Економічне обґрунтування і розрахунки надання технічних засобів господарствам у лізинг (стр. 2 из 3)
Для визначення суми платежів, що враховує величину залишкової вартості, застосовується формула, яка є узагальненням попередньої:
, (10)де dзалиш. – частка залишкової вартості.
У разі, коли перший лізинговий платіж здійснюється авансом у момент підписання лізингоодержувачем протоколу про приймання обладнання, в розрахунок суми платежу вноситься корегуючий коефіцієнт за формулою:
(11)Цю суму слід вважати основною, проте не повною. Річ у тім, що необхідно враховувати такі елементи лізингових платежів, як: ризикова премія; плата за передбачені в лізинговому договорі додаткові послуги, що надаються лізингодавцем лізингоодержувачу; плата за страхування лізингового майна, якщо воно було застраховане лізінгодавцем; сума податків, виплачуваних лізингодавцем, за майно, що здається в лізинг, і так далі. Вони повинні враховуватися окремо. При цьому необхідно мати на увазі, що ризикова премія лізингодавця може бути врахована у ставці лізингового відсотка [91]. Всі чинники ризику лізингова компанія має врахувати в ціні: більший ризик супроводжується вищими ставками лізингових платежів. Отже, можна підвищити розмір лізингового відсотка залежно від того, як сторони домовляться, і тоді в остаточну формулу не потрібно буде вводити ще один додаток. Додаткові послуги лізингодавця лізингоодержувачу (наприклад, консалтингові, юридичні, технічні, страхування та ін.) можуть бути непостійними й оплачуватися нерівномірно. Це залежить від обсягу послуг і умов укладеного договору лізингу. Вони можуть бути розраховані за абсолютною величиною і додані до основної суми лізингового платежу.
Плата за страхування лізингодавцем майна переданого в лізинг нараховується на залишкову вартість і на суму страхового платежу збільшується розмір лізингового платежу.
У викладеному вище методичному підході лізингові платежі діляться на дві частини, перша з яких служить для відшкодування інвестиційних витрат (амортизації балансової вартості майна), а друга становить лізинговий відсоток і включає плату за кредит і винагороду лізингодавцю з урахуванням плати за ризик і додаткові послуги. Якщо плата за кредит (ставка відсотка за кредит) зазвичай відома при укладанні договору лізингу, то обґрунтування інших складових ставки лізингового відсотка є досить не простим завданням. Разом із тим, від величини ставки лізингового відсотка залежить як ефективність роботи лізингодавця, так і привабливість лізингу для лізінгоодержувача.
Пропонований нами метод розрахунку лізингових платежів ґрунтується не на відомій заздалегідь ставці лізингового відсотка, а на явному обліку витрат лізингодавця, пов'язаних з його діяльністю, а також обов'язкових платежів до бюджету. Мета пропонованого підходу –забезпечення беззбиткової діяльності лізингодавця впродовж договору лізингу.
Лізинговий відсоток необхідний для уніфікації лізингових платежів, щоб показати можливість використання універсального методу їх розрахунку. Він не може і не повинен бути похідним, оскільки в зіставленні з позиковим відсотком він є орієнтиром вигідності використання лізингу чи кредиту в банку. Весь набір складових частин лізингового відсотка (Пк + Пком + Пп) не повинен в абсолютній сумі перевищувати величину позикового відсотка. Це означає, що ставка лізингового відсотка в пропонованому методі – початковий, а не похідний параметр розрахунку. Ця ставка має бути розрахована на первинному етапі, на основі якої отримують абсолютну величину лізингових платежів. Призначення ставки лізингового відсотка – порівняння ефективності лізингових операцій, а також оцінка ефективності договору лізингу з позиції лізингоодержувача.
Для обліку всіх витрат лізингової компанії, і розрахунку розміру лізингових платежів для того, щоб забезпечити беззбиткову діяльність лізингодавця формулюють перелік витрат - це витрати на обслуговування банківських кредитів, витрат на додаткові послуги, обумовлені в лізинговій угоді, поточних, інвестиційних та інших.
Під інвестиційними витратами розуміються витрати лізингодавця, пов'язані з придбанням предмета лізингу, зокрема:
– вартість предмета лізингу з урахуванням торгової знижки;
– витрати по митному оформленню й оплаті митних зборів, тарифів і мит, пов'язаних з предметом лізингу;
– комісійна винагорода торгового агента;
– витрати з транспортування, а також охорони і страхування предмета лізингу при транспортуванні;
– витрати щодо зберігання предмета лізингу до моменту введення його в експлуатацію;
– витрати з установлення і монтажу;
– витрати з навчання персоналу лізингоодержувача;
– інші витрати
Вважатимемо відомими повну вартість майна з урахуванням торгової знижки, включаючи митні платежі, вартість послуг посередників, витрати на транспортування, зберігання, установлення і монтаж, навчання персоналу та інші витрати (без ПДВ). Позначимо цю величину С, податок на додану вартість позначимо Нпдв – тоді повна вартість лізингового майна, включаючи всі додаткові витрати і ПДВ, складе Спдв
Спдв = С+ Нпдв (12)
При обліку майна як на балансі лізингодавця, так і лізингоодержувача, балансова вартість майна дорівнює С. Разом із тим, потреба в грошових коштах, необхідних для придбання майна, становить Спдв.
