У спеціалізованих господарствах, де овочеві, баштанні, плодові та ягідні культуриє розвиненими галузями, витрати планують і обліковують щодо кожної культури, у господарствах, де ці галузі допоміжні, об'єктами планування витрат є овочі відкритого ґрунту, овочі закритого ґрунту, баштанні продовольчі культури, плодові культури, ягідники й виноградники: Віднесені на основну продукцію витрати розподіляють між її видами пропорційно виручці від її реалізації.
Собівартість 1 ц продукції кормових культур обчислюють діленням витрат на вирощування, збирання і транспортування продукції до місць зберігання на валовий збір. Із площ однорічних і багаторічних трав збирають по декілька видів продукції, тому витрати між ними розподіляють пропорційно валовому збору умовної продукції. Для її обчислення застосовують такі коефіцієнти: однорічні трави на сіно 1 ц - 1.0; насіння 1 ц - 9,0; солома 1 ц - 0,1 і зелена маса 1 ц - 0,25; багаторічні трави відповідно - 1,0; 75,0; 0,1 і 0,3.
Собівартість продукції тваринництва включає витрати на утримання поголів'я худоби, птиці, кролів, звірів. Обчислюючи її, від загальної суми витрат віднімають вартість гною та іншої побічної продукції. У собівартість гною і пташиного посліду включають вартість підстилки, нормативно-розрахункові витрати на транспортування, подрібнення підстилки, прибирання, навантаження, транспортування й зберігання гною. У витрати також включають амортизаційні відрахування, вартість ремонтів та інші витрати на утримання гноєсховищ, гноєтранспортерів. Собівартість тонни гною визначають діленням загальної суми витрат на його фізичну масу. Кількість рідкого гною переводять у звичайний гній виходячи зі вмісту сухих речовин Вартість іншої побічної продукції (такої, як вовна - линька, пух, перо, міражні яйця, м'ясо півників яєчних порід, забитих у добовому віці, м'ясо забитих звірів, шкури забитих тварин) визначають за цінами можливої реалізації та іншого використання. її вартість відносять на зменшення витрат на угримання відповідних видів і груп худоби (птиці).
У молочному скотарствіобчислюють собівартість 1ц молока й однієї голови приплоду. Собівартість однієї голови приплоду прирівнюється до вартості 60 кормо-днів утримання корови. Собівартість одного кормо-дня розраховують діленням усієї суми витрат на утримання основного стада корів на кількість кормо-днів. Для визначення собівартості 1 ц молока необхідно загальну суму витрат на утримання корів (без вартості приплоду і побічної продукції) розділити на кількість центнерів одержаного молока.
Визначення собівартості продукції вирощування та відгодівлі худоби і птиці. Продукцією вирощування та відгодівлі худоби і птиці (великої рогатої худоби, свиней, овець, кролів, птиці) є приріст живої маси, одержаний за рік. Цей приріст визначається як різниця між живою масою поголів'я на кінець року та тим, яке вибуло протягом року (включаючи загиблих), і живою масою приплоду та масою тварин і птиці, що надійшли в групу впродовж року та які були на початок року. Собівартість 1 ц приросту живої маси визначають діленням загальної суми витрат на утримання відповідної групи худоби чи птиці (без вартості побічної продукції) на кількість центнерів приросту живої маси.
Собівартість живої масимолодняку тварин і тварин на відгодівлі та птиці всіх вікових груп визначають виходячи з витрат на їх вирощування і відгодівлю в поточному році (без вартості побічної продукції), вартості худоби і птиці, що були в групі на початок року та надійшли з основного стада чи з інших груп, ферм і підприємств та вартості приплоду (без вартості загиблих тварин). Кількість живої маси становить масу тварин, що реалізовані, забиті, переведені в інші групи та залишені на кінець року. Собівартість 1 ц живої маси худоби і птиці визначають діленням їх вартості на кількість центнерів живої маси (без маси тварин, що загинули). На підставі розрахованої вартості 1ц живої маси обчислюють собівартість худоби, яка реалізується, переведена в основне стадо, забита на м'ясо, а також тієї, що залишається на підприємстві на кінець року.
