- розробки ефективних процедур оцінки заявок на отримання кредиту;
- прийняття складських свідоцтв у якості автономної майнової застави;
- розробки внутрішньої системи моніторингу діяльності складів;
- розробки внутрішньої системи моніторингу вартості товару, що зберігається на складі;
- збільшення кількості зерна, яке використовується у якості застави для отримання кредиту [48].
Однією з пропозицій банківських установ є кредитування сільгоспвиробників через векселя.
Предметом особливої уваги повинна стати фінансова підтримка, зберігання і розвиток об’єктів соціальної інфраструктури села, формування місцевих бюджетів на нормативній основі, направлення державних капіталовкладень на соціальний розвиток села [35].
Фінансовий сектор повинен гарантувати, що вся діяльність, яка здійснюється в його рамках, відповідає чітким стандартам. Працюючи з багатьма різними учасниками продовольчого сектора, фінансовий сектор може внести ці чіткі стандарти саме у зерновий сектор. Здорова та поміркована політика потім створить один із формуючих блоків для розвитку довіри та цілісності у секторі.
| Агрофірма випускає векселя |
| Банк авалює векселя (гарантує оплату по ним) |
| Агрофірма розраховується векселями з постачальниками палива, добрив, зернотрейдерами і т. д. |
| Постачальники і зернотрейдери пред’являють векселя в банк |
| Банк оплачує по векселям з дисконтом |
| Після збору і продажу врожаю аргофірма гасить свої векселя |
Рис. 1- Схема кредитування підприємств через векселя
З метою розширення обсягів оптової торгівлі створено 28 оптових продовольчих і плодоовочевих ринків. Розвивається мережа супермаркетів і фірмових магазинів, яких в області налічується 231. Крім цього, активно працюють виставки-ярмарки .
Для забезпечення зростання обсягів закупівлі сільськогосподарської продукції від виробників приватного сектора відновили роботу 128 заготівельних пунктів облспоживспілки. Їх кількість в області з червня 2000 року зросла більше як утроє і становила 546 одиниць. У Великоолександрівському, Високопільському, Іванівському, Каланчатському, Нововоронцовському, Новотроїцькому та Скадовському районах вони створені в кожному сільському населеному пункті [13].
Роль зерноелеваторів полягає в наступному:
- оголошення чіткої та зрозумілої структури оплати за послуги очищення, сушки та зберігання зерна;
- отримання вартості послуг на одному рівні протягом усього року;
- забезпечення необхідним обладнанням при здійсненні очищення, сушки та зберігання товару за прийнятними та прозорими цінами;
- забезпечення ефективною інфраструктурою для здійснення очищення, сушки та зберігання зерна, що гарантуватиме збереження якості зерна протягом всього строку зберігання;
- широке інформування про свою діяльність, що гарантуватиме усі сплати від фермерів та наявність зерна необхідної якості та кількості.
Зразковим прикладом у позаминулому році було запровадження ДП „Партизанський елеватор” ГАК „Хліб України” вартості послуг по зберіганню зерна на рівні 5 грн./т. Такі дії позитивно відобразилися на іміджі держкомпанії. На державне підприємство „Новотроїцький елеватор”, уповноважений здійснювати закупівлі в Держкомрезерв України в поточному році, уже надійшло 19 тис. тонн продовольчого зерна. Держкомрезерв уже оплатив 29 % зерна, яке поставлене, виплативши аграріям 4 млн. 179 тис. грн. Усього від сільгоспвиробників регіону надійшли заявки на продаж 42,3 тис. тонн продовольчого зерна. Держкомрезерв цього року планує закупити в сільгоспвиробників Херсонської області 51 тис. тонн продовольчого зерна [31].
Таблиця 10 засвідчує розгалудженість інфраструктури підприємств по переробці зернових культур в області.
