Економіко-статистичне дослідження рівня витрат за 1 гривню запущеної в обіг продукції (стр. 5 из 7)
Подібний аналіз впливу факторів на показник витрат на паливо в розрахунку на 1 грн реалізованої продукції можна виконати за додатком Б та таблицею 5.
Таким чином, на віртуальній фірмі № 12 у 2009 році фактичні витрати на паливо також були вище запланованих як за відносним рівнем на одну гривню реалізованої продукції, так і за загальною сумою витрат.
Таблиця 5
Зведені показники впливу факторів на надпланову зміну показників загальної суми та середнього рівня витрат палива на 1 гривню реалізованої продукції по віртуальній фірмі № 12за 2009р.
| Показник | Надпланова зміна відносного рівня витрат, грн. | Індекс динаміки відносного рівня витрат, % | Надпланова зміна загальної суми витрат, тис.грн |
| Загальна зміна | 0,021 | 1,0886 | 222,24 |
| Вплив обсягів і структури виробництва продукції | 0,015 | 1,0633 | 158,75 |
| Вплив собівартості одного виробу | 0,001 | 1,0040 | 10,58 |
| Вплив динаміки відпускних цін на показник витрат на 1 грн. реалізованої продукції | 0,005 | 1,0198 | 52,92 |
Загальні перевитрати на паливо по віртуальній фірмі № 12 за 2009 рік становили аж 222,24 тис грн і найбільш відчутним фактором, їх надпланового збільшення, були зміни у обсягах та структурі виробництва продукції.
Для вивчення впливу на загальний показник собівартості однієї гривні реалізованої продукції рівня трудомісткості виробництва, нами була здійснена спроба оцінки тісноти та істотності зв’язку між цими економічними показниками з допомогою методу кореляційно-регресійного аналізу. Апроксимація зв’язку між рівнем трудомісткості та рівнем собівартості реалізованої продукції виконувалася за парним лінійним рівнянням регресії.
Для визначення параметрів лінійного рівняння регресії та показників тісноти та істотності зв’язку була побудована таблиця 6 та додаток В у якому обчислені допоміжні показники, для обчислення лінійного коефіцієнта кореляції, розрахункового F – критерію Фішера та параметрів лінійного рівняння регресії.
Таблиця 6
Показники трудомісткості реалізованої продукції і рівня її собівартості за вибірковою сукупністю 11 віртуальних підприємств за 2009 рік
| № підприємства | Реалізована продукція, тис.грн | Витрати часу, люд.год. | Трудомісткість реалізованої продукції, люд.-год. на 1000 грн (Х) | Собівартість реалізованої продукції, тис.грн. | Собівартість 1 грн реалізованої продукції, грн (У) |
| 12 | 10058 | 294945 | 29,32442 | 8519,1 | 0,846997 |
| 13 | 15941,2 | 821880 | 51,55697 | 11301,5 | 0,708949 |
| 14 | 36544,5 | 1042984 | 28,54011 | 30125,2 | 0,824343 |
| 15 | 110796,2 | 2611624 | 23,57142 | 101384,7 | 0,915056 |
| 16 | 27549 | 807860 | 29,32448 | 23334 | 0,847 |
| 17 | 43663,1 | 2251144 | 51,55713 | 30955,1 | 0,708953 |
| 18 | 78711,3 | 27434149 | 348,5414 | 244480,9 | 3,106046 |
| 19 | 18272,3 | 521492 | 28,54003 | 3492,3 | 0,191125 |
| 20 | 33885,2 | 993668 | 29,32454 | 6654,3 | 0,196378 |
| 4 | 285982,2 | 4747494 | 16,60066 | 42307,5 | 0,147938 |
| 5 | 22121,4 | 631346 | 28,54006 | 4227,9 | 0,191123 |
Для оцінки тісноти зв’язку обчислюється лінійний коефіцієнт кореляції:
A
обчислюємо за формулами: 
За шкалою стандартних значень кореляційного відношення, якщо 0,7< r ≤ 0,9, то зв'язок вважається тісним. Отже, зв’язок між показниками трудомісткості реалізованої продукції та собівартості реалізованої продукції є прямий, оскільки лінійний коефіцієнт кореляції позитивний і тіснота цього зв’язку оцінюється як висока. Це також свідчить про те що, підприємства зорієнтовані на виробництво трудомісткої продукції.
Обчислюємо F –критерій Фішера:
За теоретичним коефіцієнтом детермінації R2 =0,871066431 (0,933*0,933=0,871) можна зробити висновок, що приблизно на 87% різниця між собівартістю однієї гривні реалізованої продукції на різних підприємствах пояснюється тим, що на них є різний рівень трудомісткості 1000 грн реалізованої продукції, а на 23% варіація рівня собівартості пов’язана з іншими причинами.