У м'ясному скотарствіодну голову приплоду оцінюють виходячи з його живої маси і планової собівартості 1 ц живої маси телят при відлученні. Собівартість приросту живої маси телят до 8-місячного віку (включаючи масу одержаного приплоду) складається із витрат на утримання корів і нетелів (останніх за 2 місяця до розтелення переводять в основне стадо) і телят до 8-місячного віку (без вартості побічної продукції та молока, які оцінюються за реалізаційними цінами). Собівартість 1 ц живої маси визначають діленням суми витрат, віднесених на приплід і приріст живої маси телят до 8-місячного віку і балансової вартості телят, що були в цій групі на початок року, на загальну живу масу телят до 8 місяців, відлучених від маток (без маси тварин, що загинули) та тих, що залишились під матками на кінець року. Методика визначення собівартості приросту маси та живої маси молодняку старше 8 місяців та худоби на відгодівлі, не відрізняється від викладеної вище з молочного скотарства.
У свинарстві витрати на утримання основного стада свиней (свиноматок з поросятами до їх відлучення та кнурів) становитимуть собівартість ділового приплоду і приросту живої маси. Собівартість 1 ц живої маси поросят на час їх відлучення від свиноматок визначається діленням вартості поросят під матками на початок року і витрат на основне стадо за поточний рік на живу масу (без падежу) поросят, які мають бути відлучені та які залишатимуться під матками на кінець року. Собівартість 1 ц приросту маси та живої маси свиней інших груп (на дорощуванні та відгодівлі) визначається як і по великій рогатій худобі на вирощуванні та відгодівлі.
Собівартість продукції вівчарстваскладається із витрат на утримання дорослого поголів'я і молодняку тварин, а також на їх стриження. Виробничі витрати у вовняно-м’ясному вівчарстві розподіляють між видами продукції (вовною, приростом живої маси, приплодом). Молоко і шкіри загиблих тварин вважаються побічною продукцією й оцінюються за можливими цінами реалізації, а гній - за нормативно-розрахунковою вартістю.
Загальну суму витрат на утримання овець (без вартості побічної продукції та приплоду) розподіляють між вовною (1 ц вовни прирівнюється до 5 одиниць) та приростом живої маси, 1 ц якого береться за одиницю.
У птахівництвідля дорослого поголів'я визначають собівартість яєць, для молодняку птиці - приріст живої маси, для інкубації - добових пташенят. При цьому із загальної суми витрат на доросле поголів'я виключають вартість посліду та іншої побічної продукції, і ця різниця дорівнюватиме собівартості яєць. Для молодняку птиці виключають ще вартість запланованого виходу яєць від молодих курочок до переводу в основне стадо, оцінених за цінами можливої реалізації. Собівартість добових пташенят становлять вартість закладених в інкубатор яєць і витрати з їх інкубації без урахування використовуваних відходів, міражних яєць і забитих у добовому віці півників за ціною можливої реалізації чи використання [7, с.382-388]
Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Зоря" знаходиться в с. Чевельча Оржицького району Полтавської області. Відстань до районного центру смт. Оржиця - 25км., обласного центру м. Полтава-220км.
Економіко - географічне розташування підприємства вигідне з точки зору доставки добового молодняку, кормів, трудових ресурсів та реалізації продукції, оскільки всі дороги у районі асфальтовані і підприємство розташоване у найбільш густонаселеній території Полтавської області.
Клімат району помірно-континентальний для якого характерна волога сніжна зима і вологе жарке літо. Ґрунти представлені звичайними чорноземами і по своїй родючості структурі і механічному складу мають високу агрономічну оцінку.
