Стан та тенденції розвитку експортного потенціалу зернового господарства Херсонської області (стр. 8 из 11)
Реалізаційні ціни зернових культур в динаміці по області можна прослідкувати в таблиці 13.
Таблиця 13
Ціни реалізації зернових культур по всіх каналах, грн/т
| Культури | 1998 р. | 1999 р. | 2000 р. | 2001 р. | 2002 р. | 2003 р. | 2004 р. | 2005 р. |
| Зернові, в т.ч.: | 149,5 | 181,6 | 431,0 | 374,7 | 320,2 | 649,6 | 453,9 | 444,4 |
| пшениця | 153,7 | 179,1 | 436,6 | 371,3 | 311,7 | 767,0 | 485,0 | 428,5 |
| жито | 152,6 | 184,3 | 402,7 | 320,8 | 231,1 | 689,0 | 353,3 | 398,2 |
| просо | 202,5 | 216,3 | 351,9 | 331,6 | 372,7 | 452,6 | 307,1 | 239,8 |
| гречка | 270,6 | 537,7 | 965,5 | 509,2 | 470,5 | 891,0 | 859,1 | 851,8 |
| кукурудза | 147,2 | 234,3 | 378,6 | 660,2 | 408,0 | 537,7 | 498,5 | 363,9 |
| ячмінь | 118,0 | 158,4 | 375,5 | 355,4 | 302,9 | 546,9 | 354,7 | 496,8 |
| зернобобові | 182,2 | 417,2 | 565,6 | 614,1 | 531,1 | 780,0 | 540,9 | 678,5 |
Як бачимо, тут помічаються суттєві коливання, що свідчать про недосконалість та неврегульованість механізмів впливу на ринкові ціни. Основною проблемою реалізації зернових в області є низькі закупівельні ціни – 79% сільгоспвиробників підтвердили це судження. Проте, проблема низьких цін є досить складною і має певний суб’єктивний характер. Дійсно, у 2002 році через великий урожай зернових ціни на зерно значно впали, у зв’язку з чим багато господарств отримали менші доходи, ніж вони очікували. До жнив 2003 року ціна на продовольчу пшеницю третього класу становила 350 гривень за тонну, а на початку 2004 року вона зросла до 1500 гривень за тонну, тобто в 4 рази [37].
Обсяги торгівлі за всіма каналами реалізації по районам області та ціни в розрізі окремих культур за 2005 рік можна прослідкувати в додатку Д.
На сьогоднішній день аграрії змушені терміново продавати зерно. Й на це є причини. Перша: велика ймовірність того, що в найближчий час зерно подешевшає. Виникне це тому, що збільшиться кількість пропозицій. Іншою причиною є те, що якість зерна погіршується з кожним днем. Адже велику кількість продукції аграрії зберігали не на елеваторах, а на власних складах, які мало придатні як для доробки зерна після збору врожаю, так і для подальшого його зберігання. Зерно псується, а значить, зменшується його потенціальна ціна.
Рис. 2. - Збутовий ланцюг зерна в Херсонській області
В останні роки торгівля зерновими в області з боку зерно-торгівельних компаній дещо пожвавилася, чого не можна сказати про закупівлю зерна зернопереробними підприємствами. Трейдери можуть запропонувати дещо вищу ціну за зерно, аніж переробники. Відносно низька закупівельна ціна на зерно з боку переробників (наприклад, виробників борошна) зумовлена достатньо низькою ціною на борошно [29].
Губернатор Херсонської області, як начальник регіонального управління цивільної оборони, підписав наказ про встановлення контролю над використанням насіння, продовольчого та фуражного зерна в області в 2004/05–2005/06 МР. Експортери, які повинні були терміново закрити раніше укладені контракти чи зуміли домовитися з хліборобами по прийнятній ціні (580-650 грн. за 1 т пшениці 3-го класу), зіткнулись з іншою проблемою – неможливістю вивезти зерно за межі регіону. Відповідно до наказу, вивезення зерна та продуктів його переробки передбачається здійснювати тільки за наявності зареєстрованих біржових контрактів, а також після узгодження з інспекцією з якості та формування ресурсів сільськогосподарських продуктів Херсонської ОДА і прикордонної державної служби з карантину рослин у Херсонській області. Наказ зобов’язує всіх учасників зернового ринку декларувати наявні запаси зернових ресурсів. Контроль за виконання наказу покладено на УМВС України Херсонської області, ДПА України в Херсонській області, головне управління сільського господарства та продовольства обладміністрації, херсонську митницю, інспекцію з якості та формування ресурсів сільськогосподарських продуктів обладміністрації, Херсонську обласну державну хлібну інспекцію, прикордонну державну службу з карантину рослин у Херсонській області, державну інспекцію з контролю за цінами в Херсонській області [30].
