Класики стверджують, що і інвестиції і заощадження залежать від процентної ставки. Кейнсіанці заявляють, що насправді заощадження залишаються постійними, незалежно від ставки відсотка, і змінюються відповідно з чистим доходом. Класики виступають за принцип «laissez-faire» – невтручання держави в економіку країни, а кейнсіанці стверджують, що тільки таким чином можна боротися з безробіттям. У монетаристів є успішний досвід впровадження своїх теорій у практику під час енергетичної кризи 70-х, коли економіка більшості розвинутих країн була уражена стагфляцією, а послідовники Кейнса гордяться економікою США, що переживала небувале економічне зростання останні два десятиріччя і пропагують «парадокс ощадливості», коли прагнення накопити грошей приводить до протилежних результатів. У відповідь на це їм приводять у приклад самого Пола Самуельсона, автора знаменитого «Економікс». Ця книга перевидавалася більше 15 разів і по ній можна від слідкувати, як сам Самуельсон змінив своє ставлення до заощаджень. У 13 виданні (1989) він уже у співавторстві з Нордхаусом пише про те, що «більшість економістів вважають, що поточний рівень заощаджень дуже малий, щоб гарантувати стабільний і здоровий рівень інвестицій в економіці 90-х..», тобто фактично відходить від кейнсіанської теорії.
По якому б шляху не пішла Україна у XXI ст., важливо органічно і злагоджено розвивати всі галузі національного господарства. Можна тільки догадуватися, з чим нам доведеться зіткнутися через кілька десятків років, але одне відомо точно – це буде суровий шлях, не позбавлений випробувань, помилок і розчарувань. [1]
Макроекономічна стабільність – запорука високих соціальних видатків. «За останні два роки соціальні видатки зростають неймовірними темпами, а соціальний аспект став ключовим як у бюджетному процесі, так і для всіх політичних ініціатив українських партій», – наголосив під час виступу у Верховній Раді 04.12.2007 року кандидат на посаду спікера ВР Арсеній Яценюк. Вважаю, сьогодні в Україні треба поєднувати соціальну політику зі здоровою макроекономікою – аби не вийшло так, що, поставивши на перше місце виключно соціальні питання, ми забули про те, що казна може стати пустою», – зауважив він.
«Макроекономічна стабілізація, розвиток внутрішнього ринку, ріст внутрішнього продукту і формування доходної бази обов`язково мають йти на формування великої соціальної інфраструктури і забезпечення соціальних видатків», – підкреслив Яценюк. [8]
1. www.aup.ru
2. Базилевич В., Базилевич К., Баластрик Л. Макроекономіка: Навч. посібник. – К.: Знання, 2007. – 678 с.
3. Панчишин С. Макроекономіка: Навч. посібник. Вид. 2-ге, стереотипне. – К.: Либідь, 2002. – 616 с.
4. http://orags.narod.ru
5. CampbellR. McConnell, StanleyL. Brue. Economics. Thirteenthedition, v. I. – McGraw-hill, inc., 2000. – 467 p.
6. Державний комітет статистики України – www.ukrstat.gov.ua
7. Український центр економічних та політичних досліджень ім. Разумкова – www.uceps.com.ua
8. www.nuns.com.ua