Конкурентоспроможність підприємства (стр. 1 из 6)

Зміст

Вступ

1. Суть, особливості та основні види послуг у галузі торгівлі

1.1Суть, природа та особливості послуг у галузі торгівлі

1.2 Основні види послуг

2. Стратегія створення і надання системи послуг у підприємствах торгівлі

2.1 Система послуг у галузі торгівлі

2.2 Стратегія суб’єктів торгівлі у створенні системи послуг

3. Організація надання окремих видів послуг

3.1 Установлення переліку послуг, що можуть надаватися торговельними підприємствами

3.2 Поняття якості послуг

3.3 Організація окремих видів торговельних послуг

Висновки і пропозиції

Список літератури

Вступ

В умовах конкуренції розширення сервісного обслуговування своєї продукції стає важливим засобом боротьби на ринку послуг за потенційних покупців. Принцип сучасного надання послуг (сервісу) означає те, що фірма-виробник товару бере на себе відповідальність за підтримання працездатності продукції протягом всього терміну їх експлуатації.

Конкурентоспроможність – порівняльна характеристика товару та послуг, що містять в собі комплексну оцінку всіх параметрів відносно виявлених умов ринку або параметрів іншого товару або послуг. Реальна конкурентоспроможність оцінюється тільки під час співставлення з характеристиками і умовами продажу аналогічних товарів та надання аналогічних послуг.

Конкурентоспроможність товару та послуги – поняття інтегральне, воно складається з низки параметрів:

· споживацькі параметри;

· економічні параметри, що формують повну вартість товарів та послуг;

· організаційно-комерційні параметри (зручність розрахунків і можливості кредитування; ступінь відповідальності продавців за виконання гарантій; забезпеченість обслуговування в гарантійний і післягарантійний періоди та ін.)

За своїм характером послуга — це не тільки різновид матеріальних благ, що реалізуються торговельними підприємствами, а також органічна складова роботи суб'єктів галузі торгівлі як типового представника торговельно-сервісних систем у сфері обміну. У галузі торгівлі послуга є не просто звичайним різновидом товару, а специфічним товаром, створеним саме торговельними організаціями, підприємствами й одиницями, а тому її можна розглядати і як товар, і як вид діяльності та як фактор забезпечення конкурентоспроможності підприємства.

У практиці діяльності торговельних підприємств застосовуються різноманітні торговельні послуги, наприклад, розкрій тканин, доставка товару додому покупцям, комплектування та оформлення подарунків тощо.

Частину з цих послуг можуть виконувати безпосередньо продавці, інші послуги надаються кваліфікованими спеціалістами, які за договорами оренди чи на інших умовах працюють на спеціально виділених площах магазинів, ще інші послуги можуть виконуватися працівниками підприємств сфери побутового обслуговування, але збір заявок на їх виконання та прийом оплати за виконані послуги можуть здійснювати продавці магазинів, розташованих, наприклад, у сільських населених пунктах.

Удосконалення надання основних послуг вимагає розвитку та модернізації мережі магазинів, підвищення рівня їх технічного оснащення, впровадження та застосування прогресивних методів і поза магазинних форм продажу товарів, активізації торгової реклами, організації для покупців різноманітних консультацій спеціалістів та ін.

Виділення супутніх і додаткових послуг обумовлено різним їх відношенням до товарів, реалізованих у магазинах. До супутніх відносяться послуги, які опосередковано зв'язані з процесом придбання товару. Додаткові (допоміжні або вільні) послуги безпосередньо не зв'язані з продажем товару покупцем; вони можуть надаватися як при купівлі товару, так і без неї, самостійно. Додаткові послуги спрямовані насамперед на культурно-побутове обслуговування відвідувачів магазинів. Прикладом таких послуг можуть бути ремонт товарів та ін.

Сприяючи придбанню товарів і полегшуючи при цьому їх споживання, торговельні послуги створюють покупцям найбільш комфортні умови в магазинах. Тому надання торговельних послуг для кожного магазину повинно бути таким же невід'ємним компонентом, як і виконання операцій з продажу товарів.

При формування переліку послуг для конкретного магазину необхідно пам'ятати, що низка послуг, наприклад доставка меблів за бажанням покупця додому, розпакування, збирання, встановлення вдома у покупця холодильників, пуск або включення яких самим покупцем не допускається, передбачені діючими правилами торгівлі непродовольчими товарами і є обов'язковими.

Поряд з формуванням або розширенням переліку торговельних послуг, важливе значення для створення належного рівня торговельного обслуговування населення у магазині має забезпечення високої якості їх виконання, тобто забезпечення якості послуг, які надаються та можливість послуг бути конкурентоспроможними.

