ЗАТ «Оболонь» — це надсучасне підприємство європейського рівня, пиво та напої якого відповідають не лише всім українським стандартам, а й високим міжнародним вимогам. Саме «Оболонь» першою в галузі у 1998 році отримала міжнародний сертифікат ISO-9001. Причому цей сертифікат було видано німцями, які вважаються законодавцями моди на пивному ринку. Завдяки отриманню міжнародного сертифікату продукція української компанії здобула довіру та лояльність з боку іноземних споживачів. Отож при розширенні свого експорту «Оболоні» нема підстав турбуватися про «перепустку» на світові ринки. Перебудовувати свою роботу в зв'язку із тим, що деякі країни-імпортери її продукції стали членами ЄС, теж немає потреби: імідж національного лідера ринку пива, який є власником міжнародного сертифіката, є запорукою того, що підприємство йде правильним курсом.
Українці, які побували за кордоном, продовжують надавати перевагу пиву «Оболонь». Коли з Великобританії повернувся один із керівників Української студентської спілки Олег Шпак, виявилося, що у складі делегації, з якою він приїхав до Лондона, зібралося чимало любителів пива. Тож, коли випадала вільна хвилинка, студенти заходили в якийсь англійський паб. За словами Олега, упродовж перших днів хлопці скуштували близько десяти марок місцевого пива і були розчаровані. Адже жодна з англійських чи то ірландських марок не задовольнила їхні, виховані українським пивом, смаки.
Українці ж, які мешкають там або приїжджають на заробітки, взагалі п'ють винятково «Оболонь», адже перепробувавши все, визнали, що кращого їм не знайти. Більше того, ті англійці, яких пригощали пивом «Оболонь» (а вмовити їх на це не так просто, бо в Європі існує стереотип, нібито те, що вироблено в Україні, є поганим), погоджуються з тим, що українське пиво у кращий бік відрізняється від британського. Знайшовши за вказаною адресою українську крамничку, ми побачили на вітрині приємні серцю зелені етикетки з написом Obolon, і нарешті задовольнили своє бажання попити гарного пива».
Свій шлях до закордонного споживача торгова марка «Оболонь» розпочала досить давно. Свою першу експортну поставку вона зробила у 1989 році, відправивши партію пива саме у Великобританію. На той час ЗАТ «Оболонь» було єдиним пивним виробництвом у Радянському Союзі, яке продавало власну продукцію за кордон. Наступні партії пива звідси відправили до Сполучених Штатів і Німеччини. З роками географія розповсюдження продукції «Оболоні» зросла. З одного боку, експортна діяльність дозволяла розширювати ринки збуту, з іншого — отримувати прибутки, за рахунок яких підприємство вдосконалювало виробництво, значно поліпшувало якість продукції.
Експорт у кожну країну має свої особливості. Скажімо, з Тайваню «Оболоні» замовляють «Живчик», тому що тутешній споживач свято цінує фітотерапію (як відомо, в рецептуру цього напою закладено лікувальні властивості ехінацеї). Враховуючи побажання тайванських замовників, їм відправляють цей напій у банках мiсткiстю 0, 33 літра. Виявляється, це дуже зручно — у спеку тримати «Живчик» у морозильнику. У Іспанії та Португалії є інший ударний продукт — «Оболонське світле». Здебільшого у цих та інших розвинених країнах пиву цієї марки віддають перевагу наші колишні співвітчизники. Показово, як «Оболонь» будує свої стосунки з Німеччиною. Українські пивовари постачають туди здебільшого «Преміум» і безалкогольні напої.
Торік з 15, 98 мільйона літрів експортованого українського хмільного напою, 12,44 мільйона літрів (це 77,8%) було саме від ЗАТ «Оболонь». У 2003 році пиво київського заводу склало 60 відсотків імпорту хмільного напою в Росії, 64 відсотки — в Естонії. Упродовж першого півріччя 2004 року ЗАТ «Оболонь» експортувало 8,5 мільйона дал пива, що на 32,9 відсотка більше, ніж за аналогічний період минулого року. Запорукою просування експорту є якість продукції. Зрештою, це вже знають на всіх континентах споживачі «Оболоні» — підприємства, за яким в усьому світі судять про Україну так само, як за піснями Руслани та футбольними досягненнями Шевченка .
РОЗДІЛ 3. ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ НЕДОЛІКІВ, ЗАГРОЗ, СИЛЬНИХ І СЛАБКИХ СТОРІН УКРАЇНСЬКОГО РИНКУ РЕКЛАМИ НА ПРИКЛАДІ SWOT АНАЛІЗУ
3.1 Аналіз можливостей, загроз,сильних і слабких сторін українського ринку реклами методом SWOT аналізу.
