Смекни!
smekni.com

Аналіз виробництва зерна в сільськогосподарських підприємствах Кегичівського району (стр. 2 из 8)

Розміри посівів статистика погоджує з обсягом урожаю, рівнем урожайності, наявністю трудових ресурсів, техніки розмірами витрат праці, витрат виробництва, грошовими доходами і прибутками.

Таким чином, основними напрямами статистичного аналізу посівних площ є : аналіз ходу весняної та осінньої сівби, аналіз якості сівби, вивчення розмірів і структури посівних площ та їх змін у динаміці, порівняно з плановим завданням, і факторів, які зумовили ці зміни.

Аналіз ходу сівби необхідних для здійснення оперативного управління посівною кампанією, її успішністю і своєчасним розгортанням у районі, а також для контролю за виконанням в оптимальні терміни всіх посівних робіт, оскільки ці терміни мають винятково важливе значення для підвищення врожайності. За даними Інституту зернового господарства, найбільш високою урожайністю відзначаються посіви озимих, в яких період від сівби до припинення осінньої вегетації триває 50–65 днів при сумі активних температур 520–6700 С.

Аналіз ходу сівби проводиться шляхом співставлення фактичних розмірів посівів за визначений період і наростаючих підсумків з початку сівби з плановим завданням на ці періоди, з даними за минулий рік на однойменні дати або з даними за ряд минулих років. При аналізі сівби обчислюють як абсолютні так і відносні показники, що характеризують зміну розмірів посівних площ.

Розглянемо динаміку посівних площ зернових культур в Кегичівському районі в таблиці 1.1.


Таблиця 1.1

Динаміка посівних площ зернових культур в сільськогосподарських підприємствах Кегичівськогорайону Харківської області за 2007-2009 рр., га

Культури Роки 2009 р. у % до:
2007 2008 2009 2007р. 2008р.
Зернові та зернобобові культури, всього: 22231 24069 19558 87,97 81,3
з них пшениця, всього: 9893 12523 8994 90,91 71,8
пшениця озима 9284 12408 8994 96,88 72,5
пшениця яра 609 115 - - -
жито 49 120 142 289,8 118,3
гречка 148 205 217 146,6 105,9
кукурудза на зерно 3833 3982 2180 56,9 54,7
ячмінь 7353 6501 7156 97,3 110,1
горох 275 281 551 200,4 196,1
овес 70 179 25 35,7 13,96
просо 110 247 348 225,5 100,4
інші зернові культури 470 11 45 9,6 409,1

Динаміка посівних площ показує нам, що в 2009 р. по відношенню до 2007 року посівні площі зернових та зернобобових культур зменшилася на 12,03; з них посівна площа пшениці (всього) зменшилась на 9,09, посівна площа гречки збільшилася на 46,6%, ячменю зменшилося на 2,7%, гороху збільшилося на 100,4%, проса збільшилося на 125,5%, а посівна площа вівса зменшилася на 64,5% а кукурудзи на зерно зменшилося на 43,1%.. Найбільш збільшилась посівна площа для жита на -189,8%.

По відношенню до 2008 р. у 2009 році посівних площ зернових та зернобобових культур в цілому зменшилася на 18,7%. Чітко видно збільшення посівних площ гороху, що зросли на 96,1%; істотно збільшилися площі жита на 18,3% та проса на 0,4%.

Статистика вивчає розмір і структуру посівних площ по окремих господарствах, категоріях господарств, економічних районах, природних зонах і підзональних, адміністративно-територіальних одиницях і в цілому по країни. При аналізі розмірів посівних площ проводиться зіставлення різних категорій посівних площ між собою.

Для повноти аналізу структури посівних площ по району її потрібно вивчати не лише в цілому по всіх культурах, але й в розрізі окремих груп культур, при цьому на базі порівняння (100%) доцільно приймати загальну площу кожної групи культур.

Великий практичний інтерес має аналіз складу посівних площ по окремим видам культур. Такий аналіз, якщо він проводиться в динаміці, дає можливість виявити зміни у внутрішньо груповій структурі посівних площ і дійти висновків про ступінь поширеності окремих видів культур як в цілому по району, так і в окремих його господарствах.

Структуру посівних площ зернових культур Кегичівського району розраховано в таблиці 1.2. і представлено графічно на рис. 1.1.

