При зберіганні існуючої потужності заводу та запланованої кількості сировини тривалість сокодобування склала б :
190-((190х3,2)/100)/(1,7х0,88)=123 доби,
де: 3,2 – показник втрати буряку при зберіганні та транспортуванні за базовий період, % до маси буряку.
Це свідчить про дефіцит добової потужності Острозького цукрового заводу для забезпечення перероблення запланованого об’єму буряку в оптимальні строки з найкращими техніко-економічними показниками.
В результаті реконструкції Острозького цукрового заводу виробничу потужність передбачується збільшити на 0,20 тис.тонн та довести до 1,9 тис.тонн перероблення буряку на добу, при цьому коефіцієнт використання виробничої потужності буде 0,92.
При вказаних показниках тривалість сокодобування після реконструкції складе:
190-((190х3,2)/100)/1,9х0,92=105 діб;
що відповідає основним напрямкам розвитку цукрової промисловості та відповідає вимогам науково-технічного прогресу в галузі.
З врахуванням затрат часу на виварку випарки, фугування та зупинку заводу на підготовчозаключні роботи – всього 5 діб, тривалість виробничого сезону складе 110 діб.
Скорочення тривалості сокодобування в результаті реконструкції Острозького цукрового заводу складе 18 діб (123-105).
6.1.3. Розрахунок виробітку цукру-сирцю після реконструкції.
Розрахунок виробітку цукру-сирцю після реконструкції здійснюється на основі визначення виходу цукру та кількості переробленого буряку в обсязі 190 тонн.
1.Збільшення виходу цукру за рахунок скорочення періоду сокодобування.
Внаслідок реконструкції цукрового заводу тривалість сокодобування зменшиться з 123 діб до 105 діб.
Згідно з науково-дослідними розробками ВНДІЦП втрати цукру при зберіганні та подачі в завод , втрати цукру в мелясі в залежності від тривалості сокодобування характеризується такими даними (таблиця 6.3).
Виходячи з даних таблиці, можна сказати, що за рахунок скороченя тривалості сокодобування на 18 діб відбудеться зниження:
втрат цукру при зберіганні та подачі буряку в завод на 0,111% (0,501-0,39);
втрат цукру у виробництві на 0,013% (0,873-0,86);
втрат цукру в мелясі на 0,048% (2,498-2,45).
Таблиця 6.3. Втрати цукру
| Втрати | Тривалість сокодобування, діб | ||||||
| 90 | 100 | 105 | 110 | 120 | 123 | 130 | |
| Втрати цукру при зберіганні та подачі буряку в завод, % до маси буряку | 0,30 | 0,36 | 0,39 | 0,42 | 0,48 | 0,501 | 0,55 |
| Втрати цукру у виробництві, % | 0,86 | 0,86 | 0,86 | 0,86 | 0,87 | 0,873 | 0,88 |
| Склад цукру в мелясі, % | 2,42 | 2,44 | 2,45 | 2,46 | 2,48 | 2,498 | 2,54 |
Збільшення виходу цукру за рахунок оптимізації процесу кристалізації.
Після реконструкції продуктового відділення буде забезпечена оптимізація процесу кристалізації утфелю останнього продукту за рахунок доведення загальної тривалості кристалізації до нормативної величини. За рахунок вказаного фактору буде забезпечено більш повне викристалізування цукру з утфелю. Приймемо для умов Острозького цукрового заводу додатковий вихід цукру за рахунок оптимізації процесу кристалізації в розмірі 0,05% до загальної маси буряку.
За рахунок перелічених факторів загальне підвищення виходу цукру після реконструкції складе:
0,111+0,013+0,048+0,05=0,222% до маси буряку.
Вихід цукру після реконструкції складе:
12,7+0,222=12,922% до маси переробленого буряку.
Кількість виробленого цукру-піску після реконструкції заводу складе:
183920х12,922/100=23766 тонн,
де: 183920- об’єм переробленого буряку, тонн.
6.1.4. Розрахунок виробітку меляси та свіжого жому.
До реконструкції Острозького цукрового заводу вихід умовної меляси складає 4,24% до маси переробленого буряку.
Після реконструкції цукрового заводу в зв’язку із зниженням складу цукру в мелясі за рахунок скорочення тривалості сокодобування та оптимізації процесу кристалізації на 0,098% вихід умовної меляси знизиться на 0,196% і складе 4,044% до маси переробленого буряку.
Буде отримано меляси:
умовної:
183920х4,044/100=7438 тонн
фізичної
7438х1,08=8033 тонн,
де: 1,08 – коефіцієнт перерахунку умовної меляси в фізичну.
на суму :
93х8033=747,07 тис.грн.
Кількість виробленого свіжого жому складає:
183920х83/100=152654
на суму :
5х152,654=763,27 тис.грн.
6.1.5. Розрахунок витрат на допоміжні матеріали.
Вапняковий камінь.