Після збирання врожаю 2005 року рекомендована ціна на пшеницю третього класу становила 800 гривень за тонну. Внаслідок цього трейдери перестали купувати продовольчу пшеницю. Експортна ціна становила за пшеницю третього класу 120-125 дол. США за 1 тонну FOB, а купувати її по ціні 150 дол. США за 1 тонну на внутрішньому ринку стало невигідним. У другій половині сезону виробники змушені продавати зерно за нижчими цінами, витративши додаткові кошти на зберігання.
Зовнішньоекономічна діяльність буде найбільш успішною лише в тому випадку, якщо вихід підприємств на міжнародні ринки буде не тільки добре продуманий, всебічно обґрунтований, але і випливатиме з довгострокових цілей [46].
Як бачимо, адміністративне регулювання ринку (мінімальні і максимальні ціни, квоти) фактично позбавляє операторів ринку зерна можливості укладати довгострокові угоди на внутрішньому і експортному ринках. У результаті Херсонщина може забути про можливість виходу на найбільш перспективні світові ринки збуту зерна.
Хоч і обмежено, але й виробники сільськогосподарської продукції можуть впливати на ситуацію. У виробників відсутня єдина цінова політика, а у трейдерів й інших учасників ринку вона досконало відпрацьована. Частково несправедливий розподіл доходів на зерновому ринку можливо виправити шляхом кращого інформування сільгоспвиробників про ситуацію на внутрішньому і зовнішньому ринку. Ще один резерв – це удосконалення маркетингової стратегії сільгосппідприємств. Посилити позиції сільгоспвиробників на ринках могло б створення ними маркетингових кооперативів. Як правило, ринкова кон’юнктура ними не вивчається і за межі свого району зерно не вивозиться. Натомість основними мотивами вибору каналів збуту продукції є передоплата з боку продавця, попередня домовленість, зручність збуту (в умовах відсутності у виробників транспортних засобів, а іноді і збиральної техніки продукція збувається прямо з поля). У результаті з року в рік зерно на Херсонщині продається одним і тим самим трейдерам, елеваторам, переробникам, які просто наживаються на виробниках.
Оскільки виробництво зернових на Херсонщині суттєво переважає над його потребами, то регіон генетично запрограмований на зовнішні ринки. Тому потрібно не просто думати про те, що треба експортувати власну продукцію, а й міркувати, як вписатися у світову систему аграрного ринку, в світові регуляторні процеси. Бо коли ми хочемо постійно збувати своє зерно, то маємо грати за тими правилами, які там запроваджені [19,43].
Таблиця 14
Експорт зерна з Херсонської області в розрізі країн світу, тис. тонн
| Країни | Роки | |||||||||||||
| 1996 | 1997 | 1998 | 1999 | 2000 | 2001 | 2002 | 2003 | 2004 | ||||||
| Всього | 41,46 | 46,26 | 364,63 | 508,29 | 87,90 | 304,39 | 561,95 | 89,06 | 283,56 | |||||
| Країни СНД | 15,81 | 7,85 | 12,99 | 22,30 | 2,20 | 0,39 | 4,32 | 5,09 | 8,21 | |||||
| Азербайджан | 0,53 | - | - | - | - | - | - | - | - | |||||
| Білорусь | 12,49 | 7,65 | 2,04 | 5,05 | 1,77 | 0,39 | 4,32 | - | 0,18 | |||||
| Грузія | 1,02 | 0,20 | 8,98 | 15,22 | 0,43 | - | - | 3,30 | 1,65 | |||||
| Молдова | - | - | - | - | - | - | - | - | 0,06 | |||||
| Російська Федерація | 1,77 | - | - | 2,03 | - | - | - | 1,79 | 6,32 | |||||
| Туркменістан | - | - | 1,97 | - | - | - | - | - | - | |||||
| Інші країни світу | 25,65 | 38,41 | 351,64 | 485,99 | 85,70 | 304,00 | 557,63 | 83,97 | 275,35 | |||||
| Європа | 2,49 | 0,73 | 57,60 | 73,76 | 15,99 | 141,25 | 311,70 | 53,57 | 166,17 | |||||
| Албанія | - | - | - | - | - | - | 3,07 | - | - | |||||
