Смекни!
smekni.com

Аналіз регіонального розвитку Полтавської області (стр. 3 из 5)

Перший квартал 2010 року став для Полтавської області призовим – вона стала першою за показниками соціально-економічного розвитку і третьої за обсягом інвестицій у капітальне будівництво по Україні.

Відновлення промислового виробництва, а підприємствами області було показано зростання понад 120%, найближчим часом зажадає залучення кваліфікованих кадрів робітників та інженерно-технічних спеціальностей. [1]

1.7 Діагностика комплексності господарства регіону

Діагностика комплексності господарства регіону пов'язана з діагностикою галузевої структури. Одним з важливих є показник, що враховує ступінь "самозабезпеченості" регіону:

, (1.3)

де

- рівень комплексності;

валовий продукт, спожитий регіоном;

частина спожитого продукту, виробленого в регіоні

зведений індекс собівартості одиниці продукції, виробленої в регіоні;

- зведений індекс собівартості аналогічної продукції в країні.

Таблиця 1.3 − Вихідні дані для розрахунку

№ п/п Показник Дані по регіону
1 Валовий продукт, спожитий регіоном, млн. грн. 20605
2 Частина спожитого продукту, виробленого в регіоні, млн. грн. 16484
3 Зведений індекс собівартості одиниці продукції, виробленої в регіоні 0,843
4 Зведений індекс собівартості аналогічної продукції в країні. 0,781


Ступінь самозабезпеченості регіону становить 86%, тобто регіон на 86% сам забезпечує себе господарською продукцією.

1.8 Екологічна діагностика регіону

У 2009 р. скинуто в поверхневі водні об'єкти Полтавської області 182,2 млн. м3, що на 19,6 млн. м3 (9,7%) менше, ніж у 2008 р. (за рахунок ВАТ «Полтаварибгосп» – 11,7 млн. м3, філія ДП «Укрриба» Дніпродзержинське – нерестово-виросне рибне господарство» протягом року не працювало і скидів не здійснювало).

Кількість підприємств, які скидають недостатньо очищені стічні води, зменшилась. Якщо у 2008 р. їх кількість становила 20, то у 2009 р. – 18. ВАТ «Рижівський гранітний кар'єр», ЗАТ «Кременчуцьке кар'єроуправління «Кварц» та ВАТ «Полтавський ҐЗК» вийшли на нормативну очистку, а комунальне підприємство «Лубниводоканал» погіршило очистку і протягом 2009 року скидало недостатньо очищені стоки.

За інформацію Харківської комплексної геологічної партії КП «Південукргеологія», тенденція до зменшення обсягів водоспоживання з підземних джерел протягом останніх років зберігається. Зокрема, в м. Полтава на водозаборах КППОР «Полтававодоканал» видобуток підземних вод з альб-сеноманського водоносного комплексу у порівнянні з 2008 роком скоротився на 2,3 млн. м3/рік і склав 27,4 млн. м3/рік.

Унаслідок скорочення водоспоживання реєструється поступове підвищення рівнів підземних вод у головних водоносних горизонтах та комплексах (бучацький, альб-сеноманський), які використовуються для централізованого водопостачання.

У 2009 р. у повітряний басейн області надійшло забруднюючих речовин від стаціонарних джерел 82,44 тис. т. (на 11,01 тис. т або на 11,8% менше, ніж у 2008р. – 93,447 тис т.). Обсяги скоротилися через зменшення обсягів виробництва підприємствами.

Щільність викидів від стаціонарних джерел забруднення у розрахунку на квадратний кілометр території області становила 2867,3 кг, обсяги викидів шкідливих речовин у розрахунку на одну особу області – 54,8 кг, викиди в середньому одним підприємством області – 183,6 т. Найбільше забруднення атмосферного повітря здійснюють підприємства з нафто перероблення, середній викид одним підприємством – 4443,8 т.

Причинами надмірних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря є значне забруднення атмосфери автомобільним транспортом, викиди від якого у 2009 р. складають 81,1 тис. т, що становить 44,2% викидів області

За статистичними даними протягом 2009 року утворилося 63,9 тис. т відходів І-ІІІ класів небезпеки, що на 119,4 тис. т менше порівняно з 2008 роком. Найбільше відходів І-ІІІ класів небезпеки утворилося у містах Кременчуці (46,6 тис. т) та Полтаві (9,2 тис. т).

Промислові відходи Полтавської області розміщуються на 11 спеціалізованих полігонах зберігання промислових відходів, які знаходяться на балансі м. Кременчука і м. Комсомольська. Переважна кількість утворюється й накопичується на відвалах ВАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат», що становить близько 97% від загальної кількості накопичення відходів області.