Оскільки розрахунковий F – критерій Фішера 60,80339 більше ніж його табличне значення, знайдене для рівня істотності α = 0,05 (Fкрит.=5,12), то з імовірністю помилки не більше 5% зв'язок визнається істотним. Таким чином робимо висновок, що трудомісткість істотно впливає на собівартість однієї гривні реалізованої продукції на підприємствах.
Оскільки зв’язок є істотним, то для поглиблення його аналізу було обчислено параметри лінійного рівняння виду:
Параметр bзнайдемо зі зв’язку:
Параметр
знайдено із першого рівняння в системі нормальних рівнянь виду: 
= 0,302177698Тоді рівняння регресії приймає такий вид:
За виконаними обчисленнями зробимо наступні висновки, що найбільша собівартість продукції на підприємстві №18, а найменша на підприємстві №4.
Між собівартістю продукції та трудомісткістю продукції існує прямий високий зв’язок. Підприємство №12 займає останнє місце по кількості відпрацьованих людино-годин та кількості реалізованої продукції, але по трудомісткості та собівартості реалізованої продукції займає 5 місце. Таке місце зумовлене тим, що на підприємствах різний рівень трудомісткості . Тепер сміливо можна сказати, що продукція котру виробляє віртуальне підприємство №12 є досить трудомісткою. Значення параметра b означає, що зі збільшенням трудомісткості 1000 грн реалізованої продукції на 1 людино-годину, рівень витрат на 1 грн реалізованої продукції зростає на 0,00805 грн (або на 0,8 копійок).
Якщо обчислити коефіцієнт еластичності, то можна бачити, що досліджувана залежність є низько еластичною.
Кел. = 0,00805*(60,49/8,68)=0,056
Тобто, зі збільшенням трудомісткості 1000 грн реалізованої продукції на 1 %, рівень витрат на 1 грн реалізованої продукції зростає лише на 0,056 %.
Отже нами було доведено, що трудомісткість продукції помітно впливає на рівень витрат у розрахунку на 1 грн реалізованої продукції.
4. Аналіз ефективності та динамікивитрат на одну гривню реалізованої продукції, виробленої на експорт
Усі види продукції віртуальної фірми № 12 частково реалізовуються на експорт. За даними додатку Г та Д нами було проведено дослідження рівня витрат на одну гривню товарної продукції, реалізованої на експорт.
Таблиця 7
Розрахунок витрат на 1 гривню товарної продукції виробленої на експорт, по віртуальній фірмі №12 за 2009 рік
| Номер рядка | Найменування показника | Рівень показника |
| 1 | 2 | 3 |
| А. Показники прийнятого плану | ||
| 1 | Вартість виробленої продукції у відпускних цінах, прийнятих при складанні плану, тис.грн | 10585,88 |
| 2 | Повна планова собівартість виробленої продукції, тис.грн. | 1225,96 |
| Б.Звітні показники (фактичні) | ||
| 3 | Вартість фактично виробленої продукції в діючих відпускних цінах, тис.грн. | 4363,81 |
| 4 | Вартість фактично виробленої продукції у відпускних цінах, прийнятих при складанні плану, тис.грн. | 10792,65 |
| 5 | Повна фактична собівартість виробленої продукції, тис.грн. | 508,796 |
| 6 | Повна планова собівартість фактично виробленої продукції, тис.грн. | 1252,42 |
| В. Рівні витрат на 1 грн. товарної продукції. | ||
| 7 | Витрати на 1 грн. продукції за затвердженим планом, грн. | 0,1158 |
| 8 | Фактичні витрати на 1 грн. продукції у відпускних цінах, грн. | 0,1166 |
| 9 | Фактичні витрати на 1 грн продукції у відпускних цінах, прийнятих при складанні плану , грн. | 0,1234 |
| 10 | Витрати на 1 грн продукції по плану у перерахунку на фактичний обсяг и склад продукції, грн | 0,1160 |
| 11 | Індекс відпускних цін на продукцію, % | 0,40433 |
Із наведеної вище таблиці видно, що витрати за планом на 1 гривню товарної продукції виробленої на експорт складають 11,58 копійки, а фактично вони склали приблизно 11,66 копійок. Отже, збільшення витрат на 1 гривню товарної продукції виробленої на експорт проти плану у 2009 фактично становило 0,08 копійки або рівень витрат виявився більшим на 0,69 % ніж очікувалось за планом.