2.2 Аналіз природоохоронної діяльності ВАТ «Павлоградвугілля»
Жоден вид промислової діяльності людини не має такого широкого і глибокого впливу на навколишнє середовище, як гірниче виробництво. Впливу зазнають усі елементи навколишнього середовища. Із загальної кількості шкідливих речовин, що відходять від джерел, на пилогазоочисні споруди надходить тільки 37,2%. Уловлюється головним чином тверда фаза, ефективність пило-газоуловлювачів із твердої фази становить 93,7%. Газоподібних речовин уловлено 9,3% від тих, що надійшли на очищення. Дефіцит води в Україні досягає 4 млрд. м3/рік. Більшість річок належить до категорії забруднених і дуже забруднених. Рівень забруднення річок перевищує гранично-допустимі норми (ГДН) у 17-26 разів. Шахтні води, що забираються після їх освітлення і знезаражування на очисних спорудах, скидаються до басейнів Азовського і Чорного морів. При цьому основними приймачами шахтних вод є річки Азовського моря, на частку яких припадає близько 80% загального обсягу шахтних вод, що скидаються. Загалом в Україні обсяг забруднених і недостатньо очищених шахтних вод становив у 2008 р. 83,7%. Негативний вплив на навколишнє середовище в Донбасі мають накопичувачі рідких промвідходів, промстоків, у тому числі шахтних вод, і хвостосховищ збагачувальних фабрик. Кількість таких об'єктів у Донбасі досягає 1600, їх загальний обсяг - 1744 млн. т, а зайнята ними площа - 10043 га. Гідроізоляцію днищ сховищ в основному не було зроблено, внаслідок цього такі об'єкти є джерелами і місцями забруднення водних ресурсів, ґрунтів. На значній частині об'єктів пропускна спроможність водоочисних споруд не відповідає обсягу промстоків, що скидаються в них. Виробнича діяльність підприємств вугільної промисловості призводить до значних порушень ландшафту на відведених землях, загальна площа яких досягає 23,4 тис. га. У галузі відвалами зайнято близько 6,7 тис. га, під більше як 130 горизонтальними відстійниками з примикаючими до них муловими майданчиками - близько 300 га, під 222 ставками-відстійниками і 51 шламонакопичувачем - 2008 га. У загальній площі відведених земель до пошкоджених віднесено 11,3 тис. га. Складне становище в галузі створюється з відновленням відпрацьованих земель. У 2008 р. рекультивовано лише 5,9% загальної порушеної площі.
При підземній розробці корисних копалин розрізнюють такі види порушень земної поверхні: просідання (15%), засмічення шахтною породою і затоплення стічними водами (22,1%), забудова поверхні технологічними комплексами (39,2%). Площа дефляційно небезпечних земель зросла до 51,5%. Усі ґрунти, які в 30-ті роки належали до високогумусних, перейшли в середньогумусні, а решта - в малогумусні. Гумусність грунтів знизилася з 4-9 до 2,5-4%. У Донбасі найбільша питома вага (68%) еродованої землі. Внаслідок промислової діяльності підприємств порушено 30 тис. сільськогосподарських угідь. Рекультивації потребує 5 тис. га.
Дослідження вітчизняних і зарубіжних вчених дають підстави оцінити вплив чинників навколишнього середовища на здоров'я населення орієнтовно в межах 17-20%. Незадовільний стан екології у вугільних регіонах надто негативно відбився на життєдіяльності населення. Так, коефіцієнт смертності в Україні збільшився з 12,1 до 15,2 на 1000 чоловік. Захворювання дітей у вуглепромислових районах на 20% вище середніх показників по Україні.
Таким чином, стан навколишнього середовища тісно корелює з впливом на нього вугільного виробництва. Зниження напруженості цієї проблеми бачиться в зменшенні техногенного навантаження шляхом використання латентного потенціалу вугілля як при видачі його на поверхню, так і при залишенні його в шахті. Між тим рівень утилізації відходів у вугільній промисловості становить 7%, а використання твердих відходів не перевищує 100-150 тис. т/рік. Статистика свідчить про стабільну тенденцію в Україні скорочення обсягів утилізації і переробки відходів.
Вугільна галузь є лідером по ресурсоємності. Вона споживає за рік понад 250 млн. м3 питної води. З видобутком вугілля витягується близько 753 млн. м3 на рік шахтних вод. Цей об’єм містить понад 180 тис. т зависей і 1500 тис. т різних солей. За рік з вугільних пластів і суміжних вміщуючих порід виділяється 1,87 млрд. м3 метану, з яких 90% виділяється в атмосферу вентиляційними системами. Об'єм використання шахтного метану становить лише 5-8%.
Природоохоронна діяльність на ВАТ «Павлоградвугілля» здійснюється у повної відповідності з політикою ТОВ «ДТЕК» у цьому напрямку.
Діяльність вугледобувних підприємств пов’язана з виробничими циклами, які мають істотний вплив на довкілля. Екологічний баланс є необхідною умовою не тільки конструктивних взаємин з органами державної влади і місцевими співтовариствами,але й перспектив розвитку бізнесу ТОВ ДПЕК в цілому.
