На нашу думку, основою методу визначення обсягу лізингових платежів є ідея, яка полягає в наступному. Лізингові платежі складаються із суми амортизаційних відрахувань і лізингового відсотка. Лізинговий відсоток, у свою чергу, залежно від виду лізингу може складатися з таких складових частин: плати за кредитні ресурси, комісійних виплат, платежів за додаткові послуги лізингодавця. Таким чином, загальна сума лізингових платежів за лізинговою угодою становитиме:
Лп =А + Лвідс, (1)
де Лвідс – лізінговий відсоток
Лвідс= Пк + Пком + Пп (2)
Пк + Пком + Пп – складові частини лізингового відсотка.
Плата за використовувані кредитні ресурси (Пк) визначається за формулою:
(3)
де К – величина кредитних ресурсів, що залучаються для проведення лізингової операції;
С – ставка за користування кредитними ресурсами.
У свою чергу величина кредитних ресурсів визначається за формулою:
(4)де Сп – вартість обладнання на початок року;
Ск – вартість обладнання на кінець року;
Т – кількість років, на яку укладається лізингова угода.
Розмір комісійних виплат (Пком) визначається за формулою:
(5)де Ском – ставка комісійної винагороди.
Розрахунок платежів за додаткові послуги лізингодавця (Пп) проводиться за формулою:
Пп = Вв + Вп + Вр + Ві (6)
де Вв – витрати на відрядження працівників фірми-лізингодавця;
Вп – витрати на послуги (юридичні консультації, інформація про експлуатацію обладнання і так далі);
Вр – витрати на рекламу лізингодавця;
Ві – інші види витрат на послуги лізингодавця.
Величина амортизаційних відрахувань, що належать лізингодавцю (А), розраховується за формулою:
(7)де С – балансова вартість обладнання;
Н – норма амортизаційних відрахувань;
Т – період дії лізингової угоди.
Величина лізингових внесків розраховується відповідно до визначеної лізинговим договором їх періодичності.
Методика визначення лізингових платежів, що приводиться, може розглядатися як основа розрахунку плати по лізингу незалежно від його вигляду. Разом із тим, у кожному конкретному випадку розрахунок лізингових платежів залежатиме від особливостей лізингової угоди, які визначаються видом лізингу, а також від обраного лізингодавцем і лізингоодержувачем виду лізингових платежів [7].
Нижче наведений приклад розрахунку лізингових платежів, складений з урахуванням:
особливостей виду лізингу – оперативний лізинг;
обсягів обслуговування обладнання, які беруть на себе лізингодавець і лізингоодержувач, – додаткові послуги надає лізингодавець;
методи розрахунку амортизації – звичайний метод;
методи нарахування лізингових платежів – платежі з фіксованою сумою;
способу сплати –рівними частками.
Застосуємо вищевказані формули до конкретного лізингового контракту [1, ст.288]. Ковбасний завод за підсумками 2007 року мав оборот 2,3 млн. грн. і 635 тис. грн. чистого прибутку. Завод спочатку був оснащений вітчизняним обладнанням, яке після трьох років експлуатації часто виходило з ладу. Обладнання було розраховане на виробництво 5 тонн ковбасних виробів на день, тоді як на ньому зазвичай виготовлялося 10 тонн. Для того щоб одночасно підвищити обсяги виробництва і поліпшити якість продукції, завод купив навпрямки у німецького виробника шприц для набивання ковбасного фаршу в оболонку і за допомогою лізингової компанії взяв у лізинг обладнання для оброблення і затискання ковбасних батонів (полікліп). Ці два агрегати могли обслуговуватися тільки двома робітниками і без особливих зусиль забезпечували виробництво 15 тонн ковбаси у дві зміни. Восени 2007 року все обладнання коштувало 550 тис. грн. Кредит у банку під 80% можна було отримати тільки на три місяці, тоді як лізинг був розрахований на чотири роки. Норма амортизаційних відрахувань на повне відновлення обладнання – 10% річних. Процентна ставка за кредитом, що залучався для здійснення лізингової операції, – 10% річних. Погоджений відсоток комісійних – 4% річних. Капітальний ремонт обладнання, його технічне обслуговування здійснює лізингоодержувач. Лізингодавець надає користувачеві деякі додаткові послуги, витрати за якими становлять:
витрати на відрядження працівників лізингодавця – 1,6 тис. гривень;
витрати на надання юридичних консультацій з питань укладання лізингової угоди – 1,5 тис. гривень
витрати лізингодавця на консультації щодо експлуатації устаткування, включаючи організацію пробних випробувань, – 2,5 тис. гривень.
Виплата лізингових внесків проводиться щорічно рівними частками. В угоді передбачено, що після закінчення терміну лізингу лізингоодержувач придбаває об'єкт лізингу у власність, виходячи з його залишкової вартості.
лізинг платіж амортизація господарство
Таблиця 1. Розрахунок середньорічної вартості обладнання, тис. грн.
Період | Вартість устаткування на початок року | Сума амортизаційних відрахувань | Вартість устаткування на кінець року | Вартість устаткування середньорічна |
1 рік | 550 | 55 | 495 | 522,5 |
2 рік | 495 | 55 | 440 | 467,5 |
3 роки | 440 | 55 | 385 | 412,5 |
4 роки | 385 | 55 | 330 | 357,5 |
Розрахунок загального розміру лізингових платежів 1-й рік
Пк1 = 522.5 х 10 / 100 = 52.25 тис. грн.
Пком1 = 522.5 х 4 / 100 = 20.9 тис. грн.