Таблиця 10
Підприємства по закупівлі та переробці зернових культур в Херсонській області
| Назва підприємства | Спеціалізація | Адреса |
| 1. Білозерський район | ||
| ТОВ „Зоря” | Переробка овочевих та зернових культур | с. Чорнобаївка |
| 2. Бериславський район | ||
| Агрофірма „Прогрес” | Переробка овочевих та зернових культур | с. Тягинка, Бериславське шосе, 1 |
| ВАТ „Бериславський елеватор” | Закупівля зернових, первинна переробка | м. Берислав, вул. 1-го Травня, 300 |
| 3. Великоолександрівський район | ||
| ДП „Білокриницький КХП” | Переробка зернових | смт Біла Криниця |
| ТОВ „Харчовик” | Переробка плодоовочевої продукції, переробка зернових та бобових культур | смт Велика Олександрівка, вул. Заводська, 14 |
| 4. Великолепетиський район | ||
| „Великолепетиський елеватор” | Закупівля та первинна переробка зернових | смт Велика Лепетиха, вул. Леніна, 157 |
| ДП АК „Рубанівська” | Переробка зернових | с. Рубанівка, вул. Космонавтів, 61 |
| 5. Верхньорогачинський район | ||
| ВАТ „Україна Комбікормовий завод” | Переробка зернових культур | смт Верхній Рогачик, вул. 35 років Перемоги, 36 а |
| 6. Високопільський район | ||
| ТОВ „Експотрейд” | Закупівля та переробка зернових | смт Високопілля |
| 7. Генічеський район | ||
| ПП „Стайер” | Переробка зернових та масличних культур | м. Генічеськ, вул. Чкалова, 90 |
| 8. Голопристанський район | ||
| Фірма „Аделаїда” | Переробка соняшнику та зернових культур | с. Чулаківка |
| 9. Горностаївський район | ||
| ТОВ „Агросвіт” | Переробка зернових та олійних культур | с. Ольгино |
| Братолюбівський елеватор | Закупівля та первинна переробка зернових культур | с. Братолюбівка |
| 10. Каланчацький район | ||
| ВАТ „Каланчацький комбінат хлібопродуктів” | Переробка зернових культур | смт Мирне, вул. Елеваторна, 5 |
| 11. Каховський район | ||
| ЗАТ „Чумак” | Переробка овочевої продукції, соняшнику | м. Каховка, вул. Південна, 2 |
| ТОВ „Альфред С Топфер Інтернешнл Україна” | Закупівля зернових та олійних культур | м. Таврійськ, вул. Промислова, 18 |
| ВАТ „Каховський ХПП” | Переробка зернових культур | м. Каховка |
| ТОВ „Чумацький шлях” | Переробка зернових культур | м. Каховка |
| ПКП „Агроконтакт” | Переробка зернових культур | м. Нова Каховка, вул. Піонерська, 19 |
| 12. Нижньосірогоський район | ||
| ВАТ „Нижньосірогоський комбінат хлібопродуктів” | Переробка зернових культур | смт Нижні Сірогози, вул. Миру, 1 |
| ВАТ „Нижньосірогоський комбікормовий завод” | Переробка зернових культур | смт Нижні Сірогози |
| 13. Нововоронцовський район | ||
| Золотобалківське ХПП | Переробка зернових культур | с. Золота Балка, вул. Набережна, 24 |
| 14. Скадовський район | ||
| ВАТ „Бригантина” | Закупівля та переробка зернових культур | м. Скадовськ, вул. Пасічника, 152 |
| 15. Цюрупинський район | ||
| Брилевський елеватор | Закупівля та переробка зернових культур | с. Брилівка |
| ТОВ „Наука-технологія” | Переробка зернових культур | м. Цюрупинськ, вул. Промислова, 1 |
Здійснюючи свою діяльність протягом року, переробники пом’якшують коливання цін, а також збільшують рівень обізнаності щодо якості продукту, виплачують премії за високоякісний продукт, здійснюють оплату чесної ринкової вартості зерна, яке відповідає усім вимогам якості.
Основною діяльністю зернових трейдерів є купівля та продаж зерна через виявлення можливостей, розвиток нових ринків та забезпечення вже існуючих. Вони відіграють значну роль у зерновому секторі, відкриваючи нові ринки збуту зерна. Трейдери виступають незалежними посередниками між фермерами, зерновими складами та переробниками, виявляють нові ринки та нові продукти для вже існуючих ринків, надають незалежні маркетингові рекомендації фермерам [20].
Великі ресурсні компанії, пристосовуючись до зернового ринку, можуть обрати два методи роботи – використання тільки фінансових інструментів (необов’язково у формі передоплати) або робота із сільгосппродукцією, в тому числі і з зерном. Компанії, які пішли другим шляхом, як правило, створюють власні зернові підрозділи, тобто виходять на рівень зернових трейдерів, і здатні відвантажувати зерно на експорт чи внутрішнім споживачам без подальшого посередництва. У цілому ж, доля розрахунків зерном за поставлені ресурси в останні роки знизилась. Це пов’язано як з покращенням фінансового стану сільгоспвиробників, так і з наявністю програм пільгового кредитування.
Таким чином, можна зробити висновок, що доля ресурсних компаній на зерновому ринку і в подальшому буде зменшуватися [14].
Загальну схему інфраструктури ринку зерна та продуктів його переробки на Херсонщині зображено на рис. 2.
Ринкова інфраструктура розвивається при взаємодії двох підсистем – кредитно-фінансової та інформаційної. Тому робота Головсільгосппроду області направлена на постійну підготовку і розповсюдження серед зерновиробників даних моніторингу цін на зерновому ринку, аналіз стану формування суб’єктів ринкової інфраструктури.
Функціонування зернового ринку області неможливе без достатнього інформаційного й маркетингового забезпечення. Для надання сільськогосподарським товаровиробникам та іншим учасникам ринку інформації щодо цін, попиту, пропозицій, нових технологій і методів виробництва та для забезпечення власної конкурентоспроможності на Херсонщині створено обласний аналітично-маркетинговий центр. У п’яти районах області (як показових) впроваджено інформаційні дошки для здійснення досліджень тенденцій інформаційного забезпечення та розповсюдження маркетингової інформації. Ведеться робота по накопиченню бази даних про цінову ситуацію та ринки збуту зернової продукції. Створюється і вдосконалюється діяльність у сільській місцевості сервісної інфраструктури заготівельних пунктів, обслуговуючих кооперативів, агроторгових домів [28].