Управління прибутком підприємства (стр. 4 из 8)

гр.7 = гр. 1* гр. 3

гр. 8 = гр. 2 * гр. 4

гр. 9 = гр. 1 * гр. 5

гр. 10 = гр. 2 * гр. 6

гр. 11 = гр. 7 – гр. 9

гр. 12 = гр. 8 – гр. 10

Види продукції ЗАТ „Тканини” наведено з використанням буквеного коду, для того, щоб спростити відображення формалізованих процедур.

Друга частина планування прибутку на підприємстві є безпосередньо саме планування. Так, метод планування прибутку з використанням методу точки беззбитковості передбачає поділ витрат підприємства на такі:

· постійні, або умовно постійні (S_пост), за певний період; вони залишаються незмінними щодо змін обсягів виробництва або ступеня завантаження виробничих потужностей; наприклад, амортизаційні відрахування, орендна плата, відсотки за позиковий капітал, заробітна плата управлінського персоналу, утримання легкового транспорту, оплата послуг зв’язку і охорони та ін. Ці витрати враховуються за місцем виникнення;

· змінні (S_змін), тобто такі, що прямо залежать від зміни завантаження виробничих потужностей або зміни обсягів виробництва: витрати на сировину, матеріали, комплектуючі вироби, заробітну плату робітників – відрядників, технологічні енергоресурси та ін. Носій цих витрат – продукт, виріб;

· сукупні, тобто повна собівартість (S) –сума постійних (S_пост) та змінних (S_змін) витрат: S = S_пост + S_змін;

Так, розглянемо даний метод для одного з видів продукції ЗАТ „Тканини”. Постійні витрати S_пост = 2500 тис. грн..; ціна реалізації одиниці продукції р = 35 тис. грн.; змінні витрати на одиницю продукції S_змін = 22 тис. грн..

Критичний обсяг виробництва: Q_крит = S_пост / p - S_змін. Розрахувавши критичний обсяг виробництва можна встановити, скільки одиниць продукції потрібно реалізувати, щоб постійні витрати були покриті маржинальним доходом, який дає кожна реалізована одиниця продукції.

Q_крит = 2500 / 35 – 22 = 192 од.

Припустимо, що служба маркетингу наполягає на збільшенні витрат на рекламу; водночас підвищилась орендна плата і тарифи на послуги зв’язку. Унаслідок цього постійні витрати збільшились до 2750 тис. грн. Визначимо, який обсяг продукції треба реалізувати в цих умовах, щоб покрити новий розмір постійних витрат. Обчислюємо: Q_крит = 2750 / 35 – 22 = 211 од.

Визначення критичного обсягу виробництва (точки беззбитковості рис. 3) суцільною лінією позначено перший варіант постійних витрат, штриховою – другий.

Таким чином, за умови стабільності цін і змінних витрат на одиницю продукції і при збільшенні постійних витрат точка беззбитковості зміщується вправо. Для того щоб покрити постійні витрати в розмірі 2500 тис. грн.., достатньо реалізувати 192 одиниці продукції, а для покриття постійних витрат у розмірі 2750 тис. грн.. потрібно вже реалізувати 211 одиниць продукції. Збільшення обсягу реалізації продукції понад критичне значення забезпечує одержання прибутків (натомість зменшення призводить до збитків).

У діяльності підприємства може постати потреба у визначенні постійних витрат, прийнятних цін реалізації або змінних витрат на одиницю продукції.

Виходячи з заданого обсягу реалізації продукції Q = 180 од. (контракти укладені саме на такий обсяг) з фіксованою ціною за одиницю р = 35 тис. грн. і заданим рівнем змінних витрат на одиницю продукції S_змін = 22 тис. грн.. визначити критичний для підприємства рівень постійних витрат: S^крит_пост = Q* (p – S_змін) = 180* (35 – 22) = 2340 тис. грн. Такий рівень постійних витрат дає змогу підприємству уникнути збитків.