Останнім часом в законодавчому полі, відповідно до якого відбувається регулювання інвестиційної діяльності в Україні, спостерігаємо динамічні зміни.
Минулий 2010 рік приніс чимало нових положень стосовно регулювання інвестиційної діяльності в Україні взагалі та здійснення іноземних інвестицій зокрема. Спробуємо коротко розглянути огляд останніх законодавчих змін та актуальних тенденцій в сфері українського законодавства з регулювання інвестиційної діяльності.
Безперечно, однією з найбільш знакових подій у 2010 році стало прийняття 2 грудня Податкового кодексу, що набув чинності 3 1 січня 2011 року. Він містить положення, що деталізують окремі питання, наприклад, норми щодо більш детального регулювання оподаткування операцій з інвестиційними активами.
Новий Податковий кодекс передбачає звільнення від оподаткування прибутку підприємств енергетичної галузі в межах витрат, передбачених інвестиційними програмами, схваленими Національною комісією регулювання електроенергетики України, на капітальні вкладення з будівництва ( реконструкції, модернізації) міждержавних, магістральних та розподільчих електричних мереж та/ або сум, спрямованих на повернення кредитів.
У жовтні 2010 року новиною для інвесторів стало прийняття Закону України «Про підготовку та реалізацію інвестиційних проектів за принципом «єдиного вікна», який повинен вступити в силу лише з 1 січня 2012 року.
Відповідно до цього закону принцип «єдиного вікна» реалізується шляхом взаємодії між уповноваженим органом та суб’єктом інвестиційної діяльності з метою підготовки і видачі пакета усіх необхідних документів, що дає право на реалізацію інвестиційного проекту. Суб’єкт інвестиційної діяльності, який має намір реалізувати або реалізує інвестиційний проект, має право звернутися до уповноваженого органу на різних стадіях підготовки інвестиційного проекту до реалізації.
Що стосується змін у сфері здійснення іноземних інвестицій в Україну, 27 квітня 2010 року було прийнято Закон України « Про внесення змін до деяких законодавчих актів україни щодо стимулювання іноземних інвестицій та кредитування» ( далі – Закон про стимулювання іноземних інвестицій) так би мовити в протидію прийнятому у червні 2009 року Закону України «Про внесення змін до деяких законів України з метою подолання негативних наслідків фінансової кризи», який свого часу створив додаткові складнощі для потенційних іноземних інвесторів в Україну.
Закон про стимулювання іноземних інвестицій формально відмінив ряд вимог, що раніше застосовувались до іноземних інвестицій відповідно до Закону України «Про режим іноземного інвестування» , а саме вимого щодо:
- обов’язкової державної реєстрації іноземних інвестицій;
- реєстрації іноземних інвестицій, що здійснюються у вигляді валютних цінностей, відповідно до порядку, визначеного НБУ;
- необхідності здійснювати інвестиційну діяльність у грошовій формі виключно через інвестиційні рахунки, відкриті у повноважених банках України.
Таким чином, з урахуванням усього вищезазначеного здійснення інвестицій в Україні вимагає комплексного аналізу з урахуванням вимог не тільки господарського, податкового, а й антимонопольного права. В умовах частих змін та нововведень у сфері регулювання інвестиційної діяльності чітке дотримання законодавчих вимог при здійсненні інвестицій з використанням порад досвічего юриста у цій галузі може стати дієвим профілактичним засобом від можливих юридичних проблем у майбутньому.
