Новостворені підприємства або бізнес – проекти не можуть отримати кредити через відсутність у керівника досвіду роботи в бізнесі. Провідні банки відмовляють їм у надані кредиту, оскільки для банку важливо працювати з надійними позичальниками, у яких хоча б один бізнес вже налаштовано. Банки зацікавлені в тому, щоб гроші за кредит поверталися вчасно за графіком, і не бажають мати справи з примусовими стягненнями. Тому необхідно розробляти специфічні програми кредитування, спрямовані на підтримку малого підприємництва та стимулювання його розвитку.
Отже, метою дослідження є розробка пропозицій для фінансової підтримки малого бізнесу в Україні, зокрема в місті Миколаєві. Це питання тісно пов’язане з програмою розвитку підприємництва у Миколаєві на 2005-2006 роки, зокрема, йдеться про фінансово-кредитну підтримку підприємництва як пріоритетне завдання.
Основою проведеного дослідження є комплексний підхід, поряд з цим було використано економіко-статистичний аналіз на численні експертні оцінки.
Основні показники розвитку підприємств малого бізнесу наведено у табл 3.1
За результатами аналізу стану сектору малого бізнесу Миколаєва, Миколаївської області, України ( кількість, галузева структура, ефективність, частка в економіці)були сформовані основні проблеми розвитку цього сектору економіки, серед яких:
– відсутність повної достовірної статистичної інформації про стан розвитку МБ;
– відсутність освітнього й інформаційного забезпечення підприємницької діяльності;
– регуляторні та адміністративні бар’єри;
– відсутність гарантій захисту прав власників;
– несправедливий розподіл доходів через систему податків і загальнообов’язкових платежів;
– неврахування галузевих та регіональних особливостей МБ при розроблені програм їхньої підтримки;
– неефективність діяльності, збитковість , нестача фінансових ресурсів;
– напівлегальний стан МП;
– неефективна галузева структура;
– неврахування тенденцій щодо штучності розвитку МБ, у тому числі і в Миколаєві, що у свою чергу, перекручує звітність та заважає створенню ефективних програм підтримки;
– проблема кадрового забезпечення, проблема відтоку фахівців із малого підприємництва до середніх та великих підприємств;
– земельна проблема.
Таблиця 3.1 Показники розвитку підприємств малого бізнесу(МП)[1]
| Показник | місто Миколаїв | Миколаївська область. | Україна |
| Кількість МП, од. | 2002р-4798, 2006р- 5314МП | 2002р-6854, 2004р-7732 (2,9% від загальної кількості МП України) | 2005р-277641 |
| Кількість МП на 1 тис. населення, од. | 2006р.- 15 | 2002р.- 5,8, 2006р.-5,8 | 2005р. -6,1 |
| Темпи зростання кількості МП | 2004р. – 6% на рік, подальше падіння до 2% на рік. Кількість МП зросло з 2000 року в 1,4раз | З 2004року знизилась з 5 до 0,5-1% на рік. З 2000 р кількість МП зросла в 1, 6 рази | 8-9% на рік, з 2000 року кількість МП зросла в 1,6рази |
| Галузева структура МП | У загальній к-сті МП:Торговельні п-ва-39%;Промислові МП-14,2%;Будівництво – 12,5%;Транспорт – 9,6% | У загальній кількості МП:Торговельні п-ва-35%;Промислові МП-15,8%;Будівництво-15%;Транспорт-11%; с/г МП-9,1% | У загальній кількості МП:Торговельні п-ва -40%;Промислові – 16-17 %; с/г-4,5% ;Будівництво – 9% |
| Фін. результ. діяльн. до оподатк., тис грн. | 2003р- 42322006р. –(-7796) | 2003р. –(-8878)2006р. – (-22136) | 2003р – (-156,5) млн.. грн.2004р. – (-828,7) млн.г рн. |
| Питома вага продукції МП у загальномуобсязі виробництва | 2003р. – 12,2% | 2003р. – 10,8% | 2003р. – 7,9% |
| Частка МП у зайнятості | 2006р-20,1% | 2006р. – 14,0% | 2006р. – 21,3% |
| Частка кількості МП у загальній кількості об’єктів в ЄДРПОУ | 31% | 25% | 28% |
Щоб розв’язати цю проблему можна розглянути такі два шляхи. Перший – фінансова підтримка через функціонування бізнес-інкубатора, другий – надання кредитів через структуру Українського фонду підтримки підприємництва(УФПП).
