Собівартість продукції та шляхи її зниження (стр. 13 из 15)

проведення оцінки ефективності заходів науково-технічного прогресу за умовами використання продукції з обліком всіх супутніх позитивних (а також негативних, якщо вони є) результатів в інших сферах народного господарства, включаючи соціальну, екологічну, зовнішньоекономічну сфери;

проведення розрахунку економічної ефективності по всьому циклі розробки й реалізації заходів НТП за встановлений для кожного заходу період, включаючи проведення НИОКР, освоєння й серійне виробництво, а також період використання результатів здійснення заходів у народному господарстві;

застосування в розрахунках системи економічних нормативів й інших установлюваних обмежень, облік економічної нерівноцінності витрат і результатів, здійснюваних й одержуваних у різні моменти часу, що досягається їхнім приведенням до єдиного розрахункового року;

застосування в розрахунках єдиного по народному господарству нормативу ефективності капітальних вкладень і диференційованих нормативів плати за трудові й природні ресурси, атакож застосування кошторисної вартості, тарифів, цін (действую-цих або перспективних), що відображають якість й ефективність продукції для споживача.

Величина економічного ефекту, обумовлена по усло-шям використання продукції, відображає сумарний внесок всіх стадій циклу НИОКР — виробництво— використання й рассчитівается до встановлення цін на науково-технічну продукцію й продукцію виробничо-технічного призначення.

При визначенні економічного ефекту за умовами про-ізводства використаються діючі оптові, роздрібні ціни тарифи на продукцію й послуги; установлені чинним законодавством нормативи плати за виробничі ресурси (виробничі фонди, трудові й природні); діючі нормативи відрахування від прибутку підприємств й об'єднань у державний і місцеві бюджети, вищестоящим організаціям для формування централізованих галузевих фондів і резервів; правила й норми розрахунку підприємств із банком за наданий кредит або зберігання власних коштів; нормативи перерахунку валютного виторгу й т. п.

Загальний підхід до вибору найкращого варіанта реалізації заходів науково-технічного прогресу на етапі техніко-економічного обґрунтування зводиться до наступного.

Відбираються варіанти з потенційно можливих, кожен з яких задовольняє всім заданим обмеженням: соціальним стандартам, екологічним вимогам, за часом реалізації й ін. У число розглянутих варіантів обов'язково включаються найбільш прогресивні техніко-економічні показники, які перевершують або відповідають кращим світовим досягненням (не тільки освоєним у виробництві, але - при наявності інформації - і намічуваним до випуску в перспективі). При цьому повинні враховуватися можливості закупівлі техніки за рубежем у необхідній кількості, організації власного виробництва на основі придбання ліцензій, організації спільного виробництва із закордонними країнами.

По кожному варіанті із числа що допускають визначаються (з урахуванням динаміки) витрати, результати й економічний ефект. Кращим признається варіант, у якого величина економічного ефекту максимальна, або - за умови тотожності корисного результату - витрати на його досягнення мінімальні.

Економічний ефект заходів науково-технічного прогресу розраховується за умовами використання продукції за розрахунковий період. Сумарний по роках розрахункового періоду економічний ефект[17]:

Эт = Рт – Зт, (3.7)

де Рт — вартісна оцінка результатів здійснення заходів науково-технічного прогресу за розрахунковий період;

Зт — вартісна оцінка витрат на здійснення заходів науково-технічного прогресу за розрахунковий період.

Розрахунок економічного ефекту проводиться з обов'язковим використанням приведення різночасних витрат і результатів до єдиного для всіх варіантів заходу науково-технічного прогресу до моменту часу — розрахунковому року tр. Як розрахунковий рік звичайно приймається найбільш ранній у всіх розглянутих варіантах календарний рік, що передує початку випуску продукції або використання у виробництві нової технології, нових методів організації праці або керування.

Приведення різночасних витрат і результатів всього років періоду реалізації заходу до розрахункового року здійснюються шляхом множення їхньої величини за кожний рік на коефіцієнт приведення αt(табл. 4.1)[17].

Вартісна оцінка результатів за розрахунковий період здійснюється в такий спосіб:

Pt =

, (3.8)

де tн, tк— відповідно початковий і кінцевий коди розрахункового періоду.

