Зовнішня торгівля як чинник макроекономічного розвитку (стр. 4 из 5)

Зрозуміло, що зовнішньоторговельний прибуток безпосередньо залежить від ціни товарів і послуг, що складаються на світових ринках. Його реалізація досягається за рахунок вигідної різниці між світовими цінами і цінами внутрішнього ринку. Отже, його можна трактувати як надприбуток, як додаткові надходження, зокрема від експортної діяльності порівняно з прибутком, який можна отримати від реалізації продукції всередині країни. Оцінка зовнішньоторговельного прибутку здійснюється як на рівні підприємства, так і на господарському ринку.

Макроекономічний підхід дозволяє отримати комплексну оцінку ефективності експорту, оскільки включає результати, які знаходяться за межами підприємства. Мова йде про митні платежі і збори, які виступають частиною народногосподарського доходу. Розрахунок зовнішньоторговельного прибутку передбачає перерахунок інвалютної виручки у національний еквівалент за ринковим курсом валют. Витрати в даному випадку представлені ціною виробника, яка включає витрати на траспортування до кордону і прибуток підприємства. Також потрібно зауважити, що зовнішньоторговельний прибутоквключає прибуток підприємства від експортної діяльності та мита, що надходить до державного бюджету. він може бути розрахований за наступною формулою:

П_і = З_і

Е - Ц_і - Т_і - С_і ,

де Пі – зовнішньоторговельний прибуток, отриманий країною при експорті і-го товару; З_і – зовнішньоторговельна ціна товару і; Е –курс національної валюти по відношенню до іноземної; Ц_і – ціна виробника і-го товару у національній валюті; Т_і – транспортні та інші витрати по доставці і-го товару до кордону; С_і – витрати пов’язані із страхуванням і-го товару.

Зовнішньоторговельний прибуток, як було показано, формується за рахунок позитивної різниці між світовою та національною ціною товару. Для країн з «малою відритою економікою», якою, зрештою, є і Україна, світова ціна виступає екзогенною величиною, тобто такою, яка не піддається внутрішнім впливам. Отже, можливості підвищення результативності експортної діяльності слід шукати на шляху зниження внутрішньої ціни, зменшення собівартості продукції. Саме в цій площині варто проводити пошук додаткових можливостей та резервів. [19, c.112]

РОЗДІЛ 2. СУЧАСНИЙ СТАН ЗОВНІШНЬОЇ ТОРГІВЛІ

УКРАЇНИ

Україна за роки незалежності здіснила значний поступ у розвитку зовнішньої торгівлі. Про це свідчать великі обсяги експотрних та імпортних операцій, високе значення зовнішньоторговельної квоти. Достатньо сказати, що виробництво ВВП в нашій країні більше ніж на 100% обумовлено зовнішньоторговельним оборотом. Країна відновила статус «торговельної держави», який колись належав Київській Русі. Саме тому значення зовнішньої торгівлі є одним з ключових у процесах інтеграції як на регіональному, так і на глобальному рівні. Для України питання розвитку зовнішньоекономічних зв’язків відіграє важливу роль у національній економіці, темпах і пропорціях розвитку.

Однією з проблем розвитку зовнішньої торгівлі України є визначення стану її відкритості, оскільки еконоічна відкритість , розширення ринкового простору й економічних відносин з іншими країнами – це важлива запорука швидкого виходу з кризи і прискорення економічного розвитку. На сучасному етапі зовнішньоторговельна політика України не сприяє зростанню відкритості економіки. Іншими причинами цього явища може також бути й те, що наявна геoграфічна й товарна структура зовнішньої торгівлі України вже вичерпала свій потенціал і її подальший розвиток може бути пов’язаний лише з її структурною перебудовою. Більшість дослідників сходяться на думці, що останнім часом, не зважаючи на стрімке зростання обсягів зовнішньої торгівлі України, невирішеними залишаються такі проблеми, як розбалансованість зовнішньоторговельного обороту, висока залежність національної економіки від сировинного експорту енергетичного імпорту, перманентний вплив на зовнішньоекономічні зв’язки факторів політичного характеру тощо. [12, c.33]

Відповідно до даних СОТ за обягами зовнішньої торгівлі товарами Україна посідає 48 місце у світі. Це місце серед провідних експортерів та імпортерів світу є дужу почесним, але показники обсягів зовнішньої торгівлі не дають достатньої інформації про рівень інтегрованості країни до світової торгівлі та про її участь у міжнародному розподілі праці, про її відкритість. Це питання є надзвичайно важливим, оскільки за роки незалежності Україна намагалася реформувати власну економіку в напрямі реалізації та зростання її відкритості. [11, c.25]

Сучасний стан зовнішньої торгівлі України відображає тенденції минулих років, які полягають у від’ємному сальдо зовнішньоторговельного балансу, переважанню сировинної складової експорта, збільшенням обсягів імпорту товарів та послуг, зменшеням частки співпраці з країнами СНД та інші. Про таку ситуацію свідчать статистичні дані, наведені нижче.

За січень-вересень 2008р. обсяги експорту товарів та послуг порівняно з січнем-вереснем 2007р. збільшились на 48,4%, імпорту - на 58,7% і становили відповідно 62406,1 млн.дол. та 72690,2 млн.дол.США. Від’ємне сальдо зовнішньоторговельного балансу складало 10284,1 млн.дол. (у січні-вересні 2007р. – 3742,6 млн.дол.). Коефіцієнт покриття експортом імпорту становив 0,86 (у січні-вересні 2007р. - 0,92).

