Для аналізу структури кредиторської заборгованості необхідно проаналізувати структуру активів. Активи підприємства і їх структура вивчаються з погляду як їх участі у виробництві, так і оцінки їх ліквідності. Спочатку визначається участь біля виробничому циклі основних фондів, нематеріальних активів, виробничих запасів і витрат, грошових коштів. При цьому уточнюється наявність найбільш ліквідних активів підприємства: грошових коштів на рахівницях, а також короткострокових цінних паперів і найменш ліквідних активів - основних фондів, які знаходяться на балансі підприємства, і інших необоротних активів.
Зміна структури активів підприємства у бік збільшення частки оборотних активів може означати:
- формування мобільнішої структури активів, що сприяє прискоренню оборотності засобів підприємства;
- відвернення частки поточних активів на кредитування споживачів товарів, підприємств і інших дебіторів, що свідчить про фактичну іммобілізацію частини оборотних коштів з виробничого циклу;
- спотворення результатів оцінки основних фондів із-за недоліків в організації бухгалтерського обліку і інше.
Для того, щоб зробити однозначні виводи про причини зміни вказаної пропорції в структурі засобів, необхідно провести детальний аналіз розділів і окремих статей активу балансу.
Враховуючи, що питома вага основних засобів і необоротних активів може змінюватися унаслідок впливу зовнішніх чинників (наприклад, порядку їх обліку, при якому коригування вартості основних фондів в умовах інфляції здійснюється із запізненням, тоді як ціна на сировину, матеріали, готову продукцію може збільшуватися достатньо високими темпами), необхідно звернути особливу увагу на зміну абсолютних показників Балансу за звітний період (рядки 030, 031, 032), яка відображує рух основних засобів (зміна норм амортизації, груп розділення основних фондів, вибуття і введення в експлуатацію нових).
При аналізі першого розділу активу балансу необхідно також звернути увагу на тенденцію зміни таких його статей, як незавершене будівництво (рядок 020), відстрочені податкові активи (рядок 060), оскільки ці активи не беруть участі у виробничому обороті і за певних умов збільшення їх частки може негативно впливати на результативність фінансової і господарської діяльності підприємства. Ця структура представлена в таблиці 2.5.
Таблиця 2.5
Структура необоротних активів ТОВ «Альвис»
| Показник | Баланс, код строки | 2008 | 2009 | Абсолютне відхилення |
| Сума, тис. грн. | Сума, тис. грн. | Сума, тис. грн. | ||
| Нематеріальні активи: | ||||
| - залишкова вартість | 010 | 1,5 | 0,8 | -0,7 |
| - початкова вартість | 011 | 2,3 | 1,7 | -0,6 |
| - знос | 012 | 0,8 | 0,9 | 0,1 |
| Незавершене будівництво | 020 | 110,1 | 254,4 | 144,3 |
| Основні засоби: | ||||
| - залишкова вартість | 030 | 162,1 | 395,4 | 233,3 |
| - початкова вартість | 031 | 174,8 | 483,5 | 308,7 |
| - знос | 032 | 12,7 | 88,0 | 75,3 |
| Всього: | 273,7 | 650,6 | 376,9 |
Після аналізу основних засобів і інших необоротних активів з метою вивчення фінансового стану підприємства необхідно проаналізувати власні оборотні кошти. Власні оборотні кошти - це робочий капітал (Рк), який визначається як різниця між оборотними активами підприємства і його короткостроковими зобов'язаннями. Тобто робочий капітал є тією часткою оборотних активів, яка фінансується за рахунок власних засобів і довгострокових зобов'язань. Наявність робочого капіталу свідчить про те, що підприємство не лише може сплатити власні поточні борги, а і має фінансові ресурси для розширення діяльності і інвестування.
Для визначення Рк необхідне від суми підсумків розділу II.3 активу балансу відняти підсумок розділу IV пасиву:
Рк = Баланс (ряд. 150 + ряд. 260 - ряд. 620) (2.4)
Рк 2008 = 2210,3 - 2422,3 = - 212,0
Рк 2009 = 5023,6 - 5574,6 = - 551,0
З розрахунків видно, що підприємство не має робочого капіталу і цей показник зменшується на кінець звітного періоду.
Якщо сума довгострокових кредитів перевищує робочий капітал (Рк < ряд. 440), то це свідчить, що підприємство використовує частка довгострокових позик і кредитів на фінансування поточних операцій, тобто здійснює їх нецільове використання.
При зменшенні Рк необхідно з'ясувати, за рахунок чого це сталося і як це вплинуло на маневреність робочого капіталу.
Маневреність робочого капіталу (Mк) характеризує частка запасів в його спільній сумі, тобто визначається відношенням величини запасів до розміру робочого капіталу:
Мк = 3 / Баланс (ряд. 260 - ряд. 620), (2.5)
де 3 - запаси і витрати.
