До числа недоліків слід віднести:
– обмеженість самостійності, підприємницької ініціативи;
– обсяги продажу встановлюються власнику франшизи відповідно до політики маркетингу компанії фpaнчaйзера;
– небезпека краху у випадку банкрутства або зменшення популярності фpaнчaйзера;
– проблеми спадкоємності справи: у випадку смерті особи, на яку оформлена франшиза, у родичів можуть виникнути проблеми зі спадщиною, якщо франшизою передбачено обов’язковий продаж у випадку смерті фpaнчaйзі.
З позиції фpaнчaйзера перевагами вважаються:
1)збільшення ринку збуту при мінімальних вкладеннях;
2)економія на матеріальному заохоченні найманих працівників: фpaнчaйзі як власник підприємства має особистий стимул до максимилізації прибутку;
3) одержання додаткового прибутку шляхом поставок фpaнчaйзі уніформи, упаковки, устаткування для залів та офісів;
4) фpaнчaйзі, знаходячись безпосередньо біля споживача, більш точно відчувають його настрої, коливання попиту і умови конкуренції, що для фpaнчaйзера є продуктивним джерелом новаторських ідей.
У той же час, слід відзначити ряд недоліків:
1)зниження гнучкості системи управління, складність у переміщенні точки;
2)неможливість заміни “небажаного” фpaнчaйзі; навіть якщо він невміло управляє точкою, поки не порушені ним умови франшизи, він “невразливий”;
3)проблеми з обліком і звітністю: фpaнчaйзер не може бути впевненим в тому, що одержує від фpaнчaйзі правдивий звіт про діяльність;
4) складність проведення контролю: погана репутація одного фpaнчaйзі здатна заплямувати репутацію всієї мережі, кинути тінь на торгову марку [57, с.355].
На відміну від незалежних контрактних відносин, при фpaнчaйзингу відносини характеризуються тим, що фpaнчaйзі володіє майном, яке використовується в процесі діяльності підприємства, а фpaнчaйзер визначає, яким чином має використовуватись це майно.
Необхідно звернути особливу увагу на форму фpaнчaйзингових контрактів, тому що достатньо часто виявляється їх неповнота. Вони визначають загальні положення про права та обов’язки сторін, але не відпрацьовують механізм їх здійснення. Дуже часто основний акцент в контракті ставиться на контролі фpaнчaйзера над якістю, в той час коли максимум уваги слід приділити саме збалансуванню інтересів фpaнчaйзера та фpaнчaйзі.
Також не слід забувати про те, що взаємовідносини між фpaнчaйзером та фpaнчaйзі – це партнерство особливого роду. Воно незмінно включає використання торгового знаку фpaнчaйзера у якості виключного знака підприємства, а також великий обсяг послуг, на які може розраховувати власник франшизи: постачання товарів зі значною знижкою, допомога з транспортом, обладнанням, інколи і стартовим капіталом, навчанням та консультуванням у процесі роботи. Тут діє більш складний за структурою договір, і це, безсумнівно, більш досконала форма підприємництва. Не випадково як особливий вид економічних відносин фpaнчaйзинг склався лише у 1950-60- ті роки. [60, c. 75]
Вітчизняним підприємцям фpaнчaйзинг відомий завдяки таким компаніям, як McDonalds, Domino’sPizza, HolidayInn, які мають міжнародні фpaнчaйзингові мережі. Так, американська корпорація ”швидкої їжі” McDonalds, вже сьогодні охоплює більше 21 тис. ресторанів у 101 країні світу, обслуговуючи щоденно майже 30 млн. клієнтів. Близько 66% всіх ресторанів корпорації керуються 4500 фpaнчaйзинговими агентами, які одночасно є і незалежними підприємцями, і членами єдиної команди [37, с.51].
Перспективність застосування фpaнчaйзингу підтверджує життєздатність малих фірм. За даними АМБ, в США до кінця п`ятого року існування банкрутами стали лише 14% фpaнчaйзингових підприємств, тоді як для незалежних молодих фірм цей показник становить більше 65% [89]. Слід зазначити, що стан ринкового середовища розвинутих країн суттєво відрізняється від економіки України. Сталим ринковим відносинам притаманні дієвість та усталеність законодавства, інформаційна відкритість, розвинута ринкова інфраструктура, фінансова стабільність, офіційно мінімальна криміналізація.
Фінансова підтримка у формі фpaнчaйзингу користується широкою популярністю в США, Канаді, Західній Європі, Японії, в країнах Карибського та Тихоокеанського басейнів.
Більшість істориків підприємництва вважають, що фpaнчaйзинг зародився в США. У кінці XIX століття, коли ряд великих компаній США продають малому бізнесу право на продаж своїх виробів по всій країні, він досягає розквіту. Піонером в освоєнні фpaнчaйзингу вважають компанію “Зінгер”. Її власника спонукала до цього нестача грошових коштів, щоб найняти комівояжерів, оскільки на той час купівля-продаж відбувалася у покупця вдома, після наочної демонстрації властивостей товару. Щоб не зменшувати обсягів виробництва, компанія вирішила продати право на реалізацію швейних машин незалежним продавцям на певній території.
