У 1988 р. було 374 франчайзери із США, які працювали за кордоном, з більш ніж 35 тис. торгових точок. Майже 225 з усіх опитаних франчайзерів виявили бажання розширюватися на іноземні ринки. У 1989 р. 19,9% усіх американських франчайзерів володіли іноземними франшизами.Для оцінки динаміки франчайзингового бізнесу, зазначимо, що на середину 2006 року кількість франчайзерів із США, які працювали за кордоном зросла до 712, а кількість торговельних точок до 68 тис [89].
У 2006 р. 34% річного продажу забезпечувалось завдяки франчайзингу, що здійснювався через 500 тис. підприємств із загальним річним прибутком у 640 млрд. дол. США [89]. Безумовно, найшвидшою формою франчайзингу є франчайзинг бізнес-формату. Швидке зростання (бум) франчайзингу бізнес-формату є результатом головним чином двох тенденцій, що проявилися одночасно. Перша — зрушення в економіці США від виробництва товарів до надання послуг. Це створило середовище, що стимулює розвиток франчайзингу в сфері послуг, особливо тих, що відповідають сучасному стилю життя. Зокрема, послуги, що задовольняють потреби працюючих жінок, легко перейшли у франчайзингову форму. Друга тенденція — більша кількість покупців франшиз виявила, що франчайзинг бізнес-формату створює для них можливість стати підприємцями без ризику, який, як правило, тісно пов'язаній із заснуванням бізнесу. Чинником, що стимулює потенційних ділових людей займатися франчайзингом, є перевірений часом франчайзинговий формат сам по собі, що дозволяє франчайзі купувати знання у компанії-засновника. Оскільки франчайзер має перевірену часом і діючу формулу успіху, то франчайзі може ввійти в бізнес із значно меншими фінансовими вкладеннями, ніж він потребував би у разі незалежної діяльності.
На початку 90-х років спеціалістами очікувалося, що у 2002 р. буде 393 тис. (близько 75%) торгових точок, що працюють на основі франчайзингу бізнес-формату. Насправді їх виявилося 413 тис., що становило понад 79% ринку [89]. Ресторани є найбільшою категорією серед різноманітних типів франшиз бізнес-формату як за показником кількості торгових точок (102135), так і за об'ємом виручки (76,5 млрд. дол.).
Бензозаправні станції є найбільшою категорією франшиз товарів і торгових марок з прогнозованою кількістю торгових точок у 11700 одиниць у 2006р. Очікувалося зростання об'ємів продаж через франшиз бізнес-формату. Проте очікувані результати розвитку франчайзингового бізнесу навіть дещо перевишили сподівання: на середину 2006 року кількість бензозаправних станцій, що працювали за франчайзинговими схемами дорівнювала 12883 одиниці [89]. У даний час американський франчайзинг охоплює практично всі види бізнесу — від автомобільних перевезень, будівництва, до садових послуг, торгівлі й освіти. Проте, за даними FRANDATA Corporation, п'ятірка найбільш зайнятих франчайзингом підсекторів бізнесу виглядає таким чином: ресторани "фаст-фудів" (у т.ч. морозиво і десерти) — 18% усього франчайзингу, роздрібна торгівля (у т.ч. продукти харчування) — 14%, надання послуг (у т.ч. спортивних і туристичних) — 12%, автомобільні перевезення й обслуговування — 8%, будівництво — 7%.
У Канаді франчайзинговий ринок багато в чому віддзеркалює еволюцію франчайзингу в США. У 1990 р. обсяги роздрібних продажів через франшизи в Канаді перевищили 48 млрд. дол. (CDN) або близько 45% загального обсягу роздрібного продажу. Понад 50% цих продажів були здійснені через франчайзинг бізнес-формату та інші "нетрадиційні" форми франчайзингу. Для порівняння: на середину 2006 року обсяги роздрібних продажів через франшизи в Канаді cnfyjdbkb 63 млрд. канадських доларів або близько 47 % загального обсягу роздрібного продажу.
У 1987 р. близько 1 тис. франчайзерів, які працювали у Канаді і володіли близько 45 тис. торговельних точок, здійснили об'єми продаж на рівні 61 млрд. дол. (CDN). Щорічне зростання франчайзингової системи Канади становило 20% у 1985 р., 25% у 1986 р. і очікувалося подальше зростання в наступні роки, яке в результаті вилилося (на 2006 рік) у 97 тис. торговельних точок із сукупним об’ємом продажу на рівні 98 млрд. канадських доларів [89].
Близько половини франшиз бізнес-формату в Канаді є власністю іноземних компаній, переважна більшість яких походить із США. Можливо, завдяки географічній близькості та культурним подібностям Канада за зовнішніми ознаками є звичним ринком для експансії американських франшиз.
