КУРСОВА РОБОТА
"ПІДПРИЄМНИЦЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ В СУЧАСНИХ УМОВАХ ГОСПОДАРЮВАННЯ"
Вступ
Формування ринкових відносин в економіці, створення конкурентного середовища в країнах зумовлюють необхідність теоретичного обґрунтування та розробки практичного інструментарію забезпечення стабільного, сталого розвитку підприємницької діяльності. Підприємництво займає центральне місце в господарському комплексі будь-якої країни. Саме тут створюється національний дохід. А отже, від успіху здійснення підприємницької діяльності залежить соціально-економічний розвиток суспільства, ступінь задоволеності в матеріальних і духовних благах населення країни.
В сучасних ринкових умовах господарювання особливо гостро постає питання про розвиток підприємництва в Україні. Його становлення і розвиток свідчать про те, що проблема підприємницької діяльності досить багатогранна. Її економічні і правові основи знаходяться в стані формування та мають багато недоліків. Наукова розробка пов’язаних з підприємництвом питань, а також узагальнення вітчизняного і зарубіжного досвіду значно відстають від практики підприємництва. Так, формування й удосконалення підприємницького середовища – це шлях до стабілізації економіки країни, подальшого економічного і соціального розвитку кожного регіону.
Усі ці обставини й обумовлюють актуальність даної теми та необхідність більш глибокого вивчення проблем підприємництва як одного з основних напрямків господарської діяльності в сучасних умовах господарювання.
Об’єктом дослідження є підприємницька діяльність в сучасних умовах господарювання, зокрема в Україні.
Предметом дослідження є процеси формування та розвитку підприємництва в сучасній ринковій економіці, а також проблеми розвитку та регулювання підприємницької діяльності в економіці України.
Метою даної роботи є визначення теоретичних основ підприємницької діяльності, дослідження основних проблем становлення та розвитку підприємництва в Україні на сучасному етапі, виявлення чинників впливу на стан підприємницького сектора в ринковій економіці, а також пошук способів удосконалення підприємницької діяльності, що дасть змогу підвищити вплив підприємницького сектора на економіку країни та поліпшити стан ринкової системи господарювання.
Реалізація поставленої мети обумовлює вирішення таких завдань:
1) визначити роль і сутність підприємництва в умовах ринкових відносин;
2) провести аналіз функціонування суб’єктів підприємницької діяльності;
3) охарактеризувати основні види та організаційно-правові форми підприємницької діяльності в умовах розвитку України;
4) дослідити принципи та механізм реалізації підприємницької діяльності;
5) розглянути правові засади функціонування підприємницького сектору на сучасному етапі;
6) обґрунтувати основні напрямки розвитку сучасної підприємницької діяльності;
7) виявити основні чинники, що впливають на розвиток підприємництва;
8) з’ясувати особливості розвитку підприємництва в Україні та визначити шляхи вдосконалення функціонування підприємницької діяльності.
При проведенні даного дослідження були використані наступні методи:
а) методи збору та узагальнення інформації;
б) методи спостереження;
в) метод групування;
г) таблично-графічні методи;
д) метод аналізу.
1. Теоретичні основи підприємницької діяльності
1.1 Сутність, цілі, види та суб’єкти підприємництва
Підприємництво – явище досить широке і багатовимірне. Тому в теорії поняття «підприємництво» розглядається як різноаспектне, тобто існують різні визначення щодо його змісту:
1) підприємництво є економічною категорією, що виражає відносини між суб’єктами господарської діяльності, спрямованої на те, щоб забезпечити їм комерційний успіх – максимізувати дохід, підірвати монополію конкурентів та створити свою власну монополію;
2) підприємництво – це тип господарської поведінки, що ґрунтується на самостійності та незалежності суб’єктів стосовно вибору: що, скільки, як, для кого виробляти; на повній відповідальності за прийняті рішення та їх наслідки;
3) підприємництво є господарським мистецтвом, тобто це постійна економічна, організаторська та управлінська творчість з метою пошуку способів адаптації і прагнення до змін, які можуть забезпечити комерційний успіх;
4) підприємництво – метод економічного мислення, властивий людям, здатним до підприємства, який характеризується оригінальністю ідей та підходів до вирішення господарських проблем.
Згідно до Господарського кодексу України підприємництвом називають ініціативно-самостійну господарсько-комерційну діяльність, здійснювану окремими фізичними та юридичними особами з метою досягнення економічних та соціальних результатів та одержання прибутку [5, ст. 42.1]. Така діяльність здійснюється від свого імені, на власний ризик і під особисту майнову відповідальність окремої фізичної або юридичної особи.