Витрати лізингодавця пов’язані з виконанням лізингової угоди на протязі всього строку дії - поточні і визначаються функціонуванням лізингодавця як суб'єкта господарської діяльності лізингу і включають витрати на оплату товарів, робіт і послуг, зокрема орендну плату; витрати на оплату праці і відрахування до соціальних фондів; податки і збори; інші витрати, Пропонований метод розрахунку лізингових платежів базується на такому групуванні поточних витрат:
– експлуатаційні витрати, річний обсяг – Е;
– податки, що включаються до складу витрат, до яких віднесені:
а) податок на користувачів автомобільних доріг, база податку – обсяг
лізингових платежів, ставка податку – Стд;
б) інші податки, що включаються до складу витрат, річний обсяг
позначимо Пін
– податки, що віднесені на фінансові результати, включаючи:
а) податок на утримання житлового фонду, база податку – обсяг лізингових платежів, ставка податку – Стж;
б) податок на майно, база податку – середньорічна залишкова вартість майна, ставка податку – Стм;
в) податок на прибуток, база податку – оподатковуваний прибуток, ставка податку – Стп.
Витрати лізингодавця на обслуговування кредиту, використаного ним для придбання майна, складаються з:
– погашення основної суми боргу, величина кредиту – К;
– виплати відсотків за кредит, річна відсоткова ставка –р.
К = dк х Спдв = dк х (С +Спдв) (13)
При визначенні обсягів лізингових платежів враховуватимемо кілька специфічних параметрів лізингового договору:
– частку авансового платежу – dав
– термін договору (років) –Т;
– періодичність лізингових платежів (у рік) – г;
– річну норму амортизаційних відрахувань – а;
– коефіцієнт прискорення амортизації – кп.
Враховуючи введені параметри, можна визначити три складових вартості лізингового майна: вартість авансового платежу Сав; залишкову вартість Сзалиш.; вартість, що підлягає оплаті лізинговими платежами, Слп
Сав = dавС (14)
Слп = а ку Т С (15)
Сзалиш. = (1 - dав - а ку Т) С (16)
Вважатимемо величиною, що знаходиться, суму лізингових платежів за весь термін договору, яку позначимо Sлп. При викладі методу всі показники, що відносяться до поточної діяльності, розглядатимемо в річному обчисленні. Таким чином, річний обсяг лізингових платежів дорівнює Sлп/т – ця величина – валовий дохід лізингодавця. Перейдемо до визначення витрат. Податок на користувачів автомобільних доріг Стд:
Стд = Стд Sлп/т (17)
Для розрахунку податків, що віднесені на фінансові результати, враховуватимемо такі співвідношення між показниками. Собівартість S є сумою експлуатаційних витрат, амортизаційних відрахувань і податків, що включаються до складу витрат. Валовий прибуток Пв розраховується як різниця між річним обсягом лізингових платежів і собівартістю. Для визначення оподатковуваного прибутку Пн необхідно розрахувати: податок на майно Пм та відняти їх суму від валового прибутку. Прибуток оподаткування служить базою визначення податку на прибуток Пп за відомою ставкою цього податку. При визначенні податку на майно як базу використовуватимемо середню за весь термін договору залишкову вартість майна, що дорівнює С(1 - dав - 0.5аку Т):
S = Е + а куС + СтдSлп/Т + Пін (18)
Пв=Sлп/Т–(Е +акуС+СтдSлп/Т+Пін)=Sлп (1-Стд)/Т–Э-акуС–Нпрз (19)
Пн-Пв-Нж=Sлп(1-Стд–Стж)/Т–С(аку(1–Стм0,5Т)+Стм(1–dав))–(Е+Нін)
Чистий прибуток
Пч = Sлп(1 – Стд – Cтж)(1 – Стп)/Т – С(аку(1 – Стм 0,5Т) + Стм(1 – dав))(1- Стп) – (Е + Пін)(1 – Стп) (21)
Амортизаційні відрахування
А = а ку С (22)
Як одну з передумов методу використовуватимемо твердження про погашення кредиту за схемою аннуїтету за умови, що термін, на який береться кредит, співпадає з терміном лізингового договору. Схема аннуїтету припускає, що погашення основного боргу і виплата відсотків в сумі складають упродовж всього періоду кредитного договору постійну величину. У цьому разі річні виплати за кредитом, включаючи відсотки, становитимуть:
В = dк(С + Нпдв) г рr(1 – рr)Т/((1 – рr)Т - 1) , (23)