Проблема реалізації молока сільськогосподарськими товаровиробниками, особливо господарствами населення, залишається вкрай складною. Останні виробляють 75 % молока, а переробні підприємства заготовили всього 39% загального його виробництва.
Проаналізуємо реалізацію молока та молочної продукції в СТОВ "Агрофірма"Зоря" за 2006 - 2008 роки, на основі таблиці 3.1 Визначимо обсяги та ціни реалізації за різними каналами.
Таблиця 3.1
Натуральні та вартісні показники реалізації молока в СТОВ "Агрофірма"Зоря" за 2006-2008 роки
| Канали реалізації | 2006 | 2007 | 2008 | ||||
| Натуральні показники | |||||||
| Кількість реалізації, ц | % | Кількість реалізації, ц | % | Кількість реалізації, ц | % | ||
| 1. Переробним підприємствам | 8150 | 98,7 | 8130 | 97,2 | 16330 | 100 | |
| 2. Населенню врахунок оплатипраці. | 70 | 0,8 | 170 | 2,0 | - | - | |
| 3. Видано пайовикам в рахунок орендної плати | - | - | 10 | 0,2 | - | - | |
| 4. На ринку через власні магазини | 40 | 0,5 | 50 | 0,6 | - | ||
| Всього | 8260 | 100 | 8360 | 100 | 16330 | 100 | |
| Вартісні показники | |||||||
| Вартість, тис. грн | Ціна грн/ц | Вартість, тис. грн | Ціна грн/ц | Вартість,тис. грн | Ціна грн/ц | ||
| 1. Переробним підприємствам | 799,6 | 98,11 | 868,8 | 106,86 | 3724,4 | 228,7 | |
| 2. Населенню врахунок оплатипраці. | 3,7 | 52,85 | 11,7 | 68,82 | - | - | |
| 3. Видано пайовикам в рахунок орендної плати | - | - | 0,8 | 80,00 | - | - | |
| 4. На ринку через власні магазини | 3,0 | 75,00 | 4,1 | 82,00 | - | - | |
| Всього | 806,3 | х | 885,1 | х | - | х | |
СТОВ "Агрофірма"Зоря" реалізовувало молоко у 2006-2007 роках за 4 каналами, що вказані у таблиці 3.1, у 2008 році даний вид продукції реалізовувався лише переробним підприємствам. Це можна пояснити тим,що ціни за якими реалізується молоко населенню та пайовикам є значно нижчими в порівнянні із цінами закупівлі, що пропонуються переробними підприємствами. Аналізуючи виручку від реалізації переробним підприємствам за досліджуваний період, то спостерігається поступове зростання,що пов’язане частково із зростанням питомої ваги обсягу у структурі каналів реалізації, а частково із зростанням ціни (яка зросла на 214% порівняно із 2007роком, та на 233,1 % в порівнянні із 2006 роком).
Звернувши увагу на те, що в останні роки досить зростає підсобне господарство у населення,реалізовувати молоко саме на переробні підприємства є досить доцільним кроком на шляху зростання прибутку від виробництва даного виду продукції.
Прогнозуючи кон'юнктуру ринків як на короткострокову, так і на довгострокову перспективу, найчастіше використовують метод розрахунку матеріальних балансів. Оскільки цінова кон'юнктура є похідною від співвідношення сумарного попиту і пропозиції, то маючи їх розрахунки, можна прогнозувати тенденції і самі рівні цін на перспективу. У таблиці 3.1 наведено баланси молока і молокопродуктів (перераховано в молоко) в Україні.
Таблиця 3.2
Баланс молока та молочних продуктів.
| 1995 | 2000 | 2003 | 2004 | 2005 | 2006 | 2007 | |
| Виробництво | 17274 | 12658 | 13661 | 13710 | 13714 | 13287 | 12262 |
| Зміна запасів на кінець року | -440 | -394 | -106 | -360 | -27 | 174 | -72 |
| Імпорт | 58 | 50 | 74 | 80 | 112 | 150 | 199 |
| Усього ресурсів | 17772 | 13102 | 13841 | 14150 | 13799 | 13263 | 12533 |
| Експорт | 1420 | 1100 | 1145 | 2126 | 1901 | 950 | 939 |
| Витрачено на корми | 3723 | 2203 | 1863 | 1296 | 1270 | 1326 | 1141 |
| Втрати | 80 | 10 | 6 | 3 | 3 | 7 | 5 |
| Фонд споживання | 12549 | 9789 | 10827 | 10725 | 10625 | 10980 | 10448 |
[14, с.344].
На сьогодні (і в найближчій перспективі) усі області України поділяють на три групи:
1. Області, де формуються експортні ресурси транспортабельних молочних продуктів (масла, твердих сирів, молочних консервів тощо) - Чернігівська, Сумська, Житомирська, Волинська, Рівненська, Львівська, Вінницька, Черкаська, Полтавська, Хмельницька, Тернопільська, Кіровоградська;
2. Області, де обсяг виробництва молока може задовольнити, в основному, лише внутрішні потреби в молоці й молокопродуктах (Чернівецька, Івано-Франківська, Закарпатська, Миколаївська, Херсонська);
3. Області, які не можуть забезпечити власні потреби в молоці та молокопродуктах (Київська, Донецька, Луганська, Дніпропетровська, Запорізька, Харківська, Одеська та Автономна Республіка Крим). У ці регіони надходить відповідна кількість переважно транспортабельних молочних продуктів з областей першої групи з тим, щоб забезпечити більш рівномірне споживання їх населенням [29, с.141-143].