У структурі зовнішньої торгівлі України порівняно з січнем-вереснем 2007р. відбулось незначне збільшення у бік товарів у співвідношенні частки товарів та частки послуг в експорті та імпорті.

Загальний обсяг експорту товарів та послуг до країн СНД становив 22108 млн.дол. і збільшився в порівнянні з січнем-вереснем 2007р. на 37,6%, до країн ЄС – 17181,4 млн.дол. і збільшився на 39,9%. [22]

Обсяг імпорту товарів та послуг з країн СНД становив 28176,7 млн.дол. і збільшився в порівнянні з попереднім періодом минулого року на 48,5%, з країн ЄС – відповідно 25440,7 млн.дол. і збільшився на 48,2%.

Частка експорту до країн СНД та країн ЄС зменшилась відповідно до 35,4% та 27,5% (проти 38,2% та 29,2% у попередньому періоді минулого року), імпорту – 38,8% та 35% (у січні-вересні 2007р. – 41,4% та 37,5%).

Обсяги експорту товарів з України зросли на 50,1%, імпорту - на 60,2% і становили відповідно 53562,3 млн. та 67845,4 млн. доларів. Від’ємне сальдо зовнішньої торгівлі товарами становило 14283,1 млн.дол. (у січні-вересні 2007р. - 6664,4 млн. дол.).

Україна здійснювала зовнішньо-торговельні операції товарами з партне- рами з 215 країн світу.

У структурі експорту частка поставок до країн СНД зменшилась і склала 35,1% проти 37,8% у січні-вересні 2007р., країн ЄС – до 26,4% проти 28,4%. Із країн СНД імпортовано 40,3% усіх товарів, країн ЄС - 33,5% (у січні-вересні 2007р. – відповідно 43,5% та 36,4%).

Найбільші обсяги експортних поставок товарів здійснювались до Російської Федерації - 23,9% від загального обсягу експорту, Туреччини - 7,5%, Італії - 4,3%, Польщі – 3,4%, Білорусі – 3,1%.

Найбільші імпортні надходження здійснювались з Російської Федерації - 24%, Німеччини - 8,3%, Туркменістану – 6,4%, Китаю – 6,3%. [15, c. 39]

У структурі експорту товарів порівняно з січнем-вереснем 2007р. збільшилась частка чорних металів, енергетичних матеріалів, нафти та продуктів її перегонки, зернових культур, залізничних або трамвайних локомотивів, шляхового обладнання, добрив, руд, шлаків та золи. Натомість зменшилась частка виробів з чорних металів, механічних машин, жирів та олій тваринного або рослинного походження.

Зростання обсягів експорту товарів порівняно з січнем-вереснем 2007 року відбулося за рахунок збільшення поставок чорних металів – на 7653,8 млн.дол. (на 62,6%), зернових культур – на 1813,5 млн.дол. (у 3,4 р.б.), енергетичних матеріалів, нафти та продуктів її перегонки – на 1255,9 млн.дол. (на 59,3%), залізничних або трамвайних локомотивів, шляхового обладнання – на 904,2 млн.дол. (на 70,8%).

30,2% загального обсягу імпорту товарів складали мінеральні продукти, у т.ч. 10,7% – газ природний та 5,7% – нафта сира. У структурі імпорту товарів збільшилась частка наземних транспортних засобів, крім залізничних, чорних металів, руд, шлаків та золи. Зменшилась частка енергетичних матеріалів, нафти та продуктів її перегонки, механічних та електричних машин.

Суттєве зростання обсягів імпорту товарів порівняно з січнем-вереснем 2007р. відбулося за рахунок збільшення поставок таких груп товарів: енергетичних матеріалів, нафти та продуктів її перегонки – на 6656,5 млн.дол. (на 57%), наземних транспортних засобів, крім залізничних - на 3977,4 млн.дол. (на 75%), механічного обладнання – на 2296,7 млн.дол. (на 43,2%), чорних металів - на 1230,8 млн.дол. (на 76,9%).

Обсяги експорту послуг з України за січень-вересень 2008р. зросли порівняно з січнем-вереснем 2007р. на 39%, імпорту – на 40,9% і становили відповідно 8843,8 млн. та 4844,8 млн. доларів. Позитивне сальдо зовнішньої торгівлі послугами становило 3999 млн.дол. (за січень-вересень 2007 р. – 2921,8 млн.дол.). [21]

Україна здійснювала зовнішньо-торговельні операції послугами з 213 країнами світу. [17, c.13]

Найбільшу питому вагу в загальному обсязі українського експорту становили транспортні (65,1%), різні ділові, професійні та технічні (13,1%) послуги; імпорту – транспортні (26,2%), фінансові (19,4%), різні ділові, професійні та технічні (16,4%) та державні послуги, які не віднесені до інших категорій (10,8%).

У структурі експорту частка послуг до країн СНД зменшилась і склала 37,5% проти 40,5% за січень-вересень 2007р., країн ЄС – збільшилась до 34,2% проти 33,4%. Із загального обсягу імпорту послуг 16,8% становлять послуги з країн СНД, з країн ЄС – 55,4% (за січень-вересень 2007р. – відповідно 16,4% та 51,3%).