Підприємство, його види та об'єднання підприємств
Основною виробничо-господарською ланкою національної економіки є підприємство. Поняття підприємство сформульовано у Законі України "Про підприємства в Україні".
Підприємство - самостійний господарюючий суб'єкт, який має права юридичної особи та здійснює виробничу, науково-дослідницьку і комерційну діяльність з метою отримання відповідного прибутку (доходу). Підприємство здійснює виробничу діяльність, тобто є товаровиробником. У практиці господарювання кожне підприємство становить складну виробничо-економічну систему, що здійснює багато видів діяльності.
Основним завданням діяльності підприємства є забезпечення потреб народного господарства товарами і послугами відповідного асортименту та якості. Виконання основного завдання підприємства вимагає вирішення часткових завдань, без чого неможливе виконання головного завдання. До часткових завдань підприємства належать:
- постійне підвищення ефективності виробництва;
- впровадження досягнень НТП у виробництво;
- постійне зростання культурно-технічного рівня працівників підприємства і залучення їх до творчої діяльності (винахідництво, раціоналізаторство, новаторство). Основними рисами промислового підприємства є:
- виробничо-технічна єдність;
-економічна єдність;
- організаційна єдність.
Виробничо-технічна єдність підприємства визначається спільністю призначення продукції або спільністю процесів її виробництва. Вона визначає єдину систему технічної документації, загальну технічну політику
Економіка підприємств
окремих ланок підприємства і т.д. З розвитком виробничих сил і спеціалізації виробництва виробничо-технічна єдність поглиблюється, оскільки звужується номенклатура виробів.
Економічна єдність підприємства виявляється у єдності плану, обліку, спільності матеріальних, технічних і фінансових ресурсів, економічних результатів роботи та єдиної системи стимулювання.
Організаційна єдність підприємства передбачає наявність єдиного колективу, єдиної адміністрації і управління виробництвом, загального обслуговування колективу підприємства, що визначає спільну відповідальність за його діяльність. Як правило, організаційна єдність підкріплюється спільністю території.
Класифікація промислових підприємств.
Хоча кожне підприємство відрізняється від інших особливостями продукції, характером виробництва, місцем розміщення тощо, все ж є можливість розробити типові рішення для окремих груп підприємств, чим доводиться доцільність їх класифікації. Основними ознаками, за якими класифікуються підприємства, є:
1. Чисельність працівників і обсяг господарського обороту:
-малі;
-середні;
- великі.
Так, згідно із Законом України "Про підприємства в Україні", до малих підприємств у сфері промисловості і будівництва віднесено підприємства з чисельністю працівників до 200 чоловік, у науці та науковому обслуговуванні - до 100, в інших галузях виробничої сфери - до 50, невиробничої сфери-до 25, у роздрібній торгівлі-до 15 чоловік.
2. Галузева належність:
- промислові;
- сільськогосподарські;
-будівельні;
-транспортні;
- торговельні;
- зв'язку;
- побутового обслуговування та інші.
Можливе створення комбінованих підприємств.
3. Форма власності:
- індивідуальні підприємства - засновані на особистій власності фізичної особи і тільки її праці;
- сімейні підприємства - засновані на власності та праці членів однієї сім'ї, які проживають разом;
- приватні підприємства - засновані на власності майна окремих громадян, з правом найму робочої сили;
- колективні підприємства - засновані на власності трудового колективу підприємства, а також кооперативу, іншого статутного товариства чи громадської організації;
- державні та державні комунальні підприємства - засновані на власності загальнодержавних (республіканських) чи адміністративно-територіальних одиниць;
- спільні підприємства - засновані на базі об'єднання майна різних власників (юридичних осіб та громадян інших держав) зі змішаною формою власності.
4. Правовий статус і форма господарювання:
- одноосібні (приватні) підприємства - є власністю однієї особи, що відповідає за свої зобов'язання усім майном;
- кооперативні підприємства - добровільні об'єднання громадян з метою спільного ведення господарської діяльності;
- орендні підприємства - засновані на договірних взаєминах на тимчасове володіння і користування майном;
- господарські товариства (партнерства) - певні об'єднання підприємств, які передбачають з'єднання капіталів двох або більше господарюючих суб'єктів.
Господарські товариства за ступенем відповідальності та за своїми зобов'язаннями поділяються на товариства:
а) з повною відповідальністю;
б) з обмеженою відповідальністю;
в) командитні;
г) акціонерні (відкритого і закритого типу).