В Україні інкубаційний процес представлений українськими бізнес-інкубаторами та діяльністю Асоціації інноваційних центрів. Механізм функціонування та розвитку бізнес-інкубатора (БІ) представлений такими етапами:
– відбір найперспективніших проектів;
– створення об’єднаних підприємств на базі нових ідей та технологій;
– колективна робота на початковому етапі, послідовне відсторонення БІ від роботи новоствореного підприємства;
– реалізація та отримання прибутків із продажу частки капіталу новоствореного підприємства;
– повторне інвестування отриманого прибутку у розробку нових проектів;
– надання консультаційних, інформаційних, маркетингових та освітніх послуг підприємству, що стабільно працює.
Цей механізм можна віднести до типу самодостатніх, бо він забезпечує максимальне залучення обох сторін до процесу виживання та успішний розвиток новоствореного підприємства. Найголовнішим стимулом підприємця є реалізація ідеї та бажання у створенні та розвитку його(її) власного підприємства , отримання прибутку.
Суть схеми кредитування малого бізнесу через структуру УФПП полягає ось в чому:
– після прийняття рішень про надання ресурсів під кредитування конкретного позичальника кредитний проект, розроблений відповідним структурним підрозділом УФПП, узгоджується з обраним банком;
– грошові кошти фонду у сумі кредиту розміщуються в банку на спеціальному рахунку під кредити, які надаються банком згідно з програмою мікрокредитування;
– забезпеченням по таких кредитах є майно позичальника або його майнових поручителів.
Переваги цієї схеми є такі:при використанні коштів за цією схемою у фонду з’являється можливість отримати доходи за депозитом, а також якщо ресурсами під такі кредити є фінансові кошти фонду,можливе встановлення відсоткових ставок нижчих за ті, що застосовуються за “ стандартних ” умов кредитування. Рівень процентної ставки розраховується за такою формулою:
% за кредитом = % за депозитом + Nr + 4 %, (1)
Де % за депозитом – узгоджується з фондом, але не перебільшує стандартні ставки на відповідні терміни;
Nr = % за депозитом * R, де R – норма резервування НБУ, яка становить довгостроковими депозитами в національній валюті – 0 %, а за короткостроковими – 6%. Необхідно зауважити, що ця схема успішно працює в Україні.
Перспективами подальших наукових розробок у цій сфері можуть бути дослідження у напрямі фінансування розвитку інноваційного підприємництва.
3.2 Шляхи вдосконалення розвитку малого підприємництва
На наш погляд, основними напрямами подальшого розвитку малого підприємництва в Україні у найближчій перспективі є: формування належної законодавчої бази, сприятливої для розвитку малого бізнесу; вдосконалення фінансово-кредитної підтримки; забезпечення матеріально-технічних та інноваційних умов розвитку малих підприємств; інформаційне та кадрове забезпечення бізнесу; стимулювання зовнішньоекономічної діяльності суб’єктів малого підприємництва.
