Злиття компаній — це об'єднання рівнозначних компаній, яке породжує нову компанію. Як правило, компанії в злитті приблизно рівні по кіл-ть активів.
Важливо розуміти, що фактичне злиття компаній — рідке явище. Як описано вище, найчастіше, те, що називається злиттям, фактично є поглинанням за личиною злиття.
Синергія — мета поглинань і злиттів
Головний зміст злиттів і поглинань — синергія. Синергія — ця перевага від спільної діяльності. Адже це очевидно: коли із двох компаній виходить одна, потрібний один відділ бухгалтерії, а не два, один рекламний відділ, а не два, і т.п. Коли із двох компаній виходить одна, переваги можуть бути наступними:
- зменшення персоналу (англ. downsizing, rightsizing): як сказано вище, зменшується кількість співробітників з таких допоміжних департаментів як фінанси, маркетинг, і т.п. Також непотрібним стає одне з керівництв.
- економія за рахунок масштабу: за рахунок кількісного збільшення закупівель, транспортувань і т.п., нова компанія заощаджує на оптових умовах. Також треба пам'ятати про все, що потрібно по одній штуці на компанію: наприклад, системи захисту серверів, програма по облікові товару й персоналу й т.п.
- збільшення частки ринку: коли компанії поєднуються, то нова компанія має більшу частку ринку, і упізнаність бренда теж росте. Перевага полягає в тому, що завоювати нові частки ринку легше при великій частці, чому при малій. Також поліпшуються умови кредиторів, тому що до великої компанії більше довіри.
Але важливо розуміти, що не кожне злиття або поглинання супроводжується синергією. Часто буває, що в новій компанії відбуваються конфлікти, як це відбулося з Daimlerchrysler, де внутрішні статути компаній фундаментально не збігалися. На жаль, невдалі злиття й поглинання відбуваються не рідко.
Види злиття та поглинаня
Злиття будь-яке об'єднання госп суб'єктів, у рез-ті якого утвориться єдина ек одиниця із двох або більше раніше існуючих стр-р. У закордонній же практиці під злиттям може розумітися об'єднання декількох фірм, у результаті якого одна з них виживає, а інші втрачають свою самостійність і припиняють існування.
Поглинання компанії можна визначити як узяття однією компанією іншої під свій контроль, керування нею із придбанням абсолютного або часткового права власності на неї. Поглинання компанії найчастіше здійснюється шляхом скупки всіх акцій підприємства на біржі, що означає придбання цього підприємства.
У сучасному корпоративному менеджменті можна виділити безліч різноманітних видів злиття й поглинання компаній. Вважаємо, що як найбільше важливі ознаки кл-ції цих процесів можна назвати:
- характер інтеграції компаній;
- нац. приналежність поєднуваних компаній;
- відношення компаній до злиттів;
- спосіб об'єднання потенціалу;
- умови злиття;
- механізм злиття.
- Залежно від характеру інтеграції компаній:
- горизонтальні злиття – об'єднання компаній однієї галузі, що провадять те саме виріб або здійснюючих ті самі стадії в-ва;
- вертикальні злиття – об'єднання компаній різних галузей, зв'язаних технол. процесом в-ва готового продукту, тобто розширення компанією-покупцем своєї д-ті або на попередні виробничі стадії, аж до джерел сировини, або на наступні – до кінцевого споживача.
- родові злиття – об'єднання компаній, що випускають взаємозалежні товари.
- конгломератні злиття – об'єднання компаній різних галузей без наявності виробничої спільності, тобто злиття такого типу – це злиття фірми однієї галузі з фірмою іншої галузі, що не є ні постачальником, ні споживачем, ні конкурентом. У рамках конгломерату поєднувані компанії не мають ні технолог., ні цільової єдності з основною сферою д-ті фірми-інтегратора.
Залежно від національної приналежності поєднуваних компаній:
- національні злиття – об'єднання компаній, що перебувають у рамках однієї держави;
- транснаціональні злиття – злиття компаній, що перебувають у різних країнах, придбання компаній в інших країнах.
Залежно від відношення упр персоналу компаній до угоди по злиттю або поглинанню компанії:
- дружні злиття – злиття, при яких керівний склад і акціонери що здобуває й що здобувається (цільовий, обраної для покупки) компаній підтримують дану угоду;
- ворожі злиття – злиття й поглинання, при яких керівний склад цільової компанії (компанії-мішені) не згодний з угодою, що готується, і здійснює ряд противозахватных заходів. У цьому випадку компанії, що здобуває, доводиться вести на ринку цінних паперів дії проти цільової компанії з метою її поглинання.