Мк 2008 = 1367,3 / (2210,3 - 2422,3) = - 6,45
Мк 2009 = 2478,6 / (5023,6 - 5574,6) = - 4,50
Збільшення товарних запасів, характерне в умовах інфляції, приводить до залучення довгострокових кредитів, що, у свою чергу, може негативно вплинути, враховуючи високі кредитні ставки, на платоспроможність підприємства. Як видно з розрахунків, біля підприємства товарні запаси в долі робочого капіталу зменшилася, що говорить про збільшення маневреності робочого капіталу.
Важливим показником платоспроможності підприємства є коефіцієнт покриття (Кп). Він визначається відношенням всіх поточних активів до короткострокових зобов'язань і характеризує достатність оборотних коштів підприємства для погашення своїх боргів протягом року:
Кп = II А / IV П, (2.6)
де II А - підсумок II розділу активу балансу;
IV П - підсумок IV розділу пасиву балансу.
Кп 2008 = 2210,3 / 2422,3 = 0,91
Кп 2009 = 5023,6 / 5574,6 = 0,90
Кп показує, скільки грошових одиниць оборотних коштів випадає на кожну грошову одиницю короткострокових зобов'язань. Значення Кп повинне перебувати в межах 1-1,5. З розрахунків видно, що біля підприємства цей показник не досягає потрібних меж і рухається у бік зменшення.
Швидкість обороту оборотних коштів підприємства є одній з якісних характеристик фінансової політики підприємства. Чим більше швидкість обороту, тим ефективніше працює підприємства. Тому абсолютне або відносне збільшення оборотних коштів може свідчити не лише об розширення виробництва або дії показників інфляції, а і про зменшення швидкості їх обороту, що викликає збільшення їх маси.
Для визначення тенденції оборотності оборотних коштів розраховується коефіцієнт оборотності (До), який визначається як відношення виручки (валового доходу) від реалізації продукції, без врахування ПДВ і акцизного збору (звіт про фінансові результати), до суми оборотних коштів підприємства:
До= Ф-2 (ряд. 010 - ряд. 015 - ряд. 020) / Баланс (ряд. 260)(2.7)
До 2008 = (6449,1 - 1059,4) / 2210,3 = 2,43
До 2009 = (7913,8 - 1270,9) / 5023,6 = 1,32
З розрахунків видно, що зменшення значення До на кінець звітного періоду порівняно до його значення на початок року свідчить про уповільнення обороту оборотних коштів, що негативно впливає на його фінансовий стан.
Показником ефективності використання оборотних коштів є також час обороту (Чо) - тривалість в днях одного обороту. Він визначається як відношення кількості календарних днів звітного періоду до коефіцієнта оборотності:
Чо = Т / До, (2.8)
де Т- кількість календарних днів звітного періоду.
Чо 2008 = 365 / 2,43 = 149
Чо 2009 = 365 / 1,32 = 276
Важливим показником ефективності використання активів є оборотність запасів і тривалість одного обороту запасів. Коефіцієнт оборотності запасів (Ко.з) визначається як відношення собівартості реалізованої продукції до середньої вартості запасів:
Ко.з = Ф-2, ряд. 040 / Ф-1 (ряд. 100. Н + ряд. 100 До) * 0,5 (2.9)
де Н - початок звітного періоду; До - кінець звітного періоду.
Ко.з 2008 = 5118,0 / (1367,3 + 2478,6) * 0,5 = 2,66
Ко.з 2009 = 6047,9/ (1367,3 + 2478,6) * 0,5 = 3,15
На підприємстві коефіцієнт оборотності запасів на кінець періоду збільшився і рівний 3,15, тобто підприємство в середньому 3 рази поповнює запаси впродовж звітного періоду, що позитивно впливає на фінансовий стан підприємства.
Середня тривалість одного обороту запасів (Чо.з) визначається по формулі:
Чо.з = Т / Ко.з (2.10)
Чо.з 2008 = 365 / 2,66 = 137
Чо.з 2009 = 365 / 3,15 = 115
На досліджуваному підприємстві тривалість обороту запасів зменшилася на 137 - 115 = 22 дні, що позитивно свідчить про оновлення запасів на підприємстві. На кінець періоду підприємству необхідно 115 днів для повного використання запасів в господарській діяльності.
Аналізуючи розділ «оборотні активи», необхідно звернути увагу на темпи зростання дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги (ряд. 160), по отриманих векселях (ряд. 150). Збільшення цих статей балансу свідчить про надання підприємством товарних послуг для споживачів своєї продукції. Кредитуючи їх, підприємство фактично ділиться з ними часткою свого прибутку. Одночасно воно може брати кредити для забезпечення своєї господарської діяльності, що збільшує його власну кредиторську заборгованість. Важливим показником ліквідності підприємства є коефіцієнт абсолютної ліквідності (Ка.л), який характеризує миттєву готовність підприємства ліквідовувати короткострокову заборгованість і визначається як відношення суми його грошових коштів і короткострокових фінансових інвестицій до суми короткострокових (поточних) зобов'язань: