Роль міжнародних фінансово кредитних організацій у фінансуванні інвестиційної діяльності (стр. 2 из 5)

МФК залучає фінансові засоби інших інвесторів і кредиторів для реалізації проектів у країнах, що розвиваються, за допомогою цілого ряду способів. Активно ведеться пошук партнерів для спільних підприємств і залучення додаткових коштів, поряд зі сприянням іншим установам у наданні позик чи придбанні акцій, що мають відношення до проектів, які фінансуються МФК. За рахунок організації синдикованих позик МФК здатна залучити комерційні банки до кредитування підприємств країн, що розвиваються. При наданні синдикованих позик МФК виступає як офіційний кредитор, підписуючи кредитну угоду разом з позичальником. Комерційні банки беруть участь у позиках МФК. Крім того, МФК гарантує розміщення цінних паперів компаній країн, що розвиваються, на ринку і сприяє вкладенню коштів, які вона допомогла одержати цим країнам, в іноземні акції на їхніх фондових біржах.

У ході проведення оцінки проекту МФК може надати компаніям значну технічну допомогу, наприклад, у виборі партнера чи технології, пошуку ринків збуту їхньої продукції й підготовці найбільш прийнятного фінансування. Крім того, МФК консультує компанії з питань, пов'язаних з фінансовою перебудовою, допомагаючи їм скоротити заборгованість.

Ефективне надання послуг у таких секторах, як енергетика, водопостачання, транспорт і зв'язок, має важливе значення для успішного розвитку приватного сектора. Дедалі більше число країн - членів МФК відкриває сектори, які колись цілком належали державі, для приватних інвестицій та підприємництва. З урахуванням цієї тенденції МФК створила підрозділ, який спеціалізується на розвитку інфраструктури, і ширше розгорнула роботу в цьому напрямі.

Країни Східної і Центральної Європи являють собою широке поле діяльності для МФК. Представники МФК у Варшаві, Празі, Будапешті й Москві здійснюють дедалі більшу кількість проектів. У функції МФК входить фінансування проектів у приватному секторі і надання урядам консультацій зі створення сучасного фінансового сектора, продажу державних підприємств і залучення іноземних інвестицій.

МФК консультує державні структури Росії й України з приводу різних методів приватизації державних підприємств і розробила приватизаційні програми, що можуть використовуватися місцевими органами влади обох держав як зразки. МФК допомогла організувати й провести аукціон з продажу малих підприємств у трьох областях Росії і в українському місті Львові.

МФК вбачає в охороні довкілля одне зі своїх основних завдань і відіграє провідну роль у розширенні участі приватного сектора країн, що розвиваються, у природоохоронній діяльності. МФК посилила діяльність аналізу екологічної прийнятності різних проектів, активізувала залучення ресурсів приватного сектора на створення товарів і послуг, які відповідають екологічним інтересам країн, що розвиваються, а також розширила співробітництво в цій галузі з іншими організаціями.

Заслуговує також на увагу можливість, а в ряді випадків і доцільність залучення коштів такої відомої міжнародної організації, як ЮНІДО - Міжнародна організація Організація Об’єднаних Націй з промислового розвитку вважає, що саме в таких складних соціально-економічних умовах вітчизняні банки мають активно стимулювати збільшення заощаджень домогосподарств і інших секторів економіки та активно впливати на інвестиційний процес. Мобілізуючи тимчасово вільні грошові кошти, вони забезпечують економіку країни додатковими інвестиційними ресурсами, оскільки кошти одних використовуються іншими на умовах повернення. Банківські кредити підприємцям забезпечують покупку сировини, комплектуючих, палива, енергії, машин і механізмів тощо. В підсумку розширюється виробництво, збільшується капітал, зростають доходи населення, що спричинює збільшення сукупного попиту, інвестиційних вкладень і подальше зростання виробництва.

Зарубіжний досвід показує, що навіть процвітаючі фірми рідко обходяться без довгострокових кредитів.

В Україні кредитні ресурси комерційних банків дуже обмежені, але в останні роки поступово збільшуються. Збільшення кредитної діяльності банків супроводжується зростанням заборгованості.

