Державна установа
"Інститут економіки та прогнозування Національної академії наук України"
Артьомова Тетяна Іванівна
УДК330.13
Логіко-історичний процес формоутворення вартості і ціни
08.00.01 – економічна теорія та історія економічної думки
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук
Київ – 2008
Дисертацією є рукопис.
Роботу виконано в Державній установі "Інститут економіки
та прогнозування НАН України".
Науковий консультантдоктор економічних наук, професор
Гриценко Андрій Андрійович,
Державна установа "Інститут економіки та прогнозування НАН України", завідувач відділу економічної теорії
Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор
Архієреєв Сергій Ігоревич,
Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", завідувач кафедри загальної економічної теорії;
доктор економічних наук, доцент
Довбенко Михайло Володимирович,
Інститут відкритої політики, директор;
доктор економічних наук, професор
Кривенко Костянтин Тарасович,
Державний вищий навчальний заклад "Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана", заступник завідувача кафедри політичної економії обліково-економічних факультетів.
Захист відбудеться 05 березня 2008 р. о 14 годині 30 хвилин на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.239.01 ДУ "Інститут економіки та прогнозування НАН України" за адресою: 01011, м. Київ, вул. Панаса Мирного, 26.
З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці ДУ "Інститут економіки та прогнозування НАН України" за адресою: 01011, м. Київ, вул. Панаса Мирного, 26.
Автореферат розісланий " 05"лютого 2008 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради Левчук Н.І.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
На рубежі віків і тисячоліть два величезних трансформаційних процеси змінили вигляд глобального суспільного господарства: з одного боку, криза і розпад системи традиційного соціалізму обумовили формування перехідної економіки інверсійного типу, з іншого – ринково зрілі країни вступили в стадію переходу до постіндустріального суспільства. І процеси ринкової трансформації, і феномен господарської глобалізації усвідомлені світовою суспільною думкою, однак їх справжня суть та механізми розгортання залишаються неясними. Це обумовлює поширення хаосу і невизначеності господарської життєдіяльності, що посилює больові шоки від інституційних зрушень та розламів і не дозволяє людству гідно відповісти на глобальний виклик буття. У той же час, хаос характеризує не стільки стан реальних об’єктів, скільки недостатню наукову рефлексію тих законів, що стоять за сприйманою зовні невизначеністю і дезорганізацією[1]. Логічним наслідком сказаного є нагальна потреба у відшуканні адекватної методології дослідження явищ господарської глобалізації і процесуальності.
Актуальність теми. На пояснення зазначених явищ претендують сьогодні теорія систем, синергетика, філософія постмодерну, математична логіка, цивілізаційний підхід в історії, соціологія постіндустріальної хвилі, термодинамічна теорія структури, стійкості і флуктуацій, екологічна економіка, біоетика, різні інституціональні підходи і т. ін. Разом з тим основу трансформаційних процесів світового господарства складають зміни в економічному базисі і надбудові, а ядро господарської глобалізації утворює глобалізація економічна. Це з необхідністю висуває на роль методологічного лідера економічну теорію. Однак сучасна економічна теорія знаходиться в кризовому стані; трьом її основним науковим гілкам (трудовій теорії вартості, маржиналізму, інституціональній економіці), що досліджують єдиний об’єкт, властиві різні методологічні підґрунтя, а разом з тим і три бачення світу. У такому вигляді економічна наука не може надати адекватну відповідь на глобальний виклик буття: вона є традиційною (позаісторичною), бо не відображає генезис свого об’єкта в єдиній просторово-часовій системі координат, а її основні наукові течії перебувають у стані ідеологічної ворожнечі.
Тим загальним, що притаманне кожному з трьох зазначених економічних течій, що ідентифікує ці напрями як наукові, є теорія вартості. Разом з тим теорія вартості сьогодні також виявляється розколотою; більше того, саме її "розкол" і провокує роз’єднаність трьох підходів у науці. Термін "вартість" характеризує методологічне ядро трудової теорії вартості; у маржиналізмі основним поняттям є гранична корисність; інституціоналізм взагалі не має власного теоретичного ядра і спирається на вартісну або маржинальну методологічну платформу. Однак економічна теорія тільки тоді зможе запропонувати адекватну сучасним вимогам методологію пізнання, коли вона спиратиметься на єдину теорію економічної цінності.
