-відношення суми власних оборотних коштів підприємств до суми залучених оборотних коштів.
-Для забезпечення фінансової безпеки передусім необхідно вжити такі заходи:
-розробити Концепцію фінансової безпеки України;
-забезпечити вчасне прийняття Державного бюджету;
-створити ефективну систему контролю за використанням бюджетних коштів;
-посилити платіжну дисципліну всіх суб'єктів господарської діяльності;
-прийняти податковий кодекс України та підвищити ефективність податкової системи;
-припинити "втечу" українських капіталів за кордон;
-налагодити ефективний державний контроль за здійсненням валютних операцій.
Поглиблення кризових явищ в економіці України вимагає об'єктивної і неупередженої оцінки з точки зору фінансової безпеки політики фінансової стабілізації, яка здійснюється відповідно до вимог міжнародних фінансових організацій і негативно позначається на стані забезпечення економічної безпеки. Фінансова стабілізація не дала поштовх нагромадженню обігових коштів та інвестиційній діяльності. Натомість на тлі кризи платежів відбувається руйнація виробництва, "втеча" українського капіталу за кордон. Працює потужний насос висмоктування залишків потенціалу державного сектора і відбувається концентрація багатств у руках незначної групи людей. Вирішення зазначеної проблеми неможливе без внесення коректив в політику економічних реформ, вжиття адекватних дій з боку уряду.
національний економічний безпека
2. НАЦІОНАЛЬНІ ЕКОНОМІЧНІ ІНТЕРЕСИ ТА ЗАГРОЗИ ЕКОНОМІЧНІЙ БЕЗПЕЦІ УКРАЇНИ
Визначення національних економічних інтересів має першочергове значення при створенні системи економічної безпеки, яка є складовою цілісної системи національної безпеки України, оскільки від цього залежить вироблення ефективних засобів їх реалізації і захисту.
Національні економічні інтереси (НЕІ) невіддільні від історії і традицій українського народу, системи господарювання, менталітету, культурних і духовних цінностей.
В ролі виразника і гаранта захисту НЕІ повинна виступати держава. Однак в Україні досі відсутні чітко визначені НЕІ, не сформовано їх цілісну систему.
Це дає змогу урядовцям різних рівнів виправдовувати будь-які свої дії, запевняючи, що вони повністю відповідають НЕІ. Така ситуація (скільки чиновників – стільки ж і трактувань НЕІ), таїть значну загрозу економічній безпеці України.
Для проведення аналітичної та прогнозної діяльності відповідні державні органи повинні визначати НЕІ, досліджувати їх взаємодію, співвідношення пріоритетності тощо.
Можна застосувати наступну класифікацію національних економічних інтересів (рис.):
1. За ступенем важливості:
-життєво важливі;
-стратегічні;
-тактичні.
2. За тривалістю дії:
-довготермінові;
-середньотермінові;
-короткотермінові.
3. За характером зіткнення:
-паралельні;
-конфронтаційні;
-розбіжні;
-спільні.
4. За місцем дії:
-внутрішні;
-зовнішні.
5. За ступенем реалізації:
-не реалізовані;
-частково реалізовані;
-реалізовані.
6. За сферами розповсюдження:
-виробничі;
-фінансові;
-експортно-імпортні;
-технологічні;
-інституційні;
-військово-економічні;
-соціально-економічні;
-демографо-економічні;
-еколого-економічні;
-інші.
Для створення цілісної системи НЕІ та її ефективного функціонування насамперед необхідно:
-створити відповідну нормативну базу;
-проводити моніторинг НЕІ та їх моделювання;
-створити банк даних щодо НЕІ;
-забезпечити баланс НЕІ та їх гармонійне поєднання.
Найбільш пріоритетними економічними інтересами є:
-створення надійної системи економічної безпеки України;
-створення самодостатньої, конкурентоспроможної, соціально спрямованої економіки;
-забезпечення альтернативних джерел надходження нафти і газу;
-створення потужного воєнно-промислового комплексу;
-збереження та розвиток інтелектуального й науково-технічного потенціалів -України;
-вирішення державою соціальних проблем;
-побудова економічних відносин з іншими країнами на засадах рівноправності та взаємовигідності тощо.
Загрозами економічній безпеці України слід вважати явні чи потенційні дії, що ускладнюють або унеможливлюють реалізацію національних економічних інтересів і створюють небезпеку для соціально-економічної та політичної систем, національних цінностей, життєзабезпечення нації та окремої особи.
Можна застосувати класифікацію загроз економічній безпеці за такими параметрами:
1. За місцем виникнення:
-внутрішні;
-зовнішні.
2. За ступенем небезпеки:
-особливо небезпечні;
-небезпечні.
3. За можливістю здійснення:
-реальні;
-потенційні.
4. За масштабами здійснення:
-загальнонаціональні;
-локальні;
-індивідуальні.
5. За тривалістю дії:
-тимчасові;
-постійні.