Формування відповідної законодавчої бази розвитку малого підприємництва передбачає, насамперед, встановлення правових гарантій для забезпечення свободи і захисту приватної власності; розробку дійових законодавчо-нормативних атів, спрямованих на стимулювання малого бізнесу; усунення правових суперечностей і скасування положень, що гальмують розвиток приватної ініціативи.Сьогодні найактуальнішими проблемами є розробка нових та вдосконалення діючих законодавчо-нормативних документів з питань визначення чітких підходів до власності та форм її захисту; створення сприятливішого податкового, інвестиційного, інноваційного та цінового режимів для суб’єктів малого підприємництва; упорядкування механізму державного регулювання та контролю підприємницької діяльності.Важливе значення має фінансово-кредитна підтримка малого підприємництва. Державну політику щодо його фінансового забезпечення слід проводити у напрямі створення розвинутої мережі фінансово-кредитних установ, страхових фірм, інвестиційних та страхових фондів; розвитку товариств взаємного кредитування та страхування; розробки і впровадження системи стимулювання комерційних банків, які надавали б пільгові кредити малим підприємствам. Доцільно активізувати діяльність Українського фонду підтримки підприємництва, сприяти розвитку регіональних фондів (відділень) для фінансової допомоги суб’єктам малого підприємництва; розробити чіткий механізм направлення певної частини коштів, отриманих від приватизації державного майна, на підтримку малих підприємств; створити систему гарантій для забезпечення кредитів, що надаються фінансово-кредитними установами суб’єктам малого підприємництва, які функціонують у пріоритетних напрямах господарської діяльності.Одним із значущих напрямів розвитку малого підприємництва є матеріально-технічна та інноваційна підтримка. Забезпечення сприятливих матеріальних умов та інноваційного клімату для розвитку малих підприємств передбачає: розробку та впровадження механізму передачі малим підприємствам виробничих площ і виробничих потужностей, у тому числі тих, що вивільняються у процесі ліквідації або реорганізації підприємств-банкрутів; формування розвинутого ринку нерухомості; розробку механізму передачі малим підприємствам нових технологій, а також обладнання, необхідного для здійснення бізнесу, на пільгових умовах; розширення сфери надання робіт і поставок для державних потреб сприяння забезпеченню їх матеріально-технічними й іншими ресурсами з боку державних структур. Необхідними також є: використання можливостей фінансового забезпечення малих підприємств, що здійснюють інноваційну діяльність, впроваджують нові технології та інноваційні проекти за рахунок Державного інноваційного фонду; сприяння створенню регіональних інноваційних фондів; надання допомоги у проведенні наукових досліджень та впровадженні прогресивних технологій; сприяння у пошуку замовників та виконавців інноваційних проектів для суб’єктів малого підприємництва; надання консультативних послуг у сфері інноваційних технологій.Мале підприємництво не може успішно розвиватися без створення розвинутої системи інформаційного обслуговування. Державну підтримку суб’єктів малого підприємництва щодо цього доцільно здійснювати шляхом створення розвинутої мережі консультативних, юридичних, бухгалтерських фірм, підприємств з проведення маркетингових досліджень, бізнес-інкубаторів, технопарків, регіональних, інформаційно-аналітичних центрів. Головними Завданнями регіональних інформаційно-аналітичних центрів мають бути: забезпечення доступу підприємців до інформації (правової, нормативно-довідкової, маркетингової, науково-технологічної, комерційної) як у процесі створення, так і функціонування підприємств; надання консультативних послуг з питань стану товарного ринку, кон’юктурного аналізу, управління підприємством, підготовки кадрів; складання інформації для органів державної влади про стан справ у сфері малого підприємництва та тенденції його розвитку.Отже, загалом з 2001 по 2008 рр. кількість діючих малих підприємств збільшилась майже в 10 разів. Проте за кількістю малих підприємств у розрахунку на 10 тис. населення Україна набагато відстає навіть від колишніх країн “соціалістичного табору”. Цей показник в Україні на кінець 2008 року складав 45,6 МП в розрахунку на 10 тис. осіб населення, що, звичайно, недостатньо для створення так званої “критичної маси” малих підприємств. За оцінками фахівців, для створення реального конкурентного середовища в Україні та покриття ринкових ніш, що утворюються в процесі трансформації перехідної економіки в ринкову, потрібно принаймні 125–150 одиниць МП на 10 тис. осіб, а деякі експерти навіть називають цифру 3 млн МП, або понад 600 на 10 тис. населення.