціаліста відсутність механізму пошуку нетрадиційних видів і напрямків роботи
простота управління з розширенням номенклатури товарів знижується якість роботи


переваги недоліки
повний маркетинг товарної групи та кожного товару зокрема широке коло різнофункціональних обов’язків спеціаліста
можливість підібрати оптимальний канал товаропросування, приймати участь у ціноутворенні зниження росту кваліфікації спеціалістів
можливість вивчення специфіки поведінки споживачів по кожному товару наявність дублюючих підрозділів

переваги недоліки
висока координація служб при завоюванні ринку
можливість розробки комплексної програми завоювання ринку зниження росту кваліфікації спеціалістів
більш достовірний прогноз ринку з врахуванням його специфіки наявність дублюючих підрозділів