Розуміння сутності підприємництва пов'язано з визначенням його ролі в економіці різних рівнів системи господарювання. Конкретно роль і значення підприємництва в економічному розвитку країни можна звести до наступного:
1) підприємництво слугує важелем для зміни структури економіки. Для підприємців основний спонукальний мотив – можливість одержання прибутку;
2) розвиток підприємництва створює «поживне середовище» для конкуренції. Підприємці сприяють швидшому оновленню техніко-технологічної бази і номенклатури продукції фірми. Вони стимулюють господарську активність, підтримуючи конкуренцію й існуючий ринок;
3) підприємництво можна вважати каталізатором економічного розвитку. Цей своєрідний прискорювач істотно впливає на збільшення обсягів виробництва; стимулювання інвестиційної діяльності; підвищення рівня попиту і пропозиції; прискорення темпів економічного розвитку економіки в цілому;
4) підприємництво сприяє економії і раціональному використанню всіх ресурсів.;
5) підприємництво забезпечує сильнодіючі стимули до високоефективної праці. У більшості випадків особистості, котрі мають власний бізнес, більше заінтересовані в якісній і продуктивній праці, ніж наймані працівники. Такий психологічний феномен вільної праці для одержання власного зиску забезпечує ще більший виграш для економіки в цілому.
Із зазначеного вище можна сказати, що підприємницька діяльність грає важливу роль в економічному розвитку країни.
Підприємництво, як один із напрямків господарської діяльності, характеризується такими ознаками:
1) ініціативністю, яка означає, що підприємець починає свою діяльність відповідно до потреб ринку на свій розсуд та без будь-яких застережень;
2) систематичністю підприємницької діяльності, що підкреслює її постійний характер;
3) власним ризиком підприємця – він ладен відчути на собі як позитивні, так і негативні наслідки підприємницької діяльності;
4) метою підприємницької діяльності, тобто одержанням прибутку;
здійсненням підприємництва під свою майнову відповідальність.
Підприємницька діяльність завжди має комерційний характер. Ці ознаки свідчать про те, що підприємцем може бути лише той суб'єкт, який здійснює господарську діяльність, діючи від свого імені, тобто фізична та юридична особа.
Суб’єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов’язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов’язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством [19, с. 10].
Суб'єктами підприємництва (підприємцями) можуть бути: громадяни України, інших держав, не обмежені законом у правоздатності або дієздатності, юридичні особи всіх форм власності.
Чинне законодавство України певною мірою обмежує можливість займатися підприємницькою діяльністю деяким категоріям громадян:
а) військовослужбовцям;
б) службовим особам органів прокуратури, державної безпеки, МВС, суду, державного арбітражу, державного нотаріату;
в) представникам органів державної влади та управління;
г) громадянам, що мають судимість за економічні злочини тощо.
Будь-яка економічна діяльність має бути доцільною. У більшості випадків головною метою підприємницької діяльності можна вважати виробництво продукції для задоволення потреб ринку і одержання максимально можливого прибутку. Виробляючи необхідні суспільству товари і послуги, підприємства формують матеріальні і соціальні умови життя і розвитку суспільства. Це є основним соціально-економічним аспектом мети будь-якого.
Отже, згідно з легальним визначенням поняття «підприємництво» є дві мети підприємницької діяльності: мета досягнення економічних і соціальних результатів, тобто спрямованість на задоволення суспільних потреб у товарах, роботах і послугах та мета одержання прибутку.
Знання про те, як поділяються підприємства на класифікаційні групи за певними ознаками в реальному економічному середовищі, має стати в нагоді під час вибору, наприклад, системи оподаткування, вибору стратегії розвитку бізнесу тощо. Достатньо повну класифікацію підприємств можна забезпечити, користуючись такими ознаками: мета і характер діяльності, форма власності майна, належність капіталу, правовий статус і форма господарювання, галузево-функціональний вид діяльності, технологічна і територіальна цілісність, розмір за чисельністю працівників. Класифікацію за цими ознаками наведено в таблиці 1.1.
Таблиця 1.1. Класифікація підприємств за певними ознаками
| Класифікаційні ознаки | Види підприємств |
| Mета і характер діяльності | Комерційні, некомерційні |
| Форма власності майна | Приватні, колективні, комунальні, державні, змішані |
| Належність капіталу | Національні, закордонні, змішані (спільні) |
| Правовий статус і форма господарювання | Одноосібні, кооперативні, орендні, господарські товариства |
| Галузево-функціональний вид діяльності | Промислові, будівельні, транспортні, торговельні, сільськогосподарські, інноваційно-впроваджувальні, банківські, страхові, туристичні тощо |
| Технологічна (територіальна) цілісність і ступінь підпорядкування | Головні (материнські), дочірні, асоційовані, філії |
| Розмір за чисельністю працівників | Малі (дрібні), середні, великі (надвеликі) |
Розглянемо більш детально види підприємств за наведеними ознаками.