Статистичний аналіз продуктивності корів та валового виробництва молока (стр. 3 из 6)
Взаємозв'язок проявляється у систематичній зміні результативної ознаки у зв'язку зі зміною факторної ознаки [9; 31].
Розрізняють групування за однією ознакою просте групування і групування за двома і більше ознаками - комбінаційне групування.
За групувальні ознаки можна брати синтетичні результативні показники с/г діяльності і ознаки, які є факторами виробництва. У першому випадку групування називають результативним, у другому факторним. [9; 25].
Особливе значення при використанні методу групувань в економічно - статистичному аналізі, має визначення кількості груп і величини інтервалів, які показують мінімальне та максимальне значення ознаки для кожної групи.
Групувальні ознаки можуть бути атрибутивними (якісними) і кількісними.
При групуванні за кількісною ознакою важливим є визначення інтервалу групування. Інтервалом групування називається різниця між максимальним і мінімальним значенням ознак в кожній групі.
Вторинним групуванням називають створення нових груп на основі здійсненого групування [5; 39].
Особливе значення при використанні методу групувань в економічно - статистичному аналізі, має визначення кількості груп і величини інтервалів, які показують мінімальне та максимальне значення ознаки для кожної групи.
Групувальні ознаки можуть бути атрибутивними (якісними) і кількісними.
При групуванні за кількісною ознакою важливим є визначення інтервалу групування. Інтервалом групування називається різниця між максимальним і мінімальним значенням ознак в кожній групі.
Вторинним групуванням називають створення нових груп на основі здійсненого групування [5; 39].
Використовуючи індивідуальні вихідні дані складемо таблицю для здійснення статистичного спостереження (Додаток А). За даними цієї таблиці побудуємо ранжирований ряд.
Таблиця 2
Ранжирований ряд підприємств за середньорічний надій молока від однієї корови
| Порядковий номер | Шифри підприємств | Середньорічний надій молока від однієї корови (кг) |
| 1 | 14 | 167,65 |
| 2 | 11 | 266,67 |
| 3 | 13 | 320,99 |
| 4 | 7 | 321,74 |
| 5 | 20 | 329,22 |
| 6 | 5 | 336 |
| 7 | 4 | 364,29 |
| 8 | 6 | 365 |
| 9 | 3 | 365,22 |
| 10 | 24 | 368,89 |
| 11 | 1 | 380,95 |
| 12 | 21 | 381,82 |
| 13 | 12 | 385 |
| 14 | 16 | 388 |
| 15 | 18 | 389,74 |
| 16 | 2 | 390,91 |
| 17 | 17 | 395 |
| 18 | 19 | 409,52 |
| 19 | 27 | 410 |
| 20 | 26 | 422,22 |
| 21 | 22 | 423,53 |
| 22 | 23 | 426,23 |
| 23 | 8 | 430 |
| 24 | 9 | 447,06 |
| 25 | 28 | 456,67 |
| 26 | 10 | 466,67 |
| 27 | 30 | 466,67 |
| 28 | 25 | 511,11 |
| 29 | 15 | 520 |
| 30 | 29 | 528,89 |
Для наочного відображення ранжированого ряду (Таблиця 2) побудуємо огіву Гальтона, в якій на осі абсцис порядковий номер підприємства в ранжированому ряду, а на осі ординат - величуну групувальної ознаки (рис.1).
Рис.1. Розподіл підприємств за середньорічним надоєм молока.
За характером розміщення підприємств на графіку можна виділити типові групи.
Особливо важливим при використанні методу групувань в економіко-статистичному аналізі є визначення кількості груп і величини інтервалів, які показують мінімальне і максимальне значення ознаки для кожної групи.
Групувальні ознаки можуть бути атрибутивними (якісними) і кількісними. До атрибутивних належать такі ознаки, які не мають кількісного виразу і реєструються у вигляді текстового запису (наприклад, групи і різновиди ґрунтів, породи тварин, марки машин, професії працівників тощо).
Кількісні ознаки реєструються числом. Групувальна ознака може бути виражена числами по-різному. Одні показники виражаються тільки цілими числами, наприклад (поголів'я тварин тощо. Така ознака називається дискретною, або перервною. Інші ознаки можна позначати цілими й дробовими числами. Так, рівень урожайності сільськогосподарських культур можна визначити з точністю до цілого числа, десятих, сотих і т.д. Ці зміни ознаки називають безперервними.
При групуванні за атрибутивною ознакою кількість груп, на які поділяється досліджувана сукупність, визначають кількістю різновидів (градацій) цієї ознаки. Наприклад, при групуванні підприємств за середньорічним надоєм молока від однієї корови. Так само визначають кількість груп, якщо групувальна ознака змінюється дискретно і має обмежене число значень. Якщо при цьому окремі групи мають обмежену кількість одиниць і є близькими за змістом, то їх об'єднують у більш значні якісно однорідні групи.
