Фpaнчaйзинг як метод управління готелями показав оптимальні результати. Широко відомі такі ланцюги, як “Холлідей Інн”, “Редіссон САС”, в яких значна частка підприємств входить в ланцюг за договором фpaнчaйзингу.
В Росії, зокрема, в Москві, є 13 готелів, які входять до міжнародних готельних ланцюгів “Інтерконтиненталь”, “Редіссон САС”, “Шератон”, “Марріот”, “Софітель”, “Новотель” та ін. Це спільні підприємства, побудовані або реконструйовані на кошти готельних ланцюгів. На ринку готельного господарства Росії функціонують крупні готельні ланцюги, але пов’язувати це явище з фpaнчaйзингом навряд чи можливо. [14, c. 27]
Цікавим є той факт, що декілька років тому АТ “Москва” намагалось на умовах фpaнчaйзингу залучити групу “Чойз”, але поки що корейська сторона не поспішає з прийняттям рішення.
Вплив на соціальну структуру суспільства та ринок зайнятості є одним із найбільш позитивних ефектів фpaнчaйзингу на макроекономіку. За даними статистики, в 1988-1989 рр, у франшизних системах США було створено більше 400 тис. робочих місць. (Для порівняння - найвидатніші американські компанії, поєднані журналом Fortune в числі 500 найкрупніших підприємств країни змогли створити в аналогічний період тільки 10 тис. робочих місць.
В сучасних умовах якісних змін в технологіях комунікацій та транспорту, туризм стає однією з найбільш потужних сил в світовому розвитку з точки зору його вагомого внеску в економіку, політику, фінанси і культуру. Складні технології в системі маркетингу та резервування забезпечують готельним ланцюгам можливість діяти на глобальному ринку, при цьому процес глобалізації ( встановлення та розширення компаніями своєї діяльності в різних країнах світу) має не тільки чисто технологічні, але й економічні причини та цілі.
За даними Міжнародної асоціації фpaнчaйзингу, середня рентабельність інвестицій за перші 10 років роботи для звичайних незалежних підприємств складає близько 300%, для компаній же, що працюють у рамках фpaнчaйзингових угод, — більш 600%. З усіх незалежних компаній, якы створюються у світі, протягом 3-х років у середньому близько 90% припиняють своє існування, для фpaнчaйзингових же компаній частка банкрутів у перші 3 роки складає менше 10%. У цілому, за останні п'ять років у світі менше 8% фpaнчaйзингових підприємств виявилися нежиттєздатними.
Думки фахівців щодо офіційної дати народження фpaнчaйзингу як технології бізнесу трохи неоднозначні. Одні зв'язують його появу з активним використанням англійськими броварниками на початку XIX століття так називаної системи «об'єднаних будинків». Інші затверджують, що корені фpaнчaйзингу варто шукати ще глибше — у середньовічній Англії, де активно відбувалася торгівля правами на проведення ярмарків і базарів, будівництво й експлуатацію доріг. Однак більшість експертів вважають першим прикладом реалізації технології фpaнчaйзингу в її сучасному виді схему продажу швейних машинок, що активно застосовувалася компанією Singer у середині XIX століття в США. У результаті проведення політики активного розширення виробництва компанія Singer зштовхнулася з необхідністю централізованого сервісного обслуговування і ремонту величезної кількості швейних машин, що виявилося економічно неефективним. Було прийняте рішення про створення мережі фінансово незалежних компаній з наданням їм виключних прав продажу й обслуговування швейних машин Singer на визначеній території. Виробництво забезпечувала компанія Singer, надаючи машинки фpaнчaйзі зі значною знижкою в порівнянні з ринковими цінами. Дане нововведення дозволило в короткий термін (близько 10 років) потроїти обсяг виробництва. Аналогічну схему — надання визначених прав на використання торгового знака, продукції і/чи технології — надалі успішно використовували такі компанії, як Coca-Cola (з 1886 року), General Motors (з 1898 року, на сьогодні — більш 11000 фpaнчaйзи), A&W Root Beer (з 1924 року). З початку 1930-х років фpaнчaйзинг став основним напрямком розвитку ресторанів фаст-фуд, зокрема таких компаній, як McDonald's, Kentucky Fried Chicken, Dairy Queen і Hardee's, компаній Pepsi і 7-UP. Після «великої депресії» у США нафтопереробні компанії почали використовувати джоббинг — своєрідний аналог фpaнчaйзингу. У 60-70 роках ХХ сторіччя в США почався дійсний бум фpaнчaйзингу в розвитку малого і середнього бізнесу. У країні відкривалася величезна кількість турагентств, готелів, хімчисток, пралень, СТО, салонів краси, ресторанів, кафе, розважальних клубів і т.д. [43, c. 109].
У силу своїх очевидних переваг і підтвердженої на практиці ефективності фpaнчaйзинг дуже швидко завоював широку популярність в усьому світі. На сьогоднішній день фpaнчaйзинг використовується в більш ніж 75 сферах бізнесу — від фаст-фуд і ресторанів до операцій з нерухомістю і юридичними послугами.