Отже, надання послуг є з основних факторів забезпечення конкурентоспроможності підприємства.

Таким чином, викладене вище зумовлює актуальність дослідження теми курсової роботи.

торгівля якість послуга

1.Суть, особливості та основні види послуг і галузі торгівлі

1.1 Суть, природа та особливості послуги в галузі торгівлі

У широкому розумінні послуга — це дія, вигода або задоволення, що забезпечує матеріальні або духовні потреби індивідуальних і колективних споживачів. Основна суть послуги полягає в її переважно нематеріальному характері, хоч вона завжди тісно пов'язана з матеріальними елементами, які забезпечують її створення, реалізацію та споживання.

Природа послуги і як товару, і як виду господарської діяльності випливає з товарного характеру матеріального виробництва, обміну і споживання матеріальних благ. Саме послуга повинна доповнити асортимент товарів виробничого і широкого (народного) вжитку, спростити і підвищити якість споживання товарів у фізичній формі.

Розуміння змісту послуги ускладнюється особливостями її вияву у сфері обміну. Послуги, в тому числі і торговельні, описуються такими внутрішньо притаманними характеристиками, як невідчутність (непомітність), невіддільність, непостійність і неможливість накопичення (зберігання).

Невідчутність, непомітність послуги полягає у відсутності її фізичної форми, що значно ускладнює можливість формування попиту на неї у споживача (клієнта), пристосування до запитів і очікувань клієнтів — у продавця (виготовлювача, надавача) і, як наслідок, можливість оцінки якості послуги продавцями і покупцями. Проблема невідчутності послуги вирішується учасниками системи торговельного обслуговування через напрацьовані системи оцінки кожного конкретного виду послуг кваліфікованою більшістю суб'єктів цієї системи в процесі взаємної комунікації, а також за допомогою системи фізичних символів (товарних марок, знаків тощо).

Будь-яка послуга є невіддільною від джерела створення, адже послуга створюється і споживається практично одночасно. Невіддільність послуги створює для її виконавців додаткові труднощі: на відміну від реального товару, послугу не можна повернути й обміняти, а тому незадоволений клієнт ніколи не повернеться в торговельне підприємство, де його неякісно або невчасно обслужили. При цьому вирішальними стають кваліфікація і досвід торговельних працівників, зайнятих обслуговуванням.

Непостійність послуги випливає з її природи і залежить у першу чергу від людського фактора. За однакового рівня кваліфікації персоналу і технічної оснащеності якість послуг може змінюватися навіть протягом одного робочого дня (з наростанням втомлюваності працівників), не кажучи вже про інші фактори (мікроклімат у колективі, настрій окремих працівників, можливі конфлікти всередині колективу магазину і продавців з покупцями тощо). У цих умовах на передній план виходить загальна психофізіологічна підготовленість продавців, їхня здатність аналізувати й уникати можливих помилок, що безпосередньо впливають на якість послуг для покупців.

На відміну від торгівлі фізичними речами, торгівля послугами характеризується неможливістю накопичення і зберігання послуг. Незважаючи на стійкий попит на послуги, їх неможливо запасти наперед, адже вони споживаються в момент виникнення потреби. Саме тому торговельні підприємства повинні забезпечити резерви для створення послуг — як людські (кваліфікований персонал), так і матеріальні (обладнання й інвентар). Найбільшою проблемою є те, що попит на послуги практично неможливо визначити, через що необхідно виходити з оптимального співвідношення потенційної здатності до надання послуги і часу простою фахівців і обладнання.

Послуги, що створюються й надаються торговельними підприємствами, слід розглядати як органічне, обов'язкове продовження торгового процесу, як необхідний компонент комерційної діяльності. Практикою торговельної діяльності доведено, що за можливості закупити (придбати) аналогічний товар у кількох постачальників (роздрібних торговців) і гуртові покупці, і звичайні споживачі віддадуть перевагу тим торговельним підприємствам, де їм буде забезпечено надання більшої кількості послуг і створено більше зручностей у процесі пошуку, вибору, придбання і доставки товару.

Отже, поряд із товарами в матеріальній формі послуги є основними об'єктами комерційної діяльності підприємств торгівлі, незважаючи на те що характер операцій, які виконуються з послугами, певною мірою відрізняється від операцій із реальним товаром (мал.1.1,1.). З урахуванням наведених вище специфічних характеристик послуги варто зауважити, що послуги, на відміну від фізичних товарів, виробляються та споживаються в основному одночасно та не піддягають зберіганню.

Мал.1.1,1. Місце послуги як об’єкта торгівлі