Таблиця 2.2 Структура кількості малих підприємств України за формами власності, %
Форми власності | 2006 | 2007 | 2008 |
Всього, у т. ч.: | 100,0 | 100,0 | 100,0 |
Державна | 1,5 | 1,3 | 1,1 |
Комунальна | 2,8 | 2,2 | 2,0 |
Приватна | 32,3 | 34,6 | 34,9 |
Колективна | 62,8 | 61,4 | 61,4 |
Власність міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав | 0,5 | 0,5 | 0,6 |
Звертає на себе увагу досить повільне зростання частки приватної форми власності, хоча вважається, що в цій сфері вона є найбільш оптимальною. Її частка становить менше третини малих підприємств.
За юридичною формою малі промислові підприємства колективної власності у 2007 році поділялися на: кооперативи - 4,1 %, акціонерні товариства - 10,7 %, колективні підприємства - 13,2 %, товариства з обмеженою відповідальністю – 72,0 %. Аналіз даних про розвиток та розподіл малих підприємств по регіонах України засвідчує, що, незважаючи на зростання їхньої чисельності, диспропорції, які існували у територіальному розподілі малих підприємств, зберігаються.
Досить показовим в контексті усвідомлення особливостей розвитку малих підприємств в Україні є, аналіз їхньої регіональної та галузевої структури та розподілу за кількістю зайнятих. (див. табл. 2.3).
Таблиця 2.3 Основні показники діяльності суб'єктів малого підприємництва у розрізі регіонів України за 2006 рік
Суб'єкти малого підприємництва – всього | |||||||||
середня кількість зайнятих працівників | млн.грн. | у % до загального підсумку | |||||||
всього | всього | з неї найманих працівників | |||||||
тис. одиниць | у % до загального підсумку | тис. осіб | у % до загального підсумку | тис. осіб | у % до загального підсумку | ||||
Україна | 2319,1 | 100 | 5322,1 | 100 | 3218,4 | 100 | 212307,0 | 100 | |
АвтономнаРеспубліка Крим | 106,5 | 4,6 | 245,4 | 4,6 | 147,3 | 4,6 | 9118,5 | 4,3 | |
Вінницька | 82,5 | 3,6 | 170,3 | 3,2 | 93,1 | 2,9 | 5996,6 | 2,8 | |
Волинська | 48,6 | 2,1 | 111,4 | 2,1 | 65,6 | 2,0 | 3577,4 | 1,7 | |
Дніпропетровська | 168,7 | 7,3 | 380,5 | 7,2 | 221,1 | 6,9 | 17518,2 | 8,3 | |
Донецька | 176,8 | 7,6 | 427,1 | 8,0 | 273,3 | 8,5 | 17294,3 | 8,1 | |
Житомирська | 63,4 | 2,7 | 140,5 | 2,7 | 82,1 | 2,5 | 4605,8 | 2,2 | |
Закарпатська | 60,1 | 2,6 | 120,5 | 2,3 | 66,2 | 2,0 | 4694,3 | 2,2 | |
Запорізька | 108,1 | 4,7 | 227,6 | 4,3 | 128,3 | 4,0 | 9964,8 | 4,7 | |
Івано-Франківська | 59,2 | 2,6 | 130,2 | 2,4 | 77,0 | 2,4 | 4435,6 | 2,1 | |
Київська | 89,6 | 3,9 | 202,2 | 3,8 | 119,6 | 3,7 | 8749,5 | 4,1 | |
Кіровоградська | 49,3 | 2,1 | 110,4 | 2,1 | 64,7 | 2,0 | 3852,3 | 1,8 | |
Луганська | 101,6 | 4,4 | 234,8 | 4,4 | 140,9 | 4,4 | 8517,4 | 4,0 | |
Львівська | 95,3 | 4,1 | 259,9 | 4,9 | 176,2 | 5,5 | 7561,8 | 3,6 | |
Миколаївська | 74,5 | 3,2 | 147,0 | 2,8 | 78,6 | 2,4 | 5697,3 | 2,7 | |
Одеська | 141,5 | 6,1 | 294,7 | 5,5 | 160,4 | 5,0 | 11383,8 | 5,4 | |
Полтавська | 77,3 | 3,3 | 180,7 | 3,4 | 108,3 | 3,4 | 7440,4 | 3,5 | |
Рівненська | 47,6 | 2,1 | 115,9 | 2,2 | 70,9 | 2,2 | 3360,0 | 1,6 | |
Сумська | 50,0 | 2,1 | 129,2 | 2,4 | 84,0 | 2,6 | 4303,4 | 2,0 | |
Тернопільська | 43,9 | 1,9 | 106,8 | 2,0 | 65,3 | 2,0 | 3027,8 | 1,4 | |
Харківська | 162,0 | 7,0 | 406,8 | 7,6 | 261,9 | 8,1 | 15750,1 | 7,4 | |
Херсонська | 66,7 | 2,9 | 132,5 | 2,5 | 70,2 | 2,2 | 4689,9 | 2,2 | |
Хмельницька | 72,5 | 3,1 | 156,4 | 2,9 | 86,6 | 2,7 | 4494,6 | 2,1 | |
Черкаська | 56,8 | 2,4 | 133,5 | 2,5 | 79,8 | 2,5 | 5474,3 | 2,6 | |
Чернівецька | 42,3 | 1,8 | 86,1 | 1,6 | 46,9 | 1,5 | 1986,7 | 0,9 | |
Чернігівська | 42,2 | 1,8 | 111,3 | 2,1 | 72,6 | 2,2 | 3497,5 | 1,6 | |
м.Київ | 207,1 | 8,9 | 499,8 | 9,4 | 339,9 | 10,6 | 33018,9 | 15,6 | |
м.Севастополь | 25,0 | 1,1 | 60,6 | 1,1 | 37,6 | 1,2 | 2295,8 | 1,1 |
Показники територіального розподілу малих підприємств передусім засвідчують залежність їхньої кількості від економічного потенціалу регіону. Проте, якщо у період адміністративно-командної економіки його головним критерієм була, насамперед, величина промислового потенціалу, в останні роки – на перше місце вийшли величина та концентрація банківського та фінансового капіталів.
