Аналіз показників водопровідного підприємства (стр. 4 из 5)

ФОП =

∙ ∙ 12

2008 р.: ФОП = 13805,5 / 735 / 12 * 1000 = 1565,24 тис.грн.

2009 р.: ФОП = 14551,0 / 736 / 12 *1000 = 1647,53 тис. грн.

2010 р.: ФОП = 17469,3 / 725 / 12 * 1000 = 2007,96 тис. грн.

Як бачимо з таблиці 3.4 найбільший відсоток складає основна заробітна плата, яка з кожним роком збільшується. У 2008 р. вона склала 41%, в 2009 р. 43%, а в 2010 р. 47%.Найменший відсоток як бачимо, склали заохочування та компенсації, які з кожнім роком зменшуються, а що стосується додаткової заробітної плати, то з кожним роком її відсоток збільшується.

Таблиця 3.5. Факторний аналіз фонду оплати праці

Найменування показників	2008 р.	2009 р. (база)	2010 р. (звіт)	Абсолютне відхилення
				2010–2008	2010–2009
1. Річний фонд оплати праці, тис. грн.	13805,5	14551,0	17469,3	3663,8	2918,3
2. Середньооблікова чисельність, осіб	735	736	725	-10	-11
3. Середньомісячна заробітна плата, грн. (р. 1: р. 2: 12)	1565,24	1647,53	2007,96	442,72	360,43

Вплив зміни середньооблікової чисельності:

∆ ФОП =

₁ ∙ ₀ ∙ 12 / 1000 – ₀ ∙ ₀ ∙ 12 / 1000

∆ ФОП = 725 * 1647,53 * 12 / 1000 – 736 * 1647,53 * 12 / 1000

∆ ФОП =14333,5 – 14550,98 = – 217,48 тис. грн

Вплив зміни середньомісячної заробітної плати:

∆ ФОП =

₁ ∙ ₁ ∙ 12 /1000 – ₁ ∙ ₀ ∙ 12 / 1000

∆ ФОП = 725 * 2007,96 * 12 / 1000 – 725 * 1647,53* 12 /1000

∆ ФОП = 17469,25 – 14333,5 = 3135,75 тис. грн

Як бачимо з таблиці 3.5 найбільший відсоток складає основна заробітна плата, яка з кожним роком збільшується. Це сталося за рахунок збільшення річний фонд оплати праці, що призвело до збільшення середньомісячна заробітна плата на 360,43 грн., а зменшення середньооблікової чисельності -217,48 тис.грн. призвело до збільшення середньомісячної заробітної плати на 1365,75 тис.грн.

4. Аналіз витрат водопровідного підприємства

Собівартість є основним фактором ціноутворення і формування прибутку.

Згідно із П(С) БО 16 «Витрати» витратами звітного періоду вважається або зменшення активів, або збільшення зобов’язань, що приводить до зменшення власного капіталу підприємства, за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

На практиці в цілях аналізу, обліку і планування всієї різноманітності витрат, які входять в собівартість наданих послуг, застосовують два класифікації:

- за економічними елементами;

- за статтями калькуляції.

Незважаючи на велику різноманітність операційних витрат, багато з них характеризуються певною економічною однорідністю. Сукупність економічно однорідних витрат називають елементом витрат. Відповідно до стандарту 16 «Витрати» виділяють такі елементи операційних витрат:

· матеріальні витрати;

· витрати на оплату праці;

· відрахування на соціальні заходи;

· амортизація;

· інші операційні витрати.

До матеріальних витрат відносять продукцію промислового і сільськогосподарського походження, що використовується аграрними підприємствами в процесі агропромислового виробництва при створенні нових споживних вартостей. Це, насамперед, витрати на насіння, корми, паливно-мастильні матеріали, добрива, отрутохімікати, підстилку, запасні частини, придбання інструменту, пристроїв й інших засобів і предметів праці, на забезпечення працівників спеціальним одягом, взуттям, захисними засобами.