В СТОВ Агрофірма "Зоря" застосовується цехова структура (організаційна будова) виробництва, тобто до складу господарства входять:
1. Цех рослинництва - тракторно-рільнича бригада і центральний зерносклад;
2. Цех тваринництва - молочно-товарна ферма, свино-товарна ферма;
3. Цех обслуговування - їдальня, пекарня, столярна майстерня, пилорама, млин, цех по виробництву макаронних виробів;
4. Цех механізації – машино-тракторний парк, ремонтна майстерня.
Перед тим як аналізувати рівень забезпеченості підприємства основними ресурсами виробництва, визначимо показники розміру господарства.
Показники, які характеризують розміри підприємства і за якими його спеціалізують поділяються на: основні - обсяг виробництва продукції, обсяг реалізації продукції і т.д.; допоміжні - кількість працюючих, вартість основних виробничих фондів, поголів’я худоби та інші.
Показники розміру господарства мають важливе значення, так як вони складаються не тільки по господарству, але й по району, області, і це дає змогу здійснити порівняльний аналіз між господарствами, районами і т.д.[9, с.254].
Для характеристики розмірів СТОВ "Агрофірма "Зоря" та аналізу динаміки показників розміру господарства скористаємося даними слідуючої таблиці.
Таблиця 2.1
Показники розміру СТОВ "Агрофірма "Зоря" за 2006-2008 рр.
| Показники | 2006 р. | 2007 р. | 2008 р. | 2008 р. у % до 2007 р. |
| Валова продукція (в порівнянних цінах 2005р.), тис. грн | 8781,0 | 7491,0 | 10935,5 | 145,9 |
| в тому числі: рослинництва | 4836,54 | 3932,30 | 6065,7 | 154,3 |
| тваринництва | 3944,5 | 3558,7 | 4869,8 | 136,8 |
| Вироблено валової продукції на 1 середньорічного працівника, тис. грн | 30,1 | 28,7 | 49,3 | 171,8 |
| У тому числі: у рослинництві | 38,1 | 27,7 | 85,4 | 308,3 |
| у тваринництві | 36,9 | 33,9 | 32,3 | 95,3 |
| Вартість товарної продукції,тис. грн | 8916,8 | 6674,6 | 20300,1 | 304,1 |
| Середньорічна вартість основних фондів, тис. Грн | 8993,8 | 8180,9 | 8417,5 | 102,9 |
| Середньорічна вартість оборотних активів, тис. грн | 5702,2 | 6325,0 | 10296,0 | 162,8 |
| Середньорічна чисельність працівників, осіб | 292 | 261 | 222 | 85,1 |
| У тому числі: у рослинництві | 127 | 142 | 71 | 50,0 |
| у тваринництві | 107 | 105 | 151 | 143,9 |
| Чисельність тварин переведене в умовне поголів’я, гол | 1243 | 1355 | 1365 | 100,7 |
| Чиста продукція, тис грн | 1917,0 | 873,3 | 5554,0 | у 6 р. |
| Прибуток (збиток), тис. грн | 557,7 | 359,3 | 5594,0 | у 15 р. |
| Рівень рентабельності, % | 6,7 | 5,7 | 38,0 | у 6,5 р. |
| Норма прибутку, % | 4,8 | 2,8 | 30,3 | у 10 р. |
Проаналізувавши наведену таблицю можна сказати,що найнижчі показники спостерігаються в 2007 році, це можна пояснити несприятливими природно-кліматичними умовами,що склалися в даному році і стали причиною зниження урожайності культур, а отже і зниженням деяких показників ефективності ведення господарства. Такі показники, як вартість валової та товарної продукції, чисельність працівників, середньорічна вартість основних та оборотних фондів, чиста продукція, в 2007 році є значно нижчими ніж у 2006 році, тому отриманий в даному році прибуток (359,3 тис. грн) є нижчим ніж у 2006році на 198,4 тис. грн.