Співставлення регіональних показників дозволяє зробити висновок про переважаюче функціональне призначення малих підприємств в окремих регіонах. Так, переважно соціальний ефект (забезпечення зайнятості) малі підприємства відіграють в Київській, Львівській, Полтавській, Чернігівській, Рівненській та Тернопільській областях. Інституційний ефект (який виявляється завдяки створенню порівняно більшої кількості малих підприємств) спостерігається в АР Крим, Донецькій, Миколаївській, Херсонській областях.
2.2 Соціально – економічна характеристика розвитку малого бізнесу Миколаївської області
Миколаївська область знаходиться на півдні країни, займаючи 4,6% її території. В області проживає 1 млн. 252 тисячі населення, а виробляється 2,6% валового внутрішнього продукту України.
Специфікою області є розвиток таких видів отраслей, як: машинобудування, ремонт та монтаж машин і устаткування; харчова промисловість та переробка сільськогосподарських продуктів; легка промисловість; металургія та обробка металу; виробництво та розподіл електроенергії, газу та води; суднобудування.
Промисловий потенціал області сконцентрований головним чином в п'яти містах обласного підпорядкування, питома вага яких в загальнообласних обсягах промислової продукції досягає майже 95%. Місто Миколаїв є центром машинобудування, в тому числі суднобудування, кольорової металургії, харчової та легкої промисловості області. В м. Южноукраїнськ розташована атомна станція, яка дає понад 20% промислової продукції області. Промислова спеціалізація м. Первомайськ визначається виробництвом дизелів та дизель-генераторів, сільськогосподарського обладнання, цукру, молочних консервів та швейних виробів. Місто Вознесенськ спеціалізується на виробництві шкір, харчової та швейної продукції, а м. Очаків – рибних консервів. Питома вага підприємств міст Первомайськ, Вознесенськ та Очаків в загальнообласних обсягах промислової продукції становить відповідно 1,8; 5,6 та 0,1%.
Сільське господарство – друга за обсягами та перша по зайнятості трудових ресурсів галузь матеріального виробництва області. Площа сільгосподарських угідь області перевершує 2 млн. га , з яких майже 85% становить – рілля (понад 5% України), 13,7 – пасовища та сіножаті і 2% – плодово-ягідні насадження.
На одного мешканця області припадає майже 1,4 га ріллі, або в 2 рази більше ніж в середньому по Україні, а на одного працівника, зайнятого в сільському господарстві приходиться понад 11 га орної землі. Це один з найвищих показників в Україні. У господарствах області налічується до 200 тис. га зрошувальних земель.
Ці особливості Миколаївщини відкривають великі можливості для інвестицій у сільське господарство з метою застосування індустріальних технологій, потужної та високоефективної техніки.
Сільськогосподарське виробництво в області здійснюють колективні сільськогосподарські підприємства та фермерські господарства. Питома вага області в республіканському виробництві сільськогосподарської продукції досягає 3%.
Виробнича структура сільського господарства є рослинницько-тваринницька. Питома вага продукції рослинництва в загальному обсязі досягає 60%. Основними культурами рослинництва в області є зернові (озима пшениця, ярий ячмінь, кукурудза) під якими зайнято більш 40% посівних площ, технічні культури – соняшник та цукрові буряки, овочево-баштанні культури. Розвинуте садівництво та виноградарство.
В середньому за рік область виробляє до 2 млн. тонн зерна, більш як 230 тис. тонн соняшника, до 200 тис. тонн цукрових буряків, понад 200 тис. тонн овочів тощо. Частка області в загальноукраїнському виробництві зерна досягає 5,7%.
Розвинуте рослинництво, в якому значну питому вагу займають кормові культури, є доброю базою для тваринництва, яке має м'ясо-молочний напрямок. До 30% великої рогатої худоби сконцентровано в особистих приватних господарствах населення, а свиней – понад 46%.
В Миколаївській області функціонує потужна транспортна система, до складу якої входить залізничний, морський, річний, автомобільний, авіаційний та трубопровідний транспорт.
З давніх часів територія регіону була одним із важливих центрів міжнародних економічних і транспортних зв'язків, через який проходять залізничні, автомобільні і трубопровідний міжнародні коридори.
2.3 Аналіз показників розвитку малого бізнесу в Миколаївській області за результатами 2004 – 2008 років
Миколаївська область накопичила цінний досвід розвитку малого підприємництва та посідає перші місця за кількістю малих підприємств. Так, у 2004 році на 10 тис. осіб наявного населення Миколаївщини припадало в середньому 60 малих підприємств - серед регіонів України цей показник є третім після м. Києва (151) та Автономної Республіки Крим (61), у 2008 році цей показник становив вже 64 малих підприємства (див. табл.2.4).