До матеріальних витрат також відносять будівельні матеріали, тару і тарні матеріали, купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби, допоміжні та інші матеріали. Специфічним видом матеріальних витрат є витрати підприємств на оплату робіт і послуг виробничого характеру, які виконуються сторонніми підприємствами та організаціями. Найчастіше аграрні підприємства користуються такими видами послуг сторонніх організацій, як капітальний ремонт тракторів та іншої складної техніки, внесення добрив і отрутохімікатів, культурно-технічні роботи, транспортні послуги щодо перевезення вантажу на території підприємства. Набуває поширення і такий вид послуг, як здійснення окремих технологічних операцій при виробництві відповідних видів сільськогосподарської продукції, контроль за якістю продукції тощо. У процесі виробництва аграрні підприємства багато коштів витрачають на оплату праці. Найбільша частка припадає на основну і додаткову заробітну плату (включаючи її індексацію) працівників, обчислену за відрядними розцінками, тарифними ставками та посадовими окладами згідно з прийнятими на підприємстві системами оплати праці. В роки економічної кризи значно поширилася натуральна оплата праці. Групування витрат за економічними елементами має велике значення для аналізу операційної діяльності підприємства. Якщо розрахувати абсолютну величину кожного елемента цих витрат на одиницю продукції та їх питому вагу в загальних витратах у динаміці і простежити за їх змінами, то можна зробити досить ґрунтовні висновки про ефективність менеджменту на всіх його рівнях.

водопровідний собівартість виробничий працівник

Таблиця 4.1. Структура витрат за економічними елементами

Елементи витрат	2008 р.		2009 р.		2010 р.
	тис. грн.	пит. вага, %	тис. грн.	пит. вага, %	тис. грн.	пит. вага, %
А	2	3	4	5	6	7
1. Матеріальні витрати	48509,9	57,4	487790	56,95	48919,1	55,16
2. Витрати на оплату праці	13805,5	16,32	14551,0	16,98	17469,3	19,7
3. Нарахування на зарплату	5025,5	5,94	5296,6	6,18	6358,8	7,17
4. Амортизація ОФ та нематеріальних активів	13530,0	15,94	14445,6	16,86	13894,3	15,67
5. Інші витрати	3734,6	4,4	2593,4	3,03	2042,8	2,30
Всього витрат	84605,5	100	85665,6	100	88684,3	100

Матеріальні витрати включають витрати на коагулянт, хлор, енергоносії та ін. В інші витрати включають витрати на відрядження, добові, оплату проїзду, страхові платежі, відсотки за кредит і т. п.

Далі в процесі аналізу витрат необхідно проаналізувати використання матеріальних витрат за допомогою даних таблиці 4.2.

Як бачимо з таблиці 4.1 найбільшу питому вагу займають елементи матеріальних витрат, які в2008 р. складають 57.4%, в 2009 р. 56,95%, а в2010 р. 55,16%.

Найменшу питому вагу займають інші витрати. Що стосується витрат на оплату праці, амортизацію та нарахування на заробітну плату, то їх відсоток з кожним роком збільшується.

Програма та методика аналізу матеріальних ресурсів. Сучасні умови господарювання, які ґрунтуються на дії законів ринку, тобто законів попиту і пропозицій та конкурентної боротьби, примушують українські підприємства швидко адаптуватись до змін ринкового середовища та уникати необґрунтованого ризику, приймаючи управлінські рішення щодо використання всіх наявних виробничих ресурсів і, зокрема, матеріальних. Будь-яке господарське рішення оцінюється за його кінцевими результатами, тобто прибутком. Одним з головних факторів, що впливає на величину прибутку, є рівень матеріальних запасів. Виручка від реалізації та прибуток з’являться лише тоді, коли предмети праці, використані в процесі виробництва, перенесуть свою вартість на вартість виготовленого продукту та знайдуть кінцевого споживача. Тому стабільна забезпеченість матеріальними ресурсами є необхідною умовою функціонування та розвитку будь-якого підприємства.

У загальному русі матеріалів за стадіями виробничого процесу матеріальні ресурси слід класифікувати як запаси предметів праці, що вже придбані, але ще не брали участі у виробництві продукції.

Таблиця 4.2. Показники використання матеріальних ресурсів

Показники	Роки
	2008 р.	2009 р. (базис)	2010 р. (звіт)
А	1	2	3
1. Дохід від відпущеної води, тис. грн.	135118,72	132558,8	135369
2. Матеріальні витрати, тис. грн.	48509	48779	48919,1
3. Матеріалоємність, грн./ грн. (р. 2: р. 1)	0,359	0,367	0,361
4. Матеріаловіддача, грн./ грн. (р. 1: р. 2)	2,785	2,717	2,767

На підставі даних табл. 4.2., використовуючи показники за 2009 р. і 2010 р., визначте вплив зміни матеріальних витрат та матеріаловіддачі на обсяг виробництва продукції прийомами елімінування за формулою:

Q = МВ ∙ Мв,

де, Q – вартість відпущеної води споживачам (дохід);