При групуванні за кількісною ознакою, яка змінюється безперервно (продуктивність тварин, обсяг і собівартість продукції) або дискретно, але у широких межах (поголів'я тварин, чисельність працівників і т.д.), кількість груп залежить від чисельності досліджуваної сукупності і характеру варіювання групувальної ознаки. Виділені групи мають бути якісно однорідними, а в кожній групі повинно бути стільки одиниць, щоб не можна було зробити випадкові неправильні висновки.
Якщо групувальна ознака має плавний характер варіювання і застосовуються рівні інтервали, то кількість груп орієнтовно можна визначити за формулою:
п = 1+3,322 lg N, де:
п - кількість груп;
N - чисельність сукупності, або
Отже,
При групуванні за кількісною ознакою важливим є визначення інтервалу групування. Інтервалом групування називається різниця між максимальними і мінімальними значеннями ознаки в кожній групі.
За величиною інтервали поділяють на рівні і нерівні. Якщо варіація групувальної ознаки незначна, а розподіл одиниць сукупності має порівняно рівномірний характер, то застосовують рівні інтервали, наприклад при групуванні підприємств за середньорічним надоєм молока тощо.
Довжину інтервалу при групуванні із застосуванням рівних інтервалів визначають за формулою
деh - величина інтервалу
xmax - максимальна величина групувальної ознаки;
хmin - мінімальна величина групувальної ознаки;
п - кількість груп.
Отже, h = (52,8 - 16.,7) /5 = 7,22.
Побудуємо інтервальний варіаційний ряд розподілу за середньорічним надоєм, тобто розподіл підприємств по встановленим групам та підрахувати їх кількість в групах (Таблиця 3).
Таблиця 3
Інтервальний ряд розподілу підприємства за середньорічним надоєм молока.
| Номер групи | Границі груп за середньорічним надоєм | Кількість підприємств в групі |
| 1 | 16,7 - 23,92 | 1 |
| 2 | 23,92 - 31,14 | 1 |
| 3 | 31,14 - 38,36 | 10 |
| 4 | 38,36 - 45,6 | 13 |
| 5 | 45,6 - 52,8 | 5 |
Оскільки підприємств у групі може бути мінімум 2 то потрібно використати вторинне групування (таблиця 4):
| Номер групи | Границі груп за середньорічним надоєм | Кількість підприємств в групі |
| 1 | 16,7 - 38,36 | 12 |
| 2 | 38,36 - 45,6 | 13 |
| 3 | 45,6 - 52,8 | 5 |
За даними інтервального ряду розподілу будуємо графік (гістограму), в якому на осі абсцис записати розмір інтервалів за середньорічним надоєм на одну корову, а на осі ординат - кількість підприємств у групі (Рис.2).
Рис.2. Інтервальний ряд розподілу підприємств за середньорічним надоєм молока.
Будуємо таблицю зведених показників результативного групування (Таблиця 4)
Таблиця 4
Зведені дані результативного групування
| Показники | Групи підприємствЗа середньорічним надоєм молока | Всього | ||||
| Від 16,7 до 23,92 | Від 23,92 до 31,14 | Від 31,14 до 38,36 | Від 38,36 до 45,6 | Від 45,6 до 52.8 | X | |
| Шифрипідприємств | 14 | 11 | 15,7, 20,5,4,6,3,24,1,21, 12 | 16,18,2,17, 19,27,26,22,23,8,9,28 | 10,3о,25,15,29 | |
| Валовий надій молока (тис. ц) | 114 | 80 | 891 | 1083 | 611 | 2779 |
| Середньорічне поголів’я корів (голови) | 680 | 300 | 2510 | 2600 | 1234 | 7324 |
| Прямі затрати праці (тис. люд-год) | 110 | 155 | 1376 | 1441 | 564 | З646 |
| Витрати кормів на виробництво молока (ц корм. Од.) | 8813,3 | 4226,9 | 59057 | 81733,3 | 35960,7 | 189791,2 |
На основі дани зведеної таблиці виконаємо розрахунки показників підсумкової таблиці результативного групування (Таблиця 5)
Таблиця 5
Залежність середньорічного надою молока від впливу окремих факторів
| Показники | Групи підприємствЗа середньорічний надій молока від однієї корови (ц) | В середньому | ||||
| Від 16,7 до 23,92 | Від 23,92 до 31,14 | Від 31,14 до 38,36 | Від 38,36 до 45,6 | Від 45,6 до 52.8 | ||
| Середньорічний надій молока на одну корову (ц)молока молока на одну корову (ц) | 167,6 | 266,6 | 354,9 | 416,5 | 495,1 | 379,4 |
| Витрати кормів на один центнер молока (ц. корм. од.) | 0,07 | 0,05 | 0,06 | 0,07 | 0,06 | 0,07 |
| Витрати кормів на одну голову (ц корм. од.) | 12,9 | 14,1 | 23,5 | 31,4 | 29,1 | 25,1 |
| Прямі затрати праці на одну голову (тис. люд. год.) | 161,7 | 516,6 | 548,2 | 554,2 | 442,4 | 497,8 |
По отриманим результатам групування ми можемо зробити такі висновки, що середньорічний надій молока від однієї корови залежить від впливу окремих факторів, наприклад кормів, які мають велике значення для продуктивності корів та валового виробництва продукції.