Плани України щодо інтеграції в європейський енергетичний простір, а також синхронізації енергосистеми України та UCTE спричиняють необхідність виконання найпрогресивніших екологічних норм. Підвищуються вимоги до моніторингу навколишнього середовища, до національного законодавства вносяться значні зміни, як і приводять його у відповідність з європейськими нормами, ростуть екологічні податки та збори.
Саме тому компанія приділяє особливу увагу питанням охорони навколишнього середовища. Екологічні ризики в рамках єдиної системи управління ризиками ДТЕК виділені як пріоритетні. У ДТЕК функціонує департамент з техніки безпеки й охорони довкілля. На всіх підприємствах, у тому числі і на ВАТ «Павлоградвугілля» діють екологічні служби, які розробляють програми природоохоронних заходів, погоджують їх із місцевими органами виконавчої влади й регіональними екологічними інспекціями.
Стратегічна мета ДТЕК у сфері природоохоронної діяльності – підвищення рівня екологічної безпеки, зростання капіталізації активів компанії за рахунок забезпечення надійного й нешкідливого виробництва. Компанія визначила такі напрями досягнення поставленої мети:
· упровадження єдиної системи екологічного менеджменту;
· реалізація програми для виконання вимог Директиви ЄС 2001/80/ЄС;
· здійснення екологічної програми на вугільних і генеруючих активах;
· реалізація проектів зі зниження викидів парникових газів у атмосферу в рамках Кіотського протоколу.
У 2008 році на підприємствах ДТЕК розпочаті роботи з упровадження системи екологічного менеджменту відповідно до міжнародних стандартів ІSO 14001:2004. Система повинна стати складовою частиною системи корпоративного управління й найважливішим інструментом управління нефінансовими ризиками, що діють у Компанії.
Очікуваний ефект від упровадження системи екологічного менеджменту:
· зниження негативного впливу на навколишнє середовище;
· підвищення рівня екологічної безпеки підприємств;
· вигідніші умови залучення інвестицій за рахунок зниження екологічних ризиків;
· економія енергії та ресурсів
· залучення висококваліфікованого персоналу.
Усі роботи зі створення в ДТЕК системи екологічного менеджменту світового рівня заплановано завершити протягом 3 років.
Сьогодні екологічна програма ДТЕК направлена на вирішення таких проблем, успадкованих у результаті приватизації державних підприємств:
· незадовільний стан пилогазоочисного обладнання;
· застаріле обладнання та пристрої для очищення передачі й скидання стічних вод;
· значні обсяги попутно добуваних шахтних вод;
· підтоплювані території та порушені землі;
· розміщення відходів.
Наразі ці проблеми перебувають у стадії вирішення: інвестиції спрямовуються на оновлення природоохоронного й виробничого обладнання та модернізацію технологічних процесів на підприємствах. У 2009 році сумарний обсяг екологічних витрат компанії збільшився в 1,95 разу порівняно з 2008 роком і склав близько 178 млн. грн.
У сегменті генерації електроенергії розроблена й запущена довгострокова програма з охорони навколишнього середовища, розрахована до 2021 року. Сума передбачуваних інвестицій на її реалізацію складає 6 881,7 млн.грн, зокрема 813,3 млн. грн. у рамках реконструкції енергоблоків і 356,8 млн. грн. у рамках реконструкції електрофільтрів енергоблоків.
Рис. 2.1. Сумарний обсяг викидів шкідливих речовин, т/рік
У компанії розробляються проекти, направлені на зниження викидів парникових газів. У 2009 році завдяки зменшенню витрати умовного палива досягнуто скорочення викидів парникових газів (у перерахунку на вуглекислий газ) порівняно з 2008 роком на 3,6%, або на 802 475,37 тонн у перерахунку на вуглекислий газ.
Рис. 2.2. Викиди парникових газів у перерахунку на вуглекислий газ, млн. тонн
Одним із найважливіших завдань для маловодних регіонів, до яких належить регіон діяльності Компанії, є збереження водних ресурсів і вирішення проблеми забезпечення населення питною водою.
У 2009 році за рахунок проведення ремонтних й організаційних заходів на підприємствах ДТЕК споживання води на господарсько-питні потреби знижено на 1627 тис. м3 (на 17,8% порівняно з 2008 роком). Споживання води на виробничі потреби за підсумками року вдалося скоротити на 3391,17 тис. м3 (на 4,75% порівняно з 2008 роком).
Рис. 2.3. Споживання води на господарсько-питні потреби, млн. м3
У ВАТ «Павлоградвугілля» шахти використовують на технологічні потреби попутно добувну воду, що дозволяє економити близько 3 млн. м3 води питної якості та зменшити техногенне навантаження на викиди у р. Самара. З метою впровадження сучасних методів знезаражування води розроблена проектна документація й почата заміна старих хлораторних установок,небезпечних для довкілля, на нове знезаражувальне обладнання «Полум’я».