Основними країнами імпортерами херсонського зерна є Російська Федерація, Іспанія, Італія, Румунія, Ізраїль, Ірак, Сирія, США.
Імпорт зерна в Херсонську область в розрізі країн світу, тонн
| Країни | Роки | ||||||||
| 1996 | 1997 | 1998 | 1999 | 2000 | 2001 | 2002 | 2003 | 2004 | |
| Всього | 64,59 | 371,67 | 347,04 | 1107,41 | 48247,00 | 3784,36 | 2923,45 | 89978,83 | 27394,13 |
| Країни СНД | 45,25 | 10,08 | 0,48 | 2,92 | 13951,23 | 3762,95 | - | 79132,64 | 23071,55 |
| Казахстан | - | - | - | - | 13951,23 | 3762,95 | - | 40243,85 | 18176,45 |
| Молдова | 5,25 | 10,08 | 0,48 | - | - | - | - | - | - |
| Російська Федерація | 40,00 | - | - | 2,92 | - | - | - | 38888,79 | 4895,10 |
| Інші країни світу | 19,34 | 361,59 | 346,56 | 1104,49 | 34295,77 | 21,41 | 2923,45 | 10846,19 | 4322,58 |
| Європа | 19,34 | 195,52 | - | 1104,49 | 26437,26 | 21,41 | 33,68 | 10846,19 | 12,95 |
| Австрія | - | 36,38 | - | - | - | - | 1,22 | - | - |
| Бельгія | - | - | - | 5,16 | - | - | - | - | - |
| Болгарія | - | - | - | - | 4913,83 | - | - | - | - |
| Литва | - | - | - | - | - | - | - | 6090,55 | - |
| Німеччина | - | - | - | - | - | - | - | 4716,75 | |
| Угорщина | - | 50,13 | - | - | 205,68 | 19,92 | 16,78 | 37,56 | - |
| Франція | 19,34 | 109,01 | - | - | - | - | 14,13 | - | 12,00 |
| Югославія | - | - | - | 1099,33 | 21317,75 | 1,49 | 1,55 | 1,33 | 0,95 |
| Азія | - | 120,40 | 307,04 | - | 7858,51 | - | 2889,77 | - | 750,00 |
| Індія | - | - | 206,96 | - | - | - | 892,50 | - | 750,00 |
| М’янма | - | - | - | - | - | - | 1997,27 | - | - |
| Пакестан | - | 120,40 | 100,08 | - | - | - | - | - | - |
| Туреччина | - | - | - | - | 7858,51 | - | - | - | - |
| Африка | - | - | - | - | - | - | - | - | 3559,63 |
| Єгипет | - | - | - | - | - | - | - | - | 3559,63 |
| Америка | - | 45,67 | 39,52 | - | - | - | - | - | - |
| Канада | - | 45,36 | - | - | - | - | - | - | - |
| США | - | 0,31 | 39,52 | - | - | - | - | - | - |
| Європейський Союз | 19,34 | 145,39 | - | 5,16 | - | - | 15,35 | 4716,75 | 12,00 |
Основною конкурентною перевагою вітчизняного зерна вважається низький рівень цін. Саме низькі ціни роблять його привабливим. Херсонські ціни (FOB) на пшеницю в середньому за період 1999-2002 рр. були нижчими від світових на 10% (середня експортна ціна в Херсоні – 111,8 дол. США за 1 тону і світова ціна – 125,3 дол. США за 1 тону).
Середня ціна пшениці, відвантаженої на експорт у 2000 році, дорівнювала 94,4 дол. США за 1 тонну, у 2001 році – 81,7 дол. США. Отже, розрив між українськими експортними цінами та світовими у ці роки був ще більшим. У 2002 році середня ціна експортованої Херсонської пшениці дорівнювала 82,3 дол. США за 1 т. Розрив між Херсонськими експортними цінами та світовими у 2000/2002 та 2002/2003 маркетингових роках визначався у 40 дол. США. Ціни на зерно 2005 року зображено в таблиці 19. Закупівельні ціни на зерно урожаю 2006 року (пшениця 3 класу) прогнозується на рівні 690 грн/т.
Поки що потужний експортний потенціал зерна Херсонщини, який успішно реалізується протягом останніх років (за вийнятком неврожайного 2003 року), херсонським виробникам великих прибутків не приніс. Існують дві суттєві проблеми. Перша – це експортувати продукцію не у формі прямого імпорту з Херсону тими країнами, які закуповують зерно, тобто іноземними трейдерами, а через наших експортерів – у країни-споживачі.
Таблиця 19
Ціни на зерно 2005 року, заумовами поставок EXW (франко-завод)
| Найменування продукції | Рекомендовані ціни | Ціна реальних пропозицій | Ціна попиту переробників | Ціна попиту експортерів | Закупівельні ціни Держрезерву (умови поставок CPT) |
| Пшениця 3-го кл. | 780-800 | 690-710 | 630-650 | 640-650 | - |
| Пшениця 4-го кл. | 650-660 | 580-600 | 500-550 | 540-580 | - |
| Пшениця 5-го кл. | 540-550 | 550-570 | 480-500 | - | 500-530 |
| Овес | 450-470 | 500-510 | 450-480 | 500-520 | 600 |
| Пшениця фуражна | 500-520 | 470-480 | 430-450 | 440-470 | - |
| Ячмінь фуражний | 430-450 | 410-420 | 360-390 | 430-450 | - |
| Кукурудза фуражна | 420-430 | 500-550 | 450-500 | 470-510 | - |
Якщо це буде зроблено, то отримаємо шанси щонайменше на 20, а то й на 50 % підняти ціну на експорт зернової продукції. І друга проблема: як закріпити позиції, зайняті на світових ринках протягом останніх років. Це було зроблено за допомогою іноземних трейдерів. Їх мають замінити – бодай частково – українські експортери. А для того треба пройти непростий шлях міжнародної сертифікації, стандартизації, ліцензування [13].
