З розвитком різних організаційних форм господарювання на селі і виникненням менших за розмірами с/г підприємств, крім питання про підряд, постала ще одна проблема, яка вимагає від таких підприємств суто економічного вирішення: купувати нову чи потриману техніку або обладнання.
Крім того в даний період економічно сильні підприємства з метою швидкого оновлення матеріально-технічної бази і досягнення на цій основі кращих результатів виробництва, підвищення конкурентоспроможності продукції, очевидно продаватимуть свою техніку ще до завершення строку її служби. Покупцями потриманої техніки й обладнан6ня можуть бути різні підприємства, але в першу чергу ті що не мають достатнього власного капіталу для нових інвестицій.
Переваги від купівлі нової техніки(обладнання): вона, як правило, більш продуктивна, надійніша в експлуатації, зручніша в управлінні, більш комфортабельна, отже “престижніша”, вимагає менших витрат на ремонт, технічне обслуговування, паливо і мастильні матеріали, забезпечує вищу якість робіт, не вимагає швидкої заміни. Витрати від придбання нової техніки (обладнання): потрібний більший обсяг капіталовкладень, зростають витрати на амортизацію і страхові платежі, збільшується податок на майно; за нестачі власного капіталу потрібний кредит, отже, і додаткові витрати на виплату процентів з нього; нерідко ще потрібно передбачити витрати на перекваліфікацію працівників, які обслуговуватимуть таку техніку. Витрати і загрози від придбання потриманої техніки: зростають витрати на ремонт, паливо мастила і не рідко на робочу силу, що обслуговує стару техніку; техніка як правило менш продуктивна, має нижчу експлуатаційну надійність, а через це може простоювати саме в період збігу с/г робіт.
Порівняння переваг і витрат зводиться, кінець-кінцем, до вилучення обсягу річних витрат на експлуатацію нової і потриманої техніки на одиницю роботи і до оцінки можливостей забезпечення надійності останньої. Перевага віддається тому варіанту купівлі техніки, за якого зберігаються менші загальні річні витрати на її утримання. Якщо різниця у витратах невелика, то остаточне рішення приймати з урахуванням інших факторів, що відіграють важливу роль у конкретних умовах роботи підприємства. Наприклад, на користь купівлі нової техніки підприємство може прийняти, коли доступний кредит і низькі процентні ставки на нього.
3.3 Мінімізація потреби в оборотних засобах і фактори підвищення їх використання
Найбільша частка оборотного капіталу знаходиться у виробничих запасах. Це пояснюється необхідністю забезпечення безупинності виробництва. Економістами і менеджерами давно з’ясовано, що безупинність може бути забезпечена за різного обсягу запасів матеріальних цінностей. Але оскільки створення цих запасів з економічного погляду є заморожуванням коштів, то стає очевидним, що найбільший господарський ефект досягається за їх мінімальної величини, достатньої для нормального функціонування виробництва.
Індивідуальний норматив оборотного капіталу – це мінімальна потреба в його окремому виді, яка забезпечує безперервну роботу підприємства. Сукупний норматив оборотного капіталу по підприємству визначається як сума індивідуальних нормативів, що відображає загальну проблему підприємства в цьому ресурсі.
В аграрних підприємствах нормування оборотного капіталу здійснюється відповідно до «Методичних рекомендацій по нормуванню оборотних засобів підприємства аграрного сектора АПК» (К., ІАЕ УААН, 1998).
При нормуванні виробничих запасів враховують обсяг виробничого споживання їх відповідного елементу (добрив, отрутохімікатів, пального тощо) і час знаходження (завантаження) засобів в обороті. Норма запасів (Нр) на ці види матеріальних цінностей визначають за формулою:
Нр = М * К,
де М – час знаходження кожного виду виробничих запасів в обороті; К – коефіцієнт наростання споживання кожного виду запасів.
Час знаходження оборотних засобів в обороті розраховується з вразу:
М = Д : Пф,
де Д – річна зважена завантаженість відповідного виду виробничих запасів в обороті. Щоб її визначити, потрібно спожитий у кожному кварталі ресурс помножити на дні його знаходження в обороті й одержані результати по всіх кварталах підсумувати;
Пф – річна потреба оборотного засобу в.
Коефіцієнт наростання споживання оборотного засобу (К) визначається так:
К = Д : Дк,
де Дк – календарна завантаженість оборотного засобу в обороті, яка дорівнює добутку вартості виробничо спожитого засобу за рік на 365.
Норматив на кожний вид виробничих запасів (Н) обчислюється за формулою:
Н = С * Нр,
де С – сума середньоденного споживання оборотного засобу, що визначається як частка від ділення вартості спожитого ресурсу за рік на 365.
За наведеними формулами нормативи розраховуються тільки на перший плановий рік, а на наступні роки їх можна встановити в процентах до річного обсягу виробничого споживання за формулою:
Нпр = (Н : Взс) *100,
де Взс – вартість спожитого оборотного засобу за рік.