Важливим показником, який характеризує роль кредитної діяльності банківської системи України, є обсяг кредитів стосовно валового внутрішнього продукту. У кредитному портфелі комерційних банків України на довгострокові кредити припадає приблизно 4%. Ще меншою є частка кредитів комерційних банків у структурі інвестицій. Основна частина кредитних ресурсів спрямовується на кредитування комерційних, фінансових операцій, поповнення обігових коштів підприємств, для потреб торгівлі, різних посередницьких структур та уряду.

Незначна частка кредитів комерційних банків, в тому числі довгострокових у фінансуванні інвестиційного процесу є наслідком кумулятивної дії ряду факторів.

- надмірно високих ставок рефінансування Національного банку.

- середні ставки позикового процента комерційних банків демонстрували динаміку аналогічну обліковій ставці.

- процентні ставки за депозитами, хоча і відповідали тенденції ставки за кредитами, все ж виявилися недостатніми для стимулювання залучення депозитних вкладів, особливо на довгостроковий період.

- реальна процентна ставка за кредитами протягом була також від’ємною. В умовах від’ємного значення реальних процентних ставок за кредитами банкам невигідно займатися довгостроковими кредитними операціями. Вони змушені займатися переважно спекулятивними, зокрема валютними операціями. Відповідно, й основні джерела прибутку та швидке їхнє зростання у комерційних банків були спекулятивними за своїм характером, оскільки забезпечувались валютними операціями та непомірно високими процентами за надані, переважно короткострокові, кредити.

- значна кількість банків зі зміною умов функціонування економіки, її переходу від інфляційного до поступового формування безінфляційного стану продемонструвала неготовність і невміння пристосуватися до нової економічної ситуації, за якої база спекулятивних операцій стала різко звужуватися, а отже, почали зникати можливості отримувати інфляційні надприбутки і втратила платоспроможність.

- велика кількість українських банків є надто слабкими, неспроможними акумулювати достатні кредитні ресурси, обслуговувати інвестиційний процес. З кожним роком все більше комерційних банків перетворюється в неконкурентоспроможні.

Посилити роль довгострокового кредитування у фінансуванні інвестицій можна, з одного боку, шляхом забезпечення позитивних процентних ставок не тільки за кредитами, а й за депозитами, а з другого боку, внаслідок суттєвого зниження процентних ставок за кредитами. Без активної процентної політики очікувати зростання ролі банків в інвестиційному процесі не доводиться.

Інвестиційні проекти приймаються до реалізації в тому випадку, якщо вони відповідають певним пріоритетам. При відборі інвестицій них проектів виходять з того, що інвестиції повинні відповідати одному або кільком наведеним нижче критеріям:

забезпечити джерела фінансування пріоритетних галузей економіки, які сприяють прогресивним структурним перетворенням;

сприяти створенню нових робочих місць на підприємствах, де здійснюються інвестиції;

супроводжуватися впровадженням сучасних або перспективних
ресурсозберігаючих й екологічно безпечних видів технологій;

орієнтуватися на найбільш раціональне використання сировинної бази країни;

сприяти зниженню витрат підприємствами енергоносіїв та сировини на одиницю виготовленої продукції;

сприяти розвиткові потужного експортного потенціалу шляхом забезпечення конкурентоспроможності продукції на міжнародних ринках;

сприяти ліквідації існуючих диспропорцій і дефіцитів на ринку країни.

Ефективність проекту характеризується системою критеріїв, які відображають співвідношення результатів і витрат відповідно до інтересів його учасників.

Ефективність інвестиційних проектів характеризують такі види оцінок:

фінансова - характеризує наслідки реалізації проекту для його безпосередніх учасників;

економічна - характеризує пов'язані з реалізацією проекту витрати і результати, що виходять за межі прямих фінансових інтересів учасників інвестиційного проекту та відображають наслідки його здійснення для державного, регіонального чи місцевого бюджетів;

соціальних та екологічних наслідків проекту, а також витрат, пов'язаних із соціальними заходами та охороною навколишнього середовища.

При визначенні ефективності інвестиційного проекту оцінка результатів і витрат здійснюється в межах розрахункового періоду, тривалість якого визначається з урахуванням: