Доречно підкреслити, що показник рівня рентабельності не є тотожним показнику рівня прибутковості, що досить часто сплутуються як у літературі, так і в усних виступах окремих економістів. Не відкидаючи доцільність розрахунку показника рівня рентабельності виробництва як такого, що характеризує ступінь віддачі виробничих витрат, слід зазначити, що показник рівня прибутковості значною мірою характеризує саме кінцеву ефективність виробництва. Адже з позиції макрорівня, суспільства загалом кінцевим результатом виробництва є рівень цін, за якими реалізується продукт (робота, послуга). У свою чергу, рівень цін залежить від затрат праці, втіленої в продукт. Водночас ефект від продукту визначається рівнем затрат робочого часу споживача продукту. В цьому зв’язку деякі вчені пропонують відповідні методики розрахунку ефективності праці, які ураховували б названі критерії.
Однак запропоновані методики є досить складними і навряд чи можуть бути застосовані в широкій господарській практиці, тому що передбачають використання значної кількості додаткових, визначених розрахунковим шляхом показників, які на рівні підприємств не можуть бути одержані. Це такі показники, як рівень реального задоволення відповідної кінцевої потреби за певними видами продукту, затрати сукупного робочого часу, виробництво продукції, суспільно необхідні результати і витрати, втілені в продукті, тощо.
Тому на мікрорівні показником, що відповідає вимогам кінцевої ефективності виробництва, є рівень його прибутковості, що визначається як відношення прибутку (доходу) до виручки від реалізації продукції, або відношення прибутку на одиницю продукції до її ціни. Економічна сутність цього показника полягає в тому, що він відповідає всім критеріям суспільної ефективності зниженню собівартості продукції, зростанню обсягів її виробництва і реалізації, а також підвищенню рівня споживчої вартості продукту. Рівень прибутковості гнучко реагує на рух ціни як серцевини економіки, відображаючи її динаміку й оцінюючи ефективність виробництва адекватно цій динаміці. Таким чином, знаючи ціну на продукцію і витрати на її виробництво, можна визначити беззбитковий рівень виробництва, дійти висновку про доцільність даного напряму виробничої діяльності.
Для визначення рівня беззбитковості виробництва (ОБ) використовують формулу
Б = ПВ : (Ц ПЗВ), (1.35)
де ПВ - постійні виробничі витрати;
Ц - ціна за одиницю продукції;
ПЗВ - питомі змінні виробничі витрати.
На основі даних, що отримані в результаті проведеного аналізу, а також прогнозуючи зміни виробничих витрат і цін за видами продукції, з’являється можливість цільового планування обсягів виробництва відповідних видів продукції з метою максимізації прибутку.
Розділ 2. Характеристика ВАТ “Турбоатом”
2.1 Історія розвитку підприємства
Відкрите акціонерне товариство “Турбоатом” засновано у відповідності з рішенням Фонду державного майна України від 31.01.96 приказ №16-АТ шляхом перетворення державного підприємства “Науково – виробниче об’єднання “Турбоатом” у відкрите акціонерне товариство у відповідності до Указу Президента України “Про заходи щодо забезпечення прав громадян на використання приватизаційних майнових сертифікатів” від 26 листопада 1994 р №699/94.
Харківський турбогенераторний завод був введений у лад діючих 21 січня 1934 року.
Перша харківська турбіна потужністю 50 тис. кВт. була випущена 26 липня 1935 року, а через три роки була виготовлена парова турбіна потужністю 100 тис. кВт. і генератор для ЗуївськоїГРЕС в Україні.
Після початку Великої Вітчизняної Війни, а саме восени 1941 року, завод був евакуйований на Урал і в грудні 1942 року приступив до виробництва турбогенераторів, запасних частин, а також продукції для фронту, у тому числі знаменитих реактивних мінометів "катюша".
Після звільнення м. Харкова 21 серпня 1943 р. почалося відновлення заводу, уже наприкінці року була виготовлена парова турбіна потужністю 50 МВТ для ЗуївськоїГРЕС (Україна), виконувалися замовлення з ремонту турбін для електростанцій промислових центрів Донбасу, Харкова й Києва.
В 1948 році була спроектована й виготовлена парова турбіна потужністю 25 тис. кВт. 1948-1962 р.р. налагоджене серійне виробництво парових турбін даної потужності для ТЕЦнафтохімічної промисловості.
З 1951 року завод починає здійснювати поставку турбін на експорт.
В 1953 році була виготовлена перша гідротурбіна для Каховської ГЕС, що знаменує освоєння нової сфери виробництва - гідротурбінобудування. З тих пор було освоєне виробництво гідротурбін різних типів: високонапорнихрадіально-осьових, горизонтальнихкапсульних, поворотно-лопатевих і діагональних, що працюють на ГАЕС у режимі насос - турбіна із вбудованим кільцевим затвором і ін.
1969 р. - завод є єдиним у країні (тепер у СНД) підприємством по випускові гідрозатворів для гідротурбін, зрошувальних систем і ТЕС.
За цей період освоєне виробництво унікальних кульових затворів діаметром 5 м для Інгурі ГЕС, в 1983 році був виготовлений найбільший у світі дисковий затвор діаметром 7,6 м для Байпазинской ГЕС.
З 1969 року завод виготовляв турбіни для атомних електростанцій, якими оснащені практично всі АЕС СНД і Західної Європи (Німеччина, Угорщина, Болгарія, Фінляндія).
В 70- х роках на заводіпроводиться глибока реконструкція, у результаті чого вводяться нові виробничі потужності, що дозволяють підприємству перетворитися в центр атомного турбобудування в країні.
