1 Історичні умови виникнення утопічного соціалізму в Західній Європі та його загальна характеристика
Для розумінняісторичних умов виникнення утопічного соціалізму згадаємо, що розвиток капіталізму відбувався протягом трьох якісно різних етапів:
1) ХУІ-ХІХ ст. – етап раннього капіталізму, який характеризується первісним накопиченням капіталу і високим рівнем експлуатації робітничого класу;
2) кінець XIX– початок XXст. – етап різкого збільшення продуктивності праці та дії ринкового механізму в чистому вигляді, без втручання держави;
3) середина XXст. до нашого часу – етап сучасного капіталізму, який виступає як змішана економічна система і характеризується високим рівнем соціального захисту населення.
Історичні умови виникнення утопічного соціалізму пов'язані саме з першим етапом розвитку капіталізму, який супроводжується високим рівнем експлуатації робітників, наднизькою заробітною платою при 10-14-годинному робочому дні, відсутністю будь-якої системи соціального захисту знедолених людей, варварським ставленням до природи і забрудненням довкілля, глибокою диференціацією рівня життя населення, короткою тривалістю життя і високою, перш за все дитячою, смертністю.
Всі ці проблеми та протиріччя вимагали пошуку шляхів створення нового, більш справедливого суспільства, про яке мріяло багато прогресивних людей того часу.
До таких "соціальних мрійників",які описували нове життя в новому суспільстві, і належали представники утопічного соціалізму.
Його основні риси:
І. Представники утопічного соціалізму проводять всебічну і різку критику існуючого суспільства з позиції знедолених класів.
2. Захист інтересів трудящих, біль за їх важке життя та намагання змінити його на краще.
3. Різка критика тези про вічність і справедливість капіталізму як системи, підкреслення протилежності, полярності інтересів приватних власників та робітників.
Водночас соціалісти-утопісти не бачили реальних шляхів переходу до нового суспільства і вигадували абстрактні, відірвані від реального життя схеми будівництва різних моделей "справедливої" держави. При цьому вони вважали, що перейти до справедливого суспільства можна, звертаючись до свідомості людей, до їх почуття обов'язку, порядності та честі.
2 Критично-утопічний соціалізм у Франції. Концепції А. Сен-Сімона та Ш. Фур'є
Одним з найвидатніших представників утопічного соціалізму у Франції був Клод Анрі Сен-Сімон де Рувруа (1760-1825 рр.), син багатого аристократа, який віддав своє багатство боротьбі за краще життя трудящих.
Його відомі роботи: "Катехізис індустріалів" (1824 р.) та "Нове християнство" (1825 р.).
Основні ідеїА. Сен-Сімона:
1. Він вважав, що на зміну капіталізму обов'язково прийде новий, більш прогресивний суспільний устрій. Щоб прийти до нового суспільства, необхідно займатись просвітницькою діяльністю серед населення.
2. Новим суспільним ладом буде суспільство "індустріалів", яке спочатку складатиметься з двох класів – класу трудівників-індустріалів та класу великих власників. Але поступово, внаслідок процвітання індустріалів, які чесно зароблятимуть свої доходи, клас великих власників відмиратиме.
3. В основі функціонування нового суспільства лежатиме принцип "праця всіх заради всіх", і тому не буде ніякої експлуатації і конкуренції. Майбутнє суспільство являтиме собою величезну майстерню, де всі чесно працюватимуть, і в якому а не буде ані армії, ані поліції, ані чиновників.
Ідеї утопічного соціалізму у Франції розвивав ще один великий
"мрійник" – Шарль Фур'є (1722-1837 рр.). Його основна робота – "Новий господарчий та соцієтарний світ" (1829 р.).
У своїх роботах Ш. Фур'є вважає капіталізм перехідною системою, на зміну якій обов'язково прийде нове суспільство. Для доведення цього Фур'є складає таблицю історії розвитку людства, в якій виділяє 32 періоди.
Капіталізм – це лише один з таких періодів, а не вічний суспільний лад.
Ш.Фур'є проводить гостру критику капіталістичної системи і називає капіталізм "світом навиворіт", у якому в погоні за багатством лікар мріє, щоб люди частіше хворіли; юрист – щоб вони вбивали одне одного; архітектор бажає війн та землетрусів, які принесуть йому багато роботи і чимало прибутку.
Фур'є визначає такі недоліки капіталізму, як:
- конкуренція, яка веде до хаосу у виробництві, до банкрутства та безробіття;
- розвиток торгівлі, який приводить до пограбування та обману людей;
- негативне ставлення трудящих до праці як до прокляття, яке забирає в них сили та здоров'я.
Аналізуючи надто низький рівень життя більшості населення, Фур'є пише, що бідняків довели до стану безправних тварин, які мають багато і мовчки працювати.
Фур'є вважає, що в існуючій системі порядна людина жити не може, в ній розцвітає лише безкультурний, нахабний та безсоромний, і тому Фур'є проводить різку критику політики, моралі та культури суспільства.
Майбутнє суспільство, про яке мріє Шарль Фур'є, – це суспільство, яке складатиметься з великих комун (фаланг), головною сферою діяльності яких буде сільське господарство.
Між членами фаланг відбуватиметься змагання за найкращу, найпродуктивнішу працю. Праця буде для людей насолодою. Всередині фаланг існуватиме розподіл праці, а винагорода фалангістів залежатиме від кількості та якості праці людей, кількості внесених кожним у комуну засобів виробництва, а також від міри таланту людей.
3 Особливості англійського утопічного соціалізму-маржиналізму
економічний школа утопічний соціалізм маржиналізм
На відміну від французьких однодумців, погляди англійських соціалістів-утопістів мають такі суттєві особливості:
1. Вони повністю заперечували можливість існування в майбутньому суспільстві приватної власності в будь-якій з її форм.
2. Роботи англійських утопістів носили більш реалістичний характер, були прив'язані до реальної економічної практики і позбавлені релігійного фанатизму французів.
Найвидатнішим представником англійського утопічного соціалізму був Роберт Оуен (1771-1858 рр.).
Р. Оуен не лише мріяв про майбутнє суспільство, але й намагався реалізувати свої мрії. Як власник фабрики, він ввів на ній нову систему організації заробітної плати, яка привела до збільшення продуктивності праці. Але цього йому здалось замало, і тому він продав свою власність в Англії і створив в США комуну "Нова гармонія", в якій намагався реалізувати свої ідеї. Але комуна збанкрутувала, демонструючи тим самим нереальність утопічних ідей.
У своїх роботах та виступах Р. Оуен проводить різку критику існуючого ладу як несправедливого. Він поділяє ідеї Д. Рікардо про працю як основне джерело багатства. Тому всі люди в країні мають працювати, і тоді суспільство буде економічно розвиненим.
Р. Оуен виступає проти класового поділу суспільства. Він вважає, що всі люди мають бути рівними між собою. Для забезпечення такої рівності Оуен пропонує ліквідувати гроші як суспільне зло, і вимірювати вартість товарів у трудових одиницях; а також ліквідувати всі види приватної власності і створити єдину суспільну власність.
Оуен вбачає в капіталізмі такі три найгірших явища, як приватна власність, релігія та шлюб з розрахунку. Якщо ліквідувати ці явища, то виграють від цього всі - і підприємці, і робітники.
Оуен вважає, що майбутнє суспільство має базуватися на активному використанні системи машин, збільшенні продуктивності праці та її механізації.
4. Виникнення та основні риси маржиналізму
Школа маржиналізму виникла в кінці XIX ст. і спочатку була представлена в Англії роботами С. Джевонса (1835-1882 рр.), в Німеччині –
Г. Госсена (1810-1858 рр.) і австрійськими економістами К. Менгером,
Є.Бем-Баверком, Ф.Візером. "Магgіпаl" в перекладі з французької означає "граничний".
Школа маржиналізму – це напрямок економічної думки, який аналізує граничні значення економічних явищ (максимальні або мінімальні), як на рівні окремої фірми, так і національної економіки в цілому.
Основні риси маржиналізму:
1. Повна відмова від теорії трудової вартості, її критика як теорії, яка не дає відповіді на такі запитання:
- чим керується покупець, коли йде на ринок ?
- чому покупці віддають перевагу тим чи іншим товарам ?
- які фактори визначають попит на товари та послуги ?
2. Представники школи маржиналізму виходять з того, що сфера споживання має визначальне значення відносно сфери виробництва, а не навпаки, як вважали класики. Маржиналісти розглядають економіку як систему взаємопов'язаних господарюючих суб'єктів, які розпоряджаються економічними ресурсами та благами.
3. Маржиналісти вважають, що в основі економічних рішень лежить психологія людини, її суб'єктивні оцінки та бажання і здійснюють суб'єктивний підхід до аналізу економічних явищ.
4. Головна задача економічного аналізу – знайти не середні значення економічних величин, а їх оптимальне значення (мінімізація витрат, максимізація прибутку), і зіставити ці оптимальні величини.
5. Школа маржиналізму виходить з необхідності пошуку альтернативної вартості прийнятих економічних рішень, зіставленні додаткових вигод з додатковими витратами. Саме представники цієї школи ввели такі поняття, як спадна гранична продуктивність, спадна гранична віддача факторів виробництва, спадна корисність.
6 Маржиналісти вважають, що предмет економічної науки – це вивчення ставлення людей до речей, вивчення потреб людей та засобів їх задоволення. Саме представники цієї школи повернули економічний аналіз до вивчення мотивів прийняття певних економічних рішень.
5 Австрійська школа граничної корисності. Теоретичні погляди К.Менгера, Є.Бем-Баверка, Ф.Візера
К. Менгер (1840-1921 рр.), Є. Бем-Баверк (1851-1914 рр.), Ф.Візер (1851-1926 рр.) створили австрійську школу граничної корисності. Головними роботами К.Менгера є: "Основи політичної економії" (1871 р.), "Дослідження про методи суспільних наук і політичної економії зокрема" (1883 р.).