Аналізу підлягають сильні сторони (Strength), слабкі сторони (Weakness) рекламного ринку України, а також можливості (Opportunities) і загрози (Threats) з детальним вивченням та аналізом
| СЛАБКІ СТОРОНИ: |
| 1. нестабільна економічна ситуація в країні |
| 2. конфліктність політичних сил |
| 3. велика частка тіньового бізнесу |
| 4. постійна медіа-інфляція |
| 5. ігнорування культурних факторів при плануванні рекламної кампанії |
| 6. законодавство держави у сфері реклами |
| 7. висока залежність від якості людських ресурсів |
| 8. недовгий досвід українських спеціалістів |
| 9. невідповідність запропонованих рішень потребам клієнта |
| 10. недостатня кількість провідних спеціалістів у рекламних агенціях |
| ЗАГРОЗИ: |
| 1. уповільнення темпу зростання та розвитку рекламного ринку |
| 2. зміни в розвитку ринку основних рекламодавців |
| 3. зміна структури основних гравців на ринку |
| 4. недовіра українським рекламним агенціям з боку міжнародних клієнтів |
| 5. зменшення кількості рекламних агентсв |
| СИЛЬНІ СТОРОНИ: |
| 1. різні комунікаційні канали і формати |
| 2. диференціювання від конкурентів |
| 3. впровадження та вдосконалених дослідницьких методик і методів обробки дани |
| 4. сегментація ідей (аналіз змін та майбутнього ринку) |
| 5. креативність українських спеціалістів |
| МОЖЛИВОСТІ: |
| 1. вихід українських рекламних агенств на міжнародний рекламний ринок |
| 2. структуризація ринку |
| 3. гармонізація чинного українського законодавства у сфері реклами із чинним законодавством Європейського Союзу |
| 4. вдосконалення українських стандартів до світових |
| 5. структуризація ринку та конкуренція, яка підвищуватиме якість |
Емпіричне досліджння залежності розвитку рекламного ринку України від актуальних процесів у різних соціальних сферах
Як і будь – який комерційний ринок, розвиток рекламного ринку тісно пов’язний із процесами, які відбуваються у суспільстві. Фактори, які впливатимуть позитивно чи негативно для фунціонування, визначатимуть і динаміку подальшого розвитку.
Серед альтернатив зазначимо 6 сфер життєдіяльності суспільства:
А1 – політична
А2 – соціально-культурна
А3 – економіка
А4 – науково-технологічна
А5 – стан навколишнього середовища
А6 – правова
Відносно 6-ти критеріїв:
К1 – стабільність системи
К2 – позитивна динаміка розвитку
К3 – дотримання законодавства у даній сфері
К4 – участь населення у процесах життєдіяльності даної системи
К5 – кількість приватних та державних структур
К6 – рівень підтримки адміністративними органами
Оцінювання проводиться за п’ятибальною шкалою (5 – найефективніша діяльність).
Е1
| K1 | K2 | K3 | K4 | K5 | K6 | ∑i | ∑i / ∑ | |
| A1 | 5 | 5 | 4 | 4 | 5 | 4 | 27 | 0,25 |
| A2 | 2 | 2 | 4 | 2 | 3 | 2 | 15 | 0,1389 |
| A3 | 5 | 4 | 4 | 5 | 5 | 3 | 26 | 0,2407 |
| A4 | 3 | 3 | 2 | 3 | 2 | 1 | 14 | 0,1296 |
| A5 | 2 | 2 | 1 | 2 | 2 | 1 | 10 | 0,0926 |
| A6 | 3 | 3 | 4 | 2 | 2 | 2 | 16 | 0,1481 |
| ∑ | 108 |
Е2
| K1 | K2 | K3 | K4 | K5 | K6 | ∑i | ∑i / ∑ | |
| A1 | 4 | 5 | 4 | 5 | 5 | 5 | 28 | 0,2569 |
| A2 | 1 | 2 | 2 | 1 | 3 | 2 | 11 | 0,1009 |
| A3 | 5 | 5 | 5 | 3 | 4 | 3 | 25 | 0,2294 |
| A4 | 4 | 4 | 2 | 3 | 1 | 2 | 16 | 0,1468 |
| A5 | 1 | 2 | 1 | 3 | 2 | 1 | 10 | 0,0917 |
| A6 | 4 | 4 | 4 | 2 | 2 | 3 | 19 | 0,1743 |
| ∑ | 109 |
Е3
| K1 | K2 | K3 | K4 | K5 | K6 | ∑i | ∑i / ∑ | |
| A1 | 5 | 5 | 4 | 5 | 5 | 5 | 29 | 0,2736 |
| A2 | 1 | 3 | 3 | 1 | 4 | 1 | 13 | 0,1226 |
| A3 | 5 | 4 | 4 | 3 | 3 | 3 | 22 | 0,2075 |
| A4 | 4 | 3 | 2 | 2 | 3 | 2 | 16 | 0,1509 |
| A5 | 1 | 2 | 1 | 2 | 2 | 1 | 9 | 0,0849 |
| A6 | 3 | 4 | 4 | 2 | 1 | 3 | 17 | 0,1604 |
| ∑ | 106 |
Е4
| K1 | K2 | K3 | K4 | K5 | K6 | ∑i | ∑i / ∑ | |
| A1 | 5 | 5 | 3 | 4 | 4 | 4 | 25 | 0,2315 |
| A2 | 3 | 2 | 2 | 3 | 2 | 1 | 13 | 0,1204 |
| A3 | 5 | 4 | 5 | 4 | 4 | 3 | 25 | 0,2315 |
| A4 | 3 | 3 | 3 | 2 | 1 | 2 | 14 | 0,1296 |
| A5 | 1 | 1 | 1 | 3 | 2 | 1 | 9 | 0,0833 |
| A6 | 4 | 4 | 3 | 3 | 3 | 5 | 22 | 0,2037 |
| ∑ | 108 |
Е5