Пп1 =(1.6 + 1.5 + 2.5)/4 = 1,4 тис. грн.
Лвідс1 = 52.25 + 20.9 + 1.4 = 74.55 тис. грн.
А1 = 550 х 10 / 100 = 55 тис. грн.
Лп 1 = 74.55 + 55 = 129.55 тис. грн.
2-й рік
Пк2 = 467.5 х 10 / 100 = 46.75 тис. грн.
Пком2 = 467.5 х 4/ 100 = 18.7 тис. грн.
Пп2 = 5.6 / 4 = 1.4 тис. грн.
Лвідс2 = 46,75 + 18.7 + 1.4 = 66.35 тис. грн.
А2 = 550 х 10 / 100 = 55 тис. грн.
Лп 2 = 66,35 + 55 = 121.35 тис. грн.
3-й рік
Пк3 = 412.5 х 10 / 100 = 41.25 тис. грн.
Пком3 = 412.5 х 4 / 100 = 16.5 тис. грн.
Пп3 = 5.6 / 4 = 1.4 тис. грн.
Лвідс3 = 52.25 + 20.9 + 1.4 = 59.15 тис. грн.
А3 = 550 х 10 / 100 = 55 тис. грн.
Лп3 = 59.15 + 55 = 114.15 тис. грн.
4-й рік
Пк4 = 357.5 х 10 / 100 = 35.75 тис. грн.
Пком4 = 357.5 х 4 / 100 = 14.3 тис. грн.
Пп4 = 5.6 / 4 = 1.4 тис.грн.
Лвідс4 = 35.75 + 14,3 + 1.4 = 51,45 тис. грн.
А4 = 550 х 10 / 100 = 55 тис. грн.
Лп4 = 51.45 + 55 = 106.45 тис. грн.
Загальна сума лізингових платежів за період дії лізингової угоди становить
Лп = 129.55 + 121.35 + 114.15 + 106.45 = 471.5 тис.грн.
Розрахунок залишкової вартості устаткування (Зо), за якою воно буде продане лізингоодержувачу після закінчення терміну лізингу:
Зо = С – А, (8)
де С – балансова (первинна) вартість устаткування;
Со = 550 - 220 = 330 тис.грн.
Одним з основних питань, що характеризують істотні особливості лізингових відносин, є визначення умов компенсації залишкової вартості майна після закінчення терміну лізингу. Якщо залишкова вартість майна по лізинговому контракту повертається лізингодавцю, то може розглядатися як додаткове джерело прибутку. З іншого боку, деякі лізингоодержувачі заперечують проти передачі лізингодавцю цієї залишкової вартості, оскільки, на їх думку, вона повністю погашається протягом терміну лізингу. На нашу думку, якщо залишкова вартість майна виявиться значною в порівнянні з первинною вартістю, а лізингодавець наполягає на її поверненні, то придбання майна в кредит поза сумнівом вигідніше, ніж по лізингу. Якщо ж лізингодавець передає лізингоодержувачу право на купівлю майна наприкінці терміну лізингу за ціною, значно нижчою, ніж його ринкова вартість, то лізингова пропозиція має переваги.
У даному методі лізингові платежі розраховуються, виходячи із середньорічної вартості майна. На розрахунковий розмір суми лізингових платежів не впливають їх періодичність (рік, півріччя, квартал, місяць), терміновість їх виплат (початок чи кінець періоду платежу). Розмір платежів розраховується шляхом ділення загальної суми на кількість платежів упродовж терміну лізингу. У кожному розрахунковому році плата за використовувані кредитні ресурси співвідноситься із середньорічною сумою непогашеного кредиту в поточному році або середньорічною залишковою вартістю майна. Тому такий підхід не враховує суму боргу, що постійно змінюється протягом року залежно від періодичності платежів [9].
На нашу думку, більш обґрунтований підхід до визначення розміру лізингового відсотка на основі формули ануїтетів, яка виражає взаємозв'язану дію на його величину всіх умов лізингової угоди: суми і терміну контракту, періодичності платежів. Відсоток за кредит (плата за вартість кредитних ресурсів, що надаються) нараховується на поточну суму боргу, і його величина зменшується протягом терміну лізингового договору. При цьому загальні виплати, що є сумою амортизації і відсотка, постійні за рахунок зростання амортизації.
Цей метод також враховує, що лізингова угода може передбачати платіж з авансом. Лізингоодержувач надає лізингодавцю аванс або внесок у розмірі 15-20% купівельної вартості об'єкту операції при підписанні договору, а решту суми сплачує впродовж терміну договору.
Формула розрахунку лізингових платежів має такий первинний вигляд:
, (19)де Sлп – сума лізингових платежів;
С – вартість лізингового майна;
Т – строк договору;
Лвідс – ставка лізингового відсотка з розрахунку на тривалість
періоду платежів;
г – періодичність лізингових платежів (кількість за рік).
Ставку лізингового відсотка з розрахунку на тривалість періоду платежів можна визначати, зокрема, діленням річної ставки лізингового відсотка на періодичність лізингових платежів, тобто за методом простих відсотків.
При укладенні лізингової угоди, як правило, не передбачається повна амортизація вартості взятого в лізинг майна. Це положення залежить від чинного в країні законодавства. Так, наприклад, у США розрахункова ліквідаційна вартість (залишкова вартість) не віднімається при обчисленні зносу в тому разі, якщо вона не перевищує 10% первинної вартості. Разом із тим, загальна сума зносу не повинна перевищувати різницю між початковою і ліквідаційною вартістю обладнання.