Для того щоб визначити норматив по молодняку тварин, птиці і тварин на відгодівлі, необхідно спочатку розрахувати суму оборотних засобів по кожному виду тварин шляхом додавання до середньої вартості однієї голови тварин на початок року планових витрат на її утримання у плановому році. Норматив розраховується множенням вартості однієї голови на кількість голів, яка передбачена на кінець року по плановому обороту стада, або множенням живої маси тварини на кінець року на планову собівартість центнера живої маси.
Фактором підвищення ефективності використання оборотного капіталу, прискорення його кругообігу є впровадження у виробництво нових, більш урожайних і скоростиглих сортів с/г культур, а також інтенсивних технологій їх вирощування, внесення оптимальних доз мінеральних добрив 1кг органічних за оптимального співвідношення в них NPK. За таких умов не затягується вегетаційний період рослин, відбувається їх своєчасне дозрівання, а значить не порушується нормальний процес кругообігу оборотного капіталу. Прискорити швидкість обороту цього ресурсу можна скороченням часу перебуванням коштів у сфері обігу завдяки розвитку виробничої інфраструктури і впорядкуванню взаєморозрахунків із заготівельними організаціями та переробними підприємствами, а також постачальниками аграрних підприємствам предметів праці промислового походження.
Напрямом поліпшення використання оборотного капіталу є режим економії. Науково-дослідними установами розроблені обґрунтовані нормативи витрачання окремих видів оборотних фондів на одиницю продукції, 1га, 100ткм, 100км пробігу тощо.
Порівняння фактичних витрат цих ресурсів з нормативами дає змогу об’єктивно оцінити стан справ з їх використанням, зясувати причини. , що призвели до перевитрати і вжити заходів для їх усунення.
Ефективне використання оборотного капіталу досягають за умови збалансування джерел його формування – власних і позичкових. Через сезонність с/г виробництва аграрні підприємства вимушені в окремі періоди року авансувати у виробництво значні оборотні засоби для створення яких нерідко не вистачає власних коштів. У таких випадках закономірним є використання підприємством кредиту, тобто капіталу кредитних установ за умови його повернення в установлені строки з одночасною витратою процентів. Масштаби використання кредиту підприємством на такі цілі обмежується його платоспроможністю. За сприятливого зовнішнього середовища у джерелах формування оборотного капіталу аграрних підприємств питома вага кредиту може досягти до 35-40%, тоді як на кінець 2000р. цей показник, за відомих причин, становив лише 1,8%. Про важливість підвищення ролі кредиту у формуванні оборотного капіталу свідчить досвід фермерських господарств США, Німеччини, інших розвинутих країн, де цей параметр також знаходиться близько зазначених меж.
В країнах з розвинутою ринковою економікою підприємства, організації що поставляють фермерам корми, добрива, інші некапітальні ресурси, використовують так званий порядок відкритого рахунку за схемою «3/10 повна 30». Ця схема передбачає стимулювання постачальниками покупців як найшвидше оплачувати рахунки шляхом надання їм знижок за куплену продукцію, але за умови що вони оплачують її не пізніше встановленого терміну – 10 днів з початку періоду кредитування.
Висновки і пропозиції
ТОВ «Ясні зорі» – це багатогалузеве сільськогосподарське підприємство, що знаходиться в Кодимському районі Одеської області. ТОВ “Ясні зорі” розташоване в сприятливій для вирощування технічних культур грунтово-кліматичній зоні.
Найбільшу питому вагу по доходам підприємства належить зерновим, в середньому за досліджуваний період складає 62,62 %. Так, доходи від реалізації зернових у звітному періоді порівняно з базисним зросли від 1826 тис грн. до 8557 тис. грн., а інша продукція рослинництва навпаки зменшилась на 96 тис. грн. Прослідковується тенденція збільшення доходів від реалізації порівняно з базисним 2005 роком. Дане підприємство спеціалізується тільки на виробництві продукції рослинництва, тваринництво відсутнє.
Рівень спеціалізації слабкий.
Площа сільськогосподарських угідь у 2007 році зменшилась на 2,76 %. Вартість основних виробничих засобів сільськогосподарського призначення коливалась на протязі досліджуваного періоду і зменшилась у звітному році на 19,05% порівняно з базисним. Середньорічна кількість працівників залишилась незмінною.
Розглянемо об’єми виробництва основної продукції господарства. Так виробництво зерна зменшилось на 42,41 %, а це на 4862 т. менше ніж у 2005 році. Виробництво соняшнику у звітному році збільшилось у 2,6 раз.
Показники таблиці 2.3 свідчать, що вартість валової продукції зменшилась в звітному році на 4,44 % порівняно з 2005 році. Такий показник, як окупність виробничих витрат, показує, скільки на 1 грн. затрат приходиться вартості валової продукції, він зменшився на 2,8 % порівняно з базовим роком.