Вирішальним кроком по вирішенню існуючих проблем повинен стати вступ України до Світової організації торгівлі. Тільки членство в СОТ забезпечить максимальний доступ до світових продовольчих ринків. За цієї умови Україна зможе усунути існуючу торговельно-економічну ізоляцію від інших країн та забезпечити підтримку міжнародних організацій. Отже, СОТ надає можливість встановлення паритетних відносин із світовим продовольчим ринком, що дуже важливо для вітчизняних підприємств.
Обсяги і ціни імпортованого зерна в Херсонську область у 2003-2004 роках, а також основні країни-імпортери відображено в таблиці 20.
Імпортні операції проводяться за умовами поставок CIF. CIF – умови продажу товару, згідно яких в ціну товару входить його вартість та затрати по страховці і транспортуванню товару до місця призначення. При продажу товару на умовах CIF продавець зобов’язаний за свій рахунок доставити товар в порт завантаження, зафрахтувати судно (або місце на судні), помістити товар на борт судна, провести всі збори та мита, що пов’язані з відправленням товару та застрахувати його.
Інформація про завезення імпортного продовольчого зерна на територію Херсонської області
| Одержувач | Рік | Країна-постачальник | Місяць | Кількість, т | Ціна, грн. |
| Херсонський КХП | 2003 | Казахстан | Серпень | 15830,4 | 693 |
| Жовтень | 15403,4 | 745 | |||
| Литва | Вересень | 473,9 | 709 | ||
| Жовтень | 1018,9 | 793 | |||
| Листопад | 3519,8 | 848 | |||
| Грудень | 2075,4 | 942 | |||
| Росія | Вересень | 186,2 | 607 | ||
| 2004 | Казахстан | Березень | 7185,4 | 990 | |
| Херсонський КХП всього: | 45693,2 | 772 | |||
| ТОВ „Дабл ю Джей – Херсон” | 2003 | Росія | Листопад | 9001,4 | 904 |
| Грудень | 8404,0 | 983 | |||
| 2004 | Казахстан | Лютий | 1277,9 | 995 | |
| Березень | 4739,1 | 997 | |||
| Росія | Січень | 3779,5 | 931 | ||
| Лютий | 988,0 | 962 | |||
| ТОВ „Дабл ю Джей – Херсон” всього: | 28189,9 | 941 | |||
| ТОВ „Євротрейд” | 2003 | Казахстан | Вересень | 1202,6 | 857 |
| Жовтень | 343,2 | 874 | |||
| Листопад | 2976,0 | 931 | |||
| Грудень | 1528,0 | 945 | |||
| 2004 | Казахстан | Січень | 2230,7 | 958 | |
| ТОВ „Євротрейд” всього: | 8280,4 | 894 | |||
| ВАТ „Новокаховський КХП” | 2003 | Німеччина | Листопад | 4716,8 | 955 |
| ВАТ „Новокаховський КХП” | 4716,8 | 955 | |||
| ТОВ „Експотрейд” | 2003 | Росія | Серпень | 1492,6 | 584 |
| Вересень | 978,8 | 741 | |||
| Жовтень | 1337,7 | 745 | |||
| ТОВ „Експотрейд” всього: | 3809,1 | 748 | |||
| ТОВ „Наука і технологія” | 2003 | Росія | Серпень | 1278,0 | 912 |
| Вересень | 460,0 | 908 | |||
| ТОВ „Наука і технологія” всього: | 1738,0 | 909 | |||
| ТОВ Зерноторгівельна компаніям. Київ | 2004 | Казахстан | Березень | 1488,3 | 1125 |
| ТОВ Зерноторгівельна компанія м. Київ | 1488,3 | 1125 | |||
| СТВО „Оксамит” | 2003 | Росія | Серпень | 260,0 | 658 |
| Листопад | 200,0 | 661 | |||
| СТВО „Оксамит” всього: | 460,0 | 654 | |||
| ТОВ „Російська АПК” | 2003 | Росія | Жовтень | 196,2 | 591 |
| ТОВ „Російська АПК” всього: | 196,2 | 591 | |||
| Загальний підсумок: | 94571,9 | 864 | |||
Очевидно, що проблема підвищення ефективності збуту і інтенсифікації зернового ринку являється складовою частиною проблематики розвитку аграрного ринку в цілому. Шляхи вирішення вказаних проблем лежать у необхідності комплексу заходів економічного, фінансового і організаційного характеру. Тут можна говорити про стимулювання розвитку всіх елементів інфраструктури аграрного ринку, про вдосконалення механізмів фінансування сільськогосподарського виробництва, про необхідність розробки й апробації передових економічних моделей та маркетингових схем, які дозволять підвищити ефективність збуту сільськогосподарської продукції і зерна зокрема. Також є досить перспективною і подальша робота по вдосконаленню системи збуту зернової продукції на основі форвардних і ф’ючерсних контрактів [42].