З 1980 року по 1990 рік - освоєне серійне виробництво газових турбін потужністю 45-60 тис. кВт.
В 1982-1985 рр. освоєне виробництво парових турбін потужністю 1 млн. КВТ для Південно-української, Запорізької, Балаковской, Калінінської АЕС.
В 1987 році був розроблений унікальний проект високонапорної радіально-осьової турбіни із вбудованим кільцевим затвором для Рогунської ГЕС (Таджикистан) потужністю 615 тис. кВт. в одномуагрегаті, яка дотепер є найбільшою у світі.
З 2000 року по 2009 рік підприємство виготовляло гідравлічні турбіни й затвори для Тери ГЕС, парові турбіни для АЕС Кайга, Раджастан (Індія); гідравлічні турбіни із вбудованим кільцевим затвором для ГЕС Ель Кахон (Мексика), турбіни для ТЕС "аксу" (Казахстан), устаткування для модернізації турбін Дніпровського й Волзько-камського каскадів і багатьох інших.
Турбіни виробництва ВАТ "Турбоатом" успішно працюють на електростанціях 45 країн Європи, Азії, Америки, і Африки.
Близько 400 парових турбін сумарною потужністю понад 60 млн. кВт виготовлені для теплових електростанцій, з них 55 турбін для 16 ТЕС далекого зарубіжжя.
Для 27 АЕС виготовлено 169 турбін сумарною потужністю більш 60 тис. кВт, з них 40 турбін для 7 АЕС далекого зарубіжжя.
Сьогодні по виробництві парових турбін, що працюють на атомних електростанціях, "Турбоатом" займає гідне місце в ряді таких відомих фірм миру, як Сименс, Дженерал Електрик, Вентингауз, Альстом.
На 115 ГЕС чотири континентів поставлені понад 484 гідравлічні турбіни сумарною потужністю близько 35,6 млн. кВт і близько 470 затворів (у тому числі 397 на експорт) для ГЕС і насосних станцій.
2.2 Юридичний статус та цілі діяльності підприємства
Підприємство вважається створеним i набуває прав юридичної основи з дня його державної реєстрації. Окремими видами діяльності підприємство може займатися тільки на пiдставi спеціального дозволу (ліцензії).
ВАТ "Турбоатом" засновано вiдповiдно до наказу ФДМУ вiд 31.01.1996 р. №16-АТ шляхом перетворення державного пiдприємства "Харкiвський турбiнний завод iм. Кiрова" (правонаступник НВО "Турбоатом").
Згідно з законодавством України ВАТ "Турбоатом" є юридичною особою з державною корпоративною формою власності, має самостійний баланс, розрахунковий рахунок і здійснює господарську діяльність по виробництву парових, газових, гідравлічних турбін і гідрозатворів, запчастин до енергоустаткування, виконує науково-дослідні, дослідно-конструкторські, проектні й технічні розробки і їх впровадження.
Основним юридичним актом, який є законодавчою базою функціонування підприємства, є Господарський кодекс України. Існуючий Кодекс прийнято 1 січня 2004 р. i він постійно доповнюється i уточнюється, створює piвнi правові умови для діяльності підприємств незалежно від форми власності на майно та від організаційної форми підприємства. В ньому викладено поняття i ознаки підприємства.
ВАТ "Турбоатом" належить до стратегічних підприємств України, у значній мірі визначальним економічну, енергетичну й національну безпеку країни.
Метою діяльності підприємства є створення турбін і запасних частин до них для теплових, атомних електростанцій будь-якої потужності.
Юридична адреса ВАТ "Турбоатом" : 61037, м. Харків, Московський проспект, 199.
ВАТ "Турбоатом" проектує і виготовляє:
1. Парові турбіни для електростанцій, що працюють на органічному і ядерному паливі в діапазоні потужностей від 25 до 1100 Мвт.
2. Газові турбіни і парогазові установки різної потужності для ГРЭС, ТЕС.
3. Малі парові (потужністю від 1 до 20 Мвт) і гідравлічні (від 1 до 10 Мвт) турбіни для ТЕС і ГЕС, а також мікро (від 5 до 50 Квт) і мини ГЕС (потужністю 100,150, 400 Квт).
4. Гідравлічні турбіни різних типів /поворотно-лопатеві, радіально-осьові, оборотні, капсульні й ін./ у діапазоні напорів води від 6 до 405 метрів і по потужності від 5 до 800 Мвт.
5. Гідравлічні затвори різних типів /дискові, кульові/ діаметром від 1,0 до 7,6 м на статичні напори до 950м для ГЕС, ГАЕС, і ін. об'єктів. При цьому ВАТ "ТУРБОАТОМ" є єдиним у СНД постачальником гідрозатворів.
6. Энергозапчастини для всіх типів парових, газових, гідравлічних турбін.
7. Велику гаму енергетичного й іншого видів устаткування, включаючи підігрівники мережної води, тягодуттьові машини, ротори ексгаустерів та ін.
8. Більш 50-ти найменувань товарів народного споживання. Наявний у ВАТ "ТУРБОАТОМ" інтелектуальний і виробничий потенціал, а також 67-ми літній практичний досвід, дозволяє створювати першокласне енергетичне устаткування, що знаходиться на рівні світових зразків, що задовольняє вимозі самих вимогливих замовників, що підтверджено Міжнародним Сертифікатом якості по Міжнародному стандарті ІСО 9001, що був отриманий у 1996 році і щорічно підтверджується.