6. За сферою спрямування:
-виробничі;
-фінансові;
-експортно-імпортні;
-технологічні;
-інституційні;
-воєнно-економічні;
-соціально-економічні;
-демографо-економічні;
-еколого-економічні;
-інші.
7. За ставленням до них:
-об'єктивні;
-суб'єктивні.
8. За характером спрямування:
-прямі;
-непрямі.
3. НАЦІОНАЛЬНІ ІНТЕРЕСИ УКРАЇНИ В КОНТЕКСТІ РОЗВИТКУ СВІТОВОЇ ЦИВІЛІЗАЦІЇ
3.1 Україна наприкінці ХХ століття. Загальні національні цілі на період до 2010 року
Сподівання української нації, які протягом віків живилися ідеєю державної самостійності, здійснилися наприкінці XX століття. Україна здобула незалежність мирним демократичним шляхом, закріпивши всенародним волевиявленням прагнення до відновлення державності, поклавши в основу її становлення повернення до європейських цінностей. Європейський вибір України отримав визнання та підтримку з боку європейської та світової спільноти. Україна отримала міжнародні гарантії безпеки, уклала договори про дружбу і співробітництво з усіма сусідніми країнами, є важливим фактором стабільності на європейському континенті.
Україна показала світові приклад ядерного роззброєння, добровільно позбувшись третього за потужністю у світі ядерного арсеналу. Свою стабільність, передбачуваність і прагнення розвивати добросусідські відносини вона засвідчила, уклавши Угоду про партнерство та співробітництво з Європейським Союзом (ЄС), Договір про дружбу, співробітництво і партнерство з Російською Федерацією, Хартію про особливе партнерство з НАТО тощо. Україну визнано унікальним і стратегічним партнером ряду європейських країн. Європейський Союз і Україна розпочали розроблення Спільної стратегії відносин - основи подальшої прискореної інтеграції України до об'єднаної Європи.
Відносна стабільність фінансової системи України проявилась під час світової фінансової кризи 1997 - 1998 років. Окреслюються тенденції до стабілізації обсягів валового внутрішнього продукту (ВВП). У цілому це свідчить про наявність в країні передумов для подолання кризових явищ і поліпшення ситуації у короткостроковій перспективі. У контексті орієнтації на демократичні цінності розвиватимуться процеси формування громадянського суспільства та механізму соціального партнерства.
Водночас становлення незалежної України супроводжувалося неоднозначними за своїми соціально-політичними наслідками процесами та явищами, характерними для багатьох пострадянських країн. Значно нижчою потенційних можливостей залишається інтегрованість України у світову економіку, що особливо стосується її високотехнологічних секторів. Залишається надто високою соціальна ціна непослідовних і некомплексних реформ, про що свідчить критичний життєвий рівень значної частини населення країни. Це заважає забезпеченню соціального консенсусу і загальнонаціональної злагоди, спрямуванню суспільних сил в інтересах розвитку та досягнення поставлених національних цілей.
Поряд із соціально-економічними перетвореннями і зміцненням демократії становлення України як впливової держави і рівноправного партнера у Центрально-Європейському регіоні, посилення її ролі в загальносвітовому масштабі великою мірою залежить від рівня та характеру участі нашої держави у всіх сферах міжнародного співробітництва, що забезпечується здійсненням зваженого, послідовного й передбачуваного зовнішньополітичного курсу. Для цього Україна активізуватиме участь у європейських та євроатлантичних інтеграційних процесах, розбудовуватиме рівноправні та взаємовигідні відносини з країнами-сусідами, зміцнюватиме співробітництво із своїми стратегічними партнерами, розвиватиме багатосторонню співпрацю у рамках міжнародних політичних та економічних організацій.
З огляду на викладене формуються інтегральні національні цілі, які визначатимуть стратегічні напрями політики держави до 2010 року.
Поліпшення умов життя народу України
Економічна та соціальна політика виходитиме з необхідності створення умов для послідовного підвищення до 2010 року ВВП на душу населення, збільшення очікуваної тривалості життя, витрат на освіту та охорону здоров'я, усунення значної розбіжності за цими показниками між окремими регіонами України.
Валовий внутрішній продукт на душу населення за реальною купівельною спроможністю у 2010 році має становити близько 4 - 4,5 тис. доларів США (у порівнянних цінах 1997 року). Цей рівень відповідає також проголошеним Україною зовнішньополітичним цілям, зокрема щодо її інтеграції до ЄС протягом 2007 - 2010 років (у 1998 році серед 10 країн - претендентів на вступ до ЄС обсяг ВВП на душу населення знаходився у межах від 2000 до 9100 доларів США).
Очікувана тривалість життя населення повинна становити в середньому 69 - 71 рік проти 67,4 року в 1997 році і має бути досягнута передусім за рахунок поліпшення соціальних умов та укорінення здорового способу життя, збільшення витрат на охорону здоров'я щонайменше у півтора раза, поліпшення стану довкілля шляхом впровадження енерго- та ресурсозберігаючих технологій і підвищення рівня техногенно-екологічної безпеки, у тому числі радіаційної.