В результаті скорочення тривалості сокодобування зі 123 діб до 105 діб зменшаться питомі витрати вапнякового каменю. Згідно науково-дослідним розробкам ВНДІЦП зміна питомої ваги витрат вапнякового каменю на перероблення буряку в залежності від тривалості сокодобування характеризується слідуючими даними:
Таблиця 6.4. Зміна питомих витрат вапнякового каменю
| Значення | Тривалість сокодобування, діб | ||||
| 80/82 | 90/93 | 100/104 | 110/115 | 120/125 | |
| Зміна питомих витрат вапнякового каменю | 101,2 | 101,8 | 102,1 | 102,1 | 103 |
Зменшення питомих витрат вапнякового каменю за рахунок скорочення тривалості сокодобування складе:
7,0-102,1/103*7,0=0.06% до маси буряку,
де: 102,1-коефіцієнт зміни питомих втрат вапнякового каменю при тривалості сокодобування 105 діб;
103-коефіцієнт зміни питомих витрат вапнякового каменю при тривалості сокодобування 123 доби;
7,0 - питомі витрати вапнякового каменю до реконструкції.
Витрата вапнякового каменю після реконструкції складе:
питомий: 7,0-0,06=6,94% до маси переробленого буряку
в натуральному виразі:
183920х6,94/100=12764 тонн
у вартісному виразі :
12764х25=319,10 тис.грн.;
де: 25 – вартість однієї тонни вапнякового каменю, грн.
Фільтрувальне полотно
До реконструкції цукрового заводу витрати фільтрувального полотна на 100 тонн переробленя цукру склали 5,0 кв.м.
Після реконструкції витрати фільтрувального полотна на 100 тонн переробленого буряку приймаємо на рівні попереднього року.
На обсяг переробленого буряку 183,92 тис.тонн після реконструкції витрати фільтрувального полотна складуть:
в натуральному виразі:
183920х5,0/100=9196 кв.м.
в вартісному виразі:
9196х14=128,74 тис.грн.,
де : 14- вартість 1 кв.м. фільтрувального полотна, грн.
Інші допоміжні матеріали
Витрати на інші допоміжні матеріали до реконструкції цукрового заводу складають 40 тис.грн.
Приймаємо збільшення витрат на ініші допоміжні матеріали після реконструкції пропорційно збільшенню кількості переробленого цукрового буряку:
183920/170х40=43,2 тис.грн.;
де: 170- кількість переробленої сировини до реконструкції, тис.тонн;
183,92 – кількість переробленої сировини після реконструції, тис.тонн.
6.1.6.Розрахунок витрат на паливо та електроенергію.
В результаті скорочення сокодобування на 18 діб зменшаться питомі витрати умовного палива.
Згідно науково-дослідним розробкам ВНДІЦП зміна питомих витрат на перероблення буряку взалежності від тривалості сокодобування характеризується слідуючими даними:
Таблиця 6.5. Зміна питомих витрат умовного палива
| Значення | Тривалість сокодобування, діб | ||||
| 90/93 | 100/105 | 110/115 | 120/125 | 130/135 | |
| Зміна питомих витрат умовного палива | 100,6 | 100,9 | 101,3 | 102,4 | 103,8 |
Зменшення питомих витрат умовного палива за рахунок скорочення тривалості сокодобуваня складе:
6,07-100,9/102,4х6,07=0,09% до маси переробленої сировини,
де: 100,9 та 102,4 – коефіцієнт зміни питомих витрат палива при тривалості сокодобування 105 та 123 доби;
6,07 – питомі витрати умовного палива до реконструкції.
Витрати умовного палива після реконструкції складе:
питомі витрати: 6,07-0,09=5,98% до маси переробленої сировини;
витрати в натуральному виразі:
183920х5,98/100=10998 тонн;
у вартісному виразі:
10998х147,1=1617,81 тис.грн.
6.1.7.Розрахунок витрат праці та витрат на оплату праці.
Внаслідок здійснення реконструкції Острозького цукрового заводу явочна чисельність промислово-виробничого персоналу залишиться незмінню і складе 342 чоловіки на добу.
Питомі витрати праці на 100 тонн переробленої сировини після реконструкції будуть складати:
342х(105+5)х100/183920=20,45 чол.-днів.
Витрати по основній заробітній платі виробничих робітників складуть:
342х(105+5)х6,8=255,82 тис.грн.,
де: 6,8 – вартість 1 чол.-дня, грн..
Додаткова заробітня плата виробничих робітників буде розрахована на суму:
225,82х50/100=127,91 тис.грн.
Загальна сума відрахувань з фонду оплати праці:
(225,82+127,98)х47,5/100=182,26 тис.грн..
Середньоспискова чисельність промислово-виробничого персоналу в зв’язку із скороченням тривалості виробництва після реконструції зменшиться на :
((342х116)-(342х110))х1,59/365=8 чол.,
де 1,59 – перехідний коефіцієнт від явочної чисельності до спискової;
365 – число календарних днів за рік.
Внаслідок здійснення реконструкції Острозького цукрового заводу середньоспискова чисельність робітників промислово-виробничого персоналу складе 439 чоловік (447-8), в тому числі робітників 284 чоловік (292-8).
6.1.8.Розрахунок основних виробничих фондів та питомих капіталовкладень.
Вихідними для розрахунку основних виробничих фондів Острозького цукрового заводу приймаються діючі основні фонди плюс різниця введених та виведених внаслідок реконструкції основних фондів.
Вартість основних виробничих фондів Острозького цукрового заводу на 01.01.1998 року склала 20322 тис.грн.
Згідно орієнтовочних витрат на реконструкцію Острозького цукрового заводу сума введених основних вробничих фондів складатиме 9979 тис.грн.. Вартість основних виробничих фондів , що вибувають в результаті реконструкції буде складати 1264,99 тис.грн.
Розрахунок основних виробничих фондів та питомих капіталовкладень наведено в таблиці 6.6.