Головним завданням у молокопродуктовому підкомплексі України є збереження і подальший розвиток створеного науково-виробничого потенціалу. Цей потенціал у безкризових умовах зможе повністю забезпечити потреби-країни у молоці та продуктах його переробки на внутрішньому ринку і дасть змогу наростити експортний потенціал країни. У 1990 р. поставки молокопродуктів у загальносоюзній фонд досягли 3,5 млн т (у перерахунку на молоко), або 14,5 % від загального виробництва молока. У наступні роки (1991-1994) експорт молокопродукції різко скоротився (до 479 тис. т у середньому за рік), у 1995-1996 рр. дещо зріс (1268 тис. т), а в 1997-1998 рр. дорівнював 250 тис. т., обсяги експорту продукції тваринництва у 2008 році становили 1182 млн. дол. США (17 % до всього експорту сільгосппродукції). Порівняно з відповідним періодом 2007 року відбулося збільшення на 51 % [25, с.154]
Експортно-імпортні операції на ринку молока і молочних продуктів в останні роки характеризуються різними тенденціями. Основними видами молокопродуктів, які експортуються з території України, є вершкове масло (до країн СНД) і сухе знежирене молоко (до країн СНД і далекого зарубіжжя).
Що ж до операцій імпорту, то тут відбувається суттєве зменшення кількості завезеного в Україну вершкового масла і збільшення обсягів імпортованого сухого молока. Тенденція зменшення імпорту вершкового масла збережеться і надалі, оскільки населення України буде віддавати перевагу вітчизняному маслу завдяки його високій якості й доступній ціні. Що стосується імпорту сухого молока, то його слід скоротити, бо Україна сама може забезпечувати потребу в ньому [26, с.138].
Національною програмою розвитку агропромислового виробництва і соціального відродження села на 1999-2010 рр. передбачається довести виробництво молока в Україні 2010 р. - до 20 млн т (проти 24,5 млн т у 1990 р. і 13,7 млн т у 1997 р.). При цьому важливо вибрати ефективний шлях збільшення виробництва молока.
Практика багатьох країн з розвиненою економікою свідчить, що програму збільшення виробництва молока можна ефективно вирішувати за істотного скорочення поголів'я молочної худоби. Так, у США поголів'я молочного стада за 1940-1993 рр. зменшилось у 2,4 раза, однак виробництво молока зросло в 1,4 раза за рахунок підвищення у 3,4 раза продуктивності корів. Скороченню в США поголів'я молочної худоби передувало значне поліпшення кормової бази і племінної роботи, а також нарощування поголів'я м'ясних спеціалізованих порід. Унаслідок цього були вирішені проблеми високоефективного виробництва як молока, так і якісного м'яса. Такий досвід може послугувати прикладом і для нашої країни [24, с.150-152].
В українському тваринництві до цього часу залишається безліч проблем, одна з яких - висока собівартість. За даними Мінагрополітики за останні 10 років сільськогосподарські підприємства від реалізації тваринницької продукції одержали майже 16 млрд. грн збитків, оскільки оптові ціни були в 1,5 - 2,0 раза меншими, ніж витрати на її виробництво. Через низький рівень технологічного розвитку сектора, диспаритет цін на сільськогосподарську та промислову продукцію, відсутність належного державного регулювання цей показник в цілому по Україні продовжує зростати у всіх галузях тваринництва.
Провівши дослідження на основі СТОВ "Агрофірма "Зоря" Оржицького району Полтавської області, можна сказати що підприємство є прибутковим і, враховуючи сучасний стан економіки країни, знаходиться на досить стабільному та ефективному етапі розвитку. Якщо зробити висновок, по 2008 році, то в даному році підприємство досягло досить високих результатів розвитку, а сама 38,0% рентабельності та 30,3% норми прибутку.
В підприємстві, максимально можливо, ефективно використовуються основні та оборотні фонди, а також земельні ресурси (99,2 % площі сільськогосподарських угідь займає рілля 70 % якої займають посіви зернових та технічних культур).
Виробництво продукції тваринництва у СТОВ "Агрофірма "Зоря" є не досить ефективним, і існує безліч проблем які необхідно вирішувати. Проте виробництво молока у господарстві приносить значні прибутки, проте рівень його рентабельності низький, і основною причиною цього є висока собівартість. Найбільші затрати підприємство витрачає на корми та оплату праці, а тому для нашого підприємства важливим є розширення власної кормової бази та застосування технологій виробництва молока із найменшими затратами праці.
Основними методами зниження собівартості продукції молочного скотарства, що розкриті у даній курсовій роботі,є противитратний механізм зниження собівартості та підвищення молочної продуктивності корів.
Противитратний механізм АПК - це спосіб функціонування сукупності економічних підойм та стимулів у системі економічного механізму з метою забезпечення зниження питомих виробничих витрат за зростання виробництва продукції на одиницю ресурсного потенціалу