Таблиця 1.2

Структура посівних площ зернових культур в сільськогосподарських підприємствах Кегичівського району Харківської області за 2005-2009 рр., %

Культури Роки 2009р.(+,-)% до:
2007 2008 2009 2007 р. 2008 р.
Зернові та зернобобові культури, всього: 100.0 100.0 100.0 100.0 100.0
з них пшениця, всього: 944,5 52 46 +1,5 -6
пшениця озима 41,8 51,6 46 +42 -56
пшениця яра 2,7 0,4 - - -
жито 0,2 0,5 0,7 +0,5 +0,2
гречка 0,6 0,9 1,1 +0,5 +0,3
кукурудза на зерно 17,2 16,5 11,1 -6,1 -5,4
ячмінь 33,1 27 36,6 +3,5 +9,6
горох 1,2 1,2 2,8 +1,6 +1,6
овес 0,3 0,7 0,1 -0,2 -0,6
просо 0,4 1 1,3 +0,9 +0,3
інші зернові культури 2,1 0,04 0,2 -1,9 +0,16

Структура посівних площ Кегичівського району за 2007–2009 роки змінювалася по різному. У відношенні 2009 р. до 2007 р. питома вага площ озимої пшениці зросла на 42%, а у відношенні до 2008 р. зменшилась на 56%. Також зросла частка посівних площ ячменю (на 3,5% в відношенні до 2007 р.), та на 9,6% (до 2008 р.), гороху – на 1,6% (до 2007 р.), та на 1,6% (до 2008 р.).

Таблиця 1.3

Динаміка посівної площі ріллі і частки зернових культур в сільськогосподарських підприємствах Кегичівського району Харківської області за 2005-2009 рр.

Показник Роки 2009р. у % до:
2007 2008 2009 2007р. 2008р.
Площа ріллі-всього, тис. га 46,0 43,8 42,2 91,7 96,3
посівна площа зернових та зернобобових культур, тис. га 22231 24069 19558 88 81,3
питома вага посівів зернових культур, у площі ріллі,% 206,9 182 215,8 104,3 118,6

Динаміка посівних площ показує, що по відношенню до 2007 р., у 2009 р. площа ріллі зменшилась на 8,3% (або на 3,8 тис. га), а по відношенню до 2008 р. на 3,7% (або на 1,6 тис. га). Посівна площа зернових та зернобобових культур у 2009р. по відношенню до 2007р. також зменшилась, на 12% (або на 2673 тис. га.), а у 2009р. до 2008р. зменшилася на 18,7% (або на 4511тис. га). Виходячи з цього, питома вага посівів зернових культур Кегичівського району, також змінилася, в 2009 р. до 2007 р. збільшилася на 4,3% (або на 8,9тис. га), а в 2009 р. до 2008 р. – збільшилась на 18,8% (або на 33,8 тис. га).

2. Динаміка урожайності зернових культур

Урожай і урожайність – найважливіші результативні показники землеробства і сільськогосподарського виробництва в цілому. Рівень урожайності відображує вплив економічних і продуктивних умов, а також якість організаційно-господарської діяльності сільськогосподарських підприємств та господарств.

Під урожаєм у статистиці розуміють загальний обсяг продукції, зібраної з усієї площі посіву окремих сільськогосподарських культур або їх груп. Урожай і валовий збір – поняття тотожні, однозначні. Урожайність – це середній обсяг продукції з одиниці посівної площі. Урожайність культур, вирощуваних у відкритому ґрунті, визначають з розрахунку на 1 га, а у закритому ґрунті – на 1 м2.

Відповідно до показників урожаю розрізняють видову урожайність, урожайність на пні перед початком своєчасного збиранням і фактичну. Фактичну урожайність обчислюють з розрахунку на 1 га весняної продуктивної площі. Для конопель, сіяних однорічних і багаторічних трав і природних сіножатей урожайність визначають з розрахунку на 1 га фактично зібраної площі. При цьому урожайність трав і сіножатей встановлюють підсумуванням по всіх укосах.

Урожайність зернових культур характеризує показник чистого збору з розрахунку на 1 га весняної продуктивної площі. Його обчислюють, віднімаючи від фактичної урожайності у масі після доробки витрати насіння на 1 га весняної продуктивної площі. За допомогою показника чистого збору з 1 га можна правильно оцінити середню продуктивність озимих і ярих зернових культур, оскільки посіви озимих культур у зимово-весняний період можуть загинути, що зумовлює втрату відповідної кількості насіння.

Усі природні та суспільні явища перебувають у постійному русі та розвитку дослідження процесу розвитку явищ – одне з найважливіших завдань економіко-статистичного аналізу. Процес розвитку явищ у часі називають динамікою, а статистичні величини, які характеризують стан та зміну явищ у часі – рядами динаміки. Побудова і аналіз рядів динаміки дають змогу виявити закономірність розвитку явищ і виразити їх у цифрах.

Щоб докладно проаналізувати характер розвитку суспільно-економічних явищ, використовують такі показники:

Абсолютний приріст (А) визначають як різницю між поточним (

і попереднім (
) або початковим (
) рівнями ряду динаміки.