Таблиця 4.1 – Коефіцієнт приведення одночасних витрат та результатів до розрахункового року

Кількість років, передуючих розрахунковому року	Коефіцієнт приведення	Кількість років, наступних за розрахунковим роком	Коефіцієнт приведення
1	2	3	4
10	2,5937	1	0,9091
9	2,3579	2	0,8264
8	2,1436	3	0,7513
7	1,9487	4	0,6830
6	1,7716	5	0,6209
5	1,6105	6	0,5645
4	1,4641	7	0,5132
3	1,3310	8	0,4665
2	1,2100	9	0,4241
1	1,1000	10	0,3855
0	1,0000	11	0,3505
12	0,3185
13	0,2897
1 2		3		4
		14		0,2633
		15		0,2394
		20		0,1486
		25		0,0923
		30		0,0573
		40		0,0221
		50		0,0085

Як початковий рік розрахункового періоду застосовується рік початку фінансування робіт зі здійснення заходу, включаючи проведення наукових досліджень.

Кінцевий рік розрахункового періоду визначається моментом завершення всього життєвого циклу заходів науково-технічного прогресу, що включає розробку, освоєння, серійне виробництво, а також використання результатів здійснення заходів у народному господарстві. Кінцевий рік розрахункового періоду може визначатися плановими (нормативними) строками відновлення продукції за умовами її виробництва й використання або термінами служби засобів праці (з урахуванням морального старіння). При відсутності таких нормативів кінець розрахункового періоду встановлюється з урахуванням специфіки галузі.

Вартісна оцінка результатів визначається як сума основних Рtоі супутніх Рtc результатів.

Вартісна оцінка основних результатів заходу:

для нових предметів праці[17]:

Рtо = (Аt / Уt) х Цt, (3.9)

де Аt— обсяг застосування нових предметів праці в t-мроку;

Уt— витрата предметів праці на одиницю продукції, виробленої з їхнім використанням в t-мроку;

Цt— ціна одиниці продукції (зурахуванням ефективності її застосування), що випускає з використанням нового предмета праці в t-мроку;

для засобів праці тривалого користування:

Рtc = Цt х Аt х Вt, (3.10)

де Цt— ціна одиниці продукції з урахуванням ефективності їїзастосування), виробленої за допомогою нових засобів праці t-мроці;

Аt – обсяг застосування нових засобів праці в t-мроку;

Вt— продуктивність засобів праці в t-мроку.

Вартісна оцінка супутніх результатів включає додаткові економічні результати в різних сферах народного господарства, а також економічні оцінки соціальних й екологічних наслідків реалізації заходів науково-технічного прогресу.

Соціальні й екологічні результати здійснення заходу науково-технічного прогресу визначаються при його опеньку по ступені відхилення соціальних й екологічних показників від цільових нормативів, установлених у централізованому порядку, і масштабів впливу на навколишнє середовище й соціальну сферу. Порушення цільових нормативів при цьому не допускається. Вартісна оцінка зазначених результатів може проводитися по формулі 4.5:

Рtc =

, (3.11)

де Рtc — вартісна оцінка соціальних й екологічних результатів заходу в t-м року;

Rit— величина окремого результату (у натуральному вимірі) з урахуванням масштабу його впровадження в t-мроку;

ait—стоимостная оцінка одиниці окремого результату в t-мроці;

n— кількість показників, що враховують при визначенні впливу заходу на навколишнє середовище й соціальну сферу.

Витрати на реалізацію заходів науково-технічного прогресу за розрахунковий період включають витрати на виробництво й використання продукції[6]:

Зт = Зпт + Зит, (3.12)

де Зпт— витрати на виробництво продукції за розрахунковий період;

Зит— витрати на використання продукції (без обліку затратна перетворення самої продукції) за розрахунковий період.

Витрати на виробництво (використання) продукції розраховуються одноманітно:

Зtп(и) ∑ Зtп(и) αt = ∑ (Иt + Кt - Лt) х αt, (3.13)

де Зtп(и) — величина витрат всіх ресурсів в t-мроці (включаючи витрати на одержання відповідних результатів);

Иt— поточні витрати при виробництві (використанні) продукції в t-мроці без обліку амортизаційних відрахувань на реновацію;

Кt — одноразові витрати при виробництві (використанні) продукції в t-мроці;

Лt— залишкова вартість (ліквідаційне сальдо) основних фондів, що вибувають в t-мроці.

У тих випадках, коли на кінець розрахункового періоду залишаються основні фонди, які можуть використатися ще ряд років, величина Лtвизначається як залишкова вартість зазначених фондів.

Для заходів науково-технічного прогресу, що характеризуються стабільністю техніко-економічних показників (обсягів виробництва, показників якості, витрат ірезультатів) по роках розрахункового періоду, розрахунок економічного ефекту проводиться по формулі 4.8[17]: