Особливості оцінки фінансового стану спільних підприємств (стр. 5 из 6)

Проведений аналіз свідчить про ліквідність підприємства і його можливість ліквідувати свої борги за рахунок власних засобів.

2.2.Аналіз раціональності використання коштів при здійсненні експортно-імпортних операцій.

Виконання зобов’язань щодо експорту та імпорту товарів і послуг пов’язане з використанням коштів для оплати рахунків постачальників цих товарів та послуг та оплати накладних витрат. Ці кошти фірми отримують переважно у формі кредитів банку. Вони повинні використовуватись ефективно та раціонально. Під час аналізу раціональності використання коштів вивчають обіг коштів за операціями експорту та імпорту, склад і структуру накладних витрат, установлюють доцільність їх здійснення та резерви скорочення.

Метою аналізу обігу коштів в експортно-імпортних операціях є виявлення чинників, які викликають зміни у величині вкладень коштів у ці операції, а також можливостей вивільнення коштів із зовнішньоторговельного обігу. Показником, що характеризує обіг оборотних коштів в експортно-імпортних операціях є коефіцієнт швидкості обігу цих коштів. Даний коефіцієнт розраховується за формулою:

де ОД – середня тривалість одного обороту в днях;

СЗ – середній залишок коштів (з експорту чи імпорту), грн..;

Д – число днів у звітному періоді;

С – собівартість реалізованих товарів на зовнішньому ринку за звітний період, грн..

Показник СЗ характеризує суму коштів, яка в середньому вкладена підприємством у звітному періоді в експортно-імпортні операції за один оборот. Ця сума обчислюється за даними бухгалтерського балансу. Середній залишок коштів за будь-який період розраховують за формулою середньої хронологічної для моментних рядів:

де З – залишки коштів на окремі дати;

n – кількість доданків у чисельнику.

Собівартість реалізованих товарів можна визначити з бухгалтерського звіту підприємства про реалізацію експортно-імпортних товарів і послуг.

Для аналізу собівартості за експортними чи імпортними операціями використовують таблицю такої форми.

Таблиця

Аналіз обіговості коштів у експортних операціях ТОВ „АВС” за 4 квартал 2002 року.

Показник	Базовий період			Звітний період			Відхилення
Показник	для всього обігу	у товарах	у розрахунках	для всього обігу	у товарах	у розрахунках	для всього обігу	у товарах	у розрахунках
Середній залишок коштів, тис. грн.	9000	6334	2666	11334	7834	3500	+2334	+1500	+834
Середня тривалість одного обороту, днів.	33,7	23,7	10,0	39,2	27,1	12,1	+5,5	+3,4	+2,1
Собівартість реалізованих товарів (послуг), тис. грн.	24000	-	-	26000	-	-	+2005	-	-

Дані таблиці свідчать, що вкладення в експортні операції збільшились на 2334 тис. грн., що зумовлено зміною обсягу реалізації товарів (за собівартістю) і сповільненням швидкості обігу. Використавши спосіб ланцюгових підстановок, отримаємо:

- за рахунок зміни обсягу реалізації вкладення зросли на 749 тис. грн..

;

- через сповільнення обіговості коштів вкладення зросли на 1588 тис. грн.

Наведена вище таблиця дає загальне уявлення про вплив двох основних чинників. Для точнішого визначення чинників, що впливають на зміни середнього товарного запасу і заборгованості покупців, проводять аналіз обігу коштів окремо за товарами і за розрахунками.

Тривалість обігу коштів у товарах залежить від умов і місця реалізації, способів та організації перевезень товару, організації документообігу, структури товарних запасів. Ці чинники слід розглядати з точки зору їх впливу на обіговість і на розмір коштів в експортних чи імпортних товарах.

Зміни тривалості перебування товарів на різних стадіях кругообігу викликають потребу у відповідному залученні або вилученні коштів з обігу. У зв’язку з цим важливо визначити не тільки розмір додатково залучених чи вилучених з обігу коштів, а й з’ясувати, під впливом яких саме чинників це відбулося.

На тривалість обігу коштів у розрахунках впливає порядок розрахунків і платежів. Під час аналізу досліджують доцільність і можливість застосування тієї чи іншої форми розрахунків з іноземними покупцями з урахуванням особливостей конкретних країн та фірм, установлюють причини змін тривалості розрахунків, вивчають їх стан на останню дату. При цьому детально вивчають причини виникнення простроченої заборгованості підприємства іноземним покупцям, і навпаки.

Результати проведеного аналізу узагальнюються і накреслюються заходи, спрямовані на прискорення обігу коштів в експортно–імпортних операціях, вилучення з обігу частини авансованих платежів, що збільшує вільні ресурси підприємства і дає економію на процентах за кредити.

Аналіз накладних витрат з експортно-імпортних операцій передбачає оцінку доцільності та обґрунтованості витрат на перевезення товарів, їх зберігання і реалізацію з урахуванням курсів валют. Метою аналізу накладних витрат є перевірка дотримання підприємством у звітному році режиму економії і виявлення резервів зниження цих витрат у майбутньому. Аналізуючи витрати за звітний період, слід порівняти їх з відповідними показниками у минулому періоді. При цьому необхідно з’ясувати причини зміни величини накладних витрат. Цей показник обчислюється як в абсолютному виразі, так і відносно загального обсягу реалізації товарів (відносний рівень накладних витрат) в цілому по підприємству, а також за окремими видами накладних витрат.

Завершальним етапом аналізу зовнішньоекономічної діяльності підприємства є оцінка вигоди для нього експортно-імпортних операцій. Показником ефективності реалізації експортних товарів є відношення виручки-нетто в іноземній валюті за реалізований товар, нарахованої за офіційним курсом країни-експортера, до собівартості цього товару в грошовій оцінці країни-експортера. Тобто ефективність експорту оцінюється величиною виручки на 1 грн. витрат. Показник ефективності реалізації (Ер) визначають за формулою:

де Вн – виручка-нетто в іноземній валюті, перерахована за офіційним курсом у валюту країни-експортера;

С – собівартість у грошовій одиниці країни-експортера.

Виручка – нетто, або чиста виручка за товар, визначається відніманням від виручки – брутто (тобто повної виручки за товар) накладних витрат за кордоном по експорту і кошторисних витрат в іноземній валюті).

При аналізі діяльності підприємства з імпорту визначають показники ефективності імпорту Еім, які характеризують відносний ступінь вигоди для підприємства операцій із закупівлі імпортних товарів. Ефективність імпорту обчислюється за формулою:

де Цв – внутрішня відпускна ціна товарів (внутрішня ціна);

Цім – імпортна фактурна вартість товару (імпортна ціна).

Накладні витрати в даному разі не віднімаються, що знижує точність показників. Однак вони обчислюються при визначенні рівня ефективності всього імпорту товарів підприємства за звітний рік.

2.3. Аналіз динаміки зовнішньоекономічної діяльності.

Для повнішої характеристики зовнішньоекономічної діяльності підприємства, експорт і імпорт товарів та послуг за звітний період порівнюють з відповідними операціями за минулий період. Мета такого дослідження – виявлення змін у товарній структурі експорту чи імпорту, визначення обсягу експорту чи імпорту в поточних і в постійних (базових) цінах. При вивченні динаміки експорту та імпорту за ряд років розраховуються також темпи їх приросту за кожний рік і середньорічний темп приросту за весь період.

Дані щодо експортно-імпортних операцій групуються по країнах і товарах у відповідних таблицях. По кожному рядку таблиці визначають індекси вартості, фізичного обсягу і цін. Ці індекси покажуть, на яку одиницю і де змінились вартість і фізичний обсяг експорту та імпорту, а також середні експортні та імпортні ціни.

За товарними групами, що охоплюють товари, які можна порівняти з точки зору їх кількості та якості (наприклад бензин, деревина), обчислюється індекс кількісної структури за формулою:

де qi – кількість товарів поточного періоду;

Ро – базові ціни даних товарів;

- середня ціна товарів базового періоду.

Якщо індекс кількісної структури буде більшим за одиницю, то це означатиме, що в межах товарної групи зросла питома вага дорожчих товарів за рахунок зниження питомої ваги дешевших товарів. У разі протилежної зміни структури індекс буде меншим за одиницю.