Розвиток і вдосконалення льотної промисловості України (стр. 16 из 18)
Додаткову заробітну платню Здоп, грн. приймаємо 10 % від Зосн:
Здоп=Зосн ·0,1=1120,00·0,1=112грн.(6.1)
6.1.3 Відрахування на соціальні заходи.До елемента «Відрахування на соціальні заходи» відносяться:
а) відрахування на державне (обов'язкове) соціальне страхування, включаючи відрахування на обов'язкове медичне страхування – 2,5% від (Зосн+Здоп):
Зс.стр=(Зосн+Здоп)·0,025=(1120,0+112,0)·0,025=30,8 грн;(6.2)
б) відрахування на державне (обов'язкове) пенсійне страхування (до Пенсійного фонду)– 32 % від(Зосн+Здоп):
Зпстр=(Зосн+Здоп)·0,32=(1120,0+112,0)·0,32=394,24 грн;
в) відрахування до Фонду сприяння зайнятості населення – 2,5 % від (Зосн+Здоп):
Ззн=(Зосн+Здоп)·0,025=(1120,0+112,0)·0,025=30,8 грн;(6.3)
г) відрахування по травматизму– 0,85% від (Зосн+Здоп):
Зтр=(Зосн+Здоп)·0,0085=(1120,0+112,0)·0,0085=10,47 грн.(6.4)
Відрахування на соціальні заходи складають 37,85% від Відрахування на соціальні заходи складають 37,85% від (Зосн+Здоп):
Зотчисл = (Зосн +Здоп)·0,3785=(1120,0+112,0)·0,3785=466,31 грн.(6.5)
Витрати на машинний час.Витрати на машинний час Зм.вр. розраховуються по формулі:
Зм.вр.=Кр.мес· Кр.дн ·Кр.ч.д Зм.ч.,.(6.6)
де Кр.мес– кількість робочих місяців за ПК;
Кр.дн– кількість робочих днів в ммісяці;
Кр.ч.д– кількість робочого годинника в день за ПК;
Зм.ч– додаткова оплата за машинну годину, грн.
Використовуючи формулу (6.6) розрахуємо витрати на машинний час:
Зм.вр.=2·23·2·5,0=460,0 грн.
Невигідні витрати. До елемента «Невигідні витрати» відносяться витрати на амортизацію устаткування (ПЕВМ), адміністративні витрати, платня за оренду, витрати на паливо, електроенергію і охорону праці. В даній роботі невигідні витрати Рнакл в гривнах приймемо рівними 50% від основної заробітної платні:
Рнакл.=Зосн·0,5=1120,0·0,5=560,0 грн.(6.7)
6.2 Калькуляція собівартості
За результатами проведених розрахунків складаємо калькуляцію собівартості, яка представлена в табл. 6.2.
Таблиця 6.2 – Калькуляція собівартості науково-дослідної роботи
| Найменування статі калькуляції | Сума, гр. |
| 1. Основна заробітна платня працівників | 1120,00 |
| 2. Додаткова заробітна платня | 112,00 |
| 3. Відрахування на соціальні заходи, у тому числі:а) відрахування на соціальнестрахуванняб) відрахування на пенсійне страхуванняв) відрахування до Фонду сприяння зайнятості населенняг) відрахування по травматизму | 466,3130,80394,2430,8010,47 |
| 4. Витрати на машинний час | 460,00 |
| 5. Невигідні витрати | 560,00 |
| 6. Кошторисна вартість | 3184,62 |
| 11. Прибуток (25 %) | 796,16 |
| 12. Ціна розробника | 3980,78 |
| 13. ПДВ (20 %) | 796,16 |
| 14. Ціна продажу | 4776,94 |
6.3 Складання, оптимізація і розрахунок параметрів мережного графіка
Мережний графік складається як об'єм робіт, виконуваний для розробки комплексу програм. Для скорочення терміну розробки можуть притягуватися додаткові виконавці, окрім належного складу виконавців. В цілях визначення тривалості виконуваних робіт слід використовувати типові нормативи, питомі співвідношення окремих етапів і розділів робіт в загальній трудомісткості певної стадії розробки. Визначати раніше і пізній початок робіт можна здійснити залежно від термінів настання подій.
Оптимізацію первинного мережного графіка необхідно виконати шляхом використовування вільних резервів часу по роботах некритичної зони для скорочення однотипних робіт, що лежать на критичному шляху.
Мережний графік НДР розробляють, виходячи з програми і змісту дослідження з урахуванням вимог ГОСТ 15. 101-20 і ОСТ35.126 на склад робіт по стадіях і етапах НДР. Перелік робіт мережного графіка і визначення їх тривалості приведений в табл. 6.3.
Визначимо тривалість розробки в норма годиннику:
Тобщ= 3 міс·23 дн·8 год=552 год.
Трудовитрати дані в зарплаті на НДР. Знаючи середньомісячну зарплату, можна визначити об'єм роботи в чіл.-мес. Чисельність виконавців необхідно встановлювати, виходячи з конкретних умов виконання НДР, щоб забезпечити раціональне завантаження виконавців в прийнятну тривалість виконання робіт.
