КУРСОВА РОБОТА
на тему: Аналіз інформаційних систем та технологій підприємства ТОВ «Насоселектромаш»
Вступ
Перехід до ринкової системи господарювання не тільки сприяє розвіткові підприємництва в Україні, а й ставить певні вимоги до діяльності підприємницьких структур. В першу чергу, виникла необхідність у формуванні системи економічної інформації нового типу. Підприємство, як невід‘ємна складова ринкової економіки, не вписується в межі тих вимог до інформаційного забезпечення, які ставила соціалістична система господарювання, яка підпорядковувалась політичній ідеології і вимагала адекватного інформаційного забезпечення на рівні підприємств.
В нових умовах господарювання підвищуються вимоги до повноти і достовірності інформації, яка характеризує результати господарювання будь-якої виробничо-господарської структури. Найбільш гостро ця проблема зачіпає підприємства.
Метою даної роботи є аналіз інформаційних систем та технологій підприємства ТОВ «Насоселектромаш». Для цього було виконано ряд завдань, а саме: була надана коротка характеристика підприємства та інформаційна структура його управління, інформаційні системи та технології, а також розглянуте стандартне та специфічне програмне забезпечення, описана вхідна та вихідна інформація підприємства.
Крім того, були досліджені теоретичні аспекти оцінки економічної ефективності використання інформаційних систем бухгалтерського обліку на підприємстві, а також проаналізовані проблеми вітчизняного інформаційного законодавства.
1. Інформаційна структура товариства з обмеженою відповідальністю «Насоселектромаш»
1.1 Загальна характеристика ТОВ «Насоселектромаш»
Товариство з обмеженою відповідальністю «Насоселектромаш» було створене у 2003 році. Метою створення підприємства стало просування на ринок України насосного обладнання виробництва Росії. Спочатку було укладено дилерську угоду з ВАТ «Лівгідромаш», яке є одним з найбільших виробників насосного обладнання в СНД. Це дозволило запропонувати клієнтам широкий спектр насосів для різних потреб: насоси для чистих та забруднених вод, занурювальні артезіанські насоси, фекальні насоси, насоси для перекачування палива та мастил, насоси для морської води, для застосування у корабельному та припортовому господарстві, насоси для потреб енергетики [11].
В рамках виконання дилерських зобов’язань підприємство бере участь у галузевих виставках, видає каталоги продукції, розповсюджує інформацію про обладнання, що пропонується серед потенційних споживачів.
Накопичений за роки роботи досвід поєднується із великою номенклатурою наявних на складах насосів, електродвигунів та запасних частин, що дає змогу оперативно задовольняти потреби клієнтів. Але необхідність підтримувати значні складські залишки викликає пошук джерел фінансування і тому підприємство використовує збільшення власного капіталу за рахунок збільшення статутного фонду, постійно залучає банківські кредити. Як наслідок, відбувається збільшення уваги до фінансового стану підприємства з боку власників та кредитних спеціалістів банків і тому фінансова робота на підприємстві постійно вдосконалюється та ускладнюється.
Підприємство у своїй діяльності використовує орендовану техніку, офісні та складські приміщення, користується найманим транспортом, тобто не розвиває власні основні засоби а всі фінансові ресурси спрямовує на розширення оборотних коштів, що є першочерговим завданням для торгівлі.
Якщо розглянути конкурентне середовище, то слід відмітити, що конкуренція на ринку насосів досить жорстка. Наприклад у Сумській області існує близько 20 підприємств насосної сфери, треба відмітити що сумський регіон добре відомий своїми насосами – у Сумах розташований завод «Насосенергомаш», насоси виробництва якого користуються попитом не тільки в СНД, але і в багатьох країнах світу, це можна сказати і про насосний ряд, що виробляє СМНПО ім. Фрунзе – високотехнологічні насоси із специфічними напрямками застосування що практично не виробляються більше ні в одному регіоні СНД. Також існують менші приватні підприємства, що спеціалізуються на виробництві невеликих насосів і запасних частин до них. Щодо торгівельних фірм – їх існую дуже багато, але має місце тенденція до зменшення їх кількості тому що великі заводи відкривають свої представництва, розвивають маркетингову діяльність, розширюють власні системи збуту. Але насосний ринок в Україні фактично сформований і тому дуже проблематично збільшити свою ринкову частку, особливо без підтримки виробників продукції. Тобто тенденція така: виживають виробники. Тобто головними конкурентами є виробники, але підприємство продовжує свою діяльність завдяки налагодженим зв’язкам а також за рахунок більш швидкого реагування на потреби ринку, проведення маркетингових досліджень, ефективного використання ресурсів. Але як загальний висновок необхідно відмітити досить високий рівень конкуренції, велику кількість учасників ринку, істотне зростання впливу окремих виробників і взагалі переміщення більшої частки прибутку в сферу виробництва із торгівельної сфери.