Інша молода компанія “Дженерал моторс” також у 1898 році створює ефективну фpaнчaйзингову систему. Не маючи засобів для відкриття власної мережі магазинів, вона продає парові двигуни через дилерів, таким чином запроваджуючи початок сучасної системи продажу автомобілів. Дилеру виділяється певна територія і гарантується захист від конкурентів. Натомість він бере на себе обов`язок не продавати машини інших виробників, забезпечувати високий рівень обслуговування і підтримувати імідж компанії. У такий же спосіб компанією “Рексол” було організовано мережу аптек.
На початку ХХ століття була запроваджена нова форма організації фpaнчaйзингу між оптовими і роздрібними торговцями. У Великобританії в основу організації системи бакалійних магазинів “Ві-Джі гроусері сторс” було закладено принцип, коли фpaнчaйзер – оптовик дозволяє невеликим підприємствам роздрібної торгівлі отримати вигоду, використовуючи торгову марку фpaнчaйзера і при цьому зберігаючи значну долю незалежності. Отже, фpaнчaйзинг є системою, через яку власник інвестує малий бізнес нематеріальними активами.
Період найбільшого розвитку фpaнчaйзингу припадає на 1980 р. в США, де кожних 6,5 хвилин відкривалось нове фpaнчaйзингове підприємство. На сьогодні фpaнчaйзинговими мережами в США створюється біля 13% ВНП, в них зайнято 7 млн. чоловік. За даними міністерства торгівлі США, протягом останніх дванадцяти років реалізація товарів і послуг компаніями, які працюють за системою фpaнчaйзингу, зростає щомісячно на 10%. За прогнозами експертів, після 2000 року в США частка фpaнчaйзингу в роздрібному товарообороті буде досягати 50%, зараз вона становить 35%. Після США найбільш сильними є позиції фpaнчaйзингу в Канаді, де його частка в роздрібному товарообороті досягає 26%; у Західній Європі та Японії - близько 10%. У цілому ж у промислово розвинених країнах діє більше 1млн. таких фірм, які забезпечують роботу 10 млн. чоловік, а згідно з економічними прогнозами чисельність малих фірм, працюючих на основі фpaнчaйзингової системи привілейованих зв`язків і контрактів, зросте до 3 млн. на початок 2006 року [439, с. 115].
У Росії вперше в практиці підприємства було використано принципи фpaнчaйзингу в 1990 році науково-виробничою фірмою “Дока”, яка займалася створенням устаткування для малого і середнього бізнесу. У 1995 році інша компанія - 1С була змушена запровадити фpaнчaйзинг, щоб зберегти на досягнутому рівні обсяг продаж свого фірмового продукту – бухгалтерської програми “ 1С-Бухгалтерія ”.Із 850 власних ділерів вона відібрала 70, які стали фpaнчaйзі.
Система фpaнчaйзингових відносин є поширеною у багатьох галузях економіки, зокрема у готельному господарстві у формі готельних ланцюгів.
Готельний ланцюг як форма бізнесу виникла в США наприкінці Другої світової війни, піонерами в цьому були компанії Statler group, Hilton и Sheraton. Об’єднання готелів у фpaнчaйзинговій формі ланцюга має дві основні цілі:
забезпечення конкурентоспроможності на ринку гостинності за рахунок високої якості обслуговування. Якість підтримується станом основних фондів (якість споруд та оформлення інтер’єрів, обладнання), кваліфікацією персоналу, безпекою особистості та майна;
забезпечення економічної ефективності діяльності шляхом стабільного завантаження готелів. Об'єднання дозволяє зменшити витрати на резервування, маркетингові дослідження, рекламу, підготовку кадрів.
Об’єднання у ланцюг може здійснюватись на основі різних видів і форм власності:
Належність готелів одному власнику.
Договір про оренду або контракт на управління (менеджмент). При роботі на умовах договору оренди власник зберігає за собою особисту назву готелю і після закінчення строку проходить атестацію на право відновлення оренди. Оренда може бути оперативною і являти собою оплату відсотка з прибутку, або “реальною рентою” з фіксованою оплатою.
Контракт на управління передбачає передачу власником готелю повноважень управління своїм підприємством на основі рекомендацій, маркетингових та інших послуг “готельного ланцюга” “менеджеру фізичній або юридичній особі (власне “готельному ланцюгу” або представнику його персоналу), з обов’язковою сплатою мінімального внеску.
Договори франшизи, коли до “готельного ланцюга” з відомим ім’ям підключаються інші готелі, які належать іншим власникам. На цьому виді об’єднань як найбільш, поширеному в усьому світі та, на нашу думку, перспективному для України хотілось би зупинитись детальніше.
Людям притаманна здатність впізнавати знайомі назви різних підприємств сфери обслуговування, послугами яких вони вже користувались. Відома назва готелю відразу надає людині можливість зрозуміти, з яким рівнем сервісу вона має справу. Власне, завдяки саме цій особливості людського сприйняття став можливим розвиток такої організаційної форми підприємств як фpaнчaйзингові.
На заході фpaнчaйзний підхід до індустрії гостинності дуже розвинутий, фpaнчaйзинг- це одна з форм управління готелями. Слід також відзначити, що фpaнчaйзинг як форма управління індустрією гостинності стосується найбільшою мірою ресторанів та готелів в меншій ступені турагентств. Жодні інші підприємства, що входять до інфраструктури індустрії гостинності (культурні, спортивні заклади) не входять у фpaнчaйзингові системи.