Тривалість виконання робіт визначається по наступній формулі:
(6.8)де
- об'їм роботи;Ч - кількість виконавців на етапі, чіл;
- коефіцієнт перекладу робочих днів в календарні ( =0,71); 
- коефіцієнт виконання норм часу.Таблиця 6.3 – Перелік робіт мережного графіка
| Найменування роботи | Об'їмроботин.-год. | Питомийвага % | Числовиконавців, чол. | Тривалістьроботи, дн. |
| Визначення потреби в новому виробі | 2,8 | 15,5 | 1 | 3 |
| Технічне завдання (ТЗ) | 2,3 | 12,7 | 1 | 2 |
| Вибір виробів-аналогів і розробка техніко-економічного обґрунтовування | 6,5 | 35,9 | 2 | 6 |
| Проведення розрахунків необхідних для складанняТЗ | 6,5 | 35,9 | 1 | 3 |
| Оцінка варіантів можливих конструктивнихрішень і вибір загальної компоновки | 3,2 | 17,7 | 1 | 3 |
| Визначення вимог до метрологічногозабезпечення | 12,1 | 66,8 | 1 | 12 |
| Складання записки пояснення | 16,7 | 92,2 | 2 | 8 |
| Оформлення ТЗ | 8,3 | 45,8 | 1 | 8 |
| Узгодження і затвердженняТЗ | 6,5 | 35,9 | 1 | 8 |
| Техніко-економічне обґрунтовування роботи | 14,4 | 79,5 | 1 | 6 |
| Розгляд загальних питань охоронипраці і навколишнього середовища | 8,2 | 45,3 | 1 | 14 |
| Розгляд загальних питань цивільноїоборони | 5,5 | 30,4 | 1 | 5 |
| Розробка графіків і плакатів | 4,2 | 23,2 | 1 | 4 |
| Складання звіту за проведену роботу | 2,8 | 15,5 | 1 | 3 |
Ранній початок i-той роботи:
. (6.9)Раннє закінчення i-той роботи:
. (6.10)Пізніше початок i-той роботи:
. (6.11)Пізнє закінчення i-той роботи:
. (6.12)Резерви часу:
(6.13) 
. (6.14)Розраховані значення приведені в табл. 6.4.
Таблиця 6.4 – Параметри мережного графіка
| Коди роботи | Тривалість днів | Ранні терміни | Пізні терміни | Повний резерв Rпi | Вільнийрезерв Rсвi | ||
| tрнi | tрпi | tпнi | tпоi | ||||
| 1-2 | 3 | 0 | 3 | 0 | 3 | 0 | 0 |
| 2-3 | 6 | 3 | 9 | 3 | 9 | 0 | 0 |
| 2-4 | 2 | 3 | 5 | 10 | 12 | 7 | 7 |
| 3-4 | 3 | 9 | 12 | 9 | 12 | 0 | 0 |
| 4-5 | 3 | 12 | 15 | 12 | 15 | 0 | 0 |
| 5-6 | 12 | 15 | 27 | 15 | 27 | 0 | 0 |
| 6-7 | 8 | 27 | 35 | 27 | 35 | 0 | 0 |
| 7-8 | 8 | 35 | 43 | 46 | 54 | 11 | 0 |
| 7-9 | 8 | 35 | 43 | 35 | 43 | 0 | 0 |
| 8-10 | 5 | 43 | 48 | 54 | 59 | 11 | 0 |
| 9-11 | 6 | 43 | 49 | 43 | 49 | 0 | 0 |
| 10-12 | 4 | 48 | 52 | 59 | 63 | 11 | 11 |
| 11-12 | 14 | 49 | 63 | 49 | 63 | 0 | 0 |
| 12-13 | 3 | 63 | 66 | 63 | 66 | 0 | 0 |
6.4 Економічна ефективність НДР
Особливістю проведення економічної ефективності (ЕЕ) НДР є їх прогнозний характер і наявність невизначеності в області застосування і об'ємах використовування цих результатів, в рівні витрат на виробництво, в оцінці впливу характеристик приладів на характеристики складніших систем.
Визначення ЕЕ НДР базується на загальних методах розрахунку порівняльної економічної ефективності нової техніки.
Кількісне визначення ЕЕ НДР можливо, якщо є база для порівняння, відома область і об'єм промислового використовування результатів НДР. Проте специфіка розрахунку ЕЕ НДР полягає в тому, що результатів НДР самостійного значення не мають, а дають ЕЕ в народному господарстві тільки будучи опосередкованими через довгий ланцюжок стадій технічного прогресу. Тому ЕЕ оцінюється по пайовій участі від ЕЕ нової техніки в цілому, згідно по формулі:
(6.15)де
– частина річного ефекту, що доводиться на i–ю організацію або етап;Е – загальний річний економічний ефект від створення і упровадження нової техніки або нового місця робіт;
– коефіцієнт пайової участі i-й організації або i-го етапу робіт; 
(6.16)де
– витрати на заробітну платню i-го етапу робіт;