Розрахунок собівартості деталі Перехідник (стр. 5 из 7)
— забезпечення своєчасною подачею змінного завдання службі підготовки і заборона їх зміни.
— наявність післяопераційна технологічного процесу з розрахунком по кожній операції всього необхідного для її виконання оснащення.
— проведення періодичної звірки технології з виготовленням на робочому місці.
— всі оснащення, які видаються на робочому місці, з мінімальними витратами часу.
— забезпечення оптимального розміщення допоміжних служб по відношенню до виробничих ділянок.
— упровадження централізованого заточування інструменту.
— упровадження централізованої настройки різцевих блоків для верстатів з ЧПК.
Відповідність оснащення, внесеного в операційні карти і використаного в роботі, забезпечується періодичними порівняннями технологій виробництва на робочому місці. Підтримка в цехах необхідного числа інструменту забезпечується системою поставки з ЦІС без додаткових заявок відповідно до ліміту і оборотного фонду.
ППОРМ пристосуваннями забезпечується робітниками, які готують оснащення. Пристосування і штампи, які знаходяться в експлуатації, зберігаються на спеціальних стелажах. Пристосування, які не використовуються часто, знаходяться на складах.
3.8 Вибір і обґрунтування міжопераційного транспорту
Внутрішній цеховий транспорт, призначений для виконання транспортних операцій у межах цеху. У свою чергу він підрозділяється на міжопераційний і цеховий. Основне призначення міжопераційного транспорту – це забезпечення зв'язку між окремими робочими місцями.
Вибір виду транспорту залежить від типу організації виробництва, від габаритів і маси виробу.
Якщо габарити деталі не вимагають спеціальної тари, то як міжопераційний транспорт використовують візки, кількість яких залежить від умов виробництва.
У даних умовах кількість візків повинна бути не менше 24 одиниць.
3.9 Система заходів по забезпеченню якості продукції
Якість – сукупність характеристики товару, що відносяться до його здатності задовольняти встановлені і пропоновані потреби.
Необхідність підвищення якості в сучасних умовах диктується такими умовами, як:
— потребою НТП;
— зміною характеру споживання населення;
— підвищенням значення матеріального стимулювання;
— розвитком зовнішньої торгівлі.
Існує декілька методів оцінки якості продукції: об'єктивний, органометричний, розрахунковий. В умовах виробництва, яке розглядається, використовують лише об'єктивний метод, до якого відносяться реєстраційний і вимірювальний.
Реєстраційний – здійснюється на основі використовування теоретичної або емпіричної залежності показника якості від параметра продукції.
Вимірювальний – здійснюється на основі технічних засобів контролю. При контролі деталі-представника в даних умовах виробництва в більшості випадків використовують наступні: калібри, штангенциркулі, скоби та ін.
На ділянці виготовлення деталі використовується новий контроль якості. Він призначений для перевірки деталей і збірної одиниці в процесі їх виготовлення. Здійснює його відділ технічного контролю цехів. В процесі реалізації проводиться ряд робіт виробничим і контрольним майстром, організовує роботу працівників по обов'язковому виконанню вимог технічних операційних карт і технічних умов по виготовленню деталей. Перед початком перевірки, контролер на робочому місці звіряє відповідність оснащення, яка вказана в технологи тієї, яка знаходиться на робочому місці. За результатами перевірки впродовж зміни і по перевіреній першій деталі здійснюють оформлення нарядів.
Встановлений режим роботи. Система стандартизації передбачає міжнародний стандарт ISO 9000, міждержавний стандарт ГОСТ, державний
стандарт України ДСТУ, галузевий стандарт ОСТУ, стандарти підприємств СТП, технічні умови ТУ.
Стандарти встановлюють показники якості для конкретної продукції, норми, правила і ін.
3.10 Організація керування ділянкою з допомогою АСУ
Автоматична система управління – є основа визначення змінного завдання кожному робітнику на конкретній виробничій ділянці.
Змінно-добове завдання визначається помічником майстра по плануванню і старшим майстром, як мінімум за добу до видачі на виробничу ділянку.