За даними FRANDATA Corporation, сферами економіки, у яких фpaнчaйзинг одержав на сьогоднішній день найбільше поширення є: заклади фаст-фуд — близько 20% загальносвітової кількості фpaнчaйзі, роздрібна торгівля (у тому числі продуктами харчування) — 15%, сфера послуг (у тому числі спортивних і туристичних) — близько 12%, автомобільні перевезення й обслуговування — 8%, будівництво — 7%. При цьому близько 50% усіх фpaнчaйзингових мереж світу працюють у сфері торгівлі, де ключове місце належить закладам фаст-фуд, ресторанам, магазинам промислових і продовольчих товарів. У середньому, близько 80% закладів фаст-фуд найбільших світових операторів знаходяться в управлінні фpaнчaйзі.
Зараз фpaнчaйзинг найбільшою мірою розвитий на своїй батьківщині — у США, де, за інформацією Міжнародної асоціації фpaнчaйзингу, у рамках близько 1500 фpaнчaйзингових мереж існує більш 350 тысяч фpaнчaйзі (франшизних точок). Річний обсяг продажів у рамках системи фpaнчaйзингу перевищує $1,5 трильйони, при цьому більше 40% підприємств роздрібної торгівлі є фpaнчaйзинговими (прогноз на 2010 рік — 50%). Фpaнчaйзинг у сфері роздрібної торгівлі забезпечує близько 15% ВВП США. Приблизно 60% ВНП країни виробляється підприємствами малого і середнього бізнесу, більш 50% яких працює по системі фpaнчaйзингу. За даними адміністрації малого бізнесу США, за останні п'ять років у країні більш 85% малих підприємств по тим чи іншим причинам припинили своє існування. За той же період тільки 14% підприємств-фpaнчaйзі були закриті. Таким чином, у середньому з 8 створених франшизних підприємств протягом перших п'яти років тільки одне припиняє своє існування.
В інших країнах світу фpaнчaйзинг розвинутий трохи в меншому ступені, приміром, у країнах Західної Європи частка фpaнчaйзингу в роздрібній торгівлі складає 30%. Усього в країнах ЄС зараз діє близько 4000 фpaнчaйзингових мереж, у яких трудиться близько 1,5 мільйони чоловік, а їхній річний оборот перевищує $120 мільярдів. Компанії Великобританії, Франції, Німеччини й інших країн досить активно використовують систему фpaнчaйзингу. Приміром, у Великобританії щорічний доход фpaнчaйзингових мереж складає більш 10 мільярдів фунтів стерлінгів. За даними Британської асоціації фpaнчaйзингу, у 2001 році більше 90% фpaнчaйзі у Великобританії були прибутковими, за цей рік власники франшиз створили більш 325 тисяч робочих місць. В Франції, що займає в Європі третє місце (після Великобританії і Німеччини) по кількості фpaнчaйзингових мереж, нараховується більш 600 фpaнчaйзерів і 30 тисяч фpaнчaйзі.
Одним з найбільш показових прикладів ефективної реалізації фpaнчaйзингової технології є мережа компанії МсDоnаld's, яка представлена на сьогоднішній день у 119 країнах світу більше 30000 ресторанами, близько 75% (приблизно 23000) з який знаходяться в управлінні фpaнчaйзі. Також варто виділити мережу IKEA, усі магазини якої (більш 180 у більш ніж 60 країнах) працюють за фpaнчaйзинговми угодами.
Незважаючи на широке застосування фpaнчaйзингу в усьому світі, тільки 14 країн прийняли спеціальні законодавчі акти, що стосуються фpaнчaйзингу. До числа таких країн належать США, Канада, Мексика, Бразилія, Іспанія, Франція, Австралія, Китай, Малайзія, Індонезія, Північна Корея, Білорусія, Росія, Румунія. Аналіз законодавства цих країн дає можливість поділити їх на дві великі групи:
-країни, в яких законодавець шляхом прийняття спеціальних актів впливає на формування волевиявлення сторін під час підписання договору, тобто законодавчо регулюються переддоговірні відносини франшизодавця і франшизопоотримувача;
-країни, в яких законодавчо регулюються правовідносини сторін в основному на стадії виконання і припинення фpaнчaйзингового договору. До другої групи країн належать Білорусія, Росія та Румунія.
Не слід забувати, що поруч із широким застосуванням фpaнчaйзингу у внутрішній торгівлі багатьох країн, він також застосовується в міжнародній торгівлі. Як правило, експортерами франшизи є компанії США, Канади та ряду європейських країн, які мають спеціальне законодавство, що зобов'язує франшизодавця розкрити інформацію про франшизу на переддоговірній стадії. Реципієнтами франшиз є компанії країн, в яких або взагалі не існує будь-яких нормативних вимог щодо розкриття інформації, або обсяг інформації, що підлягає розкриттю, нечітко обкреслений. При укладенні та виконанні договорів міжнародного фpaнчaйзингу завжди виникає питання про те, право якої держави застосовуватиметься до правовідносин, установлених даним договором. У силу принципу lex voluntatis сторони в якості права, що застосовується, можуть обрати як право держави франшизодавця, так і право держави франшизоотримувача, або право будь-якої третьої держави. З огляду на максимальний захист інтересів франшизоотримувача, доцільно в якості права, що застосовується, обирати право держави, у якій законодавчо закріплені максимальні вимоги щодо розкриття інформації про франшизу. Отже, якщо українське підприємство укладає договір міжнародного фpaнчaйзингу з франшизодавцем, у країні якого діють вимоги щодо розкриття інформації про франшизу на переддоговірній стадії, доцільно вказати право держави франшизодавця в якості права, що застосовується.