Мотиви злиття і поглинань.
У найбільш поширеному розумінні злиття чи поглинання є одним із додаткових способів укрупнення бізнесу, розширення компанією своєї д-ті та сфер впливу на окремому ринку. Відповідно до загальноприйнятого за кордоном підходу під злиттям розуміють будь-яке об'єднання господарюючих суб'єктів, у результаті якого утворюється єдина ек одиниця із двох або більше раніше існуючих структур.
Теорія і практика сучасного корпоративного менеджменту висуває досить багато причин для пояснення злиття і поглинання компаній.
Підвищення якості управління. Усунення неефективності. Злиття й поглинання компаній можуть ставити своєю метою досягнення диференційованої ефективності, що означає, що управління активами однієї з фірм було неефективним, а після злиття активи корпорації стануть більш ефективно керованими.
Податкові мотиви. Діюче податкове законодавство стимулює часом злиття й поглинання, результатами яких є зниження податків або одержання податкових пільг. Наприклад, високоприбуткова фірма, що несе значне податкове навантаження, може придбати компанію з більшими податковими пільгами, які будуть використані для створеної корпорації в цілому.
Диверсифікованість виробництва. Допомагає стабілізувати потік доходів, що вигідно й працівникам даної компанії, і постачальникам, і споживачам (через розширення асортиментів товарів і послуг). Цей мотив пов'язаний з надіями на зміну структури ринків або галузей, з орієнтацією на доступ до нових важливих ресурсів і технологій.
Різниця в ринковій ціні компанії й вартості її заміщення. Найчастіше простіше купити діюче підприємство, ніж будувати нове. Це доцільно тоді, коли ринкова оцінка майнового комплексу цільової компанії (компанії-мішені) значно менше вартості заміни її активів.
Різниця між ліквідаційною й поточною ринк вартістю (продаж "врозкид"). Інакше цей мотив можна сформулювати в такий спосіб: можливість "дешево купити й дорого продати". Нерідко ліквідаційна вартість компанії вище її поточної ринкової вартості. У цьому випадку фірма, навіть за умови придбання її за ціною трохи вище поточної ринкової вартості, надалі може бути продана "врозкид", вроздріб, з одержанням продавцем значного доходу.
Особисті мотиви менеджерів. Прагнення збільшити політичну вагу керівництва компанії. Безумовно, що ділові рішення щодо злиття й поглинання компаній ґрунтуються на економічній доцільності. Однак є приклади, коли подібні рішення базуються скоріше на особистих мотивах управлінців, ніж на економічному аналізі.
Крім традиційних мотивів інтеграції можуть зустрічатися й специфічні. Так, злиття для укр компаній являють собою один з деяких способів протистояння експансії на укр ринок могутніших західних конкурентів.
Висновки та перспективи подальших досліджень. Злиття та поглинання підприємств, як і будь-які інші економічні угоди, потребують ретельного обґрунтування шляхом оцінювання можливих переваг та ризиків. З огляду на це, перспективи подальших досліджень авторів передбачають розроблення методів кількісного оцінювання економічних ефектів угод злиття та поглинання підприємств.
Література
1. Владимирова И.Г. Слияния поглощения компаний: характеристика современной волны // Менеджмент в России и за рубежом. – 2002. –№ 1. – С. 34–43.
2. Галпін Дж.Т. Полное руководство по слияниям и поглощениям компаний. – М: “Вильямс ИД”, 2005. – С. 879.
3. Гохан П.А. Слияния, поглощения и реструктуризация компаний. – М: Альпина Бизнес Букс, 2006. – С. 487.
4. Завялова Е.В. Міжнародні злиття та поглинання: досвід Заходу. -К.: Рант,2002. – 344 с.
5. Економічна енциклопедія: У 3х т. / С.В. Мочерний (відп. ред.) та ін. –К.: Видавничий центр «Академія», 2000–2002. – Т. 1 – 864 с.; – Т. 2 –848 с.; – Т. 3 – 952 с.
6. Економіка України: стратегія і політика довгострокового розвитку / Заред. акад. НАН України В.М. Геєця. – К.: Ін-т економ. прогнозування;Фенікс, 2003. – 1008 с.
7. Пасхавер О. Перспективи приватного підприємництва в Україні:
приватизація і зростання нового капіталу // Економіка України. – 2000. –№ 4. – С. 35.