Станом на 01.04.2010 р. загальна кількість заборонених, невизначених та непридатних хімічних засобів захисту рослин (ХЗЗР), зокрема пестицидів, що зберігаються в Полтавській області, становила 759,386 тонн. [5]


Розділ 2. Аналіз трудового потенціалу регіонів

Необхідно розрахувати Кількість трудових ресурсів регіону, які охоплюють працездатне населення у працездатному віці, працюючих пенсіонерів та підлітків і визначаються за формулою:

ТР=Нп-(Пн + Ін) + (Ппп), (2.1)

де ТР – кількість трудових ресурсів у прогнозному періоді;

Нп – чисельність населення у працездатному віці;

Пн– непрацюючі пенсіонери у працездатному віці;

Ін – непрацюючі інваліди І і II груп інвалідності у працездатному віці;

Пп– працюючі пенсіонери пенсійного віку;

Мп– працюючі підлітки віком до 16 років.

Чисельність працездатного населення(Чп) розраховується як різниця між чисельністю населення у працездатному віці і кількістю інвалідів І та II груп працездатного віку та осіб, що одержують пенсії на пільгових умовах, тобто:

Чп= Нп-(ПН + ІН) (2.2)

Рівень зареєстрованого безробіття(РБ) визначається відношенням чисельності зареєстрованих безробітних до працездатного населення у працездатному віці (Чпв):

, (2.3)

Бн– чисельність зареєстрованих безробітних.

Чисельність незайнятого працездатного населення у працездатному віці:

Чн = ТР - (Зн + 3и + Ув + Бн), (2.4)

де Чнчисельність незайнятого працездатного населення у працездатному віці; Зн – зайняті у народному господарстві;

– зайняті в інших сферах економічної діяльності,

Ув – учні у працездатному віці, які навчаються з відривом від виробництва.

Таблиця 2.1 − Дані для розрахунку

№ п/п Показник Значення
1 Чисельність населення у працездатному віці, чол. 996000
2 Непрацюючі пенсіонери у працездатному віці, чол. 250000
3 Непрацюючі інваліди І і ІІ груп інвалідності у працездатному віці, чол. 93664
4 Працюючи пенсіонери пенсійного віку, чол. 1541
5 Працюючи підлітки віком до 16 років, чол. 979
6 Чисельність зареєстрованих безробітних, чол. 61100
7 Зайняті у народному господарстві, чол. 285400
8 Зайняті в інших сферах економічної діяльності, чол. 195000
9 Учні у працездатному віці, що навчаються з відривом від виробництва, чол. 69700

Кількість трудових ресурсів розрахуємо за формулою 2.1:

ТР=891700-(17498+58234)+(149000+898) = 965866 чол.

Чисельність працездатного населення розрахуємо за формулою 2.2:

Чп=891700-(17498+58234) = 815968 чол.

Рівень зареєстрованого безробіття розрахуємо за формулою 2.3:

РБ=35500/815968 = 0,044

Чисельність незайнятого працездатного населення у працездатному віці розрахуємо за формулою 2.4:

Чн=965866-(647100+63758+68400+35500)=151108 чол.

Складемо баланс трудових ресурсів:


Таблиця 2.2 − Баланс трудових ресурсів

Розділ 3. Оцінка інвестиційної привабливості регіонів

Оцінку інвестиційної привабливості регіонів здійснюють за такими узагальненими показниками:

- рівень загальноекономічного розвитку регіону;

- рівень розвитку інвестиційної інфраструктури регіону;

- демографічна характеристика регіону;

- рівень розвитку ринкових відносин і комерційної інфраструктури регіону;

- рівень криміногенних, екологічних та інших ризиків.

Узагальнений показник розраховується за формулою:

, (3.1)

де Іі – аналітичний показник регіону;

Rі – значимість даного показника.

При оцінюванні рівня загальноекономічного розвитку регіону вивчають потенційну потребу в обсягах інвестування, можливість формування інвестиційних ресурсів за рахунок власних джерел, сукупну місткість регіонального ринку. Для такого оцінювання використовують такі аналітичні показники:

· частка регіону в валовому внутрішньому продукті та виробленому національному доході;

· обсяг виробленої промислової продукції на душу населення;

· рівень само забезпеченості регіону основними продуктами харчування (обсяг виробництва відповідних видів сільськогосподарської продукції на душу населення);

· середній рівень заробітної плати у регіоні;

· обсяг і динаміка капітальних вкладень у регіоні в розрахунку на одного жителя;

· число компаній і фірм всіх форм власності в регіоні;