У змінному завданні помічник майстра по плануванню, на кожному робочому місці проставляє номер робочого місця, прізвище робітника і його спеціальність, призначення деталі (збірної одиниці), номер операції, завдання в штуках і нормо-годинах.
Змінно-добове завдання після затвердження видається в трьох примірниках: перший – змінному майстру, другий – вивішується на ділянку, для ознайомлення робітників з подальшою роботою, третій – розподільнику виробничої групи, який відносить в інструментально-роздавальну комору.
4. Фінансовий план
Розрахунок собівартості виробу.
При розрахунку і обліку затрат виробництва їх ділять на декілька груп матеріальні затрати, заробітна плата, накладні витрати. До складу накладних витрат цеху входять затрати на утримання і експлуатацію обладнання і цехові витрати (загально-виробничі).
4.1 Кошторис витрат на утримання і експлуатацію обладнання
Стаття 1. Амортизація обладнання
Амортизація обладнання, дорого коштуючих інструментів і пристроїв, транспортних засобів визначається за формулою
(4.1)де Сбал. – балансова вартість основних фондів (див. табл.. 2.3);
На. – норма амортизації, %.
Розрахунок проводиться окремо для кожної групи основних фондів.
Стаття 2. Експлуатація обладнання та інших робочих місця
2.1 Затрати на силову електроенергію
(4.2)де Це. – ціна електроенергії за 1 КВт/год.
(4.3)де Nуст. – потужність електродвигунів технологічного обладнання дільниці;
Кз.ср. – середній коефіцієнт завантаження обладнання на дільниці;
Код.- коефіцієнт одночасності роботи устаткування, Код. = 0,7;
nККД- коефіцієнт корисної дії двигуна, NККД = 0,9;
nм – коефіцієнт, що враховує витрати у мережі, nм = 0,98.
4.2 Затрати на стисле повітря
Затрати на стиснуте повітря, що використовується з технологічною метою
ССТП=СПР*0,7*НСР.Н*Фд*ЦСТ.П., грн.., (4.4)
де Спр.- кількість верстатів, що використовують стисле повітря;
0,7 – коефіцієнт, що враховує кількість верстатів, які використовують стисле повітря;
Нср.н. – середня норма витрат на одне робоче місце, Нср.н. = 2;
ЦСТ.П.– ціна на 1 м3 стиснутого повітря, грн.
2.3 Витрати на допоміжні матеріали
Витрати на допоміжні матеріали визначаються за формулою
(4.5) 
2.4 Витрати на воду для виробничих потреб
Витрати на воду для виробничих потреб розраховується за формулою
(4.6)де На – годинна витрата води на один верстат, На = 4м3;
Ца – ціна води, грн.
2.5 Витрати на інструмент
Витрати на інструмент визначаються збільшено за вартістю експлуатації ріжучого інструменту на одну годину роботи верстата по формулі
(4.7)де ВЕЛ. – вартість експлуатації ріжучого інструменту на одну годину роботи верстату даної групи в розрахунку на один інструмент (див. додаток 8);
n – кількість одночасно працюючих інструментів на одному верстаті даної групи;
Кпд – коефіцієнт подорожчання інструменту, (для верстатів з ЧПК Кпд. = 1,3)
2.6 Витрати на допоміжних робочих по обслуговуванню обладнання (чергових, ремонтників, слюсарів, наладчиків) з відрахуванням на соціальне страхування
(4.8) 
2.7 Витрати на ремонт і міжремонтне обслуговування розраховується окремо для верстатів з ручним керуванням та з ЧПК
(4.9)де ЗРЕМ.Р.К. – витрати на ремонт та міжремонтне обслуговування верстатів з ручним керуванням можна прийняти як 4...6% від балансової вартості верстатів з ручним керуванням;
ЗРЕМ.Р.К = 0,05* (72400*2+78099*4+56600*3) = 31349 грн.
ЗРЕМ.ТЕК.ЧПК – витрати на ремонт та міжремонтне обслуговування верстатів з ЧПК