Проблемами ціннісних відносин займалися і займаються багато поколінь економістів. Значний внесок у розвиток теорії економічної цінності внесли Абалкін Л., Августин Бл. Аврелій, Автономов В., Ананьїн О., Аквінський Ф., Алле М., Аристотель, Баумоль У., Бем-Баверк Є., Блауг М., Булгаков С., Бурмейстер Є., Бухарін М., Беккер Г., Вальрас Л., Варга С., Візер Ф., Вознесенський М., Гелбрейт Дж., Джевонс У., Дмитрієв В., Друкер П., Енгельс Ф., Ентов Р., Ерроу К., Зібер М., Ільєнков Е., Канторович Л., Кейнс Дж., Кене Ф., Кондратьєв М., Корнаі Я., Коуз Р., Курно О., Курц Х., Лєйонхуфвуд А., Леонтьєв В., Мальтус Т., Маркс К., Маршалл А., Менгер К., Мілль Дж., Міль Дж. Ст., Морісіма М., Найт Ф., Нікітін С., Новожилов В., Норт Д., Ойкен В., Ольсевич Ю., Осадча І., Островітянов К., Пезенті А., Петті В., Платон, Покритан А., Поланьї К., Поппер К., Пригожин І., Радаєв В., Робінсон Дж., Розенберг Д., Самуельсон П., Слуцький Є., Сміт А., Сраффа П., Стігліц Дж., Стідмен Я., Струмілін С., Стюарт Дж., Сей Ж.-Б., Тронєв К., Туган-Барановський М., Уільямсон О., Федоренко М., Хайєк Ф., Хан Ф., Хансен Е., Хікс Дж., Ходжсон Дж., Худокормов А., Цаголов М., Чемберлін Е., Черковєц В., Чухно А., Шаталін С., Шефолд Б., Шумпетер Й., Янг Й. та інші автори.
Проблеми вартісних відносин на пострадянському просторі досліджують Архієреєв С., Афанасьєв В., Бажал Ю., Базилевич В., Башнянін Г., Богиня Д., Ватаманюк З., Гальчинський А., Геєць В., Гриценко А., Губанов С., Дементьєв В., Дзарасов С., Довбенко М., Єременко В., Єщенко П., Задорожний Г., Задоя А., Звєряков М., Злупко С., Іноземцев В., Кім М., Кваснюк Б., Кривенко К., Крючкова І., Лісовицький В., Маєвський В., Малахов С., Малий І., Мамалуй О., Мандибура В., Марцинкевич В., Медведєв В., Московський А., Нурєєв Р., Олєйник А., Осіпов Ю., Павленко Ю., Панчишин С., Пахомов Ю., Петруня Ю., Савчук В., Соболєв В., Тарасевич В., Тютюннікова С., Федулова Л., Чухно А., Яременко О., інші автори.
У той же час слід зазначити, що наприкінці XX – початку XXI ст. економічна наука в цілому відійшла від дослідження відносин вартості, стала втрачати ціннісні орієнтири.
Методологічна роз’єднаність основних течій сучасної економічної науки, їх "замкнутість на себе", не йде на користь жодному з них: відображення об’єкта дослідження навіть у межах власного поля зору виявляється тут деформованим. Так, каменем спотикання в методології трудової теорії вартості є проблема трансформації вартості в ціну виробництва; в теорії неокласичного синтезу – зяюча порожнеча між мікро- і макрорівнями аналізу; в інституціоналізмі – дисфункціональність, що зовні виражена в протистоянні "старого", "нового" і нео-інституціоналізму. Водночас підведення єдиної методологічної платформи під кожний із зазначених теоретичних підходів знімає існуючі тут суперечності.
Конструктивним підґрунтям такої платформи є поняття економічної цінності як блага. Послідовно розвиваючи наукову гіпотезу про взаємозв’язок відносин вартості і буття економічного простору-часу[2], можна простежити процес формоутворення відносин економічної цінності з моменту їх зародження дотепер і тим виявити передумови формування методології релятивістської економічної науки, що здатна діяльно перетворювати господарські підвалини суспільного життя.
Вищесказане обумовило вибір теми дисертаційної роботи, її мету і завдання.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконувалася в рамках двох планових науково-дослідних тем кафедри економічної теорії та економічних методів управління Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна "Трансформаційна економіка: загальні тенденції і особливості їх прояву в Україні" (1999–2000 рр., номер державної реєстрації 0199U004422), "Інституційна складова ринкових перетворень" (2001–2003 рр., номер державної реєстрації 0101U002797), а також відділу економічної теорії ДУ "Інститут економіки та прогнозування НАН України" "Інституційна архітектоніка і динаміка економічних перетворень" (2002–2005 рр., номер державної реєстрації 0102U006441).
Участь автора у виконанні зазначених тем полягала, по-перше, в обґрунтуванні закономірностей формоутворення вартості і ціни за умов змішаної економіки, планового господарювання та ринкової трансформації в межах індивідуального плану науково-дослідної роботи докторанта кафедри економічної теорії та економічних методів управління ХНУ ім. В.Н.Каразіна протягом 1998–2001 рр., по-друге, у щорічній, починаючи з 2002 р., підготовці наукових матеріалів з дослідження еволюції інститутів ринкового ціноутворення, загальної економічної рівноваги та сталого розвитку господарської системи з позицій методології, розробленої в дисертаційній роботі.
Результати наукових досліджень, відображені у особистих звітах і розділах колективних наукових звітів із зазначених тем, здобуті дисертантом індивідуально.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є відтворення логіко-історичного процесу формоутворення вартості і ціни як розгортання поняття і відносин економічної цінності, а також ціннісний перегляд методологічної спадщини економічної науки у контексті його внеску в обґрунтування інституційних передумов загальної економічної рівноваги і сталого розвитку господарської системи, у тому числі за умов ринкової трансформації інверсійного типу.