Отже, механізм державного регулювання інвестиційної діяльності – це система організаційно-правових, економічних, грошово-кредитних та регулюючих державних заходів, які впливають на здійснення інвестиційної діяльності в країні з метою досягнення очікуванихекономічних, соціальних та інших результатів. Серед організаційно-правових методів державного регулювання інвестиційної діяльностіосновними є: розробка відповідної законодавчої бази; розробка державних норм та стандартів в інвестиційній сфері; ліцензування інвестиційної діяльності. У системі економічних методів державного регулювання інвестиційної діяльності чільне місце відведено системі оподаткування. Основними інструментами державної грошово-кредитноїполітики щодо регулювання інвестиційної діяльності є: встановленнянормативів обов’язкових резервів, які зобов’язані створювати банкидля покриття ризиків; операції на відкритому ринку з державнимицінними паперами; політика облікової ставки НБУ. Окремо потрібновиділити систему державних гарантій захисту іноземних інвестицій,яка передбачає: встановлення правового режиму інвестиційної діяльності; гарантії у разі зміни законодавства; гарантії щодо примусовихвилучень, а також незаконних дій державних органів та їх посадовихосіб; компенсацію і відшкодування збитків іноземним інвесторам; гарантії в разі припинення інвестиційної діяльності; гарантії переказуприбутків, одержаних внаслідок здійснення іноземних інвестицій.Проте, незважаючи на вищезазначені гарантії, обсяги залучення іноземних інвестицій є досить незначними внаслідок несприятливого інвестиційного клімату в Україні. Тому найближчим часом на державному рівні необхідно провести ряд організованих заходів із залученняіноземного інвестора в економіку України. Детальне вивчення проблем та перспектив іноземного інвестування в Україні матиме важливезначення при проведенні подальших досліджень.
3.4 Оцінка інвестиційної привабливості України
В умовах глобалізації економічний розвиток будь-якої країни тісно пов’язаний з підвищенням її інвестиційної привабливості для іноземних інвесторів. У період становлення ринкової економічної системи в Україні проблемам інвестиційної привабливості було присвячено низку праць вітчизняних вчених-економістів. Проте все ще залишаються невирішеними питання політики сприяння та покращення інвестиційної привабливості країни.
Потенційно Україна є інвестиційно привабливою країною. Передумовами формування в Україні сприятливого інвестиційного клімату є:
- вигідне географічне розташування (в центрі Європи, на перехресті торгівельних шляхів);
- багаті природні ресурси (60% сільськогосподарських угідь України родючі чорноземи);
- рекреаційні ресурси (Крим, Карпати), сприятливі для розвитку туризму, санаторно-курортного лікування, відпочинку;
- освічена робоча сила (в Україні високий інтелектуальний і професійний рівень працівників);
- надлишок населення працездатного віку, не зайнятого в економіці;
- несформований ринок товарів (дає можливість іноземному інвесторові вкладати гроші у виробництво практично будь-якого товару без ризику зазнати збитків);
- законодавча база (дає можливість інвесторам вести свою діяльність і гарантує захист інвестицій); в Україні діють державні структури, які займаються питанням залучення іноземних інвестицій.
Аналіз найвідоміших підходів до оцінки інвестиційної привабливості країни показує, що міжнародні агентства як основні параметри використовують макроекономічні показники, а саме: динаміку приросту і структуру ВВП, стан платіжного балансу країни, фінансового ринку, обслуговування внутрішнього і зовнішнього боргу. Мета таких досліджень - оцінка політичного, економічного і соціального стану країни. Серед різних міжнародних методик оцінки інвестиційної привабливості варто виділити Moodys Investors Service, Standard & Poors Rating Services, Fitch Ratings, Heritage Foundation / Wall Street Journal, Transparency International, Euromaney, Economic Intelligence Union та інші.
Так, за версією Economist Intelligence Unit (EIU), Україна за показниками якості бізнес-середовища посідає 75 місце серед 82 країн. Попри прогнози цієї організації щодо певного зростання рейтингу протягом 2007-2011 рр. (на 5 позицій), Україна й надалі суттєво відстає від основних конкурентів за іноземні інвестиції на світовому ринку.
За даними проведеного у 2009 році рейтингу Heritage Foundation / Wall Street Journal Україна знаходилася на 152 місці, тобто була віднесена до країн з недостатнім рівнем економічної та політичної свободи. Характерними рисами даної підгрупи країн є проведення на державному рівні політики валютних обмежень, маніпулювання банківською системою.
Міжнародне рейтингове агентство Standard& Poorsпідвищило рейтинги України, відзначивши пониження політичних ризиків у країні.
Підвищено рейтинги за зобов'язаннями в іноземній валюті до рівня "B- С" з "CCC + С" та національній валюті - "В В" з "В - С". Прогноз рейтингу - позитивний, говориться в повідомленні агентства.