5. Технологічна і територіальна цілісність:
- материнські (головні) підприємства - вони контролюють інші фірми залежно від розміру капіталу, правового статусу і ступеня підпорядкованості;
- дочірні підприємства (дублери);
-асоційовані.
6. Належність капіталу:
- національні - капітал належить підприємцям своєї країни;
- закордонні - капітал є власністю іноземних підприємців повністю;
- змішані (спільні)- капітал належить підприємцям своєї та інших країн.
7. Мета і характер діяльності:
- комерційні підприємства - мають на меті отримання прибутку;
- некомерційні - підприємства невиробничої сфери (освіта, наука, медицина).
Згідно з пунктом 1 статті 3 Закону України "Про підприємства в Україні" підприємства мають право на добровільних засадах об'єднувати свою
Єкономіка підприємств
виробничу, наукову, комерційну та інші види діяльності, якщо це не суперечить антимонопольному законодавству України. Так, постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.94 р. № 765 "Проведення механізму попередження монополізації товарних ринків" встановлено, що створення господарюючого суб'єкта, частка якого на товарному ринку перевищує 35%, а також асоціацій, концернів та інших об'єднань підприємств відбувається з відома Антимонопольного комітету України.
Об'єднання підприємств -це добровільне об'єднання юридичних осіб, яке вони створили з метою координації діяльності, забезпечення їх прав та інтересів у державних та інших органах, а також у міжнародних організаціях. Об'єднання діють на основі договору або статуту, який затверджують їх засновники чи власники.
Світова практика виділяє наступні види господарських об'єднань: Асоціація -договірне об'єднання, створене з метою постійної координації господарської діяльності. Асоціація може координувати загальні розробки і дослідження, надавати учасникам послуги, здебільшого юридичні (консультації з питань правового регулювання підприємницької діяльності, включаючи експортно-імпортні операції, кредитування); інформаційні (забезпечення учасників ринковою інформацією, рекламою, інформацією технічних розробок, промисловими стандартами і статистикою), а також інші (пошук нових ринків та інше). Асоціація набула поширення як один з провідних видів збуту, сфер споживання, розробка і встановлення стандартів асоціації з питань галузевих класифікаторів якості, надійності, умов праці, рівня кваліфікації працівників господарських об'єднань, оскільки є універсальним способом ведення спільної діяльності. Корпорація -це договірне об'єднання, створене на основі поєднання виробничих, наукових і комерційних інтересів, з делегуванням окремих повноважень централізованого регулювання діяльності кожного з учасників. Тобто, юридичні особи здійснюють спільну економічну діяльність і мають можливість об'єднувати зусилля для вирішення завдань, які одному підприємству не під силу.
Консорціум -тимчасове статутне об'єднання промислового і банківського капіталу для досягнення спільної мети. Таке об'єднання створюють для вирішення конкретних завдань реалізації важливих цільових програм і проектів. Після виконання цих завдань консорціум ліквідується або реформується в інший вид об'єднання.
Концерн- форма об'єднання монопольного типу, що дозволяє використовувати можливості великомасштабного виробництва, комбінування, кооперування виробничих і технологічних зв'язків з метою отримання ефективних результатів і стійкого утримання ринкової кон'юнктури, вигідного використання інвестицій для найрезультативніших проектів, інші формування, необхідні для забезпечення успіху.
У країнах з ринковою економікою чільне місце належить картелям.
Картель -договірне об'єднання підприємств переважно однієї галузі для здійснення спільної комерційної діяльності - регулювання збуту виготовленої продукції.
Синдикат- організаційна форма існування різновиду картельної угоди, що передбачає реалізацію продукції учасників через створення спільного збутового органу або збутової мережі одного з учасників об'єднання. Така форма об'єднання підприємств є характерною для галузей з масовим виробництвом однорідної продукції (об'єднує однорідні підприємства, централізуючи збут і постачання продукції).
Трест - монополістичне об'єднання підприємств, що раніше належали різним підприємцям, у єдиний виробничо-господарський комплекс. При цьому підприємства повністю втрачають свою юридичну і господарську самостійність, оскільки інтегруються усі напрямки діяльності.
Холдінг- специфічна організаційна форма об'єднання капіталів; державне інтегроване товариство, що само безпосередньо не займається виробничою діяльністю, а використовує свої кошти для придбання контрольних пакетів акцій інших підприємств, які є учасниками концерну або іншого добровільного об'єднання. Об'єднані у холдінгу суб'єкти мають юридичну і господарську самостійність.