| Бельгія | - | - | - | 2,79 | - | - | 1,35 | - | - | |||||
| Великобританія | - | - | - | 0,33 | - | - | - | - | - | |||||
| Греція | - | - | - | - | - | - | 4,13 | - | - | |||||
| Данія | - | - | - | - | - | - | 0,50 | - | - | |||||
| Ірландія | - | - | - | - | - | - | - | - | 6,30 | |||||
| Іспанія | - | - | 4,71 | - | - | 67,54 | 133,43 | - | 1,59 | |||||
| Італія | - | - | 3,52 | 4,79 | - | 32,04 | 11,94 | 19,66 | 3,95 | |||||
| Латвія | 0,86 | - | - | 0,09 | - | - | - | - | - | |||||
| Литва | 0,78 | 0,25 | 0,13 | - | - | - | - | - | - | |||||
| Мальта | - | - | 5,14 | 10,01 | - | 0,09 | - | - | - | |||||
| Нідерланди | - | - | 0,17 | 24,72 | 11,63 | 20,82 | 16,94 | 3,54 | - | |||||
| Німеччина | - | - | 0,93 | 0,92 | - | - | 6,47 | - | - | |||||
| Польща | 0,79 | - | - | - | - | - | - | - | - | |||||
| Португалія | - | - | - | 1,65 | - | - | 36,55 | - | - | |||||
| Румунія | - | - | - | - | - | 1,14 | - | - | 4,30 | |||||
| Словаччина | - | 0,48 | - | - | 4,29 | 0,41 | 0,02 | - | 0,09 | |||||
| Угорщина | 0,06 | - | 43,00 | 27,19 | 0,01 | 19,21 | 84,34 | 30,37 | 149,94 | |||||
| Швейцарія | - | - | - | 1,27 | 0,06 | - | 12,96 | - | - | |||||
| Азія | 23,16 | 36,39 | 205,53 | 295,37 | 63,68 | 83,09 | 70,59 | 5,40 | 59,97 | |||||
| Ізраїль | 13,66 | 20,58 | 113,55 | 79,37 | 19,15 | 35,99 | 20,18 | - | 12,01 | |||||
| Індія | - | - | - | 3,33 | - | - | - | - | - | |||||
| Ірак | - | - | - | 33,99 | - | - | - | - | - | |||||
| Іран | - | - | - | - | - | 4,68 | 0,44 | - | 3,39 | |||||
| Йорданія | - | - | - | - | - | 0,59 | - | - | 4,49 | |||||
| Кіпр | 5,89 | - | - | 1,69 | 21,70 | 11,10 | 6,50 | 2,83 | - | |||||
| Корея | - | - | 60,54 | 100,38 | - | 15,15 | - | - | - | |||||
| Ліван | - | - | 0,62 | 4,93 | - | - | - | - | - | |||||
| Малайзія | - | - | 7,50 | - | - | - | - | - | - | |||||
| Саудівська Аравія | - | 13,73 | - | 2,19 | 5,34 | 9,03 | 10,22 | 1,42 | 1,55 | |||||
| Сірія | - | - | - | 19,91 | 17,48 | 3,09 | 19,13 | - | 35,34 | |||||
| Туреччина | 3,61 | 2,08 | 23,32 | 49,15 | 0,01 | 3,46 | 14,12 | 1,15 | 3,19 | |||||
| Філіппіни | - | - | - | 0,43 | - | - | - | - | - | |||||
| Африка | - | 0,17 | 2,32 | 63,63 | 5,91 | 76,36 | 162,83 | 25,00 | 16,95 | |||||
| Алжир | - | - | 0,02 | 20,41 | 0,98 | 38,31 | 38,48 | - | - | |||||
| Єгипет | - | - | 2,30 | - | 4,93 | - | 36,10 | - | - | |||||
| Лівія | - | - | - | - | - | 11,50 | 28,60 | - | 14,10 | |||||
| Маврітанія | - | - | - | - | - | - | 18,81 | - | - | |||||
| Марокко | - | 0,17 | - | 43,22 | - | 20,31 | 23,56 | - | - | |||||
| Туніс | - | - | - | - | - | 6,24 | 17,28 | 25,00 | 2,85 | |||||
| Америка | - | 1,12 | 86,19 | 53,23 | 0,12 | 3,30 | 12,51 | - | 32,26 | |||||
| Бермуди | - | - | 68,17 | 39,87 | 0,12 | - | - | - | - | |||||
| Віргінські о-ви (Брит.) | - | 1,12 | 5,87 | - | - | - | - | - | - | |||||
| Канада | - | - | 1,26 | - | - | 2,94 | 10,32 | - | - | |||||
| Куба | - | - | 10,89 | 11,48 | - | - | - | - | - | |||||
| США | - | - | - | 1,88 | - | 0,36 | 2,19 | - | 32,26 | |||||
| Європейський Союз | - | - | 9,33 | 35,20 | 11,63 | 120,40 | 211,31 | 23,20 | 155,57 | |||||
Зовнішня торгівля зерновими культурами в Херсонській області характеризується зростанням обсягів експорту як у натуральному, так і в вартісному вигляді, свідченням чого є таблиці 2.14 та 2.15. Так, у 2005 році експорт зерна становив близько 300 тис. т, на суму близько 25 млн. дол., що порівняно з 1996 роком більше в натуральному виразі в 7 разів, а у вартісному – у 4,5 разів.