Розглядаючи зовнішні умови господарської діяльності підприємства, то слід відмітити що дилерські відносини з ВАТ «Лівгідромаш» мають як позитивні, так і негативні сторони. До позитивних слід віднести можливість використовувати відоме ім’я та торгівельну марку виробника, можливість отримувати відстрочку платежу за отримані товари, дилерські знижки. До негативних умов співпраці відноситься зобов’язання щомісячно, незалежно від продажу продукції, перераховувати певний обсяг коштів на рахунок заводу, зобов’язання планувати на два місяці свої потреби у насосах для включення їх у план виробництва [11].
Склад комп'ютерного устаткування, використовуваного в офісі ТОВ «Насоселектромаш», традиційний і визначається типовими завданнями, що стоять перед співробітниками.
Сучасний бізнес вимагає автоматизації бухгалтерської діяльності і складського обліку, виписки рахунків і отримання (відправлення) повідомлень в електронному вигляді постачальникам і замовникам. Для ефективної роботи співробітників, раціонального використання комп'ютерного устаткування і створюється локальна обчислювальна мережа (ЛОМ). Як правило, в офісі встановлюється один сервер, робочі станції, декілька мережевих принтерів, один-два модему для виходу в інтернет, отримання і відправки електронної пошти, факсів і електронних платежів, внутрішня АТС на 16/24 [13].
Сьогодні існує два типи мережі – однорангова і мережа на основі сервера. Кожна з них має як переваги, так і недоліки. Однорангова мережа використовується тоді, коли користувач бажає спочатку випробувати мережу або може дозволити тільки малі витрати на побудову і обслуговування мережі. Мережа на основі сервера застосовується там, де важливий повний контроль над всіма робочими місцями. Це може бути і невелика домашня мережа, і об'ємна корпоративна система мереж, об'єднаних в одну загальну [14].
Мережа на основі сервера – тип мережі, що найбільш часто зустрічається і який використовується як у повноцінних домашніх мережах і в офісах, так і на великих підприємствах. На підприємстві ТОВ «Насоселектромаш» також використовується мережа на основі сервера, яка має топологію типу зірка.
Дана мережа використовує один або декілька серверів, що здійснюють контроль за всіма робочими місцями. Як правило, сервер характеризується великою потужністю і швидкодією, необхідними для виконання поставлених завдань. Сервер оптимізований для швидкої обробки запитів від користувачів, володіє спеціальними механізмами програмного захисту і контролю. За роботою мережі на основі сервера зазвичай стежить спеціальна людина – системний адміністратор. Він відповідає за регулярне оновлення антивірусних баз, усуває неполадки, які виникають, а також додає і контролює загальні ресурси.
Мережа на основі сервера надає широкий спектр послуг і можливостей, які важко або неможливо отримати від однорангової мережі. Крім того, однорангова поступається такій мережі в плані захищеності і адміністрування. Маючи виділений сервер, легко забезпечити резервне копіювання, що є першочерговим завданням, якщо в мережі присутній сервер бази даних [14].
Топологія «зірка» припускає радіальне з'єднання центрального і периферійних пристроїв.
Концепція топології локальної обчислювальної мережі у вигляді зірки прийшла з області великих ЕОМ, в якій головна машина отримує і обробляє всі дані з периферійних пристроїв як активний вузол обробки даних. Вся інформація між двома периферійними робочими місцями проходить через центральний вузол локальної обчислювальної мережі.
Пропускна спроможність локальної обчислювальної мережі визначається обчислювальною потужністю вузла і гарантується для кожної робочої станції.
Кабельне з'єднання досить просте, оскільки кожна робоча станція пов'язана з вузлом. Витрати на прокладання кабелів високі, особливо коли центральний вузол географічно розташований не в центрі топології локальної обчислювальної мережі.
При розширенні локальних обчислювальних мереж не можуть бути використані раніше створені кабельні зв'язки: до нового робочого місця необхідно прокладати окремий кабель з центру локальної обчислювальної мережі.
Топологія у вигляді зірки є найбільш швидкодіючою зі всіх топологий локальних обчислювальних мереж, оскільки передача даних між робочими станціями проходить через центральний вузол (при його хорошій продуктивності) по окремих лініях, використовуваних тільки цими робочими станціями.
Продуктивність локальної обчислювальної мережі в першу чергу залежить від потужності центрального файлового сервера. Він може бути вузьким місцем локальної обчислювальної мережі. У разі виходу з ладу центрального вузла порушується робота всієї локальної обчислювальної мережі.