Міністерство торгівлі США зазначало, що 29% усіх американських іноземних франшиз були розміщені в Канаді, загальною кількістю 237 франчайзерів, що володіли 9 031 торговою точкою. Це відповідає близько 40% усіх іноземних франшиз торговельних точок США, розміщених у Канаді. Франчайзери з інших країн, зокрема, з Франції, Австралії, Великобританії, також проникають на ринок Канади швидкими темпами.
У Франції — серці європейського франчайзингу, в 1971 р. було зареєстровано всього 34 франчайзингові мережі, у 1977 р. ця цифра зросла до 108, з 7 500 торговими точками. У 1988 р. було відзначено існування близько 675 франчайзерів, які володіли близько 30 тис. торгових точок. Франчайзинг забезпечив працевлаштування близько 150 тис. осіб. Об'єми продаж через франчайзингову систему в 1990 р. перевищили 16 млрд. дол. або близько 5% загальних роздрібних продажів у Франції. Нарешті, у 2006 році кількість франчайзингових підприємств становила 59 тис. (окремі торгові точки різних форм власності) із загальною часткою ринку роздрібних продажів на рівні 8 %. Французи охоплюють близько 40% усього європейського франчайзингового ринку, ємність якого оцінюється у 32 — 35 млрд. дол. За даними французького економіста Іва Бернара, сьогодні в ЄС більше 6% роздрібної торгівлі виконується через франшизи.
На відміну від деяких своїх сусідів, для Франції є характерним домінування національних франчайзингових операторів. Лише 5% торгових точок представлені іноземними франчайзерами. Франшизам, які стосуються продажу одягу та взуття (близько 25% ринку), характерна найбільша величина річного приросту в усьому роздрібному франчайзингу. Продукти харчування, меблі і побутові прилади також займають значну долю франчайзингових роздрібних продажів, 15 і 20% відповідно. Решта 40% ринку належить послугам (25,5%), будівництву (7,5%) і готельному та ресторанному бізнесу (7%).
У Великобританії розвиток франчайзингу прискорився після заснування у 1977 р. Британської франчайзингової асоціації (BFA). Ринок франшиз Великобританії має стабільну основу та позитивно оцінюється урядом, засобами масової інформації та громадськістю в цілому.
Згідно зі статистичними даними у Великобританії станом на середину 2006 року діяло більше 540 франчайзерів з 52 тис. торгових точок [89]. Більшість британських франчайзерів почали свою діяльність після 1982 р. Найбільшими секторами британського ринку франшиз за обсягом продажів були: 1) продаж меблів, домашнього експлуатаційного обладнання; 2) товари та послуги для відпочинку; 3) швидке харчування. За кількістю торгових точок на першому місці — ресторани швидкого харчування у кількості 1898 одиниць.
Фактична кількість американських франчайзерів у Великобританії значно менша від кількості вітчизняних (британських) франчайзерів. У Великобританії на ринку переважає франчайзинг послуг, так як і в США, що призвело до появи деяких оригінальних та інноваційних ідей, таких як чистка килимів, дитячі ігрові центри, побутове обслуговування.
В Японії загалом виділяються три основні категорії франшиз: 1) продаж товарів; 2) послуги харчування, 3) надання інших послуг. Японія виявилася досить привабливою для американських франчайзерів у їх пошуку ринків збуту та стала другим найбільшим закордонним ринком для американських франчайзерів після Канади. У 1999 р. в Японії загалом працювало 69 франчайзерів, які володіли 7 366 торговими точками, 72% з яких належали до другої категорії — послуги харчування.У 2006 році загальна кількість франчайзерів вже становила 83, а кількість торговельних точок, якими вони володіли – 9 967 [89].
В Італії у 2006 році працювало 417 франчайзерів, які оперували 21 450 франшизами (у 1998 р., відповідно - 300 і 17 500). Протягом того самого періоду валові обсяги продажів перевищили 5,2 млрд. дол. [89]. Італійський франчайзинговий ринок характеризується пропорційним поширенням як іноземних, так і національних франчайзерів, які здебільшого орієнтуються на сферу продажу продукції.
У Голландії франчайзинг також виявився динамічною силою в економіці. У 1997 р. в Голландії налічувалося 289 франчайзерів, які оперували 11 252 торговими точками в країні, і сукупні обсяги франчайзингових продажів були у межах 5,8 млрд. дол. [69, с.21] (на 2006рік, відповідно, - 306, 13009 та 6,3 млрд.) [89]. Провідною формою франчайзингу в Голландії є франшизи на продаж продукції; на другому місці — франшизи сфери послуг. Хоча й існує тенденція до зростання присутності в країні іноземних франшиз, на ринку все ще домінують національні оператори.
В Іспанії франчайзинг переживає період розвитку. Іспанський ринок франшиз складається з торгівлі товарами зі значним домінуванням одягу і продуктів харчування. Сфера послуг лише починає розвиватися. Франчайзинговий ринок Іспанії є досить перспективним для національних та іноземних франчайзерів у зв'язку з тим, що багато регіонів Іспанії запровадили матеріальні заохочення для розвитку підприємництва.